Цілі аудиту та його результати

Аудит передбачаєздійсненняоцінки, результатомякої є отримання необхідних тадостатніх аудиторськихдоказів з метою надання висновків відповідно до цілейаудиту.

Цілі внутрішнього аудиту формуються працівником підрозділу аудиту та визначають його очікуванірезультати.
Цілями аудиту бухгалтерської звітності є формування і вираження думки аудиторської організації про достовірність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта у всіх істотних відносинах.
У ході аудиту бухгалтерської звітності повинні бути отримані достатні відповідні аудиторські докази, що дозволяють аудиторської організації з прийнятною упевненістю зробити висновки щодо: [3]
а) відповідності бухгалтерського обліку економічного суб'єкта документам і вимогам нормативних актів, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку та складаннябухгалтерської звітності;
б) відповідності бухгалтерської звітності економічного суб'єкта тими відомостями, які має аудиторська організація про діяльність економічного суб'єкта.

Думка аудиторської організації про достовірність бухгалтерської звітності може сприяти великим довірі до цієї звітності з боку користувачів, зацікавлених в інформації про

економічнийсуб'єкт.

Разом з тим користувачі бухгалтерської звітності не повинні трактувати думку аудиторської

організації як повну гарантію майбутньої життєздатності економічного суб'єкта або
ефективностідіяльностійогокерівництва.

Аудиторський висновок, що містить думку аудиторської організації про ступінь достовірності бухгалтерської звітності, не повинно трактуватися як гарантія аудиторської організації в тому, що не існують які-небудь інші (крім викладених в аудиторському висновку) обставини, що впливають або можуть вплинути на бухгалтерську звітність
економічногосуб'єкта.

Метою перевірки фінансових звітів є:

• підтвердження достовірності звітів або констатація їх недостовірності;
• контроль за дотриманням законодавства і нормативних документів, що регулюють правила ведення обліку і складання звітності, методології оцінки активів, зобов'язань і власного капіталу;
• перевірка повноти, достовірності і точності відображення в обліку і звітності витрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства за період, що перевірявся;
• виявлення резервів кращого використання власних основних та оборотних засобів,
фінансовихрезервівіпозиковихкоштів. [12.C.294]

Основна мета аудиту може доповнюватися обумовленими договором з клієнтом завданнями виявлення резервів кращого використання фінансових ресурсів, аналізом правильності обчислення податків, розробкою заходів щодо поліпшення фінансового становища підприємства, оптимізації витрат і результатів діяльності, доходів і витрат.

Для досягнення основної мети та надання висновку аудитор повинен скласти думку з
наступнихпитань:

1. Загальна прийнятність звітності: чи відповідає звітність в цілому всім вимогам, пред'явленим до неї, і чи не містить суперечливої інформації.
2. Обгрунтованість: чи існують підстави для включення у звітність зазначених там сум.
3. Завершеність: чи всі суми, які повинні бути включені в звітність, дійсно входять туди?
4. Оцінка: чи всі статті правильно оцінені і безпомилково підраховані.
5. Класифікація: чи є підстави відносити суму на той рахунок, на який вона записана.
6. Поділ: віднесені чи операції, що проводяться незадовго до або безпосередньо після дати складання балансу, до того періоду, в якому були зроблені.
7. Акуратність: чивідповідають суми окремих операцій з даними, наведеними в книгах і журналах аналітичного обліку, чи правильно вони підсумовані, чи відповідають підсумкові

сумиданими,наведенимиуГоловнійкнизі.

8. Розкриття: чи всі статті занесені у фінансову звітність і правильно описані в самих звітах і

додаткахдо них.

Для реалізації цих цілей аудитор може використовувати різні способи накопичення

необхідної інформації.

Стосовно до перевірки окремих груп операцій, наприклад для аудиторської перевірки товарно-матеріальних запасів, структура проміжних цілей і позитивне (підтверджує) думку

аудитора будуть виглядати наступним чином :

• загальна прийнятність: загальна сума товарно-матеріальних запасів є прийнятною і в

принципі відповідає реальним потребам підприємства;

• обгрунтованість: всі товарно-матеріальні запаси, відображені у звітності, існують на дату складання балансу;

• закінченість: всі існуючі товарно-матеріальні запаси підраховані і внесені в баланс;

всі товарно-матеріальні запаси є власністю підприємства;

