Додавання і редагування лінії тренда

1. Відкрийте папку. Створіть документ Призвіще.xls. За завданням викладача створіть таблицю, введіть дані, побудуйте графіки.

2. Двічі клацніть по графіку для переходу в режим редагування.

3. Виберіть ряд даних, до якого потрібно добавити лінію тренда. Виділіть цей ряд даних для побудови тренда, клацнувши по лінії графіка правою кнопкою миші (виділення буде мати вид чорних квадратиків, після клацання появиться контекстне меню), виберіть пункт менюДобавить линию тренда. Або після виділення ряду клацанням будь-якої кнопки миші виберіть командуДобавить линию трендав менюДиаграмма.

25. Побудова, редагування та форматування діаграм Excel. Використання засобів головного, контекстного та піктографічного меню для редагування діаграм Excel

Побудова, редагування та форматування діаграм Excel. Використання засобів головного, контекстного та піктографічного меню для редагування діаграм Excel.Для побудови діаграми в Excel передбачений такий інструментальний засіб як Мастер диаграм. Вікно майстра викликається командою «Диаграма» меню «Вставка» або відповідною піктографічною кнопкою на стандартній панелі інструментів вікна Excel. Побудова діаграм:1.Визначити по табличним даним, що слугуватиме у нас назвою категорій та назвою рядів даних.2.Командою Вставка діаграма викликати Майстра діаграми.3.У вікні «шаг 1 из 4» визначаємо тип та вид діаграми. 4.Далі переходимо у вікно «шаг 2 из 4».5.Визначаємо діапазон даних та виділяємо його.6.Додаємо підписи даних.7.«Шаг 3 » додаємо елементи форматування діаграми (заголовки Х та Y ).8.«Шаг 4 » визначаємо розташування діаграми.Операції редагування діаграм :-Зміна типу діаграми - Зміна типу діаграми для окремого ряду. - Зміна початкової вибірки даних. - Зміна параметрів діаграми.-Зміна розміщення.- -Додавання/видалення рядків. - Зміна порядку розташування рядів.Форматування діаграми здійснюється через відповідне вікно форматування, що викликається подвійним натисканням миші або через меню формат попередньо виділеного об’єкта. Області форматування :-Формат області даних.-Формат рядів даних.-Формат легенди.-Формат оси.-Формат заголовки.

26. Робота з таблицями Excel як з базами даних: засоби табличного процесора Excel для роботи з таблицями як базами даних

Робота з таблицями Excel як з базами даних: засоби табличного процесора Excel для роботи з таблицями як базами даних.Табличні процесори забезпечують: введення, збереження і редагування великого обсягу даних; автоматичне проведення обчислень за зміни вхідних даних; дружній інтерфейс; наочність і наближеність до реальних (паперових) форм документів, що пропонуються користувачеві на екрані; ефективну систему документування інформації; можливість роботи в локальній мережі; організацію зв'язку на рівні обміну файлів з іншими програмними засобами. Під електронною таблицею будемо розуміти документ, який створюється й обробляється за допомогою табличного процесора. Цей документ, як правило, має табличну структуру і складається із стовпців та рядків. Перетин стовпця з рядком утворює комірку таблиці. Група комірок, що утворює прямокутник , називається діапазоном комірок. Технологія створення бази даних в Excel така. Після запуску Excel на екрані з'являється чиста робоча книга з новим вікном документа з тимчасовою назвою Книга1. Ця книга містить кілька чистих робочих аркушів. Кожний елемент поля можна відформатувати, а далі згідно зі заданим форматом автоматично будуть форматуватися всі наступні елементи в цьому полі бази даних. Якщо база передбачає наявність полів, що обчислюються, тоді для таких полів слід задати формули їх обчислення.

27. Технологія створення баз даних Excel, встановлення зв’язків між таблицями

Технологія створення баз даних Excel, встановлення зв’язків між таблицями.Технологія створення бази даних в Excel така. Після запуску Excel на екрані з'являється чиста робоча книга з новим вікном документа з тимчасовою назвою Книга1. Ця книга містить кілька чистих робочих аркушів.Створення бази даних починається з опису полів, тобто з уведення імен полів (заголовків стовпців). Кожний елемент поля можна відформатувати, а далі згідно зі заданим форматом автоматично будуть форматуватися всі наступні елементи в цьому полі бази даних. Якщо база передбачає наявність полів, що обчислюються, тоді для таких полів слід задати формули їх обчислення.Після введення заголовків стовпців і зразка заповнення бази слід виділити ці два рядки, а потім вибрати з меню Дані команду Форма. Після створення форми даних можна починати введення записів у базу даних активізацією кнопки Добавить. Уведення всіх полів поточного запису закінчується натисненням однієї з двох клавіш, Enter. У результаті Excel запише поточний запис у базу даних і на екран виведе порожню форму, в яку можна вводити значення полів нового запису.Форма також містить ряд кнопок у правій частині, які використовують для пошуку або редагування будь-якого запису. Над верхньою кнопкою Добавить Excel показує номер поточного запису, за ним іде число, що показує загальну кількість записів у базі. Закінчивши введення в таблицю всіх записів, треба закрити форму даних кнопкою Закрыть, а потім виконати збереження даних таблиці командою Файл/Зберегти.

28. Технологія роботи з функціями Excel

Технологія роботи з функціями Excel.Excel містить понад 400 вбудованих функцій. Для роботи з функціями існує спеціальна панель інструментів Функции, а також для швидкого виклику на панелі Главная існує кнопка( Автосумма), а в рядку формул f(x) . Функції розбиті на декілька категорій: текстові, математичні, фінансові, логічні, статистичні та інші. Функція має ім’я та список аргументів, які записуються у круглих дужках. Аргументами можуть бути числа, текст, адреси комірок, посилання на діапазон комірок, знаки дій. Кількість аргументів залежить від функції. Бувають функції без аргументів, наприклад: Сегодня (). .Вибір функції виконується за допомогою майстра функцій: 1.Встановити курсорну рамку в комірку, де має знаходитись результат. .2.На панелі Главная натиснути кнопку , або натиснути кнопку fx у рядку формул, або вибрати потрібну категорію і функцію в меню Функции. . 3.На екрані відкриється діалогове вікно Мастер функций – шаг 1 из 2, в якому спочатку потрібно вибрати категорію функції, а потім конкретну функцію зі списку функцій даної категорії. Натиснути кнопку ОК . 4.З’явиться інше діалогове вікно, в якому потрібно вказати аргументи функції. До кожної функції внизу діалогового вікна написана довідкова інформація про призначення цієї функції. Якщо встановити курсор у рядок аргументів, у вікні з’являється інформація про цей аргумент. Встановити курсор у рядок аргументів і курсором миші виділити на робочому листі діапазон комірок. Натиснути ОК. Функції Сума, Мінімум, Максимум, Середнє використовуються в електронних таблицях часто, - тому для них на панелі інструментів Главная знаходиться спеціальна кнопка å (Автосуммирование). Якщо активізувати комірку та натиснути кнопку å, то з’явиться формула суми, яку можна модифікувати.

