Боротьба проти гетьманського режиму
Прорахунки У.Ц.Р.
Невелика група самостійників, які залишилися в Ц.Р. запропонували відкинути «Інструкцію». Але більшість Ради 9 серпня 1917 р. взяла до відома цей документ.
Зростало незадоволення населення Центральною Радою.
Причини:
- Ц.Р. не змогла налагодити ефективного керівництва Україною;
- не провела аграрну реформу;
- не приділяла увагу економіці;
- в усіх питаннях орієнтувалася на Тимчасовий уряд;
- боялася військових і тому відмовилася від їх підтримки;
- могла б запобігти диктатурі Скоропадського (восени 1917 р. він хотів заприсягтися на вірність Ц.Р. Рада відмовила)
Корніловський заколот і Україна
Розбрат в країні встановлення військової диктатури.
12 серпня 1917 р. – Москва, нарада Ц.Р. відмовилася надсилати своїх представників, боялася реакції Тимчасового уряду.
кінець серпня - в Росії спроба військового перевороту генерала Корнілова.
Українці не підтримали, боротьба проти прибічників корніловського заколоту та диктатури.
Зростання активності більшовиків
- Підсилення активності після розгрому Корнілова;
- «Більшовизація рад» - збільшення кількості більшовиків у Радах.
- Лозунг «Вся влада Радам» - Ленін;
- Більшовики домагалися ліквідації двовладдя й оголошення головним орган влади – Ради.
Демократична нарада й позиція Ц.Р.
Вересень 1917 р. – у Петрограді Демократична нарада.
Питання: мала обрати Раду республіки;
Україна приїхала зі своєю платформою:
- всі поміщицькі та церковні землеволодіння передавалися в руки Ц.Р.;
- Росія не втручалася у військові справи України;
- скликання Установчих зборів і проголошення автономії;
- вся повнота влади на Україні в руках Ц.Р. та Генерального Секретаріату;
- ліквідація контролю з боку Тимчасового уряду.
Наростання анархії в Україні
Ц.Р. виявилася урядом слабким і неспроможним контролювати народні маси, а також не виконувала своїх головних завдань.
Відбувається процес зневірення населення в компетентності існуючого уряду:
· сфера промисловості (поміщики не боялися Ц.Р. і чинили тиск на робітників локаути, страйки робітників)
· сфера с/г (розгроми поміщицьких маєтків, розправа над панами)
· військова сфера (анархія на фронті, укр. солдати відмовлялися брати участь у війні).
Загострення конфлікту Ц.Р. з Тимчасовим урядом
8 – 15 вересня 1917 р. – З’їзд народів у Києві.
Делегати від різних національних груп, Росії.
Питання: федеративна перебудова Росії.
Вересень 1917 р. – Ц.Р. оголосила про поширення своїх повноважень на всі 9 губерній України.
Тимчасовий уряд не визнав рішення Ц.Р. і подає на неї до суду.
З Петрограду надіслали приказ розпочати судовий процес проти Генерального Секретаріату. До Петрограду були викликані члени Генерального Секретаріату нібито для переговорів, а насправді їх хотіли заарештувати. Від арешту їх врятувало тільки падіння Тимчасового уряду та прихід до влади більшовиків.
Більшовицька революція в Росії
25 жовтня 1917 р. – у Петрограді – збройний переворот більшовиків.
Тимчасовий уряд повалено
До влади прийшли Ради (парламент)
Видано: Декрет про мир, Декрет про землю, Декрет про владу.
Вищий орган влади: Рада Народних Комісарів (Р.Н.К.) - уряд.
Декрет про землю
В основі принцип зрівняльного землекористування.
Землю хотіли не ділити між селянами, а на основі поміщицьких господарств створити державні господарства.
Спочатку пороздавали землю селянам, але лише тимчасово, щоб здобути їхню підтримку.
Земля поміщик селянин колгосп.
Наступ ліворадикальних сил в Україні
Після більшовицького перевороту в Петрограді всі міста Донбасу проголосували за владу більшовиків.
В усіх інших місцевостях – влада У.Ц.Р.
Деякі військові частини на Правобережжі – більшовицька влада (тимчасово)
Боротьба за владу в Києві та проголошення У.Н.Р.
Три політичні сили:
- більшовицькі військові частини (більшовики);
- Штаб К.В.О. (Київського військового округу) – за Тимчасовий уряд;
- війська Ц.Р.
29 – 31 жовтня 1917 р. – бої між ними.
Ц.Р – спочатку позиція нейтралітету( думала, що більшовики повалять Тимчасовий уряд, а Ц.Р. від цього виграє)
25 жовтня 1917 р. Ц.Р. утворила «Крайовий комітет по охороні революції» - разом з більшовиками
згодом Ц.Р. зрозуміла, що розгромивши Тимчасовий уряд більшовики розгромлять і її і перестали їх підтримувати
Порядок у місті на Ц.Р.
Початок листопада 1917 р. – Всеросійські Установчі Збори.
В Росії ¼ частина голосів – за більшовиків
В Україні – 10%
Прийти до влади можливо лише шляхом насильства
Соціально-політична база більшовизму в Україні
Після перемого в Росії більшовики прагнуть встановити контроль над Україною.
Всеросійські Установчі збори показали, що більшовики не користуються на Україні великою повагою. Плани щодо України відбилися в більшовицькій «Декларації прав народів Росії» 3 листопада 1917 р. – за нею передбачалося, що всі слов’янські народи ввійдуть в Російську федерацію не на правах суверенних держав, а як частина революційної сили, яка без будь-яких прав приєднається до головної сили.
Третій Універсал Ц.Р.
Передумови:
- неспроможність Ц.Р. вирішувати економічні питання;
- більшовицькі декрети про землю та мир.
Збільшується кількість прихильників більшовиків потрібно підвищувати свої позиції.
7 листопада 1917 р. – ІІІ Універсал
Питання:
- створення УНР (Українська Народна Республіка);
- відновлення автономії
- аграрне питання (скасовувалося право приватної власності на землю, земля віддавалася в руки селян без викупу);
- державний контроль над підприємствами України;
- 8-годинний робочий день;
- скасовувалася смертна кара та амністія всім політ в’язням;
- за негайне закінчення І світової війни;
- 27 грудня мали відбутися Установчі збори на Україні;
- влада Ц.Р. поширювалася на 9 губерній.
Внутрішня політика Ц.Р.
ІІІ Універсал проголосив демократію, але не займався її реалізацією.
Ц.Р. проводила настільки помірковану політику, що її почали підтримувати навіть прихильники Тимчасового уряду:
* відмовилася від негайного вирішення аграрного питання (земля залишалася в руках поміщиків) Ц.Р. було так вигідніше це давало більше прибутків.
Зовнішня політика Ц.Р.
Керівники Ц.Р. добивалися офіційного визнання УНР Антантою.
Антанта щодо УНР мала двоїсту політику:
- хотіла бачити Україну під владою Тимчасового уряду;
- не хотіла зближення України з Німеччиною.
Грудень 1917 р. – Франція, Великобританія визнали УНР, але ніяк не допомагають Україні.
Ц.Р. звернулася до урядів Кубані, Дону, Сибіру, Криму, Молдавії з метою утворення федерації почалися переговори.
Спроби більшовицького перевороту в УНР
Помилки Ц.Р. викликали розчарування населення цим скористалися більшовики.
30 листопада 1917 – війська Ц.Р. оточили військові казарми більшовиків, роззброїли їх і відправили в ешелонах до Росії.
