Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

Особливості сучасної практики створення цільових

Фондів органів місцевого самоврядування в Україні

 

Протягом останніх років лише 1 % сукупних доходів місцевих бюджетів України формується за рахунок відрахувань до цільових фондів, до їх складу належать:

фонди охорони навколишнього природного середовища;

інші цільові фонди місцевих рад;

цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і місцевими органами виконавчої влади.

З 1998 р. до місцевих бюджетів надходить частина зборів за забруднення навколишнього природного середовища. Цей збір є екологічним податком, він справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів.

Суми збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються наступним чином:

20% – до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів;

50% – до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів;

30% – до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету України.

Якщо розглянути надходження цільових фондів, утворених в складі окремих видів місцевих бюджетів, то слід відзначити найбільш відчутну їх фіскальну роль у формуванні обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим, у 2004 р. питома вага цих фондів у сукупних доходах відповідних бюджетів становила 3,89%, в той же час для районних бюджетів цей показник складав лише 0,2% (див. табл. 4.2).

      Всього В тому числі за видами місцевих бюджетів
  обласні бюджети, бюджет АРК міст рес-публіка-нського (АРК) та обласно-го зна-чення     районні   міст район-ного значен- ня     селищні     сільські
Цільові фонди, всього 1,52 3,89 0,83 0,20 1,40 1,15 1,11
Збір за забруд-нення навколиш-нього природно-го середовища 0,56 1,51 0,25 0,04 1,14 0,80 0,82
2. Цільові фонди, утворені Верхов-ною Радою АРК, органами місце-вого самовряду-вання та місце-вими органами виконавчої влади. 0,96 2,37 0,58 0,16 0,27 0,35 0,79

Таблиця 4.2.

Частка цільових фондів в сукупних доходах місцевих бюджетів, %

 

Достатньо значні відмінності щодо формування цільових фондів у складі місцевих бюджетів існують в регіональному аспекті (див. табл. 4.3). Якщо загалом частка цільових фондів в доходах місцевих бюджетів України у 2004 р. складала 1,52%, то у бюджеті м. Києва – 5,53%. У 18 областях цей показник був меншим ніж 1%, в тому числі в Тернопільській області – 0,12%, Закарпатській – 0,15%, Житомирській і Рівненській областях – 0,18%. Таким чином органи місцевого самоврядування мають різні можливості щодо формування своїх власних фінансових ресурсів, зокрема залучення альтернативних джерел доходів.

Таблиця 4.3.

Питома вага цільових фондів у складі доходів місцевих бюджетів

України у 2004 р.

(%)

  Частка у сукупних доходах місцевих бюджетів:
збору за забрудне-ння навколишнього природного середовища цільових фондів утворених Верхов-ною Радою АРК, органами місцевого самоврядування разом цільових фондів
АР Крим 0,25 0,49 0,75
Вінницька 0,53 0,16 0,69
Волинська 0,11 0,54 0,64
Дніпропетровська 1,41 0,41 1,81
Донецька 1,61 0,33 1,94
Житомирська 0,15 0,02 0,18
Закарпатська 0,15 0,00 0,15
Запорізька 1,07 1,07 2,14
Івано-Франківська 1,24 0,31 1,56
Київська 0,45 0,02 0,47
Кіровоградська 0,17 0,12 0,29
Луганська 0,97 0,01 0,98
Львівська 0,37 0,06 0,43
Миколаївська 0,51 0,00 0,51
Одеська 0,19 0,33 0,52
Полтаська 0,35 1,22 1,57
Рівненська 0,18 0,00 0,18
Сумська 0,26 1,17 1,43
Тернопільська 0,11 0,00 0,12
Харківська 0,44 0,02 0,46
Херсонська 0,24 0,06 0,31
Хмельницька 0,13 0,09 0,21
Черкаська 0,30 0,45 0,75
Чернівецька 0,11 2,29 2,40
Чернігівська 0,39 0,26 0,65
м.Київ 0,16 5,36 5,53
м.Севастополь 0,31 0,91 1,22
Всього 0,56 0,96 1,52

 

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища призначений для забезпечення цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, пов¢язаних із охороною довкілля, спрямованих на запобігання, зменшення та усунення забруднення навколишнього природного середовища. Але, за результатами контрольної роботи Рахункової палати України, виявлено, що у 2003-2005 рр. основна мета функціонування фонду не була досягнута[1]. Основними недоліками у використанні коштів фонду у зазначений період були:

- використання коштів фонду з порушеннями діючого законодавства (близько 60%), спрямування їх на заходи, які не мають безпосереднього впливу на довкілля (1/3 коштів);

- неефективне використання коштів, призначених на фінансування наукових досліджень та впровадження механізму забезпечення охорони природних ресурсів внаслідок відсутності єдиної державної науково-технічної політики у сфері охорони довкілля;

- недовикористання наявних коштів (25% – у 2003 р., 20% – у 2004 р.) і їх повернення до бюджету.

За висновками Рахункової палати вказані недоліки є наслідком відсутності в країні механізму здійснення державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, що потребує особливої уряду до даних проблем.

Загалом механізм формування і використання цільових фондів органів місцевого самоврядування за роки їх існування, як показують численні перевірки органів фінансового контролю, виявився недостатньо прозорим. Найбільш розповсюдженими недоліками діючої практики позабюджетних фондів місцевого самоврядування є:

- порушення при формуванні фондів. Так, в рішеннях про створення фондів окремі органи місцевого самоврядування та виконавчої влади визначають джерелами їх наповнення платежі, які відповідно до законодавства повинні зараховуватись до загального фонду бюджету або залишатись у розпорядженні бюджетних установ як власні надходження (штрафи, плата за оренду майнових комплексів, збори за видачу дозволу на розміщення об¢єктів торгівлі, плата за реєстрацію суб¢єкта підприємницької діяльності тощо);

- застосування примусу на підприємницькі структури при формуванні фондів. Наприклад у вигляді відрахування частини прибутку господарюючих суб¢єктів або частини вартості об¢єкта будівництва;

- використання коштів цільових фондів органів місцевого самоврядування не за цільовим призначенням, головним чином на приміальні виплати, відшкодування вартості санаторно-курортного лікування для працівників органів влади і управління, ремонт адміністративних приміщень тощо;

- залучення до цільових фондів багодійних надходжень та використання їх державними адміністраціями на власне утримання та утримання органів влади, які фінансуються з державного бюджету;

- застосування тиску на суб¢єкти господарювання щодо “добровільного” перерахування благодійної допомоги на спеціальні рахунки органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з послідуючим наданням пільг по сплаті податків та інших платежів до бюджету.[2]

 


[1] Охорона довкілля чекати не може: Прес-служба Рахункової палати. – 06.12.2005 р.

[2] Узаконена “заначка”, або Як деякі органи влади створюють власні “кишенькові фонди” // Фінансовий контроль. – 2005. - № 1 (24). – С. 9-11.