29. Формули посилання в Excel. Типи посилань

Формули посилання в Excel. Типи посилань.Адреса комірки у формулі називається посиланням. За допомогою посилань можна використовувати у формулі дані, що знаходяться в різних місцях робочого листа, а також використовувати значення однієї і тієї ж комірки в декількох формулах. В Excel можливі відносні, абсолютні та змішані посилання.Посилання, яке при копіюванні в інші комірки буде модифікуватись (змінюватись) відповідно новому розташуванню, є відносним. Наприклад, А1, В4, Р38 тощо.Абсолютним називається посилання, що не змінюється при виконанні операцій з комірками і листами. В абсолютних посиланнях перед назвою стовпця і номером рядка стоїть знак $.Наприклад, $А$1, $B$4, $Р$38 тощо.У змішаних посиланнях абсолютною є назва стовпця і відносною – назва рядка або навпаки (наприклад, $А1 та А$1). При виконанні операцій з комірками і листами модифікується тільки відносна частина посилань.Перехід між типами посилань (відносним, абсолютним та змішаним) здійснюється за допомогою натискання клавіші F4 в рядку формул, виділивши попередньо те посилання, яке потрібно перетворити. Можна і просто ввести символ $ з клавіатури.Можна здійснювати посилання на комірки, які знаходяться на іншому листі робочої книги. Можна також посилатися на комірки, що знаходяться в іншій робочій книзі або в іншому додатку. Посилання на комірки інших робочих книг називаються зовнішніми. Посилання на дані в інших додатках, називаються вилученими.Формули обчислюють значення в строгому порядку. Формула в Excel завжди починається зі знаку дорівнює (=) і обчислюється зліва направо у відповідності з пріоритетом кожного оператора у формулі. Якщо формула містить кілька операторів з однаковим пріоритетом, то вони виконуються зліва направо. Послідовність обчислень можна змінювати за допомогою встановлення круглих дужок.Порядок обчислень всередині дужок визначається пріоритетом операцій:1) знаходження відсотків від числа ("%");2) піднесення до степеня ("^");3) множення і ділення ("*", "/");4) додавання та віднімання ("+", " - ").Як правило, формули не відображаються в комірках, де виводяться результати проведених обчислень. Щоб відобразити формулу, виділіть необхідну комірку. Формула з’явиться в рядку формул.

30. Вкладені функції Excel. Технологія створення і приклади вкладених функцій

Вкладені функції Excel. Технологія створення і приклади вкладених функцій.Вкладені функції – це функції, аргументами яких можуть бути інші функції. Технологія створення: 1) За допомогою Майстра функцій вибрати першу функцію. 2) Встановити курсор у рядок аргументів цієї функції.3) У вікні назви комірки розкрити список функцій 4) Вибрати другу функцію. У діалоговому вікні ввести аргументи для цієї другої функції5) Натиснути ОК.Приклад: Необхідно визначити поточний рік.Розв’язання: Функція ГОД() визначає значення року від певної дати, а функція СЕГОДНЯ() визначає поточну дату. Тому для визначення поточного року необхідно записати: =ГОД(СЕГОДНЯ())

31. Функція ЕСЛИ Excel: синтаксис функції та приклади її використання

Функція ЕСЛИ Excel: синтаксис функції та приклади її використання.Логічна функція ЕСЛИ перевіряє, чи виконується умова і повертає одне значення, якщо воно виконується, або інше значення, якщо ні. Синтаксис функції : ЕСЛИ(логічний вираз, значення – якщо ИСТИНА, значення – якщо ЛОЖЬ). Логическое выражение – будь-яке значення, чи вираз, яке приймаэ значенняя або ИСТИНА, або ЛОЖЬ. Значення Истина – значення, яке отримують за умови, якщо аргумент має значення ИСТИНА. Значення ЛОЖЬ – значення, яке повертається в «логическое выражение» має значення ЛОЖЬ. Приклад = ЕСЛИ (А1 > 30; [значение_если_истина] ; [значение_если_ложь]) - якщо в А1 число більше 30 , то А1 > 30 поверне ИСТИНА , а якщо менше, то ЛОЖЬ.

32. Функція СЦЕПИТЬ Excel: синтаксис функції та приклади її використання

Функція СЦЕПИТЬ Excel: синтаксис функції та приклади її використання.Функцію СЦЕПИТЬ використовують для декількох елементів текста для того, щоб їх об’єднати. Синтаксис функції : СЦЕПИТЬ (текст1, текст2….). Текст 1, текст 2 – від 2 до 255 текстових елементів, які об’єднуються в один текстовий елемент. Текстовими елементами можуть бути текстові строки, числа або посилання на окремі комірки. Наприклад : =СЦЕПИТЬ("Популяция рек для ";A2;" ";A3;" ";A4;" на километр."). =СЦЕПИТЬ(В2;" ";C2).

33. Функція ПРАВСИМВ Excel: синтаксис функції та приклади її використання

Функція ПРАВСИМВ Excel: синтаксис функції та приклади її використання.Функція ПРАВСИМВ повертає перші знаки з тексту в порядку права на ліво в заданій кількості символів. Синтаксис: = ПРАВСИМВ(текст; [количество_знаков]) Визначення аргументів: ТЕКСТ – текстова строка, що містить знаки, які потрібно виключити. КОЛИЧЕСТВО_ЗНАКОВ- необов'язковий аргумент. Ціле число, яке вказує, яка кількість символів необхідно повернути з тексту. За замовчуванням приймає значення 1 Приклад використання: Формула: = ПРАВСИМВ ("довільний текст"; 5) - повернене значення «текст».

34. Функція ЛЕВСИМВ Excel: синтаксис функції та приклади її використання

Функція ЛЕВСИМВ Excel: синтаксис функції та приклади її використання.Функція ЛЕВСИМВ повертає перші знаки з тексту в порядку зліва направо в заданій кількості символів. Синтаксис: = ЛЕВСИМВ(текст; [количество_знаков]) Визначення аргументів: ТЕКСТ – текстова строка, що містить знаки, які потрібно виключити. КОЛИЧЕСТВО_ЗНАКОВ- необов'язковий аргумент. Ціле число, яке вказує, яка кількість символів необхідно повернути з тексту. За замовчуванням приймає значення 1. Приклад використання: Формула: = ЛЕВСИМВ ("Довільний текст"; 8) - повернене значення «Свавілля».

35. Функції роботи з базами даних , технологія їх використання

Функції роботи з базами даних , технологія їх використання.БИЗВЛЕЧЬ - визначення єдиного значення . БДСУММ - обчислення суми чисел.БСЧЕТ - визначення кількості не порожніх числових клітинок. ДСРЗНАЧ - обчислення середнього значення.БСЧЕТА - визначення кількості не порожніх текстових клітинок. ДМИН - визначення мінімального значення. ДМАКС - визначення максимального значення.

