Структура і методи розрахунку тарифної ставки
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра “Облік, фінанси і аудит"
СТРАХУВАННЯ
Методичні вказівки по виконанню
розрахунково-графічної роботи
Спеціальність 6.050100 “Економіка підприємств"
Одеса - 2007
Методичні вказівки розроблені Вардіашвілі Нателою Елгуджевною - доцентом кафедри “Облік, фінанси і аудит" та Корецькою Ольгою Валеріївною, асистентом цієї ж кафедри Одеського державного морського університету відповідно до учбового плану.
Методичні вказівки схвалені кафедрою “Облік, фінанси і аудит" ОНМУ
22.01.2007 р. (протокол № 11).
Рецензент: канд. економ. наук, доцентом Чиж Л.П.
1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Формування в Україні ринкової економіки, розбудова її інфраструктури, створення деяких механізмів господарювання для усіх суб’єктів ринку передбачає необхідність теоретичного з’ясування суті страхової діяльності, пошук адекватних новим умовам методів захисту та відшкодування втрат як фізичним, так і юридичним особам.
Страхування - це спосіб захисту майнових інтересів громадян в умовах ринкової економіки. З іншого боку, страхова справа є прибутковим різновидом підприємництва, яке в Україні тільки починає розвиватися.
Розрахунково-графічне завдання з дисципліни “Економіка та організація страхової діяльності” має своєю метою закріплення знань, отриманих на лекціях і при самостійній роботі з літературою, вивчення практичної роботи по страхуванню на підприємствах морського транспорту і в цілому у країні.
Розрахунково-графічна робота складається з двох частин.
Перша частина охоплює вивчення теоретичних питань.
В другої частині студенти повинні закріпити практичні навички розрахунків розміру збитків, тарифної ставки, навантаження, ризикової надбавки різними засобами.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ
РОЗРАХУНКОВО – ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ
У майновому страхуванні найчастіше застосовується система страхування, що визначається як фактична на день підписання договору. По даній системі страхове забезпечення дорівнює розміру збитків, тобто має місце повне покриття збитків страхувальника страховиком.
Страхування по системі пропорційної відповідальності передбачає виплату страхового відшкодування, що розраховується за формулою:
Q = Т * S / W, (2.1)
де Q - страхове відшкодування;
S - страхова сума за згодою (договорові);
W – вартісна оцінка об'єкта страхування;
T - фактична сума збитків.
Пропорційна система передбачає участь страхувальника у відшкодуванні збитків. Відповідальність страховика в покритті збитків застрахованого тим вище, чим менша різниця між вартісною оцінкою об'єкта страхування і страховою сумою.
Страхування по системі «першого ризику» передбачає виплати страхового відшкодування в розмірі збитків, але в межах страхової суми. Під «першим ризиком» у страхуванні розуміється ризик, вартісна оцінка якого не перевищує страхової суми.
При страхуванні по цій системі всі збитки в межах страхової суми (перший ризик) відшкодовуються цілком, а збитки, що перевищують страхову суму (другий ризик), страховиком не оплачується зовсім.
Структура і методи розрахунку тарифної ставки
Тарифна ставка - ціна страхового ризику й інших витрат, необхідних для виконання зобов'язань страховика перед страхувальником по підписаному договорі страхування.
Сукупність тарифних ставок називається тарифом.
Тарифна ставка, із якої складається страховий договір, називається брутто-ставкою. Вона перебуває з двох частин: нетто-ставки і навантаження.
Нетто-ставка - ціна страхового ризику (вибуху, пожежі тощо).
Навантаження - вартість, що покриває витрати страховика з організації і ведення страхової справи, а також містить елементи прибутку.
Для розрахунку тарифів може бути використано декілька методів:
- на основі теорії імовірності і методів математичної статистики з використанням тимчасових рядів;
- на базі експертних оцінок;
- за аналогією до інших об'єктів або компаній;
- із використанням математичної статистики і розрахунку прибутковості.
