Історія виникнення та поняття «інтернет – залежності».

Самотнiсть особистостi

Курсова робота

студента 21 групи,

Вязовського

Олександра Володимировича

 

 

Науковий керівник:

асистент, Веселова

Наталія Петрівна

 

 

Чернігів
2015

 

Вступ

Розділ І. Залежність від інтернету: загальні особливості

1.1. Історія виникнення та поняття «інтернет – залежності».

1.2.Сучасні концепції з вивчення інтернет – залежності.

1.3.Особливості прояву, динаміка та ознаки залежності.

Розділ ІІ. Особливості прояву та розвитку інтернет – залежності на особистість підлітка

2.1.Психологічні особливості розвитку підлітків.

2.2. Причини виникнення залежності у підлітковому віці.

2.3. Профілактика інтернет – залежності.

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

В наш час інтернет став невід'ємним фактором існування сучасного суспільства, частиною нашого життя. Зараз у ньому працюють більш ніж 300 мільйонів людей. Обсяг корисної інформації стикається з масою прихованих небезпек для особистості підлітка.

Звичайно, не слід говорити про тотально-односторонній негативний вплив інтернету на підлітка. Адже, справа навіть не у самому інтернеті, а в тому, як і чому діти проводять у ньому свій час. Більшою мірою слід говорити про негативний вплив «вільного плавання» всесвітньою павутиною. Наявність інтеренету значно полегшила життя людині. Навіщо ходити до бібліотеки, кінотеатру, йти на концерт, якщо бажану інформацію можна отримати не відходячи від монітору.

Актуальність теми. Дана робота присвячена вивченню інтернет – залежності у підлітковому віці. Необхідність в вивченні даної теми обумовлюється, такими причинами.

По-перше, феномен «інтернет – залежності» виступає актуальною проблемою не лише в суспільстві, а й у психологічній науці.

По-друге, в психологічній науці досі недостатньо широко розкрита тема впливу інтернет – залежності на розвиток особистості підлітків.

По-третє, постійне збільшення числа підлітків - користувачів Інтернету.

Об'єктом дослідження виступає феномен інтернет - залежності.

Предметом дослідження є вплив інтернет – залежності на особистість підлітка.

Метою дослідження є психологічний аспект впливу інтернет – залежності на підлітка.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що інтернет – залежність впливає на формування особистості дитини в підлітковому віці, чи сприяє цей вплив на розвиток особистості, чи навпаки – гальмує її.

Згідно з поставленою метою та висуненими гіпотезами було визначено основні завдання дослідження:

1) Визначити актуальність вивчення даного феномену в психологічній науці.

2) Виявити основні причини виникнення, ознаки, та профілактику інтернет – залежності.

3) З’ясувати вплив інтернет – залежності на особистість підлітка.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є концептуальні положення Кімберлі Янг, Айвенга Гольдберга, Олександра Войкунського, В.Д. Менделевича та ін.

Структура роботи зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел (найменувань). У першому розділі наведені результати теоретичного аналізу проблеми, проаналізовано сутність та види феномену інтернет-залежності, основні психологічні теорії з вивчення даного явища, описані особливості. У другому розділі наведений опис впливу інтернет-залежності саме на підлітків, особливості їхнього розвитку, профілактика інтернет-адикції.Загальний обсяг роботи – сторінок.

Розділ І. Залежність від інтернету: загальні особливості

Історія виникнення та поняття «інтернет – залежності».

Дискусії про комп'ютерну психологічну залежність виникли одночасно з виникненням комп'ютерів і особливо активізувалися після поширення персональних комп'ютерів. Але якщо десять років тому більшість досліджень була присвячена залежності від роботи з програмним забезпеченням і захопленню комп'ютерними іграми, то зараз на перший план виходять дослідження, присвячені проблемі Інтернет-залежності.

Феномен залежності від інтернету вже одержав статус явища, що діагностується. В міжнародній класифікації – це Internet Addiction Disorder, чи скорочено - IAD.

Вперше про проблему надмірного використання інтернету заговорили за кордоном, в кінці 80-х рр.., а в середині 90-х американським психологом Айвеном Гольдбергом було введено поняття «інтернет-залежність», яке він визначив як патологічна, непереборна тяга до використання Інтернету, що надає негативний вплив на побутову, робочу, соціальну, сімейну, фінансову сфери діяльності. У 1995 році, він ввів ряд діагностичних критеріїв для визначення цього захворювання. В основних рисах ці критерії відповідали вже описаним у довідниках критеріям патологічної залежності від азартних ігор. Але не було представлено жодних клінічних матеріалів, які засвідчують правильність вибору критеріїв і існування самого захворювання як такого. Тому думки психологів розділяються: одні вважають залежність від Інтернету хворобою і пропонують методи лікування, інші ж називають її пародією, і кажуть, що інтернет – залежність як хвороба не існує.

Дослідження, проведене психологом Кімберлі Янг, показало, що поширеність залежності близька до поширеності патологічної азартності і охоплює від одного до п'яти відсотків користувачів інтернету, причому спеціалісти з комп'ютерних мереж схильні йому в набагато меншій мірі, ніж гуманітарії і люди, які не мають вищої освіти. Кімберлі Янг наводить 4 симптоми Інтернет-залежності:

1.Нав'язливе бажання перевірити e-mail.