36. Функція БДСУММ Excel: синтаксис функції та приклади її використання

Функція БДСУММ Excel: синтаксис функції та приклади її використання.Функція БДСУММ підсумовує числа в полі (стовпці) записів списку або бази даних, які задовольняють заданим умовам.Синтаксис функції БДСУММ (база_данних; поле; умови)База_данних - обов'язковий аргумент. Діапазон комірок, що утворюють список або базу даних. База даних являє собою список пов'язаних даних, в якому рядки даних є записами, а стовпці - полями. Перший рядок списку містить заголовки всіх стовпців.Поле - обов'язковий аргумент. Стовпець, використовуваний функцією. Введіть текст із заголовком стовпця в подвійних лапках, наприклад "Вік" або "Урожай", або число (без лапок), що задає положення стовпця в списку: 1 - для першого стовпця, 2 - для другого і т. Д.Умови - обов'язковий аргумент. Діапазон комірок, який містить задаються умови. В якості аргументу "умови" можна використовувати будь-який діапазон, який містить хоча б один заголовок стовпчика і хоча б одну клітинку з умовою, розташовану під заголовком стовпця. Приклад, коли в нас є певна таблиця з даними =БДСУММ(A5:E11;"Доход";A1:F3) Общий доход от яблонь высотой 3–5 метров и всех грушевых деревьев (строки 7, 9 и 10).

37. Функція ДСРЗНАЧ Excel: синтаксис функції та приклади її використання

Функція ДСРЗНАЧ Excel: синтаксис функції та приклади її використання.Функція СРЗНАЧ усереднює значення в поле (стовпці) записів списку або бази даних, що задовольняють заданим умовам.Синтаксис функції: ДСРЗНАЧ (база_данних; поле; умови)База_данних - інтервал осередків, що утворюють список або базу даних. База даних являє собою список пов'язаних даних, в якому рядки даних є записами, а стовпці - полями. Верхній рядок списку містить заголовки всіх стовпців.Поле - стовпець, використовуваний функцією. Введіть текст із заголовком стовпця в лапках, наприклад "Вік" або "Урожай", або число (без лапок), що задає положення стовпця в списку: 1 - для першого стовпця, 2 - для другого і т. Д.Умови - діапазон комірок, який містить задаються умови. В якості аргументу "умови" можна використовувати будь-який діапазон, який містить принаймні один заголовок стовпчика і принаймні одну клітинку з умовою, розташовану під заголовком стовпця. Приклад, коли в нас є певна таблиця нехай буде врожайність плодових дерев: =ДСРЗНАЧ(A4:E10;"Урожай";A1:B2) Средний урожай яблонь высотой более 3 метров.

38. Функція ДМИН Excel: синтаксис функції та приклади її використання

Функція ДМИН Excel: синтаксис функції та приклади її використання.Функція DMIN повертає найменше значення в полі записів у списку або базі даних, яке відповідає вказаним умовам. Синтаксис функції DMIN(база_даних;поле;умови) База даних - діапазон клітинок, які утворюють список або базу даних. База даних – це список пов’язаних даних, у якому рядки пов’язаних відомостей є записами, а стовпці даних – полями. Перший рядок списку містить підписи для всіх стовпців. Поле : визначає, який стовпець використовуватиметься під час обчислення. Введіть підпис стовпця в подвійних лапках, наприклад "Вік" або "Урожай". Можна також ввести число (без лапок), яке відповідає номеру стовпця у списку: 1 – для першого стовпця, 2 – для другого тощо. Умови - діапазон клітинок, який містить указані умови. Можна вказувати будь-який діапазон для аргументу «Умови», якщо цей аргумент містить принаймні один підпис стовпця та принаймні одну клітинку під цим підписом, у якій указано умови для відповідного стовпця. Наприклад =DMIN(A5:E11; "Прибуток"; A1:F3)

39. Функція ДМАКС Excel: синтаксис функції та приклади її використання

Функція ДМАКС Excel: синтаксис функції та приклади її використання. Функція DMAX повертає найбільше значення в полі записів у списку або базі даних, яке відповідає вказаним умовам. Синтаксис функції DMAX(база_даних;поле;умови) База даних - діапазон клітинок, які утворюють список або базу даних. База даних – це список пов’язаних даних, у якому рядки пов’язаних відомостей є записами, а стовпці даних – полями. Перший рядок списку містить підписи для всіх стовпців. Поле : визначає, який стовпець використовуватиметься під час обчислення. Введіть підпис стовпця в подвійних лапках, наприклад "Вік" або "Урожай". Можна також ввести число (без лапок), яке відповідає номеру стовпця у списку: 1 – для першого стовпця, 2 – для другого тощо. Умови - діапазон клітинок, який містить указані умови. Можна вказувати будь-який діапазон для аргументу «Умови», якщо цей аргумент містить принаймні один підпис стовпця та принаймні одну клітинку під цим підписом, у якій указано умови для відповідного стовпця. Наприклад =DMAX(A5:E11; "Прибуток"; A1:F3)

40. Встановлення фільтрів на записи даних Excel. Автофільтр та розширений фільтр

Встановлення фільтрів на записи даних Excel. Автофільтр та розширений фільтр. Фільтрацією називається процес пошуку та відбору даних, які задовольняють визначеним критеріям. В меню «Данные» вікна Excel є два види фільтрів : 1) Автофільтр : викликається командою «Данные»/Фільтр/Автофільтр. 2) Розширений фільтр : Використовується при фільтрації даних БД по складному критерію, наприклад розрахунковому і викликається командою «Данные»/Фільтр/Розширений фільтр. При встановлені авто фільтру і спливаючого поля можна вибрати Фільтр за умовою точного спів падання або через вікно «Пользовательский автофільтр», який викликається вибором рядка «Условие» в спадаючому меню.

41.Використання шаблонів, при заданні умов фільтрації

Використання шаблонів при виконанні авто фільтрів.При фільтруванні даних числового типу та типу Дата й час крім списку значень та поля Пошук, використовуються команди Фільтри чисел та Фільтри дат відповідно. Крім стандартних команд порівняння список команди Фільтри чисел містить спеціальні команди фільтрування за найбільшим або найменшим числами, а також за числами, більшими або меншими за середнє значення. Для того, щоб здійснити фільтрування за найбільшими або найменшими значеннями серед команд пункту Фільтри чисел потрібно вибрати команду Перші 10…. У діалоговому вікні Автофільтр для добору найкращої десятки потрібно: у полі ліворуч вибрати пункт найбільших або найменших; у полі посередині ввести число, що визначатиме необхідну кількість шуканих чисел; у полі праворуч вибрати варіант елементів списку для того, щоб виконати фільтрування за числом або варіант % від кількості елементів для того, щоб виконати фільтрування за відсотками. Для того, щоб відфільтрувати за числами, більшими за середнє значення, необхідно вибрати команду Більше середнього пункту Фільтри чисел. Для того, щоб відфільтрувати за числами, меншими за середнє значення, необхідно вибрати команду Менше середнього пункт Фільтри чисел. Автофільтр дозволяє виводити на робочому аркуші не весь список, а лише ті записи, які відповідають встановленим умовам. Ця функція часто використовується при друці потрібних даних. Умови (критерії фільтрування) вибираються з випадного списку, який знаходиться на кожному полі після включення команди Автофільтрування. Умови можна накладати як на одне поле, так і на всі одразу. При цьому критерій, який накладається на якесь поле, може складатися з двох частин, об’єднаних логічними операціями И та ИЛИ. При об’єднанні умов за допомогою логічного „І” будуть виводитись записи, які задовольняють одночасно обидва критерії. Якщо ж умови об’єднані логічним „АЛЕ”, то будуть виводитись записи, які задовольняють хоча б один із критеріїв