• оцінка: кількість товарно-матеріальних
запасів в обліку збігається з наявними в наявності; ціни, використовувані для оцінки товарно-матеріальних запасів, правильні; період застосування зазначених цін є вірним;
• класифікація: товарно-матеріальні запаси правильно класифіковані як матеріали, незавершене виробництво і готова продукція;
• поділ: сума купівлі та продажу товарно-матеріальних запасів правильно розділена між двома періодами;
• акуратність: загальні суми в книгах аналітичного обліку товарно-матеріальних запасів відповідають наведеним у Головній книзі;
• розкриття: основні категорії товарно-матеріальних запасів, методи їх оцінки правильно відображені у звітності.
Аудитори (аудиторські фірми) у процесісвоєї діяльності вирішують ряд завдань, пов'язаних з наданням аудиторських послуг: [16]
· Перевірка ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, законності господарських операцій;
·Допомога в організації бухгалтерського обліку;
· Допомогу у відновленні та веденні обліку, складено і до бухгалтерської (фінансової) звітності;
·Допомога в податковому плануванні і розрахунку податків;
·Консультування з окремих питань ведення обліку та складання звітності;
·Експертні оцінки й аналіз результатів господарської діяльності;
· Консультування з широкого кола фінансових і правових питань, маркетингу, менеджменту, технологічне йекологічне консультування та ін;
·Розробка установчих документів та ін;
• інформаційне обслуговування клієнтів;

· Надання інформації про майбутніх партнерів

;

·Іншіпослуги[8.C319]
Цілями аудиту бухгалтерської звітності є так само формування і вираження думки аудиторської організації про достовірність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта у

Всіх істотних відносинах.

Метою аудиту так само є отримання достатньо і доречних аудиторських доказів, що дозволяють аудиторської організації з прийнятною упевненістю зробити висновки щодо:
а) відповідності бухгалтерського обліку економічного суб'єкта документам і вимогам нормативних актів, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку та складання

бухгалтерськоїзвітності;
б) відповідності бухгалтерської звітності економічного суб'єкта тими відомостями, які має аудиторська організація про діяльність економічного суб'єкта.
Думка аудиторської організації про достовірність бухгалтерської звітності може сприяти більшому довірі до цієї звітності з боку користувачів, зацікавлених в інформації про

економічнийсуб'єкт.
Разом з тим користувачі бухгалтерської звітності не повинні трактувати думку аудиторської організації як повну гарантію майбутньої життєздатності економічного суб'єкта або

ефективностідіяльностійогокерівництва.

економічногосуб'єкта. [3]

Для кожного аудиторського завдання мають бути визначені його цілі. Розробляючи план аудиторського завдання, внутрішній аудитор зобов'язаний провести попередню оцінку ризиків, що відносяться до об'єкту аудиту. Цілі аудиту повинні відбивати результати оцінки ризиків. Визначаючи цілі аудиторського завдання, внутрішні аудитори зобов'язані оцінити вірогідність істотних помилок, шахрайства, недотримання процедур і інші чинники ризику. При оцінці процедур контролю повинні використовуватися адекватні критерії. Внутрішні аудитори зобов'язані переконатися в тому, що керівництво встановило адекватні критерії визначення того, досягнуті або ні цілі і завдання підприємства. Якщо критерії адекватні, внутрішні аудитори зобов'язані керуватися ними. Якщо ж вони неадекватні, внутрішні аудитори повинні зв'язатися з менеджментом для вироблення належного критерію оцінки. Цілі завдань по консультуванню повинні включати процеси корпоративного управління, процеси управління рисками і процеси контролю в обумовлених з клієнтом межах.

Об'єм і зміст аудиторського завдання мають бути достатніми для досягнення цілей завдання. Завдання повинне включати вивчення відповідних систем, документації, персоналу і матеріальних активів, включаючи активи, що знаходяться під контролем третіх осіб. Якщо в ході виконання послуг за поданням гарантій виникає можливість надання консультаційних послуг в істотному об'ємі, слід погоджувати з клієнтом у письмовій формі розуміння цілей, змісту, розподілу відповідальності і інші питання; а результати консультаційного завдання мають бути доведені до відома відповідних сторін відповідно до стандартів, що відносяться до консультаційних послуг. В ході консультаційного завдання внутрішні аудитори зобов'язані намітити роботи в об'ємі, достатньому для досягнення погоджених цілей. Якщо внутрішні аудитори в процесі виконання завдання випробовують сумніву з приводу масштабу робіт, ці сумніви мають бути обговорені з клієнтом, щоб вирішити, чи продовжувати виконання завдання.