Спроба 2-го гвардійського корпусу (більшовики) захопити владу в Києві – провал; їх захопив ї роззброїв Скоропадський.
Ультиматум Раднаркому РСФРР Центральній Раді
4 грудня 1917 р.
Назва: «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Укр. Ради»
Підписаний: Леніним та Троцьким
Положення:
- Раднарком визнавав УНР, але не УНР, якою керувалася Ц.Р.;
- Ц.Р. повинна була стати більшовицькою, або само розпуститися;
- після цього повинна була з’явитися більшовицька УНР.
Конкретні вимоги:
- негайно припинити українізацію армії;
- не пропускати на Дон через Україну козацькі полки;
- не роззброювати більшовицькі військові частини.
В разі не прийняття вимог протягом 2-х діб Раднарком вважає Ц.Р. в стані війни.
Ц.Р. відкинула всі вимоги продовжила готуватися до Всеукраїнських Установчих Зборів і розпочала економічну блокаду Росії.
Рішення про війну з Ц.Р.
5 грудня 1917 р. – Раднарком ухвалив рішення вважати Ц.Р. в стані війні.
Для керівництва воєнними діями було створено комісію у складі Леніна, Сталіна і Троцького.
Головнокомандуючий військами Раднаркому – В. Антонов-Овсієнко.
8 грудня – війська Червоної Армії захопили Харків
Став головним більшовицьким осередком на Україні
Проголошення більшовицької влади в УНР
Раднарком хотів створити у Харкові на противагу Генеральному Секретаріату свій більшовицький уряд:
9 грудня у Харкові розпочався Всеукраїнський З’їзд Рад
12 грудня – з’їзд проголосив Україну – республікою Рад робітничих і солдатських депутатів.
Україну було розчленовано на 2 частини:
УНР – Україна з центром у Києві – Ц.Р.
Укр. республіка – Україна з центром у Харкові – більшовики.
Перший радянський уряд України
На Харківському з’їзді було обрано Центральний виконавчий комітет Рад України (Ц.В.К)
Керівник: Мєдвєдєв – до березня 1918 р.
Затонський – з березня.
ЦВК – парламент (законодавча влада).
Народний Секретаріат – уряд (виконавча влада),керівник – М.Скрипник.
Вторгнення російських червоних військ в УНР
Більшовики поширюють свою владу в УНР через втручання в її внутрішню політику.
Привід: виступ отамана Каледіна на Дону проти більшовиків.
Схід Донбасу – бої між Каледіним та більшовиками через Україну на Дон переправлялися з фронту війська каледінців, що підсилювало воєнні дії.
Це все було використано як привід для наступу в Харкові військ більшовиків, які готувалися для нападу не на південь, а на центр України.
Сили сторін
Війська більшовиків на січень 1918 р. – 100 тис /60 тис. з Росії + 40 тис. українці/
Війська Ц.Р.
- більшість укр. військових частин було розпущено по домівках;
- інша частина займала нейтральну позицію, бо їм подобалася агітація більшовиків.
Основною опорою Ц.Р. стали Вільне козацтво та добровольчі формування, які створилися вже в ході війни: Загони Петлюри, Коновальця, Удовиченка.
Та ж кількість (100 тис.), але розкидані по всій Україні.
Загальний наступ більшовицьких військ
Більшовики планували встановити контроль над Харковом і Донецьком (найрозвинутіші регіони України) ці області охороняли 15 тис. солдат УНР.
Середина грудня – ударом з Харкова більшовики захопили важливі залізничні вузли, внаслідок чого калединські війська на Дону і Донбасі були ізольовані від фронту.
грудень 1917 р. – січень 1918 р. – більшовики взяли Донецьк,Луганськ та південь України
Похід більшовицьких військ на Київ
6 січня 1918 р. – наступ більшовицьких військ з Харкова на Київ.
Більшовики поділені на армійські групи:
Керівники операції: Антонов-Овсієнко, Муравйов.
ЗнаменськийБерзінЄгоров
Брянськ Гомель Харків
Бахмач (Муравйов)
Київ
У Бахмачі всі 3 групи більшовиків об’єдналися під командуванням Муравйова.
Об’єднані сили пішли на Київ.
Майже всі війська Ц.Р. в цей час були зосереджені на Правобережній Україні, лише на станції Крути невеликий загін (500 студентів і старшокласників) під командуванням сотника Омельченка прикривав наступ на Київ.
Більшість з них загинули, але ті, хто залишився, розібрали колію і тим самим зупинили наступ більшовиків на деякий час.
29 (16) січня 1918 р. – бій під Крутами.
Січневе збройне повстання у Києві
16 січня 1918 р. – у Києві розпочалося повстання робітників заводу «Арсенал». Сприяло перемозі більшовиків над силами Ц.Р.
22 січня 1918 р. – це повстання закінчилося поразкою, але для цього Ц.Р. довелося зняти значну частину військ з фронту і це покращило становище більшовиків.
Четвертий Універсал Ц.Р.
9 січня 1918 р. – IV-м Універсалом УНР проголошувалася незалежною.
Це символізувало остаточний розрив з Росією, однак вже стало відомо наслідки війни Радянської Росії з УНР.:
Війська більшовиків переважали війська УНР в 20 разів в живій силі і в 40 разів у озброєнні.
19 січня 1918 р. – Ц.Р. оголосила закон «Про скасування права власності на землю»
Мета: прихилити до себе селян
Але було вже надто пізно, більшовицькі війська ввійшли до Києва (26 січня 1918 р.) Ц.Р. втекла до Житомира.
«ПЕРША СПРОБА РАДЯНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ»
Червоний терор
Прихід до влади більшовиків в Україні червоний терор.
Муравйов видав указ винищувати всіх ворогів революції.
Розправа з противниками більшовицької влади, а часто і з зовсім випадковими громадянами набули масового характеру:
Поч.. 1918 р. – від 2 до 5 тисяч жертв терору
Розстрілювали всіх прихильників Ц.Р.
Підстава: укр. паспорт, або відповідь українською мовою в театрах дозволяли грати тільки більшовицькі п’єси.
Підсумок: така політика повністю відхилила населення України від більшовиків їх на Україні стали ненавидіти.
Формування органів більшовицької влади в УНР.
Після захоплення Києва, сюди з Харкова переїхав більшовицький уряд:
На Україні діяли не Універсали Ц.Р., а декрети РСФРР
Всі органи влади, міські установи, думи, які діяли за Ц.Р. були скасовані.
Кожним населеним пунктом України командував комісар з військом або ревком. Їм передавалася вся повнота влади.
Ліквідовувалися всі судові установи Ц.Р., на їх місці виникали народні суди більшовиків.
20 січня 1918 р. – Народний секретаріат прийняв декрет про організацію в УНР власної армії – Червоне козацтво.
Лозунг «Вся влада Радам» - не спрацював.
Інші більшовицькі територіальні утворення на землях України
Замість 9 губерній Україну було розчленовано на 5 держав:
1) У.Н.Р. – центральна частина України (4,5 геберній)
2) Донецько-Криворізька республіка
3) Таврійська республіка
4) Одеська республіка
5) Донська республіка
Політика в галузі фінансів і промисловості
Прийшовши до влади в УНР більшовики повністю переробили всю соціально-економічну систему України.
Фінанси бралися під контроль більшовиків. Вся система банків України керувалася тепер з Росії, при чому на свої потреби Україна не мала права брати нічого, грошей не вистачало.Гроші для потреб більшовицького уряду України отримувалися шляхом розкуркулення (відбирання у заможних селян).