42. Задання умов в таблиці критеріїв розширеного фільтру

Задання умов в таблиці критеріїв розширеного фільтру.При використанні розширеного фільтра критерії фільтрації задаються на робочому листі. Перевага даного методу в тому, що користувач завжди має чітке уявлення про критерії відбору. Щоб використати розширений фільтр, потрібно задати початковий діапазон, діапазон критеріїв та місце де фільтрувати список.При записі критеріїв знак дорівнює не записують, бо тоді програма сприймає критерій як формулу. Кроки використання розширеного фільтра: 1 Викликати базу даних. 2 Сформувати та записати критерій у базу даних, причому критерій записується обов’язково над досліджуваною базою даних і між критерієм та базою даних повинен бути хоча б один порожній рядок. 3 Визначити координати комірок, в яких сформовано критерій. 4 Визначити комірки для виведення результатів пошуку. 5 Поставити курсор у довільну комірку бази даних. 6 Вибрати команду головного меню ДанныеФильтрРасширенный фильтр. 7 Ввести необхідні дані: а) обробка: фильтровать список на Листе; скопировать результат в другое место; б) дані для пошуку: исходный диапазон; диапазон условий; поместить результат в диапазон. 8 Натиснути кнопку Ок.

43. Сортування даних в базах даних Excel. Розрахунки проміжних та підсумкових результатів

Сортування даних в базах даних Excel. Розрахунки проміжних та підсумкових результатів.Сортування – це зміна положення даних у списку відповідно до значення або типу даних. Якщо виникає потреба розташувати в алфавітному порядку дані, поставити в порядку зростання, то для цього на панелі інструментів є кнопки, що означають сортування від А до Я, або від Я до A.Також можна використати команду меню Дані Сортування. Діалогове вікно Сортування діапазону призначене для вибору поля, на якому відбувається сортування Функці ИТОГИ дає Розрахунок проміжних та підсумкових результатів. Проміжні результати : - в полі «При каждом изменение» обираємо зі спливаючого списку поле по якому здійснюється групування записів. – в полі спливаючого вінка «Операція» обираємо тип операції. – в полі «Добавить итоги по…» вмикаємо індикатори полів підсумкового документу по яким будуть проведені розрахунки. – для відміни підсумків треба виділити інмасив та виконати команду «Убрать все» діалогового вікна «Проміжні підсумки».

44. Функція ИТОГИ Excel, її призначення та технологія використання

Функція ИТОГИ Excel, її призначення та технологія використання.Функція ИТОГИ дає розрахунок проміжних та підсумкових результатів. Проміжні результати : - в полі «При каждом изменение» обираємо зі спливаючого списку поле по якому здійснюється групування записів. – в полі спливаючого вінка «Операція» обираємо тип операції. – в полі «Добавить итоги по…» вмикаємо індикатори полів підсумкового документу по яким будуть проведені розрахунки. – для відміни підсумків треба виділити інмасив та виконати команду «Убрать все» діалогового вікна «Проміжні підсумки».

45. Зведені таблиці, їх призначення та технологія створення

Зведені таблиці, їх призначення та технологія створення.Зведена таблиця — це засіб Microsoft Excel, який дає змогу обчислювати підсумкові характеристики та водночас фільтрувати дані, розміщені в певному діапазоні. Структура зведеної таблиці визначається макетом, що містить області Сторінка, Рядок, Стовпець і Дані. У кожній із цих областей розташовані заголовки стовпців діапазону вихідних даних. Створюючи зведену таблицю або звіт зведеної діаграми, можна використовувати різні типи вихідних даних. • Списки або бази даних Microsoft Excel • Зовнішні джерела даних • Декілька діапазонів консолідації • Інший звіт зведеної таблиці • Зміна вихідних даних існуючого звіту Основні кроки при побудові зведених таблиць. 1.Обираємо команду «Дані – зведена таблиця». З’явиться вікно майстра.У першому вікні зазначаємо на основі яких даних будується таблиця У другому вікні - робочий діапазон таблиці У третьому вікні обираємо макет таблиці У четвертому – місце розташування зведеної таблиці. 5.Методика побудови діаграм зведених таблиць. Для того, щоб побудувати діаграму зведеної таблиці достатньо На вкладці «Анализ» обрати кнопку «Сводная диаграма». У вікні що з’явиться обрати тип діаграми, та натиснути Ок. Діаграма є інтерактивною. 6.процедура знищення зведених таблиць. Для знищення зведеної таблиці необхідно на вкладці «Параметры» у групі «Действия» виконати команду «Выбор – все сводная таблица», та натиснути клавішу «DELETE», або «Действия – Очистить - Все».

46.Призначення БД та СУБД. Цілі розробки і моделі баз даних

База даних (БД)— це організована структура, призначена для зберігання інформації: даних і методів, за допомогою яких відбувається взаємодія з іншими програмно-апаратними комплексами.
Системи управління базами даних (СУБД) — це комплекс програмних засобів, призначених для створення структури, наповнення її змістом, редагування змісту та візуалізації інформації. Під візуалізацією інформації бази розуміється відбір даних, що відображаються відповідно до заданого критерію, їх упорядкування, оформлення і подальша видача на пристрій виведення або передавання по каналах зв’язку.
Серед СУБД найбільш популярними є Microsoft Access, FoxPro, Paradox, Clipper.

База даних може бути заснована на одній моделі або на сукупності декількох.
Існує три основні типи моделей даних: реляційна, ієрархічна та мережева.
Термін «реляційний» (від латин. relatio — відношення) указує передусім на те, що така модель зберігання даних побудована на взаємовідношенні частин, що її складають. У найпростішому випадку реляційна модель являє собою двовимірний масив або двовимірну таблицю, а при створенні складних інформаційних моделей складає сукупність взаємопов’язаних таблиць. Кожний рядок такої таблиці називається записом, кожний стовпець — полем.

Реляційна модель даних, як правило, складається з декількох таблиць, які зв’язуються між собою ключами. Ключ — поле, яке однозначно визначає відповідний запис. Необхідно зазначити, що зараз реляційна модель даних є найбільш зручною і застосовною моделлю зберігання даних.

Ієрархічна модель бази даних являє собою сукупність елементів, які розташовані у порядку їх підкорення від загального до часткового і створюють обернене дерево (граф). Ця модель характеризується такими параметрами, як рівні, вузли, зв’язки. Вузол — це інформаційна модель елемента, що міститься на даному рівні ієрархії.