Внутрішні аудитори зобов'язані визначити, які належні і достатні ресурси потрібні для досягнення цілей аудиторського завдання. Склад аудиторської групи повинен визначатися виходячи з характеру і міри складності кожного аудиторського завдання, обмежень по термінах і наявності ресурсів.

Внутрішні аудитори зобов'язані розробляти і документувати програми робіт, що дозволяють досягти мети завдання. В програмах аудиту обов'язково встановлюються процедури збору, аналізу, оцінки і документування інформації в процесі виконання завдання. Програма робіт повинна отримати схвалення до початку її виконання. Будь-які зміни програми повинні негайно затверджуватися. Програми завдань по консультуванню можуть відрізнятися за формою і змістом залежно від характеру завдання.

При виконанні завдання внутрішні аудитори зобов'язані зібрати, проаналізувати, оцінити і оформити документально інформацію в об'ємі, достатньому для досягнення цілей завдання. Внутрішні аудитори зобов'язані зібрати достатній об'єм достатньої надійної, доречної і корисної інформації для досягнення цілей завдання. Термін «достатня» відноситься до інформації, підтвердженої фактами, переконливої і адекватної настільки, що підготовлений і інформований користувач на її основі дійде тих же висновків, що і аудитор. Надійна інформація — це якнайповніша і заслуговуючи довіри інформація, яку можливо отримати, застосовуючи в ході завдання належні процедури. Доречна інформація підтверджує спостереження і рекомендації і відповідає цілям завдання. Корисна інформація допомагає організації досягати своїх цілей.

Внутрішні аудитори зобов'язані формулювати виведення і представляти результати завдання на основі відповідного аналізу і оцінки інформації. Внутрішні аудитори зобов'язані документувати доречну інформацію в цілях обґрунтування виведень і результатів аудиторського завдання. Керівник внутрішнього аудиту зобов'язаний контролювати доступ до документів, що відносяться до завдання. Перш ніж передавати документи зовнішній стороні, керівник внутрішнього аудиту зобов'язаний отримати схвалення вищого керівництва і/або юридичного підрозділу організації, якщо це необхідно.

Керівник внутрішнього аудиту зобов'язаний розробити правила зберігання документів, що відносяться до завдання, незалежно від форми носія документації. Ці правила повинні узгоджуватися з внутрішніми приписами організації і нормами чинного законодавства. Керівник внутрішнього аудиту зобов'язаний розробити політику збору і зберігання документів, що відносяться до аудиторського завдання по консультуванню, а також їх передачі внутрішнім і зовнішнім сторонам. Ця політика повинна узгоджуватися з внутрішніми приписами організації і нормами чинного законодавства.

Для досягнення поставлених цілей, забезпечення якості роботи і підвищення кваліфікації аудиторського персоналу потрібний належний контроль виконання завдання. Необхідна міра контролю залежатиме від професійності і досвіду внутрішніх аудиторів і складності завдання. Керівник внутрішнього аудиту несе загальну відповідальність за контроль виконання завдання, яке виконується самим внутрішнім аудитом або для внутрішнього аудиту, але може доручити здійснювати контроль співробітникам, що мають належний досвід роботи у внутрішньому аудиті. Належні свідчення здійснення контролю повинні документуватися і зберігатися.

Внутрішні аудитори зобов'язані повідомляти про результати завдання. Повідомлення повинні містити описи мети, об'єму і змісту завдання, а також відповідні висновки, рекомендації і плани дій. В остаточному варіанті звіту про результати завдання повинно, де необхідно, міститися загальна думка і/або виведення внутрішнього аудитора. Вітається, коли позитивна оцінка діяльності об'єкту перевірки відбивається внутрішніми аудиторами в повідомленні за результатами завдання. При напрямі результатів завдання зовнішнім сторонам повідомлення повинне містити інформацію про обмеження в поширенні і використанні таких результатів. Повідомлення про хід виконання і результати завдань по консультуванню можуть відрізнятися за формою і змістом залежно від характеру завдання і потреби клієнта. Повідомлення мають бути точними, об'єктивними, ясними, короткими, конструктивними, повними і своєчасними. Точні повідомлення вільні від помилок і спотворень і правдиво описують відповідні факти. Об'єктивні повідомлення є чесними, достовірними і неупередженими і є результатом справедливої і збалансованої оцінки усіх доречних фактів і обставин. Ясні повідомлення є такими, що легко розуміються і логічними, не використовують непотрібні технічні терміни і забезпечують користувачів усією істотною і доречною інформацією. Короткі повідомлення описують тільки передбачений круг питань і уникають непотрібних відступів, відволікаючої деталізації, надмірності і багатослівності. Конструктивні повідомлення допомагають клієнтові і організації і вказують там, де доречно, на необхідні поліпшення. Повні повідомлення містять усе, що є важливим для цільової аудиторії, і включають усю істотну і доречну інформацію і спостереження, необхідні для обґрунтування виведень і рекомендацій. Своєчасні повідомлення представляються в необхідні і відповідні терміни, залежно від важливості питання, що надає керівництву можливість вжити належні заходи по виправленню ситуації. Якщо в остаточному варіанті звіту міститься істотна помилка або упущення, керівник внутрішнього аудиту зобов'язаний довести виправлену інформацію до відома усіх осіб, що отримали початковий варіант звіту. Якщо у рамках окремого завдання мало місце недотримання Визначення внутрішнього аудиту, положень Кодексу етики або Стандартів, звіт повинен містити наступне:

