Параметричний аналіз виплат працівникам
Наступним кроком аналізу діяльності підприємства є параметричний аналіз трудових ресурсів, продуктивності праці, середньої заробітної плати та використання заробітної плати на ТОВ «Белсім-Електро». Такі дані зазвичай узагальнюються у Звіті з праці, а також у річній фінансовій звітності – форми №1 та №2.
Параметричний аналіз трудових ресурсів буде базуватись на даних прийнятих та звільнених працівників. До трудових ресурсів відноситься та частина населення, котра володіє необхідними фізичними даними, знаннями та навиками праці у відповідній галузі. Достатня забезпеченість підприємства необхідними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягів продукції та підвищення ефективності виробництва. Від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та ефективності їх використання залежать обсяг та своєчасність виконання всіх робіт, ефективність використання обладнання, машин, механізмів і як результат — обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток та інші економічні показники.
Продуктивність праці – продуктивність виробничої діяльності людини, кількість продукції, яка виробляється за одиницю часу.
Цьому показнику потрібно приділяти особливу увагу, тому що саме від нього залежить рівень багатьох інших показників – обсяг виробленої продукції, рівень її собівартості, витрата фонду заробітної плати та інше.
Необхідно обрахувати продуктивність праці, щоб побачити, чи доцільним було звільнення робітників у поточному році і чи не вплинуло це на обсяг виготовленої продукції.
Середня заробітна плата – економічний показник, який характеризує розмір нарахованої заробітної плати, яка припадає на одного працівника підприємства, організації; визначається поділом загальної суми нарахованої заробітної плати на середню чисельність працівників.
Розрахуємо також середню заробітну плату на 1-го працюючого, середню продуктивність праці та коефіцієнт співвідношення темпів росту середньої продуктивності праці та середньої заробітної плати.
Для більш досконалого аналізу використання заробітної плати необхідно розрахувати зарплатовіддачу та зарплатоємність.
Такий показник як зарплатовіддача як економічна категорія характеризує вартість виконаних робіт, що припадає на 1 грн. ФОП, зарплатоємність — коефіцієнт, обернений до зарплатовіддачі.
Вищеназваний параметричний аналіз зведений у таблиці 3.1.2.1
Таблиця 3.1.2.1
Параметричний аналіз руху трудових ресурсів, продуктивності праці, середньої заробітної плати та використання заробітної плати ТОВ «Белсім-Електро»
| Показники | 2009 рік | 2010 рік | 2011 рік | Відхилення за сумою, +,- | Відхилення за темпами росту,% | ||
| 2010/2009 | 2011/2010 | 2010/2009 | 2011/2010 | ||||
| 1. Фонд оплати праці, тис.грн. | -29 | 89,02 | 134,89 | ||||
| 2. Обсяг виготовленої продукції (робіт, послуг), тис.грн. | -709 | 83,20 | 222,08 | ||||
| 3. Середньо-облікова чисельність працюючих, осіб | -1 | -5 | 95,45 | 76,19 | |||
| 4. Прийнято, осіб | -4 | ||||||
| 5. Звільнено, осіб | - | -4 | - | 42,86 | |||
| 5.1. За власним бажанням, за порушення трудової дисципліни, за прогули, за невідповідність займаній посаді | - | -4 | - | 42,86 | |||
| 5.2. За скороченням штатів | - | - | -7 | - | - | - | |
| 6. Коефіцієнт обороту по прийому | 0,23 | 0,05 | 0,19 | -0,18 | 0,14 | 21,74 | |
| 7. Коефіцієнт обороту по звільненню | 0,32 | 0,33 | 0,19 | 0,01 | -0,14 | 103,13 | 57,58 |
| 8. Коефіцієнт плинності кадрів | 0,32 | 0,33 | 0,19 | 0,01 | -0,14 | 103,13 | 57,58 |
| 9. Продуктивність праці, тис. грн../особу | 191,77 | 167,14 | 487,19 | -24,63 | 320,05 | 87,16 | 291,49 |
| 10. Середня заробітна плата 1 працюючого, тис. грн./особу | 11,19 | 19,81 | -0,81 | 8,62 | 93,25 | 177,03 | |
| 11. Коефіцієнт співвідношення темпів росту середньої продуктивності праці та середньої заробітної плати | 15,98 | 14,94 | 24,59 | -1,04 | 9,65 | 93,49 | 164,59 |
| 12.Зарплатоємність | 0,06 | 0,07 | 0,04 | 0,01 | -0,03 | 116,67 | 57,14 |
| 13.Зарплатовіддача | 15,98 | 14,94 | 24,59 | -1,04 | 9,65 | 93,49 | 164,59 |
Коефіцієнт обороту по прийому розрахуємо за такою формулою:
,
де 
- коефіцієнт обороту по прийому,
- чисельність прийнятих працівників.