Мережева модель даних схожа на ієрархічну. Вона має ті самі основні складові (вузол, рівень, зв’язок), однак характер їх відносин принципово інший. У мережевій моделі прийнятий вільний зв’язок між елементами різних рівнів.

Побудована належним чином база даних забезпечує доступ до оновлених і точних відомостей. Оскільки правильна структура є необхідною умовою для досягнення поставленої мети під час роботи з базою даних, доцільним буде вивчення принципів правильної побудови бази даних. Це дозволить створити таблицю, яка відповідатиме вашим потребам, і яку можна легко змінювати.

47.Типи моделей баз даних

48.Термінологія баз даних

Предметна область - частина реального світу, яка моделюється засобами реляційної бази даних. Як вона правило, предметна область має складну структуру і невпорядкована, тому для побудови бази даних нам доведеться вибрати потрібну нам сукупність об'єктів і зв'язків між ними.

Модель даних - це концептуальне опис предметної області. Вона включає в себе визначення сутностей і атрибутів. Наприклад, сутність "базова станція" може включати в себе атрибути "номер", "місце розташування" і т. п., сутність замовник - "номер", "найменування", "адреса". У модель включаються також обмеження для сутностей, наприклад, номер може бути тільки числовим, а назва не може бути порожнім значенням. У ній також описуються зв'язки між сутностями, наприклад, замовниками і замовленнями. Модель даних не містить в собі вказівок на фізичну модель самої системи.

Схема бази даних - це переклад концептуальної моделі даних на мову бази даних, наприклад, визначення таблиць і уявлень. Це - поняття, яке відноситься до концептуального, а не фізичного рівня. Сучасні бази даних приховують фізичну реалізацію цієї моделі - нам не потрібно думати про сторінки БД, экстенты, B-tree і т. п.

База даних - це сукупність схеми та самих даних. Вона містить уявлення, таблиці, запити, збережені процедури, правила, які використовуються механізмом СУБД для захисту даних.

Додаток - це набір форм і звітів, з якими працюють користувачі, а також програмної логіки, яка реалізує необхідну функціональність. Велика частина комерційних додатків звертається при роботі до баз даних.

Ядро (database engine) - це програмний механізм, що забезпечує роботу з базою даних для додатків і користувачів, наприклад, ядро Jet, ядро SQL Server і т. п. Він забезпечує фізичне маніпулювання даними: зберігання на диску і витяг за запитом.

Об'єктні моделі (ADO, ADO.NET, RDO, ДАО і т. п.) - це набір взаємопов'язаних об'єктів, які використовуються для спрощення доступу до даних в базах даних з додатків. Безпосередньо з базами даних через API працювати незручно, тому ці об'єктні моделі використовуються дуже широко.

49.Типи зв’язків у реляційній базі даних

Існує три типи зв’язків між таблицями.

· Зв’язок "один-до-багатьох"

Щоб відобразити зв’язок "один-до-багатьох" у структурі власної бази даних, візьміть первинний ключ на стороні зв’язку "один" і вставте його як додаткове поле або поля в таблицю на стороні зв’язку "багато". Скажімо, у нашому прикладі потрібно додати нове поле (поле ідентифікатора з таблиці "Клієнти") до таблиці "Замовлення" та назвати його "Ідентифікатор клієнта". Після цього програма Access зможе використовувати номер із поля "Ідентифікатор клієнта" в таблиці "Замовлення", щоб визначити клієнта для замовлення.

· Зв’язок "багато-до-багатьох"

Для представлення зв’язку "багато-до-багатьох" потрібно створити третю таблицю, яку часто називають розподільною, щоб розділити зв’язок "багато-до-багатьох" на два зв’язки "один-до-багатьох". Первинний ключ із кожної із двох таблиць потрібно вставити у третю таблицю. Унаслідок цього у третій таблиці буде записано всі випадки або екземпляри зв’язків. Наприклад, таблиці "Замовлення" та "Товари" пов’язані зв’язком "багато-до-багатьох", який визначатиметься через створення двох зв’язків "один-до-багатьох" із таблицею "Відомості про замовлення". В одному замовленні може зустрічатися багато товарів, і кожний товар може зустрічатися в багатьох замовленнях.

· Зв’язок "один-до-одного"

У зв’язку "один-до-одного" кожному запису в першій таблиці може відповідати лише один запис у другій таблиці, а кожному запису в другій таблиці може відповідати лише один запис у першій таблиці. Цей тип зв’язку не дуже поширений, оскільки зазвичай відомості, пов’язані між собою в такий спосіб, зберігаються в одній таблиці. Зв’язок "один-до-одного" можна використовувати, щоб розділити таблицю з великою кількістю полів, відокремити частину таблиці з міркувань безпеки або зберігати дані, які застосовуються лише до підмножини головної таблиці. Якщо ви таки виявите такий зв’язок, це означає, що обидві таблиці мають спільне поле.

50.Побудова інформаційної моделі предметної області

1. Визначити інформаційні потреби бази даних

2. Проаналізувати об”єкти реального світу, які потрібно промоделювати в базі даних. Сформувати з цих об”єктів сутності і характеристики цих сутностей (наприклад, для сутності “кров пацієна” характеристиками можуть бути “група”, “концентрація глюкози”, “концентрація протеїну” і т.ін.) і сформувати їх список.

3. Поставити у відповідність сутностям та характеристикам – таблиці і стовпчики (поля) в нотації вибраної вами СУБД (Paradox, dBase, FoxPro, Access, Clipper, InterBase, Sybase, Informix, Oracle і т.д.).

4. Визначити атрибути, які унікальним чином ідентифікують кожен об”єкт.

5. Виробити правила, які будуть встановлювати і підтримувати цілісність даних.

6. Встановити зв”язки між об”єктами (таблицями і стовпчиками), провести нормалізацію таблиць

7. Спланувати питання надійності даних і, при потребі, збереження секретності інформації.

Для опису інформаційної задачі використовуються три види представлення ІМ:

n концептуальне - охоплює всю задачу з точки зору адміністратора інформаційної системи, тобто людини, відповідальної в цілому за роботу БД;

n зовнішнє - відображає уявлення про задачу з точки зору конкретного споживача, тобто особи, яка розв”язує вузьку задачу роботи системи на конкретному робочому місці; значить, кожна інформаційна система буде мати кілька зовнішніх представлен ІМ

n внутрішнє - відображає представлення про інформaційну задачу розробника (програміста) з врахуванням особливостей і можливостей конкретної СУБД і комп”ютерів, на яких буде реалізовуватися задача, що розв”язується.

51.Концептуальна, логічна та фізична моделі як складові інформаційної моделі предметної області

Концептуальна,логічна та фізична моделі є частиною інформаційної моделі.

В розглядуваній методології, що є найбільш простою для розуміння, весь процес проектування БД поділений на три основних етапи:

· Концептуальне;

· Логічне;

· Фізичне проектування.

Концептуальне проектуванняБД – конструювання інформаційної моделі пред. Розробки, що не залежить від будь-яких умов реалізації.