Промисловість: всі укр. промислові об’єкти ставали власністю Росії.
Проводилася націоналізація підприємств, але із-за некваліфікованого керівництва промисловість України опинилася на порозі кризи.
Аграрна революція
Відбувається на селі. Після прийняття Ц.Р. закону про скасування приватної власності на землю селяни починають відбирати у поміщиків землю (розправи над поміщиками, розгром маєтків).
Ц.Р. та Генеральний Секретаріат намагалися провести цю реформу мирним шляхом, але це їм не вдалося.
Більшовики намагалися нав’язати селянам колективний спосіб ведення господарства також не вдалося (всі селяни – за індивідуальний).
Відновлення вивозу хліба в Росію.
Питання про хліб більшовикам потрібен був хліб для того щоб прогодувати Росію та продати його за кордон і отримати кошти на продовження революції.
Вивозили ешелонами, збирали у населення примусовим шляхом.
Наростання антибільшовицького опру в Україні
Відмова від демократії, червоний терор, переслідування укр. культури, реквізиція продовольства на селі – все це викликало незадоволення укр. населення більшовицькою владою. В деяких містах і селах утворені більшовиками органи самоврядування були знищені.
Вільне козацтво відбило наступ більшовицької армії і перейшло в контрнаступ на Західну Україну.
Назрівав всенародний опір проти насильницького більшовицького режиму.
«ГЕТЬМАНАТ СКОРОПАДСЬКОГО»
Нові умови боротьби за незалежність
Поразка Ц.Р. не була остаточною. Ц.Р., уряд і війська просто відступили в з Києва, а не перестали існувати.
Ц.Р. продовжувала свою політичну діяльність:
- видала закони про нову грошову систему (шаги, гривні, карбованці);
- державний герб УНР (тризуб)
Але її доля залежала від зовнішньої політики інших держав.
Брест-Литовський мирний договір
9 грудня 1917 р. – з ініціативи більшовиків розпочалися переговори між Росією і Німеччиною та її союзниками у Брест-Литовську.
Ц.Р. зрозуміла, що після підписання цього договору над Україною нависає реальна загроза бути знову загарбаною Росією, Німеччиною та Австро-Угорщиною.
Ц.Р. вирішує сама підписати мирний договір з Німеччиною та її союзниками.
Делегацію від Ц.Р. очолював Голубович
Радянський уряд намагався перешкодити цьому (хотів замість представників Ц.Р. прислати на конференцію більшовиків з України – це їм не вдалося).
9 лютого (27 січня) 1918 р. укр. делегація Ц.Р. підписала з Німеччиною та її союзниками Берестейський (Брест-Литовський) договір.
Умови:
- УНР зобов’язувалася протягом І-ої половини 1918 р. поставити до Німеччини та Австро-Угорщини 60 млн. пудів хліба, 2750 пудів м’яса та іншу с/г продукцію;
- кордони УНР встановлювалися на довоєнних кордонах Росії;
- Німеччина та Австро-Угорщина зобов’язувалися допомогти Ц.Р. відновити контроль над усією територією України, надати Україні с/г машини, вугілля, сіль та інші дефіцитні товари.
Висновок: підписання цього договору було великим досягненням укр. дипломатії, поклало початок визнанню України іншими державами. Не підписувати цього Ц.Р. просто не могла, бо тоді їй прийшлося б вести війну з Німеччиною та її союзниками з одного боку, з Росією – з іншого.
Падіння радянської влади в Україні
Після підписання договору делегація УНР проголосила, що Ц.Р. вимагає негайної збройної допомоги. Союзники не затрималися з нею.
18 лютого 1918 р. – німецькі війська перейшли в наступ + війська Австро-Угорщини + + Ц.Р.> 450 тис. чоловік
Радянський уряд в умовах наступу розгубився і:
1 березня – змушений був покинути Київ.
3 березня – до Києва вступили окупаційні війська.
7 березня – повернулася Ц.Р.
У квітні майже вся територія України була звільнена від більшовиків.
Останні дня Ц.Р.
Після вступу німецьких військ в Україну влада Ц.Р. носили суто формальний характер. Ц.Р. виявилася безсилою створити міцну владу, провести реформи, її лавірування між селянами та поміщиками призвели до того, що її не підтримували ні ті ні інші.
Селяни за землю у приватні руки
Ц.Р.
Поміщики проти роздачі землі селянам
Ц.Р. не користувалася підтримкою населення, тому не могла збирати продовольство для виплати Німеччині та союзникам, тому виникла необхідність в новій, більш жорсткій владі.
В останні дні свого існування Ц.Р. здійснила ряд кроків для зміцнення системи управління:
29 квітня 1918 р.:
- Ухвалила проект Конституції УНР
- Зміни до земельного закону
- Обрала М.Грушевського Президентом УНР
Гетьманський переворот
Ц.Р. було повалено 29 квітня 1918 р., коли загін німецьких військ зайняв приміщення, де засідала Ц.Р. і розпустив її.
В Києві на конгресі хліборобів (8 тис. учасників) гетьманом України було обрано отамана вільного козацтва генерала Павла Скоропадського.
Україну замість УНР перейменували в Українську Державу.
У ніч на 30 квітня прибічники гетьмана захопили державні установи. Стати на захист Ц.Р. ніхто не наважився. УНР припинила своє існування.
Причини перевороту:
- криза політики Ц.Р., й неприйняття цієї політики поміщиками і промисловцями;
- втрата авторитету Ц.Р. серед широких верств населення в умовах окупації;
- зацікавленість окупаційної адміністрації у владі, спроможній виконати зобов’язання щодо постачання продовольства Німеччині.
Гетьманська держава
Влада на Україні – гетьман + Рада міністрів (уряд) (голова Ф.Лизогуб)
Після гетьманського перевороту – хвиля арештів та страт. Мета: встановити диктатуру.
Реформи:
- створено міцний адміністративний апарат (начальство);
- переформовано військові частини;
- запроваджено державну варту (поліцію);
- зміцнено судову систему;
- проведено реформу адміністративної системи на місцях.
Орієнтована на великих землевласників та буржуазію.
Селяни, інтелігенція, робітники – не підтримували.
Зовнішня політика
Головне завдання боротьба за міжнародне визнання (Укр. державу визнали 30 країн)
Дипломатичні відносини з Радянською Росією Мета: припинення
ворожнечі
Внутрішня політика
1) Аграрна реформа: великі землевласники повертають собі землі, забрані селянами. Селяни повинні були не тільки повернути землю, а й відшкодувати збитки (їх встановили поміщики набагато більші, ніж потрібно)
Липень 1918 р. – «Проект загальних основ земельної реформи»
Великі землеволодіння мали обов’язково викуповуватися й розподілялися між
між селянами – по 25 десятин на кожного. Цей законопроект не вдалося здійснити
тому що селяни поставилися до нього негативно, однак у поміщиків залишилася
велика кількість землі.
2) Фінансова реформа:
- була сформована власна банківська система;
- введено національну грошову одиницю – гривна (карбованці)
3) Транспортна реформа:
- Відновлювався залізничний рух (відремонтували локомотиви, мости)
4) Промислова реформа:
- націоналізовані підприємства поверталися власникам;
- обмежено права профспілок;
- поміщики встановлювали рівень зарплати на свій розсуд;
- відновлювалося законодавство про покарання за участь у страйках;
- збільшувалося безробіття.
