Теорема 16. Якщо хn — нескінченно мала послідовність і , то послідовність є нескінченно великою.
Доведення аналогічне попередньому.
, оскільки .
Зауваження. Нескінченно велику (малу) послідовність називають також нескінченно великою (малою) величиною.
4.1.13. Теореми про границі
Теорема 17. Для того щоб послідовність хn мала границю а, необхідно і достатньо, щоб хn = а + уn, де уn — нескінченно мала послідовність.
Доведення. Необхідність. Нехай . Візьмемо довільне число . Завжди знайдеться число N таке, що при виконується нерівність . Позначимо . Для послідовності уn виконується нерівність . Це означає, що .
Достатність. Нехай уn — нескінченно мала послідовність. Візьмемо довільне число . Для нього знайдеться число N, таке що при виконується нерівність . Звідси випливає . Це й означає, що .
Теорема 18. Якщо послідовності xn і yn збігаються, а також
;
,
то послідовності xn + yn, xnyn, const xn, також збігаються і виконуються наведені далі рівності.
1. —
границя суми послідовностей дорівнює сумі їх границь, якщо вони існують.
2. —
границя добутку послідовностей дорівнює добутку їх границь, якщо вони існують.
3. —
сталий множник можна винести за знак границі.
4. .
Границя відношення двох послідовностей дорівнює відношенню границь послідовностей, якщо вони існують і .
Доведення. 1. Якщо і , то за теоремою 17
,
де — нескінченно малі величини. Додаючи почленно дві останні рівності, маємо:
.
Сума двох нескінченно малих величин є величина нескінченно мала. Отже, підкреслений вираз є нескінченно малою величиною, а це означає, що
.
2. Розглянемо добуток
.
Маємо:
— добуток обмеженої величини на нескінченно малу — є величина нескінченно мала. — добуток двох нескінченно малих величин є нескінченно мала величина.
Тоді з теореми 17 випливає, що
.
3. Наслідок із 2, якщо yn = const.
4. Покладемо для визначеності b > 0. Розглянемо дріб
.
Починаючи з деякого номера N, виконується нерівність . У цьому разі
.
Отже, величина — обмежена. Тоді як добуток обмеженої величини на нескінченно малу є нескінченно малою величиною.
Отже, з теорем 14 і 17 маємо:
¨
Знайти
.
4.1.14. Границя відношення двох многочленів
Правило:
1. .
2. .
4.1.15. Добування квадратного кореня
Розглянемо послідовність
, . (1)
Припустимо, що , . Переходячи до границі рекурентних відношень, дістаємо:
або
.
Доведемо, що
Нехай . Перетворимо вираз
.
З умови випливає нерівність . Тому
. (2)
Маємо нерівність
.
Після перетворень дістаємо: або .
Послідовність (1) монотонно спадає та обмежена знизу, тому існує . Із оцінки маємо нерівність , із якої випливає, що Отже, , де .
Обчислити .
· Запишемо послідовність (1)
Дістанемо відповідь з точністю до 5-го знака:
.
ГРАНИЦЯ ФУНКЦІЇ
4.2.1. Поняття границі функції
Означення. Нехай х0Î(а, b) і функція у = f(x) визначена на інтервалі (а, b) за винятком, можливо, точки х0. Якщо для будь-якої збіжної послідовності хn ( , ) існує , то говорять, що функція має границю А при .
Позначення:
Інше означення границі функції дав Коші:
Означення. (Коші) | Границею функції при х, що прямує до а, називається число А, якщо для будь-якого існує число , таке що для всіх х, які задовольняють нерівність випливає |
Позначення:
Графічна ілюстрація:
Рис. 4.4
Пояснення. Для всіх х, що містяться поруч із точкою х = а, значення функції f(х) лежать біля А.
Довести за означенням границі функції, що
.
· Застосовуємо означення границі, коли f(x) = 5x – 3, a = 1, A = 2.
Згідно з означенням потрібно показати, що для будь-якого e > 0 існує d > 0, таке що для всіх х
.
Маємо:
Отже, можна взяти (рис. 4.5).
Рис. 4.5
Для функції нерівність виконується, як тільки . ·
4.2.2. Ліва та права границі функції
Означення: | Правою границею функції , коли х прямує до а справа, називається число l, таке що існує , при якому для всіх х, що задовольняють нерівність , маємо . Позначення: . |
Графічна ілюстрація
Рис. 4.6
Означення: | Лівою границею функції , коли х прямує до а зліва, називається число A–, таке що при будь-якому існує d > 0 таке, що для всіх х, які задовольняють нерівність , маємо . |
Позначення:
.
Інколи границю називають двосторонньою границею, а границі зліва та справа — односторонніми границями.
Зв’язок між односторонніми та двосторонніми границями: Функція має границю в точці х = а тоді і тільки тоді, коли існують границі зліва та справа в точці х = а і дорівнюють одна одній. Символічно:
і .
4.2.3. Теореми про границі функції