Концептуальне проектуванняБД, починається зі створення концептуальної моделі даних, що абсолютно не залежить від деталей реалізації. До деталей реалізації відносять обраний тип СУБД, склад програм додатку, мова програмування, яка буде використана; конкретна платформа та любі інші фізичні особливості реалізації.

Логічне проектуванняБД– конструювання логічної моделі предмету розробки на основі існуючих конкретних моделей даних але без врахування використаної СУБД та інших фізичних умов реалізації.

Логічна модель є джерелом інформації для етапу фізичного проектування. Вона надає розробнику фізичної моделі даних засоби проведення всебічного аналізу різних аспектів роботи з даними, які мають виключно важливе значення для вибору дійсно ефективного проектного рішення.

Фізичне проектування БД– опис конкретної реалізації БД, що розміщується в зовнішній пам`яті. Фізичний проект описує базові відносини, визначає організації файлів та склад індексів, які застосовуються для забезпечення ефективного доступу до даних, а також регламентує всі відповідні обмеження цілісності та мір захисту.

Фізичне проектування БД передбачає прийняття розробником остаточного рішення щодо засобів реалізації створюваної бази. Тому фізичне проектування обов`язково відбувається з урахуванням всіх особливостей СУБД, що використовується. Між етапами фізичного і логічного проектування завжди є певний зворотній зв`язок. Рішення прийняті на етапі фізичного проектування з метою підвищення виробничої потужності системи, що розробляється, можуть запросити певного корегування логічної моделі даних.

( Для того, щоб майбутня БД була більш працездатною, під час фізичної розробки надається можливість змінити логічну складову моделі)

52. Об'єкти файлу бази даних СУБД Access і їх призначення

СУБД Access орієнтована на роботу з об'єктами, до яких належать:

- Таблиці - призначені для збереження всієї інформації в MS Access;

- Запити- створюються для вибірки потрібних даних з однієї або декількох пов'язаних між собою таблиць. Запит може формуватися за допомогою запитів за зразком (QBE) або за допомогою мови структурованих запитів SQL;

- Форми - призначені для введення, перегляду і коригування інформації на екрані в зручному для користувача вигляді;

- Звіти - створюються для формування вихідного документа, призначеного для виводу до друку;

- Макроси- перебувають із макрокоманд і призначені для автоматизації часто виконуваних операцій;

- Модулі - містять програми на мові Visual Basic, що можуть розроблятися користувачем для реалізації нестандартних процедур при створенні додатків.

Приклад трьох реляційних таблиць бази даних Access із списками клієнтів, замовлення й авторів книг, що логічно пов'язані по полю Номер

53.Таблиці СУБД Access і режими їх створення

На початковому етапі роботи з базами даних процес їх створення доцільно починати з підготовчого етапу:

1) Побудувати на папері структуру таблиці.

2) Запустити систему Access і у вікні запрошення встановити перемикач у положення Новая база данных і натиснути ОК. У результаті на екрані з’являється вікно Файл новой базы данных. (Це ж саме можна зробити через меню Файл Создать). У цьому вікні потрібно задати ім’я файла, його тип і каталог, а потім натиснути кнопку Создать. Після цього відкривається вікно База данных. У цьому вікні слід натиснути кнопку Создать – з’явиться вікно Новая таблица. У цьому вікні потрібно вибрати один з запропонованих режимів створення таблиць: Режим таблицы, Конструктор, Мастер таблиц, Импорт таблиц, Связь с таблицами. Виберемо, наприклад, Конструктор і натиснимо ОК – з’явиться вікно у режимі конструктора. Заповнюємо таблицю даними – називаємо поля, їх типи та розміри виходячи з побудованої на папері структури таблиці. Після заповнення таблиці необхідно виділити ключеве слово, для цього треба втановити курсор на потрібне поле і клацнути по кнопці Ключевое слово – поряд з іменем цього поля з’явиться зображення ключа. При закритті вікна з’явиться запит: чи зберігати структуру таблиці? Натиснути Да. З’явиться ще одне повідомлення про необхідність збереження таблиці. Потрібно ввести ім’я таблиці і натиснути ОК.

Аналогічно створюється структура інших таблиць.

3) Для заповнення даними створених таблиць потрібно відкрити потрібну базу даних: ФайлОткрыть, у вікні із списка вибрати ім’я потрібної бази баних і натиснути Enter – з’явиться вікно бази даних. У цьому вікні потрібно відкрити ту таблицю, у яку будуть вводитись дані і заповнити таблицю необхідними даними. Якщо після відкриття вікна бази даних потрібно внести зміни у структуру таблиці, то потрібно виділити необхідну таблицю і натиснути кнопку Конструктор, внести необхідні зміни і зберегти змінену структуру.

54.Конструктор таблиць СУБД Access

Вибір режиму здійснюється натисканням на значку Створення таблиці в режимі конструктора, розміщеному у вікні бази даних, або режим Конструктор вибирається у вікні Нова таблиця, яке відкривається після виконання натискання на кнопці Створити вікна бази даних.

Після вибору режиму на екран виводиться вікно конструктора таблиць (рис. 2):

Воно розділене на дві частини.

Верхня частина складається з трьох колонок. У першу колонку вводяться імена створюваних полів, в другій відображаються типи даних. Третя колонка Опис може містити коротку інформацію відносно поля таблиці. Цей розділ, як правило, заповнюється рідко. Вікно конструктора таблиць після введення в нього усіх даних, необхідних для формування структури таблиці).

У нижній частині вікна відображаються властивості поточного поля. Деякі з властивостей вже задані за умовчанням. Ці властивості можна змінювати за бажанням користувача.

Ім'я поля є комбінацією з букв, цифр, пропусків і спеціальних символів, за винятком символів « . », « ! », « ' », « [ », « ] ». Ім'я не може починатися з пропуску, його максимальна довжина складає 64 символи.

Тип даних показує, яка інформація може бути внесена в поле, і визначає правила обробки цієї інформації. Тип для кожного поля вибирається із списку, що розкривається, за допомогою кнопки вибору даних із списку. Вона відображається тільки після натискання на відповідному осередку. За умовчанням Access пропонує текстовий тип даних.

Визначивши ім'я поля і вибравши його тип, користувач при необхідності може задати його властивості. Деякі з властивостей вже визначені за умовчанням. За бажанням користувача їх можна змінити.

Розмір поля - властивість, що визначає максимальний розмір даних, що зберігаються в полі. Розміри полів для різних типів даних Рекомендується задавати мінімально допустимі розміри поля.

Формат поля - властивість, що дозволяє визначати, в якому виді будуть представлені дані, що виводяться. У Access визначені вбудовані стандартні форми відображення для полів з типом даних Числової, Дата/час, Грошовий, Логічний.

Властивість Число десяткових знаків задає для числового і грошового типів даних число знаків після коми.

Властивість поля Маска введення дозволяє задавати шаблон, контролюючий правильність введення даних.