2.Постійне очікування наступного виходу в Інтернет.

3.Скарги оточуючих на те, що людина проводить занадто багато часу в «світовій паутині».

4.Скарги оточуючих на те, що людина витрачає занадто багато грошей на Інтернет.

Вже в 1994 р. К. Янг розробила й помістила на «web-сайт» спеціальний опитувальник і незабаром одержала майже 500 відповідей, автори 400 з яких були визнані, відповідно до обраного критерію, Інтернет-залежними людьми. Крім того, 86% опитаних інтернет-залежних головною причиною привабливості інтернетом, назвали анонімність, 63% – доступність, 58% – безпека і 37% – простоту використання.

У 1996 р. Кімберлі Янг на основі критеріїв DSM-IV для патологічної залежності від азартних ігор створила опитувальник, що складається з восьми пунктів:

- Чи відчуваєте Ви, що постійно поглинені думками про Інтернет (думаєте про минуле виході в Інтернет або очікуєте майбутнього)?

- Чи відчуваєте Ви потребу в збільшенні часу, проведеного в Інтернеті, для досягнення повного задоволення?

- Чи робили Ви неодноразові спроби контролю, зменшення часу або припинення мережевої активності, але програвали в цьому?

- Чи відчуваєте Ви занепокоєння, пригніченість, дратівливість, коли намагаєтеся скоротити час або припинити мережеву активність?

- Перебуваєте Ви в он-лайні довше, ніж спочатку планували?

- Чи був у Вас ризик втратити роботу, значимі для Вас відносини, хороші можливості в освіті та кар'єрі через Інтернет?

- Брехали Ви родині, лікарям або іншим для того, щоб приховати Ваші проблеми, що виникли із-за використання Інтернету?

- Чи використовуєте Ви Інтернет для того, щоб піти від проблем чи позбутися від поганого настрою (наприклад, почуття безпорадності, провини, страху, пригніченості)?

З 1996 р. психологи почали активно займатися розробкою методів для вивчення і розуміння феномену інтернет-залежності.

Восени 1999 р. з'явилися монографії Девіда Грінфілда і Карли Сурратт. Обговорення феномену залежності від Інтернету відбувається як у формі професійних публікацій, так і у формі он-лайн дискусій. Велика частина досліджень методично побудовані як мережеві опитування, інтерв'ю та групові обговорення, опосередковані застосуванням Інтернету. Випробуваними і респондентами виступали користувачі Інтернету, які стали відчувати деяку ступінь дискомфорту і самі стали ініціаторами (або їх штовхнули до цього близькі) взаємодії із дослідниками.

У Росії даний феномен вивчається з 2000 року, дослідженням проблеми почали займатися і займаються до тепер лабораторія психології МДУ та її завідувач, кандидат психологічних наук Олександр Войскунский.

2009 році відбувся симпозіум «Інтернет-залежність: психологічна природа і динаміка розвитку» за матеріалами якого виданий перший у Росії збірник інтернет-залежності. У нього були включені і переклади повних текстів доповідей основних зарубіжних дослідників цієї проблеми.

Проблема інтернет-залежності в Україні досліджується також з 2000-х років, фахівцями відповідних галузевих установ – таких, як зокрема ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України», Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України (В. Посохова), а також ученими Одеського (Е. Мельник) та Дніпропетровського (Л. Юр’єва, Т. Больбот) медичних університетів. Серед українських фахівців, які в різних аспектах досліджують феномен інтернет-залежної поведінки слід згадати також О. Чабан, Г. Пілягину (Інститут судової психіатрії, м. Київ), Н. Бугайову (Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, м. Київ).

Щодо практичних кроків у сфері попередження інтернет-залежності слід зазначити, що Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України проводиться інформаційно-просвітницька робота з питань безпечної роботи в інтернеті, а також з проблеми інтернет-залежності.

За даними різних досліджень інтернет – залежними сьогодні є близько 6-10% користувачів серед західних користувачів мережі, за даними

К. Сурратт та Д. Грінфілда (дехто навіть називає кожного другого користувача ПК, що має доступ до Мережі Інтернет-залежними) і 2-6% серед російських та українських, серед яких більше ніж 70 відсотків школярів 13-16 років. Хоча в ці результати не вірять багато фахівців, так, наприклад,

А. Е. Войскунський у своїй книзі «Психологічні дослідження феномену Інтернет-адикції» стверджував про те, що усі ці цифри абсолютно недостовірні, вони ні про що не говорять, тому що це звичайні Інтернет-опитування, що складаються з невеликого числа питань. Відповідають на такі опитувальники жартівники, ті, хто вважає себе інтернет-залежними, і багато людей, що не вважають себе інтернет-залежними. Це не репрезентативне опитування «населення» Інтернету. Достовірних опитувань поки ніхто не проводив ні закордоном, ні в нашій країні.

Феномен «інтернет – залежність» продовжує вивчатися і сьогодні. Вчені розробляють достовірні опитувальники, методи боротьби з залежністю, виявляють нові ознаки, причини. Слід зазначити, що в Україні дана проблема також активно вивчається і досліджується.