- принцип або статтю Кодексу етики або Стандартів, який (яка) не був(а) дотриманий (а) повністю або частково;

- причину (и) недотримання;

- вплив недотримання положень на виконання завдання і його результати.

Справедливе подання результатів аудиту полягає в зобов´язанні аудитора повно і правдиво повідомляти результати аудиту, а будь-які невирішені питання або протиріччя між аудитором і замовником мають бути зареєстровані.

Належна професійна обережність означає використання розумної обережності під час проведення аудиту з урахуванням важливості завдання, яке аудитор вирішує, і її конфіденційності.

Незалежність аудиту означає неупередженість і об´єктивність заключного висновку за результатами аудиту.

Достовірність результатів аудиту означає, що, незважаючи на короткий термін його проведення і обмежені ресурси, результати аудиту мають базуватися на доступній і перевіреній інформації.

Результати аудиторського дослідження групуються і систематизуються у журналі аудитора, де розробляються також заходи щодо профілактики правопорушень у підприємницькій діяльності.

Крім того, ці заходи дають змогу контролюючому органу краще розібратися у причинах недоліків і прийняти обґрунтовані рішення за результатами аудиту.

Своєчасне усунення керівництвом підприємства недоліків, виявлених аудитом, які стосуються неповної і несвоєчасної сплати податків до бюджету, вивільняє від сплати штрафних санкцій податковими органами. Тому підприємства зацікавлені в отриманні аудиторських послуг, які запобігали б недолікам у фінансово-господарській діяльності.

Узагальнення недоліків у журналі аудитора провадиться з використанням хроноло

Керівник внутрішнього аудиту зобов'язаний довести остаточні результати завдання до відома відповідних осіб. Керівник внутрішнього аудиту або призначена ним особа перевіряє і затверджує остаточний звіт за завданням перед його випуском і вирішує, кому і яким чином він представляється. Керівник внутрішнього аудиту зобов'язаний довести результати завдання до відома осіб, які можуть забезпечити, що результати будуть вивчені з належною увагою. Якщо інше не визначене законами, нормативними або статутними документами, перед передачею результатів стороннім організаціям керівник внутрішнього аудиту зобов'язаний:

- оцінити можливі ризики управління та діяльності організації;

- при необхідності проконсультуватися з вищим керівництвом і/або юридичним підрозділом в установленому порядку;

- проконтролювати поширення інформації за допомогою введення обмежень на її використання.

Керівник внутрішнього аудиту повинен довести до клієнтів остаточні результати завдання по консультуванню. В ході виконання завдань по консультуванню можуть бути виявлені проблеми в області корпоративного управління, системи управління рисками і внутрішнього контролю. У разі, якщо такі проблеми істотні, вони мають бути доведені до відома вищого керівництва і Ради.

Керівник внутрішнього аудиту зобов'язаний розробити і підтримувати систему моніторингу дій менеджменту, що робляться за результатами завдання. Керівник внутрішнього аудиту зобов'язаний розробити процес подальшого моніторингу, мета якого — переконатися в тому, що зроблені керівництвом дії були ефективними або що вище керівництво прийняло ризик невиконання дій. Внутрішній аудит повинен здійснювати моніторинг результатів завдання по консультуванню в погоджених з клієнтом межах. Якщо, на думку керівника внутрішнього аудиту, рівень залишкового ризику, прийнятого вищим керівництвом, може бути неприйнятним для організації, керівник внутрішнього аудиту зобов'язаний обговорити це питання з вищим керівництвом. Якщо проблема, пов'язана із залишковим ризиком, як і раніше залишилася невирішеною, керівник внутрішнього аудиту зобов'язаний передати питання на розгляд Раді.