Підпис - властивість, задаюча заголовок поля (стовпця), який відображається в режимі таблиці. Підпис може як співпадати з ім'ям поля, так і відрізнятися від нього. Якщо підпис поля не заданий, то Access за умовчанням використовує в цій якості назву поля.

Значення за умовчанням - ця властивість поля, визначальне значення, яке Access вставить в таблицю автоматично.

Властивість Умова на значення дозволяє здійснювати контроль введення, задає обмеження на значення, що вводяться. При порушенні заданої умови введення буде заборонено і Access виведе текст, заданий властивістю Повідомлення про помилку.

Щоб при введенні даних випадково не пропустити (тобто не заповнити) деяке поле, воно оголошується обов'язковим. Для цього потрібно встановити курсор в рядок властивості Обов'язкове поле, натиснути на кнопці вибору даних із списку і вибрати значення Так.

Поле може бути індексоване. З цією метою в рядку властивості Індексоване поле вказується варіант Так (Збіги не допускаються). Це дозволить скоротити час, необхідний для пошуку запису по вмісту індексованого поля.

55.Встановлення між таблицями зв’язків у вікні «Схема даних»

Для управління базою даних використовуються зв'язки між таблицями.
Якщо між таблицями бази даних зв'язку не були задані, відкриється діалогове вікно Додавання таблиці (Show Table). Виберіть у вікні необхідні таблиці і запити і натискуйте кнопку Додати (Add). Вони відображуватимуться у вікні Схема даних (Relationships) .
На мал. 23.21 показані лінії зв'язку між таблицями учебной бази даних, що поставляється з Access. У кожному невеликому вікні відображують списки полів однієї з таблиць. Ключові поля виділено жирним шрифтом

Символи на лініях зв'язку показують типа зв'язку. Символ нескінченності використовується для позначення «багато», і якщо ми бачимо на одній лінії зв'язку символи одиниці і нескінченності, то між таблицями існує зв'язок один до багатьом. Можна пов'язувати поля з різними іменами, а також запити з таблицями або запитами (див. главу 24).
Кнопки панелі інструментів Відображувати прямі зв'язки (Show Direct Relationships) і Відображувати все (Show All Relationships) дозволяють показати схему прямих зв'язків лише одній таблиці або схеми зв'язків всіх таблиць в базі даних.

Якщо ви хочете ввести нову таблицю у вікно Схема даних (Relationships) (див. мал. 23.21) і встановити зв'язок між таблицями, то виконаєте наступні дії:

§ закрийте всі таблиці і форми;

§ у вікні бази даних виберіть команду Схема даних (Relationships) у меню Сервіс (Tools) або натискуйте однойменну кнопку на панелі інструментів;

§ якщо у вікні Схема даних (Relationships) буде представлена яка-небудь інформація, то натискуйте спочатку кнопку Очистити макет (Clear Layout) а потім кнопку Так (Yes) аби продовжити виконання наміченої операції;

§ у меню Зв'язки (Relationships) виберіть команду Додати таблицю (Show Table) або натискуйте однойменну кнопку на панелі інструментів;

§ у діалоговому вікні Додавання таблиці (Show Table) на вкладці Таблиці (Tables) виділите необхідну таблицю і натискуйте кнопку Додати (Add) або двічі клацніть ім'я цієї таблиці (мал. 23.22);

§ у вікні Схема даних (Relationships) відображуватиметься список полів вибраної таблиці з виділеним полем ключа;

§ у діалоговому вікні Додавання таблиці (Show Table) виділите таблицю, з якою встановлюється взаємозв'язок і натискуйте кнопку Додати (Add);

§ у вікні Схема даних (Relationships) перетягнете ключове поле із списку головної таблиці в список зв'язаної таблиці.

Для завдання зв'язку можна перетягнути ім'я поля із списку полий таблиці і помістити його в інший список. При завданні зв'язку «один до багатьом» первинний ключ першої таблиці перетягують в таке ж поле в другій таблиці.

56.Послідовність створення реляційної бази даних в СУБД Access

Реляційна база даних це база даних, побудована на основі реляційної моделі, тобто БД, що має табличний спосіб вистави даних, а на зовнішньому рівні, що задається набором однорідних таблиць. Кожний об'єкт записується рядком у таблиці. Рядок називається записом. Запис складається з полів різного типу.Структурна частина моделі визначає, що єдиною структурою даних є нормалізоване n-арне відношення. Відношення зручно представляти у формі таблиць, де кожен рядок є кортеж, а кожен стовпець — атрибут, визначений на деякому домені.Основна ідея реляційної алгебри полягає в тому, що коли незабаром відносини є множинами, то кошти маніпулювання відносинами можуть базуватися на традиційних теоретико-множинних операціях, доповнених деякими спеціальними операціями, специфічними для баз даних.Перед тим як створювати таблиці, форми та інші об'єкти, потрібно задати структуру бази даних. Добра структура бази даних є основою для створення адекватної вимогам, ефективної бази даних. Сам процес проектування бази даних являє собою складний процес проектування відображення опису предметної області у схему внутрішньої моделі даних. Перебіг цього процесу є послідовністю більш простих процесів проектування менш складних відображень. Ця послідовність у процесі проектування весь час уточнюється, вдосконалюється таким чином, щоб були визначені об'єкти, їх властивості та зв'язки, які будуть потрібні майбутнім користувачам системи.Етапи проектування (створення) бази даних:Визначення мети створення бази даних.Визначення таблиць, що їх повинна містити база даних.Визначення необхідних у таблиці полів.Завдання індивідуального значення кожному полю.Визначення зв'язків між таблицями.Відновлення структури бази даних.Додавання даних і створення запитів, форм, звітів та інших об'єктів бази даних.Використання засобів аналізу в СУБД.

57.Запити СУБД Access, види запитів

Запити- спеціальні об'єкти, призначені для вибірки даних з таблиць бази, а також для виконання обчислень та інших операцій з базовими таблицями, включаючи їхнє перетворення. Однак на відміну від реальної таблиці, цей набір записів реально не існує в базі даних. У результаті запиту утвориться результуюча таблиця. Інформаціє є актуальною, відбиває останні зміни даних.

Види запитів:запити на вибірку;запити на вибірку з полем, що обчислюється;підсумкові запити;запити з параметром;перехресні запити;запити на зміни (активні запити) (на оновлення, на створення таблиці, на знищення, на додавання).

УВАГА!Важливою умовою реалізації запитів, є встановлення зв'язків між таблицями, точніше, полями різних таблиць.

За допомогою таких зв'язків і реалізуються запити, звернені відразу до декількох таблиць бази даних.

Запити на вибіркувикористовуються для відбору потрібної користувачеві інформації, що міститься в таблицях. Вони створюються тільки для зв'язаних таблиць.

У запитах на вибірку можна задавати умови. Для цього у відповідному стовпці потрібно вказати в рядку Условие отборапотрібне значення. При завданні умови відбору можна використовувати оператори>, <, =, >=(більше або рівно),<=(менше або рівно),<>(не рівно).

