Декомб В. Современная русская философия. – С. 221 – 235.
СЕМІНАР 1
Зенкин С. Работы о теории: Статьи. — М.: Новое литературное обозрение, 2012. — 560 с. Предисловие
1. «Теорія» - термін спершу американський, проте Зенкін пише про російських і західноєвропейських теоретиків, тому його «термін» включає, наприклад семіотику поведінки, а не включає проблеми ідентичності.
2. Сучасна гуманітарна теорія - міждисциплінарна рефлексія, так що навіть нелегко сказати, «теорією чого» вона є. Виникнувши спочатку як теорія літератури, вона в подальшому розповсюдила свою діяльність на весь простір гуманітарного знання і почала, немов кіплінговська кішка, гуляти сама по собі, як критичний опонент загальноприйнятих, зазвичай ідеологічно мотивованих уявлень про культуру.
3. Конкретною науковою «практикою» по відношенню до неї можуть виступати хіба тільки cultural studies - дуже розширено розуміється як «культурологія»; але вона взагалі не прагне вчити когось будь-яких практичних умінь і пропонує самоцінне узагальнене знання, подібне філософському, хоча і не апріорно-спекулятивне по природі.
4. Розвиток сучасної гуманітарної теорії носить кумулятивно-самоописовий характер.
5. Принципи гуманітарної теорії:
- філологічний (увага не лише до прямих, але і до прихованих фігуральних сенсів); це своєрідна герменевтика наукового дискурсу, бо відслідковування пара-ідей, інтелектуальних генотипів, «внутрішніх форм» думки серед концептуальних побудов
- теж філологічний (співвідношення слова і думки теоретиків з вчинками); межа між соціальними і гуманітарними науками
- область візуальності, сфера образу та мімесису (відносини з великим Іншим)
Декомб В. Прекрасная современность //
Декомб В. Современная русская философия. – С. 221 – 235.
1. «Філософські розмисли про сучасність» - те, що люди сказали не про сучасність, а про себе.
2. Вебер: процес раціоналізації, що притаманний Новому часу, протікає чомусь на Заході, а не в Китаї. «Раціоналізація» = розчарування образом світу (Entzauberung). Життя тим більш сучасне, чим більш раціональне.
3. Гегель та його «сучасне»:
-індивідуалізм нравів
-право на критику або свобода совісті
-автономія поведінки (незалежність від того, хто твої предки)
-ідеалістична філософія
4. Хабермас перетворює іменник «сучасність» у позначення певної властивості. «Сучасність» - те, завдяки чому сучасний розум є сучасним. І у сучасності є властивість.
-новий спосіб мислення в науці, м-ві, праві, політиці
-ідеї просвітлених умів 18 сторіччя, котрі утворюють «проект сучасності»
-філософії (німецький ідеалізм)
-сучасність в сфері естетичного (на грунті естетичного сформувалось усвідомлення того, що люди сучасності мають бути сучасними!)
5. Хабермас: сучасне полягає в розвитку моделей і правил успіху, тут сторона давніх є гетерономний розумом, а сторона сучасних = автономним.
6. Головна проблема філософії сучасності: чи є сучасне прекрасне прекрасним, відділеним від істинного, чи воно пов’язане з ним раціональним зв’язком? Прекрасне точно не язичницьке (античне) прекрасне, бо сучасні насміхаються над язичницькою школою.
7. Байка (сукупність понять про язичницьких божеств, що утворюють «Досягнення м-ва») VS міфологі (знання, що розвивається вченими), тому байка свідчить про «ничтожество человечества»
8. Класична культура вперше говорить про автономію м-ва (провела розрізнення між сферою священного і профанного)
9. Заяви на користь м-ва заради м-ва
-поняття краси у Бодлера (позичає з «ф.прогресу») – як не існує політичного режиму, що зручний для всіх, так і не існує єдиного визначення прекрасного
-«античну красу» треба шукати в скульптура (ідеалізація воїнської та громадянської сили), але нині вона не цінується – надаємо перевагу елегантності з тих пір, як з’явилась вогнепальна зброя
-мода, яка нас шокує, якщо ми судимо про неї з академічної точки зору, з точки зору абсолютизованого смаку буде виглядати привабливою, якщо нам вдасться встановити переходи від-до à можна припустити, що Бодлер побачив би в проекті сучасності, про який говорить Хабермас, програму узагальненого академізму; критична теорія протиставлється традиції