Організація аналітичної роботи

РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕТАПИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Використання різних видів і напрямів аналізу для поліп­шення управління підприємством залежить від рівня організа­ції аналітичної роботи. Основною ланкою аналітичної роботи є проведення аналізу безпосередньо на підприємстві. Тут прово­диться систематичний, всебічний і глибокий внутрішньогоспо­дарський оперативний і завершальний аналіз виконання планів і досягнутих результатів за звітний рік, а також попередній ана­ліз перед складанням поточного та перспективних планів на майбутній період.

Організація економічного аналізу зумовлюється структурою управлінського апарату і технічним рівнем управління, складом внутрішньогосподарських підрозділів і дільниць виробництва. Організують проведення аналітичної, як і всієї економічної робо­ти у господарстві, насамперед економісти. Аналітична робота вхо­дить до службових обов'язків цих спеціалістів. Штатним розкла­дом великих сільськогосподарських підприємств передбачена посада головного економіста, який є заступником директора з економічних питань, а також посади економістів-плановиків, еко­номістів по праці, аналітиків. Частину аналітичної роботи, в ос­новному з питань фінансової діяльності, виконують економісти-бухгалтери.

Головні економісти та бухгалтери організують і безпосеред­ньо виконують методичну роботу з проведення аналізу. Водночас у здійсненні аналізу повинні брати участь усі працівники підприємства.

Важливе значення має правильний розподіл аналітичної роботи між спеціалістами-технологами агрономічної, зоотехнічної, інже­нерної та інших служб підприємства, керівниками і спеціалістами внутрішньогосподарських підрозділів і дільниць виробництва.

Щодо організації проведення аналізу і використання його ін­формації в управлінні виробництвом доцільно виділити три етапи:

1. Підготовка та опрацювання вихідних даних з метою одер­жання аналітичної інформації.

2. Вивчення аналітичної інформації; оцінка стану і досягнутих результатів діяльності господарства, формулювання висновків та пропозицій.

3. Розробка заходів і прийняття господарських рішень за ре­зультатами аналізу.

Аналітичне опрацювання даних на першому етапі аналізу по­требує спеціальних знань і тому виконується, як правило, висо­кокваліфікованими економістами. Вивчення одержаної інформа­ції та її використання в управлінні повинно проводитися за участю економістів спеціалістами-технологами, керівниками підприємс­тва і його підрозділів, громадськими бюро і групами економічно­го аналізу тощо.

Підвищенню рівня організації аналітичної роботи на підпри­ємствах багато в чому сприяють громадські форми економічного аналізу; громадські бюро (ради) економічного аналізу (ГБЕА), групи економічного аналізу, техніко-економічні ради, балансові комісії тощо.

До їх складу входять економісти, спеціалісти-технологи, керів­ники виробничих підрозділів, висококваліфіковані робітники, пе­редовики виробництва та ін. Громадські форми аналізу сприяють виявленню і використанню резервів підвищення економічної ефективності виробництва, залученню до управління виробництвом широкого кола працівників підприємства.

Організація аналітичної роботи планується. Для цього на ве­ликих підприємствах складається комплексний план аналітичної роботи на рік. У ньому відображаються розділи і об'єкти аналізу, строки його проведення, відповідальні виконавці методичної ро­боти та реалізації результатів аналізу, джерела інформації, технічні засоби і способи опрацювання інформації.

Економічний аналіз проводиться на основі широкого кола ви­хідних даних, що відбиваються у відповідних планових, облікових і звітних документах та інших джерелах даних. База вихідних даних за джерелами для аналізу поділяється на такі групи: плано­во-нормативні, звітні, облікові, поза облікові.

До планово-нормативних джерел відносяться: план підприєм­ства, планові завдання підрозділів господарства, перспективний і організаційно-господарський плани, норми і нормативи витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, норми виробітку та закріплення тварин тощо.

Фактичні дані про діяльність господарства відображаються в обліку і звітності. Звітність поділяється на місячну, квартальну, піврічну і річну. Кінцеві результати господарської діяльності міс­тяться в річному звіті. Однак у звітах зафіксовані не всі дані, не­обхідні для аналізу. Тому для поглибленого аналізу використо­вуються деталізовані дані бухгалтерського, статистичного і ана­літичного обліку.

При комплексному опрацюванні планово-облікової, звітної і аналітичної інформації на ЕОМ, як в умовах АСУ, так і поза цією системою, джерелами для аналізу можуть бути різні машинні но­сії даних: магнітні стрічки і диски, машинограми у вигляді дру­кованих даних. Ці джерела даних можуть знаходитись у спеці­альних картотеках поза машиною або ж безпосередньо в пам'яті машини. В умовах АСУ з метою підвищення оперативності одер­жання інформації та зниження трудомісткості введення її в ма­шину і обробки створюються так звані автоматизовані банки да­них (АБД), які фіксуються у пам'яті машини. За цієї умови вико­ристання машинних джерел даних для розв'язання аналітичних задач зводиться до виклику машинної програми, за якою комп'ю­тер видає запити на необхідні дані, включає їх у розрахунки і видає готову після опрацювання результативну інформацію.

Окрім названих при аналізі використовуються такі джерела, як матеріали ревізій і перевірок, візуальних спостережень, зборів і нарад працівників господарства, преси тощо.

Аналізу господарської діяльності як вручну, так і з використан­ням ЕОМ передує старанний відбір і попередня перевірка джерел даних. При цьому з'ясовується повнота, порівнянність, аналітичність і доброякісність вихідних даних для аналізу. Планові показ­ники перевіряються відносно економічної їх обґрунтованості, на­пруженості, повноти і зв'язку між собою, а також узгодженості з аналогічними показниками в різних формах звітності.

Перевірка звітності поділяється на технічну та по суті. При технічній перевірці звітності з'ясовується додержання строків її представлення, повнота і правильність заповнення окремих таблиць, наявність необхідних додатків і розшифрувань, а також підписів керівників і спеціалістів підприємства, правильність ариф­метичних підрахунків тощо. Для перевірки прийнятності звітних матеріалів порівнюються вхідні та вихідні показники звітного періоду з даними попереднього періоду. Особлива увага звертаєть­ся на узгодженість показників, для чого складається таблиця ув'язок форм річного звіту.

Перевірка звіту по суті полягає у з'ясуванні достовірності да­них і відповідності їх реальній дійсності. Це досягається перевір­кою відповідності звітних даних результатам інвентаризації та даним обліку, а також логічним контролем показників, зустріч­ною перевіркою розрахунків тощо.