Особливості розвитку мотивації

Вивчаючи мотиваційну діяльність людини, вчені (У. Бауман, Н. Толстих, М. Перре, Ю.Л. Трофімов, та ін.) виділяють: бажання, спонукання, наміри - тобто, все що може направляти дію людини, за раді отримання або здійснення запланованих цілей.

У сфері психічних мотиваційних процесів, М. Перре та У. Бауман розподіляють їх виникнення на три групи: ситуаційні умови – зовнішні ситуації поставляють подразники та можливості для виконання дії; особистісно-обумовлені – людина маючі чітке уявлення про свої можливості (психічні та пізнавальні), для здійсненні відповідних дій направляє свою мотивацію; внутрішньо пускові процеси включають в себе когниції – (рефлекторність дій), сприйняття (автоматизацій ні дії), почуття (емоції - тривожність, радість, злість та ін., переживання - такі як біль, спрага, голод та ін.) всі типи поточних внутрішніх процесів ведуть до мотивації [Клиническая психология / Под ред. М. Перре та У. Бауман. – Спб.: Питер, 2002. – 1312 с.].

В.С. Мухіною виділено декілька видів мотивів які спонукають дітей до відповідних дій:

- зацікавленість до миру дорослих (дозволяє корегувати поведінку дитини ”Дорослі не плачуть”, ”Ти вже доросла - вдягайся сама…”);

- ігрові мотиви (ігрова діяльність надає великі можливості для реалізації бажань, прагнень при досягненні наміченої цілі);

- мотиви для отримання позитивних взаємовідносин (бажання отримувати ласку, похвалу, схвалення, позитивну оцінку);

- самостверджувальні мотиви (прагнення до виконання головних ролей у грі, спілкуванні, діях, завжди вигравати та бути першим);

- пізнавальні мотиви (зацікавленість у навколишньому світі);|самоутвердження|

- етичні мотиви (усвідомлення та намагання виконувати етичні норми та правила поведінки у суспільстві);

- суспільні мотиви (бажання зробити щось позитивне для інших людей).

[Мухина В.С. Детская психология: Учеб. для студентов пед. ин-тов/ под ред. Л. А. Венгера. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1985. – 272с.].

Отже, мотивація – це система мотивів, які спонукають людину на здійснення тих чи інших дій для отримання бажаної цілі.

Проблеми у мотиваційній сфері можуть складатись з надмірних негативних метамотивацій – що затягують процес прийняття рішень; надмірно конфліктних бажань – коли дві однакові за силою, але різні за бажанням цілі, заважають одна одній реалізовуватись; надмірних фіксацій на актуальних станах речей – де довгочасна підготовка у фазі активації, зменшує бажання та наміри мотиваційних дій; недоліків мотиваційних дій – дії які мають бути направлені для досягнення цілі стають слабкими, не частими (при депресії); нереалістичних мотивів та дій - завищена ”планка” бажань, робить недоступною ціль; ірраціональних мотивацій та дій – де віддається перевага невигідним діям, які заважають досягати бажаючу ціль.

Порушення мовленнєвої поведінки у дітей з ЗНМ об’єднують різнобічні форми відхилень у ефектно – вольової сфери. Виступає заниженість мотиваційна мовленнєва діяльність, комуникатвна загостенність, що пов’язано зі стресовими ситуаціями, як наприклад при заїканні. [Логопедия / Под ред. Л.С. Волковой, С.Н. Шаховской.-М., 1999.] [Л.М. Дідкова. Теорія і практика сучасної логопедії: Збірник наукових праць: Вип.- К.: Актуальна освіта, 2006. – 148с. ]

Отже, мотиваційні процеси у дітей з вадами мовлення мають загальмований вигляд. У зв’язку з порушеннями мовлення та всіх психічних процесів, страждає і мотиваційна діяльність молодших школярів.

Особливості розвитку волі

Значна кількість науковців (В. Вунд, Л. Виготський, В. Джемс, В. Зинченко, Г. Костюк, Б.Г. Мещерякова, В. Мухіна, І. Павлов, І. Сєченов, Є. Смирнова, Ш. Чхартишвілі, В. Івашників та ін.) велику увагу у своїх роботах приділяли вольовим діям людини. Вони рахували, що сила волі допомагає долати труднощі, внутрішні та зовнішні перешкоди на шляху до свідомо поставленої цілі, без неї неможливе здійснення любої людської діяльності (творчої, розумової, фізичної та ін.).

Вольовий процес відбувається за допомогою довільної дії та цілеспрямованості, які пов’язані між собою метою та засобами досягнення. Костюк Г.С. поділив довільні дії на наступні ознаки: прагнення до мети; попереднє уявлення про мету; попереднє рухове уявлення.

Пояснення довільності рухів у перше було описано у працях І. Сеченова та І. Павлова. Які довели, що дана дія обумовлена центральним корковим слідовим подразненням, тобто слідами минулого периферичного подразника – дією мимовільних рухів, які поділяються на природжені (рефлекторні) та набуті (умовні подразники). [Костюк Г.С. Психологія. – К.: Радянська школа, 1968. - 572с.]

Отже, воля – це усвідомлене та цілеспрямоване управління своєю діяльністю. Вольова діяльність регулюється іншими психічними процесами, які надають мотив (мотивація) для досягнення поставленої мети; налагоджують процес операційних завдань (мислення), дають чітке представлення про кінцевий результат діяльності (уявлення), пов’язують любу заплановану дію зі словом (мовлення), допомагають використовувати придбані знання, вміння, навички з минулого досвіду (пам’ять) та ін.

Розвиток волі в онтогенезі пов’язано зі становленням мотиваційних систем дитини, стійкості та усвідомленості своїх бажань та прагнень. Основне завдання при вихованні волі у дітей є правильна організація режиму життя і вимог до них. До кінця дошкільного віку, дитина свідомо може ставити перед собою завдання та цілі, а для їх виконання використовує, вже засвоєну, пізнавальну, розумову та практичну діяльність. З часом у дитини-учня за результатами навчання та виховання, мета діяльності стає більш узагальненою, формується вміння свідомо керувати своїми вищими психічними функціями та практичними діями. Молодші школярі поступово набувають навички контролю за своєю поведінкою, оволодівають вміннями керуватись у своїх навчальних та практичних діях, при цьому розвиток волі у них ще знаходиться на значно низькому рівні. Так, як діти першого, другого класу, мають наявні риси імпульсивності у поведінці, часто наслідують приклади інших дітей, дорослих, що призводить до не навмисного порушення загально прийнятих соціальних правил. [Психологический словарь/ Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. _ 2-е изд., перероб. и доп.- М.: Педагогика-Пресс, 20001. – 440с.]. [Костюк Г.С. Психологія. – К.: Радянська школа, 1968. - 572с.] [Справочник по психологи и психиатрии детского и подроскового возраста / Под общей ред. С.Ю. Цирки на. – Спб.: Питер, 2001. – 752с.]

Спеціальні дослідження (С.Л. Бєлих, І.А. Грішанова, В.І. Лубовський, О.М. Мастюкова, І.В. Мартиненко, В.І. Терентьєва, Т.А. Фотекова) відмічають, що у дітей із ЗНМ порушення комунікативних функцій мовлення заважають формуванню вольових регулятивних дій, це відповідно призводить до великої кількості помилок у навчанні, більшість яких діти не помічають. [Бєлих С.Л., Гришанова И.А. Изучение компенсаторных форм саморегуляции на примере исследования динамики коммуникативной компетентности детей с речевыми нарушениями // Психологическая наука и образование. – 200. - №4.-14-26]

[І.В. Мартиненко // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського державного університету. Серія соціально-педагогічна: Вип. 6 Кам’янець-Подільський: ПП Мошинський В.С., 2006. 265–269с.]

Мовленнєвий недорозвиток дітей з ЗНМ впливає на мисленнєву операційну діяльність, що пов’язано з процесом внутрішнього планування послідовності дій (І.Н. Верес, Г.А. Мишина), провідною системою у них, залишається репродуктивне виконання діяльності, але при цьому, страждає попередній та процесуальний види контролю (Ю.Ф. Гаркуша, О.Н. Усанова) [Верес І.Н., Мишина Г.А. Особенности внутреннего плана действий дошкольников с общим недоразвитием речи // Современные технологи діагностики, профілактики и коррекции нарушений развития: Научно-практическая конференція, посвященная 10-летию МПГУ. – Т.2. – М.: МПГУ, 2005. – с.54-63] [І.В. Мартиненко // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського державного університету. Серія соціально-педагогічна: Вип. 6 Кам’янець-Подільський: ПП Мошинський В.С., 2006. 265–269с.]

Л.М. Дідкова у своїй праці доводила, що відхилення мовленнєвої поведінки пов’язані з особливостями ефектно-вольової сфери, нормалізація яких досягається за допомогою корекційних робіт. [Л.М. Дідкова / Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету. Серія соціально – педагогічна: . Вип.8.: За ред.. О.В. Гаврилова, В.І. Співака. – Кам’янець-Подільський: : ПП Мошинський В.С., 2008. – с. 306-310.]

Діти з ринолалією важко переживають свій дефект у багатьох з них з раннього віку розвивається підвищена сором'язливість і роздратованість. Захворювання гортані сильно впливають на емоційно - вольову сферу дітей: майже у всіх відмічається соматична слабкість, астенічний синдром. [Хрестоматия по логопедии / Под ред. Л.С. Волковой, В.И. Селиверстова. – М.: ВЛАДОС, 1997. – Ч. I, II.].

Узагальнюючий аналіз доводить, що мотиваційно - вольова сфера у дітей з ПМР, завдяки своєму мовленнєвого дефекту, є порушеною, слабкою, результати діяльності являються не досягаємі для багатьох молодших школярів. Дана психічна сфера не є добре розкритою, і тому має вільний простір для свого дослідження.