5) Реформа культури:
- здійснено спробу українізувати державний апарат та освіту (поряд з рос. гімназіями засновували українські);
- прийнято закон про обов’язкове навчання укр. мові та літературі, історії та географії України;
- засновувалися нові укр. університети у Києві, Кам’янець-Подільському;
- листопад 1918 р. – відкрилась Академія Наук України (перші академіки – Багалій, Кримський, Петров, Смоль-Стоцький, Вернадський та ін..);
- відкрито національну бібліотеку, Національний Архів, Національну галерею мистецтв, Національний історичний музей, Український національний театр під керівництвом О.Саксаганського, Молодий театр» Леся Курбаса.
6) Реформа армії:
- мала складатися з армійських корпусів, гвардійської дивізії сердюків, 4-х кавалерійських дивізій та спецчастин;
- чисельність мала перевищувати 300 тис. чол..;
- намагався відновити козацький стан: «Універсал про відновлення козацтва».
Утворення компартії України
19-20 квітня 1918 р. – більшовицька нарада у Таганрозі
Головне питання: створення компартії
Дві думки:
1) Є. Квірінг – укр. компартія повинна підкорятися російській більшовицькій партії;
2) М. Скрипник – за самостійну укр. компартію
Переміг Скрипник
5-12 липня 1918 р. у Москві І-й з’їзд Компартії більшовиків України.
Ті ж питання, але Скрипника не підтримали.
КП(б)У підпорядковувалася Росії
Перший секретар ЦК КП(б)У – У. П’ятаков.
Створено Ц.В.Р.К. (Центральний Військовий революційний комітет)
Мета: для керівництва повстанням, яке повинне було знищити гетьманат.
Боротьба проти гетьманського режиму
З весни 1918 р. –хвиля страйків.
Середина липня 1918 р. – розпочався загальноукраїнський страйк залізничників (200 тис. чол..)
Літо 1918 р. – селянські повстання у Звенигородському і Таращанському повітах на Київщині.
- повстання на Чернігівщині( підполковник царської армії – Кропив’янський).
Махновці:
На Катеринославщині й у Пн. Таврії повстанський рух (анархісти). Виник у районі Гуляй-поля під керівництвом Н.Махна.
Виступали за відновлення влади Рад, але Ради не повинні були підпорядковуватися центру.
У ніч на 16 жовтня 1918 р. – повстанці захопили Гуляй-поле. Їх підтримувало місцеве населення, вони не вели великих боїв, а займалися партизанською війною.
Листопад 1918 р. махновці стали великою воєнною силою.
Початок нового наступу військ Росії на Україну.
у Німеччині перемогла листопадова революція.
Україну стало нікому захищати.
13 листопада - Росія анулювала умови Брест-Литовського мирного договору і готує наступ на Україну. Передбачалося напасти з Півночі (Курськ).
Кінець листопада 1918 р. – розпочався наступ на Україну більшовицьких військ.
Командує: Антонов-Овсієнко
Війська більшовиків
І-а дивізія ІІ-га дивізія
Київ Харків, Катеринослав
Як і рік тому більшовики поступово загарбували українські території і встановлювали тут свою владу під керівництвом Тимчасового робітничо-селянського уряду України(П’ятаков).
«ДИРЕКТОРІЯ У.Н.Р.»
Утворення Директорії
Серпень 1918 р. – у Києві створено У.Н.С. (Український Національний Союз)
Голова – В.Винниченко(опозиція гетьманському режиму).
В ніч з 13 на 14 листопада – на засіданні УНС утворена Директорія як засіб боротьби з гетьманатом.
Склад: В.Винниченко
С.Петлюра
Ф.Швець
А.Макаренко
О.Андрієвський
14 листопада 1918 р. – П.Скоропадський опублікував грамоту про федерацію з не більшовицькою Росією негативна реакція населення.
15 листопада 1918 – звернення Директорії до населення з закликом збройної боротьби проти гетьманату.
Обіцянки:
- демократичні права;
- 8 годинний робочий день;
- передача землі селянам.
Війська Директорії:
- селянство;
- січові стрільці Є.Коновальця;
- Сірожупанна дивізія.
18 листопада 1918 р. – бій під Мотовилівкою (40 км. від Києва) війська гетьмана розбиті.
20 листопада 1918 р. – початок облоги Києва військами Директорії.
14 грудня 1918 р. – Скоропадський зрікається влади.
18 грудня 1918 р. – Директорія вступила до Києва.
Внутрішня політика Директорії
- звільнення всіх призначених при гетьмані чиновників;
- встановлюється національний варіант радянської влади;
- передбачалося ліквідувати поміщицьке й монастирське землеволодіння;
- винищення інтелігенції! (вважалися капіталістами) позбавили себе спеціалістів.
Аграрна політика:
· вилучала землю у поміщиків, але компенсувала їм витрати на раціоналізацію;
· залишала за землевласниками будинки, худобу, ліси, сади;
· недоторканість земель промислових підприємств і цукрових заводів;
· не забирали землю у іноземців.
Директорія прийшла до влади завдяки підтримці селян, а ці заходи розчарували селян у владі. - Наростання селянської анархії (створення збройних загонів, отаманщини).
Законодавча влада:Трудовий Конгрес
Виконавча влада:Рада Міністрів
Зовнішня політика
Україну визнали – Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Ватикан, Італія.
Але не Росія, Антанта та Польща від яких Україна залежала.
Результат: «Трикутник смерті»
РосіяПольщаАнтанта
13 листопада 1918 р. 1листопада1918 р. почали грудень 1918 р. поставили
завоювали Харківську обл. окупацію Сх. Галичини свої кораблі в портах
3 січня 1919 р. - проти УГА Одеси та Севастополя
більшовики завоювали Харків. 60 тис. війська завоювали
2 лютого 1919 р. – Директорія південь для підтримки
Виїхала до Вінниці. білогвардійського руху.
5 лютого 1919 р. – більшовики зупинка транспорту,
завоювали Київ. промисловості, анархія та
на середину квітня 1919 р. майже злочинність.
вся Правобережна Україна під з березня 1919 р. більшовики
контролем більшовиків. виганяють війська Антанти.
3 квітня – з Одеси;
21 квітня – з Севастополя.
Отже: на травень 1919 р. майже на всіх територіях України (крім Зх. України та Надзбруччя) знову встановлювалася радянська влада.
· Додаток: крім вищезазначених сил Директорія воювала
Загони Нестора Махнабілогвардійці Денікіна
Катеринославщина з Дону
! За Директорії здійснювалися селянами єврейські погроми, оскільки селяни вважали що євреї співпрацюють з більшовиками
Директорія не змогла їх припинити.
«ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)»
Утворення ЗУНР
16 жовтня 1918 р. – маніфест австрійського імператора «До моїх вірних народів»
Право кожної держави на власні органи влади.
18 жовтня 1918 р. - у Львові утворилася Українська Національна Рада
Прагнули об’єднати Галичину й Буковину в єдину державу
Галицькі поляки хотіли цьому запобігти, але…
В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. – українські січові стрільці на чолі з Дмитром
«Листопадовий зрив» Вітовським підняли у Львові повстання й
завоювали місто.
8 листопада 1918 р. – створення Тимчасового Державного Секретаріату(уряд)
Керівник: Кость Левицький
13 листопада 1918 р. – проголошення ЗУНР
Законодавча влада – Українська Національна Рада (депутатів вибирали)
Президент – Євген Петрушевич.