Нетто-ставка визначається по формулі:
ТН = Р × До × 100, (2.2)
де ТН – тарифна нетто-ставка, грн.;
Р – імовірність страхової події;
До – коефіцієнт відношення середньої виплати до середньої
страхової суми на один договір;
100 – одиниця страхової суми (100 грн.).
Р = Кв / КД, (2.3)
де КВ – кількість виплат за визначений період (рік);
КД – кількість підписаних за рік договорів.
До = СВ / СС, (2.4)
де СВ - середня виплата на один договір;
СС - середня страхова сума на один договір.
Тоді перша формула має вигляд:
ТН = (КВ × СВ) × 100/ (КД × СС), (2.5)
або Тн = В/С х 100, (2.6)
де В – загальна сума виплат страхового відшкодування;
С – загальна страхова сума застрахований об¢єктів.
Ще одною частиною тарифної ставки є витрати на ведення страхової справи. Найчастіше в актуарних розрахунках використовують класифікацію, що відображає такі витрати на ведення страхової справи: організаційні, аквізаційні, ліквідаційні, управлінські, інкасаційні.
Останньою складовою частиною тарифу є прибуток від страхових операцій.
Норматив витрат на ведення страхової справи встановлюють у визначеному процентному відношенні до брутто-ставки, а прибуток - до собівартості. Якщо перший норматив установити на рівні 20-25%, а прибуток - на рівні 5% від собівартості, то тариф буде значно нижче.
Є і загальна методика розрахунку брутто-ставки. Вона має вид:
Т = ТН + Н = ТН + НС + Но × ТБ , (2.7)
де ТБ - брутто-ставка;
ТН - нетто-ставка;
Н - навантаження;
НС - статті навантаження, що встановлюється в абсолютній сумі;
Но - статті навантаження, закладені в тариф у відсотках до
брутто-ставки.
Якщо ж всі елементи навантаження визначені у відсотках до брутто-ставки, то розмір брутто-ставки обчислюють за формулою:
ТБ = (100 × ТН) / (100 - Но). (2.8)
Конкретні розрахунки тарифів відносяться до правил страхування.
У майновому страхуванні виникає потреба визначення ризикової надбавки. З цією метою створюється резервний фонд. Він розраховується на основі показника – середньоквадратичного відхилення () за формулою:
, (2.9)
де q – число страхових подій кожного року (місяця);
– середня кількість страхових подій;
n – тарифний період.
Ризикову надбавку, яка створює запасний резервний фонд, утворює двократне середньоквадратичне відхилення або двосигмовидний інтервал.
ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ
ЧАСТИНА ПЕРША
Варіант 1.
1. Формування страхового ринку України і його характеристики.
2. Організація діяльності страхових компаній.
3. Доходи і витрати страховика.
Варіант 2.
1. Необхідність і сутність страхування і його значення в системі грошових
відносин.
2. Державне регулювання страхової діяльності .
3. Перестрахування і сострахування.
Варіант 3.
1. Суб'єкти страхування. Їхні права й обов'язки, оформлення відносин.
2. Сутність ризику. Методи оцінки ризику.
3. Методи державного регулювання страхової діяльності.
Варіант 4.
1. Характеристика органів державного регулювання і контролю страховою діяльністю.
2. Статистика і бухгалтерська звітність страховика.
3. Види страхових компаній і порядок їхнього створення.
Варіант 5.
1. Правове забезпечення страхування. Порядок ліцензування страхової діяльності.
2. Договір перестрахування.
3. Рентабельність страхових операцій. Характеристика платоспроможності страховика.
Варіант 6.
1. Системи страхування.
2. Характеристика видів ризиків.
3. Поняття страхового ринку і його організаційна структура.
Варіант 7.
1. Види перестрахувальних операцій.
2. Фінансові результати страхових операцій.
3. Задачі і функції органів державного нагляду.
Варіант 8.