Отже 
,
;
Коефіцієнт обороту по звільненню обчислюється за наступною формулою:
,
де 
- коефіцієнт обороту по звільненню,
- чисельність звільнених працівників,
- середньооблікова чисельність працюючих.
Отже 
,
Формула для обчислення коефіцієнта плинності кадрів:
де 
- коефіцієнт плинності кадрів,
- чисельність працівників, звільнених за власним бажанням,
- чисельність працівників, звільнених за скороченням штатів,
- чисельність працівників, звільнених за порушення трудової дисципліни.
Отже
;
Зміну коефіцієнта обороту по прийому і коефіцієнта обороту по звільненню можна зобразити у вигляді графіка.
Рис. 3.1.2.1 Аналіз зміни коефіцієнта обороту по прийому і коефіцієнта обороту по звільненню за період 2009-2011 роки
Провівши аналіз руху трудових ресурсів можна зробити висновок, що цей рух по підприємству має негативний характер. Це зумовлено зміною таких показників:
- середньооблікова чисельність працюючих у 2010 році знижується, в порівнянні з 2009 роком на 4,55%, у 2011 році спадає ще на 23,81% в порівнянні з 2010 роком.
- кількість прийнятих осіб різко знижується у 2010 році – на 4 чоловіка, проте у 2011 році вона не так різко, проте зростає на 2 чоловіка.
- зміна кількості звільнених осіб також має позитивний характер– у 2010 році така кількість не змінюється в порівнянні з 2009 роком і становить 7 чоловік, а у 2011 році знижується на 4 чоловіка в порівнянні з 2009 та 2010 роками відповідно. У 2009 році співробітники попали під скорочення штатів, а в 2010 та 2011 роках -були звільнені за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни, за прогули, за невідповідність займаній посаді.
Вищенаведені показники значно вплинули на зміни коефіцієнтів обороту по звільненню, по прийому і коефіцієнтів плинності кадрів.
Коефіціент обороту по звільненню у 2010 році зростає на 0,01 пункта, а у 2011 році знижується на 0,14 пункта.
Коефіціент обороту по прийому знижується у 2010 році, в порівнянні з 2009 роком на 0,18 пункта, а у 2011 році навпаки зростає на 0,14 пункта.
Коефіціент плинності кадрів повністю дорівнює коефіцієнту обороту по звільненню по всім рокам.
Кожне підприємство має на меті розширення трудового колективу, зростання середньооблікової чисельності працюючих, прийнятих на роботу осіб, а також скорочення звільнень. Щоб досягти такої мети потрібно вживати всіх заходів, щоб розширювати свою діяльність, з метою підвищення ефективності праці використати стимулювальну роль соціального пакета, застосовувати щодо працівника стимулів, з метою активізації його зусиль, підвищення старанності, наполегливості, добросовісності у вирішенні завдань.
Обрахуємо продуктивність праці за наступною формулою:
де 
- продуктивність праці.
Отже 
,
Провівши параметричний аналіз продуктивності праці на основі обсягу виготовленої продукції та наданих послуг і середньооблікової чисельності працівників за 2009-2011 роки, я дійшла висновку, що обсяг виготовленої продукції знизився у 2010 році і склав 167,14 тис.грн., що на 24,63 тис.грн менше, ніж у попередньому 2009 році. Продуктивність праці у свою чергу також знизилась на 24,63 тис грн/особу. У 2011 році обсяг виготовленої продукції (робіт, послуг) стрімко зростає і становить 487,19 тис.грн, що аж на цілих 320,05 тис.грн більше в порівнянні з попереднім роком,що є позитивною тенденцією.