Діяльність:
- створено систему місцевого управління;
- захист прав національних меншин (30% місць у парламенті);
- аграрна реформа: всі маєтки поляків експропріювалися й ділилися між малоземельними селянами;
- створення УГА (Українська Галицька Армія – 100 тис., за підтримки укр. спеціалістів);
- державна символіка (прапор жовто-блакитний, герб – лев);
- грошова реформа: гривні, карбованці;
- українські школи;
- відбудували залізниці.
Польсько-українська війна
1 листопада 1918 р. – початок збройних сутичок у Львові між військами ЗУНР та ПОВ (польська організація військова).
11 листопада 1918 р. – ПОВ завоювала Перемишль.
21 листопада – ПОВ завоювала Львів.
Отже: листопад 1918р. – грудень 1918 р. поляки завоювали 10 з 59 повітів ЗУНР.
Румунія окупувала частину Буковини, Угорщина – Закарпаття.
Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а з 2 січня 1919 р. – до Станіслава.
22 січня 1919 р. – Акт злуки УНР та ЗУНР.
Зачитаний на Софіївській площі в Києві.
ЗУНР змінює назву на ЗОУНР та підпорядковується УНР 4 грудня 1919 р. – уряд ЗУНР його денонсував.
Квітень 1919 р. – до Польщі з Франції надійшло військове підкріплення (армія Йозефа Галлера – 60 тис. чол..)
Війська УГА розбиті й відступили до р. Збруч.
Позиція інших держав:
- США взагалі не визнала існування ЗУНР;
- Франція вважала, що пів Галичини належить Польщі (Львів та Дрогобицький район нафта);
- 25 червня 1919 р. – на Паризькій мирній конференції Антанта дозволила Польщі окупувати Сх. Галичину.
Чортківська офензива (прорив)
Червень 1919 р. – передача всієї влади Петрушевичу - диктатура
7 червня 1919 р. – призначення головнокомандувачем УГА – О.Грекова (до нього був Омелянович-Павленко).
Початок наступу по всій лінії фронту.
25 тис. УГА примусили відступати 100 тис. поляків.
Але, 28 червня 1919 р. почався контрнаступ поляків й УГА знов відступила до р. Збруч.
Результат: майже вся Сх. Галичина окупована поляками.
«ПОЛІТИКА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ У 1919 р.»
Створення радянської системи влади
6 січня 1919 р. – зміна назви УНР на УСРР (до 1936 р.)
11 січня 1919 р. – затвердження продрозкладки.
«Воєнний комунізм»
Система влади: Р.Н.К. (Рада Народних Комісарів) – створена 26 січня 1919 р., очолював Християн Раковський (болгарин).
ревкоми (замість Рад)
ком. біди (на селі)
УСРР (Українська Соціалістична Радянська Республіка)
Складалася з 11 губерній, але Крим наприкінці квітня 1919 р. став Кримською Соціалістичною Радянською Республікою існувала до червня 1919 р.
Політичний курс більшовиків у 1919 р. «Воєнний комунізм»
- Замість грошей – прямий продуктообмін.
- Русифікація в освіті та на паперах.
- 10 березня 1919 р. – прийняття Конституції УСРР
Зміст:
- «диктатура пролетаріату»;
- в с/г створення комун та артілей;
- знищення приватної власності;
- позбавлення буржуазії виборчих прав;
- Україна, Латвія, Литва, Білорусь об’єднувалися з РСФРР в єдину «соціалістичну федерацію»;
- всі війська України входили до складу Червоної Армії (зокрема Махно, Григорьєв, Зелений);
- промисловість УСРР націоналізовувалася.
· Загальна трудова повинність;
· Уряд конфіскував поміщицьке та церковне землеволодіння (але селянам роздавав не все родючі землі та високорозвинені господарства залишалися у більшовиків)
· Мілітаризація праці;
· Заборона приватної торгівлі продуктами харчування;
· Карткова система постачання міського населення;
· Вилучення хліба у селян: «лишки».
Здійснювали продзагони 1919 р. – 190 млн. пудів
1920 р. – 8 млн. пудів
Результат:квітень 1919 р. – 98 антибільшовицьких виступи
Більшовики контролювали лише міста.
Найбільші повстання загонів Зеленого, Струка, Соколовського.
9 травня 1919 р. – повстання отамана Григорьєва (степова Україна) придушене більшовиками 25 травня.
Кінець травня – спроба більшовиків ліквідувати загони Махна – втік на Правобережжя.
Отже, жодна суспільна сила на липень 1919 р. більшовиків на Україні не підтримувала, тому її крах був неминучим.
Червоний терор в Україні в 1919 р.
- Розстріл без суду та слідства, лише враховуючи «революційну доцільність»;
- Спалення цілих сіл;
- Взяття заручників з сіл, які здатні на повстання.
«УКРАЇНА В ІІ-Й ПОЛОВИНІ 1919 р.»
Наступ білогвардійців
Претенденти на Україну:
- білогвардійці (з Донбасу);
- Червона армія;
- армія УНР;
- Польща (Зх. Україна).
Січень 1919 р. – бої за Донбас (білогвардійці/Червона армія)
Травень 1919 р. – білогвардійці захопили Донецьк і Луганськ «Добровольча армія»
3 липня 1919 р. – «Московська директива»
Рішення наступу на Москву. Денікін підписав у Царицині.
Через Україну (дві групи)
ПівнічнийПівденний
Київ Миколаїв, Одеса
Контрнаступ військ УНР та ЗУНР
Кінець липня – наступ УГА та військ Директорії з Зх. України (90 тис. військ)
Відсутність єдності: Петрушевич – союз з Денікіним
Петлюра – з більшовиками.
Українські війська в кінці серпня вигнали більшовиків з Києва й встановили свій контроль 30 серпня (ранок)
30 серпня (ніч) – Київ захопили денікінці (кіннота Брєдова) українці не закрили ворота (міст) - «Київська катастрофа»
Поразка української армії
Українські війська – «трикутник смерті»:
- більшовики;
- поляки;
- білогвардійці.
5 листопада 1919 р. – перехід УГА на бік Денікіна
Головнокомандувач – М. Тарнавський
Причини:
- ранні морози;
- епідемія тифу;
- відсутність зброї та їжі.
Петрушевич виїхав до Відня.
Петлюра виїхав до Варшави.
Війська Директорії – партизанські методи боротьби.
6 грудня 1919 р. – 6 травня 1920 р. – «Перший зимовий похід»
Рейд по тилам денікінців перейшли на польські землі керівник М.Омелянович-Павленко.
Денікінський режим в Україні
Серпень 1919 р. – білогвардійці окупували майже всю Україну.
Встановили «білий терор»
Риси політики:
- Україна поділена на 3 області
Київська Харківська Новоросійська (Одеса)
- встановлення терористичної диктатури та репресій;
- відновлення поміщицької влади на землю;
- стягнення у селян примусових контрибуцій;
- відродження свободи торгівлі;
- ліквідація 8-годинного робочого дня;
- 400 єврейських погромів;
- закриття укр. газет та журналів;
- обмеження сфери вживання української мови (лише в приватних закладах);
- припинення діяльності Української Академії Наук (забрали приміщення)
Результат:
- зростає безробіття;
- заводи майже не працюють;
- всі суспільні стани проти режиму;
- з вересня – масові селянські повстання.
Махновці
Кінець вересня – угода між махновцями та військами УНР про спільні дії.
Насправді Махно хотів вбити Петлюру й заволодіти військами.
В останній момент Петлюра передумав їхати на зустріч в Умань.
26 вересня 1919 р. – Махновці розпочали прорив денікінського фронту.
