Автоматизація аналітичних розрахунків на персональних комп’ютерах

При розробці програмного забезпечення розв'язання задач із застосуванням ЕОМ слід виділити два поняття постановки задач:

1) економічна постановка задачі;

2) постановка задачі для ЕОМ на мові програмування.

Економічна постановка задач аналізу являє собою формальну методику його проведення на прикладній мові цієї галузі знань і може бути представлена алгоритмами у вигляді математичних моделей, аналітичних таблиць з відображенням в них методики розрахунків, блок-схем, аналітичних графіків тощо. У наступних розділах наводиться саме економічна постановка задач для ЕОМ у вигляді аналітичних моделей задач аналізу, формалізованих алгоритмів їх розв'язання і аналітичних таблиць за формою вихідних машинограм.

Однак для реалізації методики аналізу при розв'язанні задач на ЕОМ необхідна постановка розв'язання задачі на мові програмування (точніше, перекладання). У процесі програмування задача на прикладній мові, прийнятій у відповідній галузі знань, перекладається на мову програмування високого рівня і вводиться в ЕОМ, яка автоматично перекладає надану інформацію з мови високого рівня на машинну мову «у кодах». У програмуванні застосовується багато різних мов високого рівня, кожна з яких використовується в окремих сферах науки і техніки. Наприклад, Фортран використовується в основному для розв'язання математичних і фізичних задач, Кобол призначений для економічних задач. Поширеною мовою персональних мікро-ЕОМ, які частіше називають комп'ютерами, є мова Бейсік. Ця мова вважається придатною для опрацювання економічної інформації. Простішою мовою програмування обліково-аналітичних задач для роботи на персональних комп'ютерах є так звані спеціальні пакети прикладних програм „Прогноз” та „Прайс”, Лотус 1-2-3, за основу якого прийнято табличний спосіб програмування. Крім зазначених є багато інших мов програмування високого рівня. Тому процес програмування є досить складною справою і окремою галуззю знань, якими не завжди володіють економісти, бухгалтери та інші фахівці виробництва. Програмування — це особливе мистецтво роботи професіоналів-програмістів та інших фахівців з експлуатації ЕОМ.

Економісти і фахівці виробництва повинні добре володіти методологією проведення аналізу, вміти формулювати суть задачі і виконувати її алгоритмізацію на прикладній мові технології та економіки виробництва, тобто вміти здійснювати економічну постановку задач. Однак ідеальною слід вважати ситуацію, коли фахівці прикладних видів діяльності володіють знаннями з розробки та складання програм для ЕОМ і реалізують їх у процесі розв'язання задач.

У противному випадку для складання програм економісти-аналітики повинні розробити для програмістів конкретні алгоритми у вигляді аналітичних таблиць з відображенням у них методики необхідних розрахунків. В таблицях розмежовують вихідні дані для аналізу і розрахункову частину аналітичної інформації, позначають порядок розрахунків по графах, розмірність масиву інформації, послідовність підсумків даних тощо (табл. 4.1). Програмування інформації в робочій таблиці полегшується кодуванням рядків і граф, а, також застосуванням формул розрахунків.

Вихідні дані для аналізу в наведеній таблиці — це дані про посівні площі та валовий збір (графи 2, 3, 4, 5), решта показників та їх підсумки становлять розрахункову частину таблиці і виконуються на ЕОМ автоматично за заздалегідь складеною програмою і видаються машиною у вигляді розпечатки.

Комп'ютерна програма спочатку записується на спеціальних бланках кодування і передається у відділ підготовки даних для нанесення її на машинні носії. З метою налагодження програми вона вводиться в ЕОМ, де виконується контрольний розрахунок задачі. При цьому можливі логічні помилки і ті, що з'являються в ході обчислення, тому процес налагодження програми передбачає її друкування з метою виявити і виправити помилки.

Таблиця 4.1.

Аналіз виконання плану виробництва зерна

Культури	Площа, га	Валовий збір, ц	Відхи лення (+,-), ц	Урожайність з 1 га, ц	Відхилення (+, -) за рахунок, ц
План.	Факт.	План.	Факт.	План.	Факт.	План.	Факт.

Пшениця					-3300	40,0	41,0	+ 700	- 4000
Жито					-760	20,0	18,0	- 360	- 400
Ячмінь					+900	30,0	28,0	-2100	+ 300
Кукурудза					+2500	50,0	60,0	+2500
Горох					+820	25,0	26,0	+320	+500
Усього					+160	33,8	33,9	+160
Формули розрахунків	х	х	х	х	5-4	4/2	5/3	(8-7)3	6-9
Кількість знаків

Після того, як результати машинного розв'язання контрольного прикладу будуть збігатися з результатами, одержаними раніше (наприклад, з виконаними вручну), програма вважається налагодженою і готовою для використання її для розв'язання аналогічного класу задач з великим обсягом вхідної інформації (табл. 4.2). Масове розв’язання задач на ЕОМ передбачає підготовку вихідної інформації для аналізу, нанесення її на відповідні носії інформації і передачу у відділ підготовки даних. Цю частину роботи слід виконувати з особливою ретельністю, тому що, від правильності підготовки вихідної інформації залежать результати аналітичних розрахунків.