Ураховуючи першочергову важливість підвищення продуктивності праці для конкурентоспроможності підприємства, керівники і спеціалісти всіх рівнів на підприємстві повинні розробляти і впроваджувати програми управління продуктивністю. Ці програми на підприємстві охоплюють такі етапи:
1)вимірювання й оцінка досягнутого рівня продуктивності по підприємству в цілому і за окремими видами праці зокрема;
2)пошук та аналіз резервів підвищення продуктивності на основі інформації, одержаної під час вимірювання й оцінки;
3)розроблення плану використання резервів підвищення продуктивності праці, який повинен передбачати конкретні терміни і заходи щодо їх реалізації, фінансування витрат на ці заходи й очікуваний економічний ефект від їх упровадження, визначати відповідальних виконавців;
4)розроблення систем мотивації працівників до досягнення запланованого рівня продуктивності;
5)контроль за реалізацією заходів, передбачених планом і всією програмою, і регулювання їх виконання;
6)вимірювання й оцінка реального впливу передбачуваних заходів на зростання продуктивності праці.
Середньорічна заробітна плата обчислюється за наступною формулою:
де 
- середня заробітна плата,
- фонд оплати праці.
Отже 
;
Коефіцієнт співвідношення темпів росту середньої продуктивності праці та середньорічної заробітної плати розрахуємо наступним чином:
де 
- коефіцієнт співвідношення середньої продуктивності праці та середньої заробітної плати.
Отже 
Дані аналізу продуктивності праці 1 працівника і середньорічної зарплати представимо у вигляді стовбчастої діаграми.
Рис. 3.1.2.2 Аналіз динаміки продуктивності праці 1 працівника та середньорічної зарплати на ТОВ «Белсім-Електро» за 2009 – 2011 роки
Провівши аналіз середньорічної заробітної плати можна зробити висновок, що вона має змінну динаміку протягом досліджуваного періоду – у 2010 році вона знизилась на 0,81 тис.грн/особу, а у 2011 році стрімко зросла – на 8,62 тис.грн/особу в порівнянні з 2010 роком. На це вплинув змінний характер коливань фонду оплати праці з року в рік, а також зміна середньооблікової чисельності працюючих.
Коефіцієнт співвідношення темпів росту середньорічної продуктивності праці та середньорічної заробітної плати зпадає у 2010 році на 1,14 пункта в зв’язку з тим, що темпи росту середньої заробітної плати менші, ніж темпи росту продуктивності праці,а у 2011 році коефіцієнт зростає на 9,75 пункта.
Зарплатоємність виробництва (ЗПє) - показник, який характеризує суму витрат на оплату праці промислово-виробничого персоналу підприємства (ФОП) в обсязі всієї виготовленої підприємством продукції (Овп). Він розраховується за формулою:
Отже, 
Оскільки зарплатовіддача (ЗПв) – показник обернений зарплатоємності, то формула буде мати наступний вигляд:
Отже, 
Зміну коефіцієнтів зарплатоємності і зарплатовіддачі відобразимо за допомогою графіка.
Рис.3.1.2.3 Аналіз зміни коефіцієнтів зарплатоємності і зарплатовіддачі
ТОВ «Белсім-Електро» за 2009-2011 роки
Аналізуючи використання заробітної плати на ТОВ «Белсім-Електро» можна зробити наступні висновки:
- зарплатоємність збільшується у 2010 році в порівнянні з 2009 роком на 0,01 грн/грн., а бо ж на16,67%, у 2011 році зарплато ємність спадає до 0,04 грн/грн., або на 42,86%;
- зарплатовіддача, відповідно, спадає у 2010 році на 1,04 або на 6,51%, що оцінюється негативно. Проте у 2011 році значно перевищує попередній рік на 9,65, тобто майже на 65%.
Збільшення зарплатоємності у 2010 році, а потім його спад пояснюється зниженням та різким скачком уверх питомої ваги витрат на оплату праці в загальних витратах виробництва, а значить і в обсягах виконаних робіт. І, відповідно, зниження в 2010 році,та збільшення до 2011 року показника зарплатовіддачі пов’язане із коливаючим станом фонду оплати праці при одночасному зменшенні обсягу виконаних робіт за 2009–2011 рр. Це показує ефективність системи оплати праці.