1. Етапи розвитку страхування і страхового ринку в Україні.
2. Види страхових компаній і порядок їхнього утворення.
3. Характеристика резервів страхової компанії.
Варіант 9.
1. Діяльність страхових посередників.
2. Страхування відповідальності автоперевізників.
3. Структура доходів страхової компанії.
Варіант 10.
1. Структура витрат страхової компанії.
2. Правове забезпечення страхування. Права й обов'язки суб'єктів страхової діяльності.
3. Особисте страхування.
Варіант 11.
1. Маркетингова політика страхової компанії.
2. Страхування підприємницьких ризиків.
3. Форми проведення перестрахувальних операцій.
Варіант 12.
1. Характеристика страхування кредитних ризиків.
2. Характеристика платоспроможності страховика.
3. Необхідність регулювання страхової діяльності. Державні гарантії прав і законних інтересів страховиків.
Варіант 13.
1. Характеристика систем страхування.
2. Менеджмент страхової діяльності.
3. Функції, права й обов¢язки органів державного контролю над страховою діяльністю.
Варіант 14.
1. Організаційні форми, порядок створення, функціонування і ліквідації страхових компаній.
2. Характеристика фінансових надходжень страхової компанії.
3. Економічна необхідність і сутність перестрахування.
Варіант 15.
1. Страховий ринок України. Проблеми його функціонування і розвитку.
2. Страховий продукт. Проведення робіт з реалізації страхового продукту.
3. Доходи, витрати і фінансовий результат діяльності страховика.
Варіант 16.
1. Роль страхування в активізації бізнесу.
2. Страхування життя і перспективи його розвитку в Україні.
3. Активне і пасивне перестрахування.
Варіант 17.
1. Страхування громадської відповідальності перевідника.
2. Конкуренція і конкурентоспроможність страхової компанії.
3. Організація страхової діяльності.
Варіант 18.
1. Маркетинг у страхуванні.
2. Страхування зовнішньоекономічної діяльності.
3. Ризик у страхуванні. Види ризиків та їх оцінка.
Варіант 19.
1. Особисте страхування і його місце в системі соціального захисту населення.
2. Медичне страхування.
3. Державне регулювання страхової діяльності.
Варіант 20.
1. Страхування кредитних та фінансових ризиків.
2. Інвестиційна політика страховика.
3. Співстрахування та механізм його дії.
Варіант 21.
1. Методи перестрахування.
2. Оподаткування страхових компаній.
3. Організаційні форми страхування кредитів.
Варіант 22.
1. Страхування від нещасних випадків.
2. Страхові посередники.
3. Стратегія страхової компанії.
Варіант 23.
1. Страхування пенсій.
2. Відповідальність як об¢єкт страхових відносин.
3. Місце і роль страхування в інвестиційному процесі.
Варіант 24.
1. Методи перестрахування.
2. Страхування підприємницьких ризиків.
3. Ліцензування страхової діяльності.
Варіант 25.
1. Завдання та функції органів державного нагляду за страховою діяльністю.
2. Права й обов¢язки сторін у страхуванні.
3. Принципи страхування.
Варіант 26.
1. Системи страхування.
2. Принципи розвитку страхового ринку в Україні.
3. Страхування життя та його основні види.
Варіант 27.
1. Необхідність і сутність перестрахування.
2. Основи формування і використання доходів, витрат і прибутку страховика.
3. Маркетингова політика страхової компанії.
Варіант 28.
1. Страхова премія і страхові тарифи.
2. Правове забезпечення страхування.
3. Страхування ренти і пенсій.
ЧАСТИНА ДРУГА
Задача 1.
На підставі вихідних даних визначити страхове відшкодування по наступних системах страхування:
1) системі пропорційної відповідальності;
2) системі «першого ризику»;
3) системі франшизи умовної та безумовної.