Завоювали: Кривий Ріг, Олександрівськ, Бердянськ, Каховку, Синельникове, Катеринослав.
На даних землях було встановлено селянське землеволодіння, фабрики роздавали робітникам.
Форма влади – анархокомунізм.
Контрнаступ більшовиків
11 жовтня – розпочали наступ на Україну.
12 грудня – вибили денікінців з Харкова.
16 грудня – з Києва.
Січень - лютий 1920 р. – бої за Правобережжя.
Кінець березня 1920 р. – останнє місто Новоросійськ.
Результат: з 4-х сил перемогли більшовики (втретє)
«УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ 1920 р.»
Політика більшовиків на Україні
- відновлення «воєнного комунізму»;
- 29 січня 1920 р. – закон про введення обов’язкової трудової повинності;
- більшовики обіцяли визнати самостійність УСРР, українізацію, добровільну колективізацію;
- 11 грудня 1919 р. – створення Всеукрревкому
Найвища влада
Голова: Г.Петровський
- лютий 1920 р. – Всеукрревком припинив свої повноваження й передав владу Р.Н.К.
Х. Раковський
ВУЦВК
Г. Петровський
Органи місцевого самоврядування - ревкоми
- березень 1920 р. – IV Всеукраїнська парт. Конференція у Харкові
Українські більшовики – проти повернення «воєнного комунізму»
Партію розпущено, поновлено лише 2/3, замість них прислано комуністів із Москви.
- квітень 1920 р. – вибори до Рад (більшовики 70-80%), але вибори були сфальсифіковані.
Махновці
Спочатку, після вигнання денікінців, дружні відносини з більшовиками.
На початку січня 1920 р. Махно хотів проголосити власну республіку.
Реакція більшовиків: 9 січня – оголошення махновців поза законом.
Після вигнання денікінців більшість повстанців розійшлись по домівках, сподіваючись одержати від більшовиків землю З весни селяни повернулися до Махна й рейди відновилися, але вже проти більшовиків.
Комнезами. Земельна політика більшовиків
- Влада сільських рад обмежувалася КНС (комітетом незаможних селян)
Створено: 9 травня 1920 р.
Мета: боротьба з заможним селянством.
Націоналізація промисловості
Націоналізовувалися як великі так і дрібні підприємства.
Значна частина підприємств не діяла, а робітники рятуючись від голоду переїздили в села.
Результат: частковий параліч промисловості.
Хлібна розкладка
кін. лютого 1920 р. – закон про хлібну розкладку (поширюється на м’ясо, овочі і т.д.).
літо 1920 р. – вилучення зерна за допомогою армії (план Леніна – війська відзивалися з польського фронту).
Результат: селяни все рівно чинили опір й до кінця 1920 р. загальний план хлібозаготівельні був виконаний лише на 10%.
Червоний терор1920 р.
Нова хвиля репресій, особливо проти селянства Катеринославщини й Таврії.
Здійснювали ЧК, ВЧК (Ф.Дзержинський) – військові, чекісти.
«РАДЯНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА І УКРАЇНА»
Причини Варшавського договору та його зміст
Польща прагнула повернути собі кордони Речі Посполитої (1772 р.)
21 квітня 1920 р. – Варшавський договір.
Сторони: УНР – С.Петлюра
Польща – Ю.Пілсудський
Умови:
- Польща отримувала Галичину, Сх. Та Зх. Волинь;
- Польща визнає право УНР на незалежність; але спільна валюта;
- польські поміщики на Україні не підпорядковувалися нікому;
- спільні військові дії проти більшовиків (військо Петлюри підпорядковувалося полякам).
На Україні цю угоду сприйняли негативно, особливо Винниченко та Грушевський – «акт відчаю».
Наступ польсько-українських військ
Польські війська + війська УНР – 150 тис. та краще озброєні
Більшовицькі війська – мало чисельні та погано озброєні.
25 квітня 1920 р. – Польща розпочала наступ на радянські території.
6 травня 1920 р. – польські війська завоювали Київ, далі прорватися не змогли очікували антибільшовицького повстання люди не прийшли.
На території України (завойованої поляками) встановили польський окупаційний режим:
- польська адміністрація (з польської шляхти);
- відновлювалася влада поміщиків на землю;
- до Польщі вивозили промислове обладнання та сировину;
- селяни вороже ставилися до польської окупації (протидія поверненню землі поміщикам).
Створювали підпільні організації.
Контрнаступ радянських військ
26 травня 1920 р. – наступ більшовиків Південно-Західного фронту (О.Єгоров) – зайняли Житомир та Бердичів.
12 червня 1920 р. – вступ Червоної Армії до Києва.
Кінець червня 1920 р. – більшовики витіснили поляків з Правобережжя
11 липня 1920 р. – нота Керзона (лінія Керзона).
Липень 1920 р. – вийшли на територію Польщі; створюють ревкоми: декрети, націоналізація,створили ГСРР.
Серпень 1920 р. – поляки здійснюють контрнаступ з Варшави («Варшавське чудо» - місцеві поляки).
Жовтень 1920 р. – більшовики ведуть переговори про перемир’я.
18 березня 1921 р. – Ризький мир (Західноукраїнські землі - Польщі; решта – більшовикам.
Листопад 1921 р. – ІІ-й зимовий похід:
Мета: повалити радянський режим – провал. Завершення збройної боротьби УНР проти більшовиків. залишки війська Петлюри перейшли р. Збруч й були розселені в польських таборах.
«Основні етапи змін державності України 1917 – 1921 рр.»
Березень 1917 – січень 1918 рр. – Ц.Р.
Січень 1918 – квітень 1918 р. – більшовики 1
7 березня 1918 – 29 квітня 1918 р. – Ц.Р.
30 квітня – 14 грудня 1918 р. – П.Скоропадський.
18 грудня 1918 р. – 5 лютого 1919 р. – Директорія.
5 лютого 1919 – серпень 1919 р. – більшовики 2
Серпень 1919 – жовтень 1919 р. – білогвардійці.
Грудень 1919 – травень 1920 р. – більшовики 3
Травень 1920 – червень 1920 – поляки.
Червень 1920 р. – остаточне встановлення влади більшовиків.
18 березня 1921 р. – узаконення влади більшовиків на Україні.
«Розгром Врангеля в Криму»
Березень 1920 р. – більшовики повністю вибили денікінців з України, крім Криму.
Кримське угрупування очолив барон Врангель оголосив себе
наступником Денікіна 30 тис. війська.
Підтримка: військові кораблі Антанти.
Мета: відновлення «єдиної й неподільної Росії».
6 червня 1920 р. - початок наступу білогвардійців; завоювали Херсон, Нікополь, Бердянськ – створили «Російську армію»
Серпень 1920 – 10 вересня 1920 р. – переговори між УНР та Врангелем делегація прибула до Криму конкретної угоди так і не підписали.
Кінець вересня 1920 р. – угода між Махно та більшовиками.
Спільний розгром Врангеля.
Умови:
- після розгрому Врангеля Гуляй-Полю надається автономія;
- дозвіл вільно пропагувати анархістські ідеї;
- випустити з тюрем анархістів;
- більшовики забезпечують Махна боєприпасами.
Жовтень 1920 р. – розпочався загальний наступ більшовиків + махновці
Відбили у денікінців Причорномор’я та Приазов’я.
Денікінці відступили до Перекопа «Турецький вал»
кінець жовтня-початок листопада 1920 р. – Перекопсько-Чонгарська операція
100 тис. військ (більшовики + махновці)
через Сиваш в «лоб» Перекопу
17 листопада 1920 р. – штурм завершився перемогою; останнім капітулював Керч.
