Загальна характеристика комп'ютерних інформаційних систем бронювання авіаперевезень

 

В практичній діяльності авіапідприємств використовують два види систем бронювання – неавтоматизовані та автоматизовані або комп'ютерні інформаційні системи бронювання (рис. 12.1).

До неавтоматизованих систем, відносяться системи бронювання, у яких відсутні (або присутні частково) засоби автоматизованої обробки даних.

Під комп'ютерними інформаційними системами бронювання, відповідно до термінології ІКАО, розуміють автоматизовані інформаційні системи, що забезпечують відображення інформації про розклад рейсів, наявність місць, тарифи і за допомогою яких може здійснюватися бронювання авіатранспортних послуг. Іншими словами, комп'ютерні інформаційні системи бронювання – це такі інформаційні системи, що забезпечують доступ до інформації з розкладу рейсів про наявність місць, про тарифи, пільги, знижки та інші послуги, а також мають функції, за допомогою яких можна здійснювати операції бронювання, оформлення квитків і надають можливість використання зазначених функцій агентствам – абонентам комп'ютерної інформаційної системи бронювання.

Автоматизовані системи бронювання в даний час є основним каналом здійснення операцій з бронювання. Такі системи все більше поширюються і фактично витісняють інші способи оформлення замовлень на квитки.

Ступінь автоматизації змінюється від системи до системи. Однак багато авіакомпаній чи постачальників послуг мають автоматизовані системи, у які введені всі функції бронювання і вся необхідна інформація.

Сукупність інформаційних процедур автоматизованого формування розкладу рейсів і реєстрація необхідної інформації, підтримує автоматичне створення файлів і збереження інформації про бронювання і пасажирів, про постійних клієнтів, здійснює обробку телетайпних повідомлень, підтримує і більш складні телекомунікаційні способи обміну даними між сторонами, залученими в процес авіаперевезень. Багато сучасних систем бронювання мають можливість автоматизованої обробки даних з більшості допоміжних функцій, пов'язаних із бронюванням місць, наприклад, зі складанням списку пасажирів, списку на бортхарчування з урахуванням спеціальних блюд, а також переліку пасажирів, що потребують спеціального обслуговування або допомоги.

 

 

 

 

Рис. 12.1. Основні інформаційні процедури в автоматизованих системах бронювання

 

 

Робочі офіси, як правило, обладнані комп'ютерними терміналами, що використовуються персоналом при здійсненні операцій бронювання, одержання інформації із системи та обробки даних про пасажирів.

По завершенню операції бронювання, комп'ютерна система автоматично компілює адреси, у які необхідно переслати дані, і передає всі необхідні повідомлення з використанням телетайпів або інших більш сучасних засобів зв'язку постачальникам послуг, що мають відношення до здійснюваної операції.

У 90-х роках двадцятого століття характерною рисою розвитку комп'ютерних систем бронювання (CRS – Computer Reservation Systems) стала їхня спеціалізація. З'явилися агентські CRS (розподільні або дистрибутивні системи) і CRS авіакомпаній (ресурсні або інвенторні системи). В навчальному посібнику використана та систематизована інформація про особливості комп'ютерних систем бронювання (CRS – Computer Reservation Systems), запропонована літературними джерелами: [26, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57].

У процесі обслуговування клієнта агент виконує наступні дії:

- одержання довідки про розклад і наявність місць;

- одержання довідки про тарифи;

- бронювання сегмента і створення запису про пасажира (PNR – passenger name record);

- тарифікація PNR;

- оформлення квитків.

Перераховані вище функції забезпечує агентові розподільна (дистрибутивна) система. Повнофункціональна або глобальна розподільна система (GDS – Global Distribution System) означає автоматизовану систему, що забезпечує не тільки відображення інформації про розклад рейсів, наявність місць і тарифи авіаперевізників – абонентів системи, але і відображення інформації про розклад, ресурси місць і тарифи інших перевізників, а також відображення інформації про інші нетранспортні ресурси і тарифи, взаємодіє з інвенторними системами резервування авіаперевізників, іншими системами, які забезпечують збереження ресурсів і/або провайдерами, що забезпечують відображення в GDS ресурсів (транспортних, нетранспортних) і, за допомогою такої взаємодії, надають можливість бронювання авіатранспортних, інших транспортних і нетранспортних послуг для агентів – абонентів системи, включаючи можливість автоматизованого оформлення перевізних та інших (не перевізних) документів.

Агентові бажано працювати з однією CRS, тому що в цьому випадку немає необхідності вивчати системи різних виробників, існує повна фінансова і статистична інформація з діяльності агента, а досить переглядати черги повідомлень тільки у своєму центрі. Явне виділення дистрибутивних функцій у виді окремої GDS або підсистеми в її складі дозволяє ефективно задовольнити потреби агентств.

Розподільна система реалізує діалог з агентом на своїй мові, створює основне PNR на весь маршрут проходження, організує всю фінансову діяльність агентів, веде архівну і статистичну інформацію. Інформація про розклад і тарифи береться CRS з таких систем як OAG, ATPCO, ABC або вноситься вручну.

Найбільш глобальними розподільними системами є Amadeus, Worldspan, Galileo і Sabre. Вони обслуговують десятки тисяч агентів в усьому світі і надають їм можливість доступу до ресурсів авіакомпаній практично на всіх напрямках авіаперевезень.