Підготовка вихідних даних для обробки їх на ЕОМ починається з виписування їх з першоджерел і групування в аналітичні таблиці, складені для відповідного класу задач. Із цих таблиць дані переносяться на машинні носії та вводяться для опрацювання в ЕОМ.

Таблиця 4.2

Фрагмент комп’ютерної програми “Аналіз виконання плану виробництва зерна мовою “Бейсик”

10 REM

20 DIM SN* (5), SN (5,3)

30 CLS

40 LPRINT TAB (20) ; “А Н А Л И З”

50 LPRINT TAB (9) ; « ВЫПОЛНЕНИЯ ПЛАНА ПРОИЗВОДСТВА ЗЕРНА»

60 GOSUB 600

“

80 LPRINT | центнеров | нение | c 1 га, ц | ва счет, ц “

90 LPRINT “ |-----------------|-------------------|(+ --) ц|-------------------|----------------------

“

“

110 GOSUB 600

120 DATA

130 FOR I=0 TO 5

140 READ SN (1)

150 NEXT I

160 DATA 800, 700, 3200, 28700

170 DATA 200, 180, 4000, 3240

…………

210 FOR I=0 TO 4

220 FOR J=0 TO 3

230 READ SD (I, J)

240 NEXT I

250 NEXT J

260 REM «Расчет отклонений»

270 FOR I=0 TO 4

280 SD (1,4) =SD (1,3) – SD (1,2)

290 SD (1,5) = SD (1,2)/SD (1,0)

…………

330 NEXT I

340 FOR J=0 TO 8

350 FOR I=0 TO 4

360 IF J>3 THEN 370 ELSE 430

370 ON J- 3 GOTO 380,390,400,410,420

380 SD (5,4) =SD (5,3)-SD (5,2): GOTO 440

390 SD (5,5) =SD (5,2)/SD (5,0): GOTO 440

…………..

430 SD (5,J)=SD (5,J)+SD (I,J)

440 NEXT I

450 NEXT J

460 FOR I=0 TO 5

470 IF I=5 THEN GOSUB 600

480 LPRINT USING “\ \”SN5(1);

490 FOR J=0 TO 8

500 ON J+1 GOTO 510,510,510,510,530,550,550,530,530

510 LPRINT USING “__________”; SD (I,J); LPRINT “ “;

520 GOTO 560

530 LPRINT USING “_________”; SD (I,J); LPRINT “ “;

540 GOTO 560

550 LPRINT USING “___________”; SD (I,J); LPRINT “ “;

560 NEXT J

570 LPRINT “ “

580 NEXT I

590 GOSUB 600: STOP

600 LPRINT _____________

610RETUR
В умовах інтегрованого опрацювання інформації вихідними даними для аналізу можуть бути показники річних планів і звітів, які щорічно заздалегідь вводяться в ЕОМ при їх одержанні. За цієї умови технологічний процес аналізу на комп'ютері здійснюється як діалог, при якому фахівець, котрий займається аналітичними розрахунками, викликає із пам'яті машини програму аналізу, яка надходить у розпорядження системи ведення бази даних. Після цього аналітичні результати видаються у вигляді передбачених програмою вихідних машинограм за замовленням користувача на екран дисплея або на друк.

Аналітична машинограма містить весь обсяг інформації, передбачений алгоритмом і програмою. Ця інформація може бути використана як безпосередньо з машинограми, так і з допомогою додаткового групування її в окремі аналітичні таблиці залежно від завдань управління виробництвом.

Вхідна машинограма складається із трьох розділів: назва задачі, вихідні дані для аналізу і розрахункова частина (аналітична інформація).

Враховуючи те, що по одній програмі можна розв’язувати задачі рівні за сукупністю показників, що аналізуються, з різною базою порівнянь, назви задач доцільно максимально уніфікувати. Наприклад, назва задачі по аналізу виробництва продукції може включати такі пункти:

1. Задача 01 – Аналіз виробництва продукції сільського господарства.

2. Машинограма 01.1 – Виконання виробничої програми.

3. Об’єднання – Київське.

4. Підприємство – ВАТ “Бориспільський”.

5. Підрозділ підприємства – В цілому по господарству.

6. Галузь – рослинництво.

7. Період – за 2002 рік.

8. Порівняння: “базис” – планові дані, “аналіз” – звітні дані.

Ефективність автоматизації опрацювання даних при економічному аналізі за допомогою ЕОМ полягає в тому, що економісти та інші фахівці одержують можливість звільнитися від виконання численних і трудомістких розрахунків, тобто від технічної, так званої “рутинної” роботи; розширити коло аналітичної інформації та скоротити строки її одержання для потреб управління; більш глибоко і всебічно усвідомити аналітичну інформацію, сформулювати висновки і розробити пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства.