Характеристика мінливості показників покладу
Мінливість геологічних показників - це зумовлена генезисом родовища зміна значень показників від точки до точки, від напряму до напряму, яка підпорядкована певним тенденціям, що пов’язані зі структурою масиву. Вона є одним із головних чинників, що визначають вибір системи розвідки родовища, густоту розвідувальної мережі, спосіб підрахунку запасів. Очевидно, чим родовище мінливіше, тим має бути більше зібрано інформації про нього, тобто тим в більшій кількості точок має бути визначене значення показника.[4]
Кількісна оцінка визначає інтенсивність, якісна - характер мінливості. Характер мінливості та її інтенсивність - це дві сторони одного й того ж явища. Характер мінливості виражається описом будь-яких змін показників або зв’язків між ними.
| Змін. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| КМ.13.КР.00.01 |
Рекомендують характер мінливості визначати її складністю:[5]
- проста мінливість - зміна показників відбувається за законом прямої;
- складна мінливість - зміна показників відбувається за законом кривої другого порядку;
- дуже складна мінливість - показники змінюються за приблизними закономірностями;
- надто складна або випадкова мінливість - показники змінюються без будь-якої тенденції до закономірностей.
Інтенсивність мінливості виражається числом і уможливлює порівняння окремих частин покладу, горизонтів тощо за інтенсивністю мінливості показника при певних умовах досліду (способу одержання даних про показник).
Відомі методи оцінки мінливості показників можна умовно поділити на такі три групи: геологічні, статистичні, аналітичні.[9]
Вивченість родовища зводиться до вивчення його показників і геометрії їх розміщення. Вивченість має забезпечувати можливість комплексного освоєння родовища і охорони навколишнього середовища. Вона залежить від ступеня мінливості показників і густоти точок їх вимірювання.
При геометризації родовищ методом ізоліній часто трапляються випадки, коли в межах якоїсь чарунки, утвореної розвідувальними точками, за одними й тими ж даними можна по-різному провести ізолінії того ж чи іншого показника покладу, наприклад, потужності (рис.39.).
В цьому прикладі ізолінію потужності із значенням 3 м можна провести двома способами. Тоді в центрі чарунки виникає подвійне вирішення або невизначеність (3,3 або 2,4). Обидва варіанти можливі однаково. Подібна невизначеність зумовлена насамперед недостатністю початкових даних розвідки, а інколи величиною перерізу ізоліній.
Рис.39. Невизначеність проведених ізоліній в межах розвідувальної чарунки
Послідовна зміна показника від найменшого значення до найбільшого, або навпаки, між сусідніми точками чотирикутної розвідувальної чарунки проходить прямолінійно і може мати лише такі три напрями:
- по периметру розвідувальної чарунки (рис.40, а);
- в напрямі через одну із діагоналей чарунки (рис.40, б);
- в напрямі через обидві діагоналі основи чарунки (рис.40, в);
Рис.40. Можливі напрями послідовної зміни показників металу у виробці на її експлуатаційну глибину.
| Змін. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| КМ.13.КР.00.01 |
Висновок
Вивчивши курс предмету геометрія надр ми здобули знання з умов формування родовища корисних копалин, дізналися про причини виникнення порушень порід, методів їх виявлення та повного дослідження. Навчилися за даними розвідки створювати моделі родовища, геометризувати поклад. Дізналися про методи підрахунку запасів, оконтурювання родовища.
У ході лабораторних робіт навчилися створювати розрізи порушень, документувати дані розвідки родовища і створювати різні діаграми, працювати з програмою Surfer, яка дає змогу швидко представляти наочні моделі родовища.
Даний курс дає можливість всебічно підготувати наукові кадри для роботи на гірничому підприємстві і не тільки
| Змін. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| КМ.13.КР.00.01 |