Рештки військ Врангеля втекли до Туреччини
Репресії більшовиків проти мешканців Криму
26 листопада 1920 р. – більшовики напали на махновців біля Євпаторії
Махновці прорвалися на материк й воювали з більшовиками до серпня 1921 р.
Вересень 1921 р. – Н.Махно разом з невеликою групою прибічників перейшов радянсько-румунський кордон Польща Франція – займався літературною діяльністю, помер у Франції.
Отже: Громадянська війна закінчилася, а бої, що тривали на території України від 1914 р. припинилися. В Україні остаточно встановилася влада більшовиків.
Причини поразки Української революції:
- низький рівень національної самосвідомості українців;
- відсутність єдності в діях українських національних сил (Ц.Р. Скоропадський Директорія УНР/ЗУНР);
- несприятлива міжнародна ситуація, відсутність зовнішньої підтримки.
«Україна в умовах НЕПу (1921 – 1928 рр.)»
Передумови:
· 1920 – 1922 рр. – економічна криза на Україні (збирають лише 10% продрозкладки);
· голод 1921 – 1923 рр.
Причини:
- політика «воєнного комунізму»;
- руйнування с/г в ході громадянської війни;
- посуха та неврожай 1921 – 1922 рр.
Наслідки:
- 2-3 млн. загиблих;
- придушення селянського повстанського руху.
Допомагали:
- АРА (американська адміністрація допомоги);
- Джойнт
15 березня 1921 р. – Х з’їзд РКП (б) – взято курс на НЕП (нова економічна політика).
Риси НЕПу:
- продрозкладка замінюється продподатком повинен бути меншим і відомим навесні;
- тимчасова відмова від створення колективних селянських господарств – артілей;
- відродження товарно-грошових відносин(дозвіл торгівлі, поява червінця – забезпечений золотом (жовтень 1922 р.);
- запровадження ринкових відносин;
- дозвіл оренди землі, дрібних та середніх підприємств;
- дозволялося застосування вільнонайманої праці;
- оплата праці залежала від результату;
- залучення іноземного капіталу;
- торгівля з іншими країнами, але державна монополія на неї;
- ліквідація продзагонів;
- поява НЕПманів (буржуа);
- добровільне створення колгоспів та комун (лише 1,2% селянських госп-в);
- ліквідація зрівнялівки в оплаті праці;
- об’єднання підприємств за територіально-галузевим принципом в трести, для здійснення торгових операцій – в синдикати,створювалися кооперативи(спільно взяті в оренду підприємства),запроваджувався Госпрозрахунок(часткова свобода держ. підприємств)
Мета НЕПу
- ліквідація загрози нової громадянської війни;
- порятунок більшовицького режиму;
- тимчасові поступки приватному капіталу задля виходу з економічної кризи.
Особливості впровадження на Україні
Реальний перехід до НЕПу відбувся пізніше ніж в інших радянських республіках 1922-1923 рр. із-за голоду.
ГОЕЛРО – технічна реконструкція народного господарства, індустріалізація на енергетичній основі.
Грудень 1920 р. – VIII Всеукраїнський з’їзд Рад затвердив.
Березень 1921 р. – прийнято на Україні електрифікація збудовано 50 електростанцій Дніпрогес (найбільша в Європі), Харківська, Луганська, Полтавська ГЕС.
Результат НЕПу:
- вдвічі зріс ВВП (валовий внутрішній прибуток);
- припинилися масові розстріли;
- швидке відновлення промисловості, с/г, транспорту;
- зростання кількості міського населення;
- підвищення рівня життя.
«УТВОРЕННЯ СРСР»
Причини:
- прагнення УСРР законодавчо врегулювати свої відносини з РСФРР;
- бажання більшовиків юридично затвердити «диктатуру пролетаріату» в підконтрольних ним країнах.
Були створені 3 плани об’єднання:
1) План «автономізації»: автор – Й.Сталін республіки входять до складу Російської Федерації, як ї автономні частини.
2) План «конфедерації»: автор – Х.Раковський - утворюється союз суверенних держав, які повністю зберігають незалежність і лише об’єднані координаційним центром.
3) План «федерації»: автор – В.Ленін усі радянські республіки включно з Росією на рівних правах ввійшли в нове державне утворення – Союз Радянських Соціалістичних Республік.
Етапи утворення СРСР
Жовтень 1922 р. – затвердження на пленумі ЦК плану В.Леніна.
30 грудня 1922 р. – утворення СРСР – підписання Декларації та Договору
Склад СРСР: Російська федерація
Українська СРР
Білоруська СРР
Закавказька федерація (Грузія, Вірменія, Азербайджан)
Юридичне оформлення СРСР
1923 р. – Х.Раковського замінили на Власа Чубара
До 1924 р. – діяла Конституція від 1919 р.
Січень 1924 р. – затверджена І-а Конституція СРСР.
Травень 1925 р. – затверджено Конституцію УСРР.
· Закріплювалося входження України до складу СРСР;
· Утворення Молдавської АСРР у складі УСРР.
Територіальний поділ: з 1925 р. ліквідовано повіти та губернії.
Центр округ район
Протягом 1920 – 1924 рр. на Україні було ліквідовано всі політичні партії крім більшовицької.
«КУРС НА УКРАЇНІЗАЦІЮ»
Квітень 1923 р. – ХІІ з’їзд РКП (б) створив політику «коренізації» на Україні – «українізації».
Суть: посилити (укоренити) вплив радянської влади і Комуністичної партії серед населення національних республік, сформувати позитивний образ радянської влади.
Реалізація:
- виховання кадрів із представників корінного населення;
- впровадження в роботу партійного, радянського і господарських апаратів рідної для населення мови;
- розширення мережі шкіл та інших навчальних закладів з навчанням рідною мовою;
- розвиток національних культур і мов.
Наркоматом освіти на Україні керували:
О.Шумський – 1924 – 1927 рр.
М.Скрипник – 1927 – 1932 рр.
Наслідки українізації:
- укр. мова поширювалася в освіті та науці;
- створювалися Лікнепи та Робітфаки
- діяли державні курси вивчення української культури з випускними іспитами;
- відбулася українізація церкви та частково армії;
- в Україну повернулися М.Грушевський та П.Христюк;
- 90% газет видавалося укр. мовою;
- 60% населення володіло укр. мовою;
- Кожен 4-й ВУЗ – укр. мова;
- З 1925 р. – іспити на знання укр. мови серед партійців.
Перешкоди українізації:
- з приходом до влади на Україні Лазара Кагановича (1926 р.) листи до Сталіна з критикою політики;
- 1927 р. – звинувачення О.Шумського в «націонал-ухильництві», 1933 р. – заарештували;
- репресії проти прихильників «українізації»;
Отже, в 1933 р. почався відхід від українізації, а радянська влада повернулася до русифікації.
Шлях Й.Сталіна до необмеженої влади
1924 р. – смерть В.Леніна.
Претенденти на його пост:
Л.Троцький – вигнаний з партії у 1927 р. за «надіндустріалізацію» разом з прибічниками: Л.Камєнев, Г.Зінов’єв.
М.Бухарін – виключений з партії у 1929 р. за «капітуляцію перед куркульством». Прибічники: О.Риков, М.Томський.
Отже, на 1929 р. Й.Сталін здобув диктаторську владу у партії та державі.