Висновки

Вибір найбільш ефективних методів і технологій внутрішнього аудиту визначається цілями аудиту і видами діяльності підприємства, навколишнім середовищем і відповідним набором властивих ризиків.

Внутрішній аудит повинен охоплювати всі бізнес-процеси компанії. При цьому основну відповідальність за правильне функціонування системи внутрішнього аудиту несе вище керівництво компанії, а акціонери компанії зацікавлені в її ефективності, оскільки це сприяє зниженню ризикованостї їх вкладень.

Хотілося б відзначити, що внутрішній аудит є найбільш дієвим інструментом виявлення можливостей підвищення ефективності діяльності підприємства, оскільки формується суб'єктом самостійно, усередині суб'єкта і дозволяє отримати інформацію, необхідну для досягнення цілей і вирішення завдань, що стоять перед суб'єктом, найбільш ефективним способом.

Стратегічний внутрішній аудит – це, невід’ємна частина загальної системи стратегічного управління стратегічно орієнтованого підприємства, яка виконує функцію стратегічного контролю.

Стратегічний внутрішній аудит є діяльністю з надання незалежних і об’єктивних гарантій і консультацій, спрямованих на вдосконалення діяльності стратегічно орієнтованого підприємства.

Стратегічний внутрішній аудит допомагає підприємству досягти поставлених стратегічних і оперативних цілей, використовуючи систематизований іпослідовний підхід до оцінки і підвищення ефективності процесів управління ризиками, контролю та корпоративного управління.

Методологія внутрішнього аудиту відображає єдність логіки визначення об’єктів, суб’єктів аудиту, предмету аудиту, методологічних принципів і підходів до їхньої розробки, а також системи методів, способів і прийомів проведення аудиту.

Стратегічний внутрішній аудит здатен вирішувати проблеми, пов’язані з розробкою науково обґрунтованої відповідної мінливим сучасним вимогам, системи формування інформаційних баз та своєчасних релевантних управлінських рекомендацій для прийняття оптимальних управлінських рішень з розвитку господарюючих суб’єктів не тільки на даний момент часу, але й на довгострокову перспективу.

Фахова стратегічно-орієнтована служба внутрішнього аудиту є здатною за допомогою прийомів, властивих виключно аудиту, не тільки перевіряти та оцінювати проблеми ситуації, але й прогнозувати її майбутній розвиток, а також формувати відповідні управлінські рекомендації. Проте, дієздатний стратегічний внутрішній аудит для виконання таких функцій повинен бути не органом, що тільки констатує, контролює та підтверджує факти, що вже завершилися (історичну інформацію), але – інструментом, що проводить різнобічні дослідження, констатує та є орієнтованим на майбутнє.

Як зазначалось раніше стратегічний внутрішній аудит – це, невід’ємна частина загальної системи стратегічного управління стратегічно орієнтованого підприємства, яка виконує функцію стратегічного контролю.

Стратегічний контроль – це особливий вид управлінської діяльності на підприємстві, що полягає у спостережені та оцінці проходження процесу стратегічного управління, який забезпечує досягнення поставлених цілей та виконання обраних стратегій через встановлення стійкого зворотного зв’язку.

Основна мета аудиту може доповнюватися зумовленими договором з клієнтом завданнями виявлення резервів кращого використання фінансових ресурсів, аналізом правильності обчислення податків, розробкою заходів щодо поліпшення фінансового становища підприємства, оптимізації витрат і результатів діяльності, доходів і витрат.

Список використаної літератури

1. «Про аудиторську діяльність», Закон України від 22.04.93 р. № 3125-ХІІ.

2. Міжнародні професійні стандарти внутрішнього аудит // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.iiaru.ru/international_professional_standards/

3. Правило (стандарт) аудиторської діяльності "Цілі та основні принципи, пов'язані з аудитом бухгалтерської звітності" (від 20.08.99г. Протокол № 5).

4. «Про затвердження Стандартів внутрішнього аудиту» ,Наказ України від 04.10.2011 №1247

5. Аудит. (Основи державного, незалежного професійного та внутрішнього аудиту). / За ред. проф. Немченко В. В., Редько О. Ю., Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 540 с.

6. Богомолов А.М. Внутрішній аудит: Навчальний посібник. - Пріор, 2000. —503с.