Інвенторна система резервування перевезень означає автоматизовану систему, що забезпечує можливість розміщення, збереження, управління і супроводи ресурсів місць авіакомпаній і доступ до них з боку агентів – абонентів через розподільну систему і власних агентів безпосередньо для бронювання авіатранспортних послуг перевізника.

В інтересах авіакомпанії інвенторна система вирішує наступні задачі:

- розташування в системі ресурсу авіаперевізника таким чином, щоб до нього мали доступ як можна більша кількість агентів;

- надання персоналу авіакомпанії гнучких засобів управління продажем (управління класами, механізми управління доступом і т.п.), що забезпечують максимальний комерційний ефект;

- формування записів про всіх пасажирів, що забронювали місця (вторинні PNR), на основі яких формується вся архівна і статистична інформація;

- забезпечення зв'язку з іншими системами, у тому числі із системою реєстрації.

Чисто інвенторними системами стали, наприклад, CRS авіакомпаній – засновників Amadeus: Air France, Lufthansa, Iberia.

Інвенторна система може мати агентську мережу, однак, звичайно це власні агенти авіакомпанії. З цього погляду ще одна велика комп'ютерна система бронювання Gabriel є інвенторною, тому що до кожного її терміналу, що належать тій або іншій авіакомпанії, підключені агенти з терміналами даної компанії.

Авіакомпанії зацікавлені в тому, щоб інвенторні системи підключалися до якомога більшої кількості агентських систем.

Взаємодія розподільних та інвенторних систем між собою здійснюється за допомогою стандартних протоколів доступу високого прикладного рівня (AIRIMP, EDIFACT).

Раніше такий обмін інформацією між авіакомпаніями здійснювався за допомогою телетайпних повідомлень, що зчитувалися операторами з роздруківок повідомлень. Потім інформація вручну переносилася, оброблялася і використовувалася при обліку місць на борту і спостереженні за розкладом.

Авіакомпанії були одними з перших комерційних підприємств, що почали використовувати електронний обмін даними для управління своїм бізнесом.

Прикладом стандарту повідомлень електронного обміну даними служить стандарт AIRIMP (ATA/IATA Reservations Interline Message Procedures). Стандарт AIRIMP – це, по суті, галузевий стандарт на повітряному транспорті, який розроблений і використовується авіакомпаніями. Кожний окремий формат повідомлень може бути зрозумілий спеціально навченим персоналом. Більш того, уповноважений користувач може увійти в систему авіакомпанії і продати місце на борту літака шляхом відправлення повідомлення AIRIMP, адресованого комп'ютерові .

Стандарт UN/EDIFACT (Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport) – загальноприйнятий стандарт електронного обміну даними, розроблений під егідою ООН. Повідомлення стандарту UN/EDIFACT – це повідомлення, складене з погоджених стандартних компонентів у відповідності зі стандартним синтаксисом, що потім був прийнятий у якості рекомендованого ООН.

Стандарт IATA/EDIFACT заснований на стандартах UN/EDIFACT з урахуванням потреб авіакомпаній. Стандарти EDIFACT є загальними міжнародними міжгалузевими стандартами і відкриті до використання в будь-якій галузі промисловості і транспорту. Стандарти EDIFACT засновані на використанні узагальнених компонентів, що однакові для різних галузей.

Повідомлення стандарту AIRIMP як і раніше розвиваються і удосконалюються. І така ситуація, швидше за все, збережеться протягом ще ряду років. В міру технологічного розвитку і зростання конкуренції в сфері авіабізнесу, можливо, буде розроблений інший стандарт, що зможе замінити EDIFACT.

До останнього часу більшість авіакомпаній тримали свої ресурси у великих комп'ютерних системах резервування колективного користування, тому що створення власних систем було під силу лише деяким великим авіакомпаніям. Ця ситуація найчастіше суперечить інтересам компаній, тому що ставить під загрозу умови конфіденційності інформації і нейтральності доступу агентів до ресурсів. У реальному житті мали місце випадки, коли авіакомпанія – власник CRS своїми некоректними діями завдавала прямої шкоди іншим компаніям, що розміщували ресурси в її системі. Природно, що компанії прагнуть до створення і використання власних інвенторних систем.

Це стало можливим тільки в останні роки в зв’язку з розвитком і здешевленням високопродуктивних апаратних засобів, підвищенням ефективності технологій програмування. В результаті вартість високотехнологічних систем резервування, у першу чергу інвенторних систем, різко падає і робить їх доступними багатьом авіакомпаніям. Тим самим авіакомпанії виявилися зацікавленими мати власні інвенторні системи, тому що вони забезпечують незалежність діяльності компанії від власника CRS. Зокрема, авіакомпанія може розвивати систему в необхідному напрямку більш стрімко і конфіденційно.

З огляду на сказане вище, стають зрозумілі тенденції розвитку розподільних і інвенторних систем резервування в протилежних напрямках. Інвенторні системи мають тенденцію до локалізації, до створення інвенторної системи однієї авіакомпанії. Дистрибутивні (агентські) системи, навпаки, рухаються по шляху укрупнення, завойовуючи все більше число агентів.

 

Запитання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте неавтоматизовані та автоматизовані системи бронювання авіаперевезень.

2. Наведіть приклади агентських та інвенторних систем. У чому їх відмінності?