«СТАЛІНСЬКА ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ»
Модернізація
Кінець 1925 р. – завершення відбудови економіки після громадянської війни
Грудень 1925 р. – XIV з’їзд ВКП(б) проголосив «курс на індустріалізацію».
Суть: розвиток галузей групи «А» з метою перетворення країни в могутню індустріальну державу з великим військовим потенціалом.
грудень 1927 р. XV з'їзд ВКП(б) – затвердив 1-й п’ятирічний план (1928 – 1932)
Два варіанти плану:
- 1-й – відправний
- 2-й – оптимальний (напружений)
1929 р. – перехід до форсованої індустріалізації Й.Сталін, газета «Правда» стаття «Рік великого перелому» темпи приросту промислової продукції:
- 32% за 2-й рік «п’ятирічки»;
- 45% за 3-й рік «п’ятирічки»
Провал як форсованої індустріалізації так і всієї п’ятирічки в цілому.
Партія заборонила всім відомствам друкувати будь-які цифрові дані й оголосила що 1-у п’ятирічку виконано за 4 роки й 3 місяці реально приріст склав лише 10% замість 32%/45%.
Друга п’ятирічка (1933 – 1937) – «п’ятирічка репресій»,або антицерковна
- помірковані темпи зростання промисловості – 16,5%;
- більше нової техніки;
- підготовка кваліфікованих кадрів.
Результат: 2-й п’ятирічний план теж не було виконано.
Третя п’ятирічка (1938 – 1942) - передвоєнна
- збільшення витрат на оборону в умовах можливого початку Другої світової війни;
- зміцнення трудової дисципліни;
- перехід на 8-годинний робочий день, 7-денний робочий тиждень;
Результат: теж виконана не була, бо почалася війна.
Джерела індустріалізації:
· націоналізація промисловості;
· перекачування коштів з легкої та харчової у важку промисловість;
· збільшення податків (з села – над податок; постійний ріст цін на промислові товари);
· внутрішні позики (спочатку добровільні, згодом примусові):
1930 р. – позика «п’ятирічка за 4 роки»
1931 р. – позика «3-го вирішального року»
1932 р. – позика «4-го завершального року»
· випуск паперових грошей не забезпечених золотом;
· форсоване розширення продажу горілки;
· збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра;
· режим економії;
· експлуатація селянства, робітничого класу та багатьох мільйонів в’язнів ГУЛАГУ;
· колективізація с/г;
· трудовий ентузіазм (31 серпня 1935 р. вибійник шахти «Центральна – Ірміне» О.Стаханов за зміну видобув замість 7 тон – 102 тони вугілля результат:
- поява стахановців;
- посилення експлуатації робітників;
· «ножиці цін».
Успіхи індустріалізації
- збудовано Дніпрогес(1927 – 1932), «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь», «Дніпроалюмінійбуд», Краматорський машинобудівний завод, Харківський тракторний завод (ХТЗ) – 1931р..
- у Донбасі споруджено 100 нових шахт;
- Україна стала важливою металургійною базою СРСР;
- Україна – 3-є місце в Європі по металургії;
- з аграрної перетворилася на індустріально-аграрну республіку;
- почалася урбанізація й зросла кількість робітників й інтелігенції.
Негативні наслідки індустріалізації
- посилення централізації управління промисловістю;
- ігнорувалися економічні закони регулювання економіки;
- заборонялася приватна торгівля;
· знизився життєвий рівень населення (черги, картки, дефіцит);
- урбанізація привела до ускладнення житлової проблеми;
- нестача товарів легкої та харчової промисловості;
- репресії на селі під час колективізації;
· ізоляція радянської економіки від світової (автаркія)
1919 – 1934 р. – Харків був столицею УСРР,в 1934 р. столицею став Київ.
«КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ С/Г УКРАЇНИ»
Типи колективних господарств (1917 – 1921)
- ТСОЗи – товариство спільного обробітку землі – колективізувалися лише посіви.
- Артілі – колективізувалися посіви та майно, але залишалася присадибна ділянка та необхідний для обробітку реманент;
- Комуна – селянське господарство повністю розчинялося в колективному.
Причини колективізації:
- нестача коштів на індустріалізацію;
- 1927 р. хлібозаготівельна криза
- проблеми з сировиною (селяни відмовлялися здавати свій товар за безцінь);
- декілька сотень колгоспів легше контролювати ніж декілька мільйонів селянських господарств;
- приватний індустріальний виробник не сумісний з радянською моделлю економіки (націоналізація).
Грудень 1927 р. – XV з’їзд ВКП(б) – курс на добровільну колективізацію.
Колективізація – як засіб боротьби з куркульством та вирішення хлібної проблеми.
Початок 1928 р. – Й.Сталін висунув гасло суцільної колективізації.
Листопад 1929 р. – постанова Пленума Ц.К. про необхідність суцільної колективізації.
Прискорена колективізація повинна була закінчитися восени 1931 р.
Реакція селян – винищення рогатої худоби.
Березень 1930 р. – стаття Сталіна «Запаморочення від успіхів»
1930 р. – поступова ліквідація куркульства як класу – репресії, виселення на Північ Сибір.
Куркулів поділили на 3 групи:
1) Активні вороги радянської влади – розстріл або заслання до Сибіру.
2) Активні саботажники колгоспного будівництва – заслання сімей у найвіддаленіші райони.
3) Менш активні саботажники – розселення в спец поселеннях за місцем проживання.
1937 р. – завершення колективізації (96%)
Наслідки колективізації с/г:
- голодомор 1932 – 1933 рр. й людські втрати;
- постійне відставання с/г;
- фізичне винищення справжніх господарів;
- запровадження державного кріпацтва;
- зрівнялівка, безгосподарність, незацікавленість селян у результатах праці;
- почався розвал с/г.
1931 – 1932 рр. – створення МТС.
Голодомор 1932 – 1933 рр.
Причини голодомору:
- штучно створений сталінським керівництвом, щоб зламати опір колективізації через винищення укр. селянства;
- вилучення у селян всього зерна навіть посівний фонд;
- посіяно менше половини посівних площ у 1932 р.;
- діяльність надзвичайної комісії на чолі з В.Молотовим та Л.Кагановичем.
7 серпня 1932 р. – закон про охорону соціалістичної власності
«закон про 5 колосків»
за жменю зерна – розстріл, або ув’язнення на 10 років з конфіскацією майна.
27 грудня 1932 р. – паспортизація сіл (з пропискою)
- заборона допомоги з боку міжнародних організацій (на кордонах загород. загони)
- сталінське керівництво продовжувало відправляти хліб за кордон.
Наслідки голодомору:
- кількість жертв від 2,5 – до 8 млн.
- завершення колективізації (70%)
28 листопада 2006 р. – Верховна Рада України прийняла Закон «Про Голодомор» - геноцид.
Тоталітарний режим 30-х рр..
Причини появи сталінізму:
- встановлення політичної диктатури більшовицької партії;
- ліквідація інших партій;
- позбавлення людей участі у соціально-політичному житті.
Основні риси тоталітаризму:
- культ особи вождя;
- підпорядкування партійному апарату усіх сфер життя;
- керівна роль більшовицької партії;
- панування партійної еліти;
- контроль партії на ЗМІ;
- відсутність демократичних прав і свобод;
- наявність каральних органів.
«ТЕРОР 30-х рр.. НА УКРАЇНІ»
Мета: придушити рух за самоутвердження української нації й не допустити формування міцної опозиції.
Шляхи реалізації:
- 1928 р. – «Шахтинська справа