Якщо потрібно задати кілька умов, то умови для оператора «И» записуються в одному рядку, а для оператора «ИЛИ» в одному стовпці друг під другом. Складні умови відбору також можна писати в одну чарунку, використовуючи оператори Or, And.

Оператор LIKE, дозволяє робити відбір по фрагменту рядка.

Увага!Access працює з різними типами даних: строковими, числовими, часовими, логічними й ін. Щоб показати, до якого типу він відніс дану умову відбору, Access автоматично містить рядки в лапки («апельсин»), дати – у решітку (#01.05.2008#), числа залишає, як є (15), а логічні перевіряє, щоб були або ИСТИНА, або ЛОЖЬ.

При створенні запитів часто виникає необхідність не тільки використовувати наявні поля таблиць, але й створювати на їхній основі інші поля, які називаються, що обчислюються.

Наприклад, якщо в таблиці якого-небудь магазину є поле ціни на товар і поле кількості цього товару, то можна створити поле, що обчислюється, у якому буде підраховуватися загальна вартість для кожного товару шляхом перемножування значень ціни й кількості. Інакше кажучи, у полі, що обчислюється, можуть використовуватися арифметичні оператори.

При створенні поля, що обчислюється, на основі вмісту текстових полів, як правило, використовується операція об'єднання текстових значень, яка називається конкатенацією.

Запит з параметрами.Спеціальний тип запитів, що називається запитом з параметрами, дозволяє користувачеві самому ввести критерій відбору даних на етапі запуску запиту. Цим прийомом забезпечується гнучкість роботи з базою.

Підсумкові запитизначно відрізняються від звичайних. У них поля діляться на 2 типу:

-поля, по яких здійснюється групування даних;

- поля, для яких проводяться обчислення.

Запит, що виконує обчислення по всіх записах для якого-небудь числового поля, називаються підсумковим запитом. У підсумковому запиті може розраховуватися сума значень або величина середнього значення по всіх чарунках поля, може вибиратися максимальне або мінімальне значення даних у полі, може, так само здійснюватися інша підсумкова функція.

Перехресні запити— це запити, у яких відбувається статистична обробка даних, результати якої виводяться у вигляді таблиці, дуже схожої на зведену таблицю Excel. Перехресні запити мають наступні достоїнства:

· можливістю обробки значного обсягу даних і виводу їх у форматі, який дуже добре підходить для автоматичного створення графіків і діаграм;

· простотою й швидкістю розробки складних запитів з декількома рівнями деталізації.

Однак вони мають і недоліки — наприклад, не можна сортувати таблицю результатів за значеннями, що втримуються в стовпцях, тому що в переважній більшості випадків одночасне упорядкування даних у стовпцях по всіх рядках неможливо. При цьому можна задати сортування по зростанню або по убуванню для заголовків рядків.

Перехресні запити зручні для представлення даних у вигляді таблиці.

Активним запитомназивають запит, який за одну операцію вносить зміни в кілька записів. Існує чотири типи запитів на зміну: на видалення, на відновлення й додавання записів, а також на створення таблиці.

Запит на видалення.Видаляє групу записів з однієї або декількох таблиць. Наприклад, запит на видалення дозволяє вилучити записи про товари, поставки яких припинені або на які немає замовлень. За допомогою запиту на видалення можна видаляти тільки весь запис, а не окремі поля усередині неї.

Запит на оновлення записів.Вносить загальні зміни в групу записів однієї або декількох таблиць. Наприклад, на 10 відсотків піднімаються ціни на всі молочні продукти або на 5 відсотків збільшується зарплата співробітників певної категорії. Запит на відновлення записів дозволяє змінювати дані в існуючих таблицях.

Запит на додавання.Додає групу записів з однієї або декількох таблиць у кінець однієї або декількох таблиць. Наприклад, з'явилися нові клієнти, а також база даних, що містить відомості про них. Щоб не вводити всі дані вручну, їх можна додати в таблицю «Клієнти».

Запит на створення таблиці.Створює нову таблицю на основі всіх або частини даних з однієї або декількох таблиць. Запит на створення таблиці корисний для: створення таблиці для експорту в іншу базу даних Microsoft Access; створення резервної копії таблиці; створення архівної таблиці, що містить старі записи.

Розглянемо створення запитів у режимі конструктора. Для цього треба виконати: «Объекты – Запросы – Создание запроса в режиме конструктора»(або«Объекты – Запросы – Создать – Конструктор»). Потім в діалоговому вікні«Добавление таблицы»вибрати потрібні об’єкти та натиснути«Добавить».

58.Запит на вибірку, вікно конструктора запитів СУБД Access

Оператор LIKE, дозволяє робити відбір по фрагменту рядка.

Конструктор призначений для самостійного створення нового запиту.
Простий запит - для створення запиту на вибірку з певних полів.

59.Побудова умов для відбору записів СУБД Access

Динамічний набір даних можна відображати у відсортованому вигляді. Сортування набору даних значно полегшує їх аналіз. Access надає можливість сортування за кількома полями. Але потрібно пам’ятати, що сортування починається з крайнього лівого поля, тому потрібно розмістити поля у відповідності з пріоритетами сортування. Умови відбору записів задаються в рядку Условие отбора. За їх допомогою ви створюєтеобмежуючі фільтри. Вираз може задаватися за зразком або використовувати складні функції вибору. Для текстового поля можна вводити умови символьного типу. Дуже часто використовується пошук в даному полі по масці. Наприклад в якості символів підстановки можна використовувати?для представлення одиночного символу та*- для представлення кількох символів (це нагадує роботу з файлами з використанням маски в DOS). Умови можна також задавати для полів типуЧисловой, Дата/время, Логический. Щоб задати умови відбору записів, у рядок Умова відбору бланка запиту вводять вираз, який може містити знаки порівняння (>, <, =, >=, <=, <>), математичні функції, текстові, числові та інші значення.

60.Створення розрахункових полів і підсумків у вікні конструктора запитів

Створення розрахункових полів. У запиті можна створювати поля, значення яких розраховуються за допомогою заданого виразу. Під час запису виразу треба дотримуватися певних правил: · імена таблиць, запитів, звітів, полів та елементів управління повинні братися у квадратні дужки (наприклад, [назва матеріалу]). Якщо ім’я не містить пропусків та спеціальних символів, тоді дужки є необов’язковими;· ім’я поля відокремлюється від імені таблиці (запита) крапкою; · текст береться у лапки;· дата/час супроводжуються символом # (наприклад, #12.12.00#). Вираз може містити стандартні функції: математичні, логічні, функції перетворення типів даних( текстовий – числовий – VAL(x) числовий – текстовий -STRтекстовий – тип дати –Datevalue, дата -текствовийcdate), функції дат (now) для створення потрібно ввести назву поля : . Можна використовувати будівник виразів. для цього натиснути кнопку построить на панелі інструментів або натиснути на праву кнопку миші – построить. Для кожного поля можна задавати формат. Для цього встановити курсор миші у рядок поле – натиснути на праву кнопку миші – свойства і задати формат.