Тоді, якщо існує , то існує і та справджується рівність

ЗАСТОСУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОГО ЧИСЛЕННЯ ДО ОБЧИСЛЕННЯ ГРАНИЦЬ

5.4.1. Правило Лопіталя

Теорема 1. Нехай в околі точки а задано неперервно диференційовні функції f(x), j(x). Причому f(a) = j(a) = 0. Тоді в разі існування границі відношення похідних цих функцій при х ® а існує і границя відношення самих функцій при х ® а:

(1)

Доведення. Розглянемо деякий відрізок [а, х] з околу точки а, на якому для функцій f(x) і j(x) виконуються умови теореми Коші. Отже, між точками а і х знайдеться точка x, така що

,

або

. (2)

Переходячи в рівності (2) до границі при х ® а і враховуючи теорему про границю частки двох функцій, дістаємо (1). ¨

Зауваження. Правило Лопіталя можна застосовувати кількаразово, якщо для відповідної функції або похідної виконуються умови теореми Коші.

Зауваження. Функції f(x), j(x), які є неперервними та диференційовними в околі точки х = а, у самій точці а можуть не бути визначеними. Але якщо існують границі

,

то можна застосовувати правило Лопіталя до відношення . Якщо функції f(x) і j(x) невизначені в точці х = а, то визначаємо значення функцій f(x) і j(x) та їх граничні значення при х ® а:

.

Це можна зробити, оскільки ми розглядаємо границю відношення функцій, припускаючи, що в околі точки а виконується умова теореми Коші.

Теорема 2. Нехай функції f(x) і j(x) неперервні та диференційовні на півпрямій с < x < (– < x < c), причому j(x) на цій півпрямій не перетворюється на нуль і водночас виконуються рівності:

.

Тоді, якщо існує , то існує і та справджується рівність

(3)

Доведення. Покладемо . Отже, якщо х , то z 0. Маємо:

.

Розглянемо границю відношення

.

Якщо ця границя існує, то існує й границя . ¨

На підставі здобутих результатів можемо розглядати границі відношення нескінченно малих величин.

Границя відношення нескінченно малих величин дорівнює границі відношення їх похідних, якщо остання існує у зазначеному щойно сенсі.

1) ;

2) ;

3) ;

4) .

Теорема 3. Нехай функції f(x) і j(x) в околі точки х = а неперервні й диференційовні, причому . Тоді в разі виконання рівностей , та існування існує і :

. (4)

Доведення. Розглянемо деякий окіл точки а, в якому виконується умова теореми. У цьому околі візьмемо деяку точку й роз-
глядатимемо х із інтервалу a < х < а (аналогічно а < х < a).

Застосуємо до відрізка [a, х] теорему Коші:

(a < x < х).

Отже,

.

За умовою . Звідси випливає, що для будь-якого малого виконується нерівність

,

або

. (5)

Знайдемо

.

Виберемо a так, щоб для заданого e справджувалася нерівність (5) і при х ® а виконувалися співвідношення: f(x) ® і j(х) ® .

Тоді

,

або

. (6)

Перемножимо почленно (5) і (6):

. (7)

Вибираючи значення e достатньо малим і переходячи в останній нерівності до границі при х ® а, дістаємо (4).

Аналогічно розглядається випадок, коли х ® . ¨

Якщо f(x) і j(x) неперервно диференційовні на півпрямій с < x< (– < x < c) , , причому існує , то існує і :

(8)

 

Границя відношення нескінченно великих величин дорівнює відношенню їх похідних у разі існування останніх.

 
 

 


1) ;

·

Зауваження. У формулах (4), (8) з існування границь відношення похідних випливає існування відношення функцій. Обернене твердження не буде правильним.

Обчислити .

· Згідно з правилом Лопіталя маємо:

.

Отже, границя даної функції не існує, оскільки не існує .

Але

.

Зауваження. Правило Лопіталя є ефективним методом розкриття невизначеностей. Проте застосування його не завжди дає змогу спростити здобутий вираз і знайти шуканий результат.

Знайти .

· .

Якщо застосувати правило Лопіталя вдруге, то функція під знаком границі набере початкового вигляду. Таким чином, за цим правилом не вдається розкрити невизначеність.

Але

.

ВИСНОВОК:

Невизначеності виду можна розкривати за правилом Лопіталя (1), (4), (8).

5.4.2. Застосування правила Лопіталя
для розкриття невизначеностей виду
[0 × ¥], [¥ – ¥], [1¥], [¥0], [00]

I. Невизначеність виду [0 × ¥]

за допомогою перетворень зводиться до невизначеностей або , а далі застосовується правило Лопіталя.

1. Знайти границю , якщо .

¨ ¨

Знайти: .

·

Знайти: .

·

·

При х ® + ¥ степенева функція зростає повільніше, ніж будь-яка інша показникова функція.

ІІ. Невизначеність [¥ – ¥].

за допомогою перетворень зводиться до невизначеності виду або .

2. Знайти , якщо , .

· ·

.

ІІІ. Невизначеність 1¥ — за допомогою перетворень зводиться до [¥ × 0].

3. Знайти , де .

· .

Знайти

.

ІV. Невизначеності виду [¥0], [00] за допомогою перетворень зводяться до невизначеності виду [¥ × 0].

4. Знайти при або

.

Знайти .

· ·

Знайти .

· ·

Знайти .

· . ·

Зауваження.Часто границі обчислюють, комбінуючи різні методи — застосування шкали еквівалентностей та правила Лопіталя.