Розподіл варіантів робиться по останній цифрі порядкового номера прізвища студента за списком (таблиця 3.1). Якщо порядковий номер студента 11-20 треба всі вихідні дані збільшити на коефіцієнт 1,4; якщо порядковий номер 21-30 – коефіцієнт збільшення 1,8.
Таблиця 3.1
Показники розрахунку виплат страхових збитків
| Варіант | Страхова сума, грн. | Вартість об'єкта, грн. | Сума збитків, грн. | Франшиза, % | |
| Умовна | Безумовна | ||||
Задача 2.
1) На підставі вихідних даних необхідно розрахувати нетто-ставку з урахуванням ризикової надбавки, використовуючи методику теорії імовірності.
Розподіл варіантів робиться по останній цифрі порядкового номера прізвища студента за списком (таблиця 3.2). Якщо порядковий номер студента 11-20 треба всі вихідні дані збільшити на коефіцієнт 1,4; якщо порядковий номер 21-30 – коефіцієнт збільшення 1,8.
Є наступні статистичні дані по застрахованим об'єктам за звітний період:
Таблиця 3.2
Показники для визначення страхового відшкодування за системою пропорційної відповідальності
| Варіант | Застраховано об'єктів | Страхова сума, тис. грн. | Кількість страхових випадків | Кількість виплат страхового відшкодування при наступному обсязі відповідальності страховика | |||
| 50% | 45% | 30% | 15% | ||||
2) Визначити ризикову надбавку до нетто-тарифу при майновому страхуванні за статистичними даними таблиці 3.3.
Кількість страхових випадків на місяць наведено у таблиці 3.3. Розподіл варіантів робиться по останній цифрі порядкового номера прізвища студента за списком. Наступні варіанти визначаються ланцюговою вибіркою. Всього повинно бути шість місяців для кожного варіанту.
Таблиця 3. 3
Кількість страхових випадків за тарифний період
| Варіант | ||||||||||
| Кількість страхових випадків на місяць |
3) На підставі вихідних даних, наведених у таблицях 3.2, 3.4 необхідно:
Розрахувати брутто-ставку по страхуванню майна, використовуючи загальну методику розрахунку.
Навантаження складає відповідний відсоток до брутто-ставки (таблиця 3.4). Розподіл варіантів робиться по останній цифрі порядкового номера прізвища студента за списком.
Таблиця 3.4
Дані для визначення розміру брутто-ставки
| Варіант | ||||||||||
| Питома вага навантаження, % |
Оцінити зміну розміру брутто-ставки при майновому страхуванні, якщо кількість застрахованих об’єктів зміниться. Зміна кількості об’єктів страхування наведена в таблиці 3.5.
Розподіл варіантів робиться по останній цифрі порядкового номера прізвища студента за списком.
Таблиця 3.5
Зміна кількості страхових об’єктів за тарифний період
| Варіанти | ||||||||||
| Зміна кількості страхових об’єктів (+ збільшення, - зменшення) | +150 | -200 | -180 | +120 | -280 | -54 | +130 | -135 | +175 | -190 |
Підсумки розрахунків та виявлені закономірності проілюструвати графічно (діаграми, гістограми, таблиці тощо).
ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Закон України “Про страхування” //Урядовий кур’єр. – 1996. – 18 квітня//.
2. Страхування. Підручник /С.С. Осадець/. Київ: КНЕУ, 1998. – 526 с.
3. В.Д. Базілевич, К.С. Базілевич, Страхова справа. Київ: “Знання”, 1998. – 216 с.
4. Внукова Н.М. Практикум із страхування. Випуск 1. – Київ, Лібра, 1998. – 40 с.
Додаткова
1. Законодавство України про страхування //Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1997. - №4. – 368 с.
2. Внукова Н.Н. Практика страхового бизнеса. – Киев: Либра, 1994. - 75 с.
3. Журавлев Ю.М., Секерж И. Г. Страхование и перестрахование (теория и практика). – М.: Анкил, 1993. - 115 с.