ІІ.2. Середовища мешкання організмів

ІІ.2.1. Визначити рівень організації живої матерії, на якому виробляються адаптації організмів:

а) лише на організмовому

б) лише на молекулярному

в) лише на молекулярному та організмовому

г) на всіх рівнях організації живої матерії

 

ІІ.2.2. Назвати властивості адаптацій:

а) формуються лише під час зародкового періоду розвитку

б) формуються лише під час післязародкового періоду розвитку

в) постійні

г) непостійні

 

ІІ.2.3. Назвати загальні закономірності впливу екологічних чинників на живі організми:

а) адаптації постійні: виникнувши один раз, вони залишаються протягом усього життя

б) не існує двох близьких видів, подібних за своїми адаптаціями до певного середовища мешкання

в) види добре пристосовуються до дії усіх екологічних чинників

г) добра пристосованість до дії певного екологічного чинника не означає такої самої пристосованості і до дії інших

 

ІІ.2.4. Назвати загальні закономірності впливу екологічних чинників на живі організми:

а) адаптації непостійні: ті з них, які втратили своє значення, можуть зникати

б) зона оптимуму дії певного чинника не залежить від того, в якому сполученні та з якою інтенсивністю діють інші

в) кожен з екологічних чинників має лише певні межі позитивного впливу на організми

г) якщо дія певного екологічного чинника виходить за межі зони пригнічення, існування організмів у даному середовищі стає неможливим

 

ІІ.2.5. Зазначити, з чим можуть бути пов’язані адаптації організмів до умов довкілля:

а) змінами будови

б) змінами каріотипу

в) змінами поведінки

г) змінами процесів життєдіяльності

 

ІІ.2.6. Назвати властивості адаптацій:

а) формуються лише під час зародкового періоду розвитку

б) формуються лише під час післязародкового періоду розвитку

в) формуються як під час зародкового, так і післязародкового періодів розвитку

г) постійні

ІІ.2.7. Визначити організми, яких називають гетеротопними:

а) різні фази розвитку яких мешкають в одному середовищі

б) різні фази розвитку яких мешкають в різних середовищах

в) будь-яка фаза розвитку яких може змінювати середовище мешкання

г) нестатеві фази розвитку яких ведуть паразитичний спосіб життя

ІІ.2.8. Назвати прилад, за допомогою якого вимірюють прозорість води:

а) рН-метр

б) лакмусовий папірець

в) диск Секкі

г) межа росту гідромакрофітів

д) максимальна глибина, на якій можливий фотосинтез

 

ІІ.2.9. Зазначити назву зони найбільших глибин Світового океану:

а) сублітораль

б) батіаль

в) абісаль

г) ультраабісаль

ІІ.2.10. Назвати зону Світового океану, який притаманна максимальна первинна продукція:

а) афотична

б) абісальна

в) супралітораль

г) еуфотична

ІІ.2.11. Вказати ділянку водойм, яку називають пелагіаль:

а) товща моря або озера, що слугує середовищем проживання для видів, не пов’язаних з дном водойми, і яка простягається від літоралі до придонної товщі води моря (океану)

б) водна товща моря (океану), що слугує середовищем проживання для видів, що пов’язані з дном водойми, і яка простягається від материкового схилу над морським дном

в) зона ложа океану, що залягає, як правило, нижче 2000-2500 м і має постійну температуру нижчу за 2 0С

г) поверхнева водна плівка

ІІ.2.12. Вказати ділянку водойм, яку називають афотичною зоною:

а) де відсутні умови для протікання фотосинтезу

б) те саме, що й абісальна зона океану

в) те саме, що і пелагіальна зона океану

г) зона океану (чи моря), що лежить на глибині нижче 150-200 м та характеризується відсутністю фотосинтезуючих організмів

1.

ІІ.2.13. Вказати ділянку водойм, яку називають еуфотичною:

а) зона океану (моря), розташована від поверхні до глибини 150-200 м і яка характеризується наявністю фотосинтезуючих організмів

б) частина абісалі, де мешкають фотосинтезуючі організми

в) частина пелагіалі на глибинах від 200 до 400 м, де здійснюється фотосинтез

г) те ж саме, що і ультраабісаль

 

ІІ.2.14. Вказати ділянку водойм, яку називають літораллю:

а) зона захлесну, яка зволожується хвилями

б) прибережна частина моря у межах континентального шельфу, найбільш густо заселена водними організмами

в) екологічна зона моря (океану), що періодично осушується та затоплюється під час відпливів та припливів і характеризується своєрідним комплексом організмів

г) те ж саме, що і шельфова зона

 

ІІ.2.15. Вказати ділянку водойм, яку називають абісаллю:

а) частина товщі води моря (океану), розташована на глибинах понад 1000 м

б) частина товщі моря (океану), розташована у придонних частинах, де відбувається найбільш інтенсивний фотосинтез

в) зона ложа океану, що знаходиться нижче 3000 м

г) зона найбільших морських глибин (понад 6000 м)

ІІ.2.16. Зазначити, що таке батіаль:

а) екологічна зона океану (моря), що відповідає материковій мілині та характеризується середніми глибинами від 1 до 8 км

б) екологічна зона океану (моря), що знаходиться між літораллю та абісаллю (від 200 м до 3 км; відповідає материковому схилу

в) товща води океану (моря), що слугує середовищем проживання видам, екологічно не пов’язанним з морським дном

г) глибина частини океану (моря), що населена стенобатними організмами (глибини понад 5 км)

 

ІІ.2.17. Указати назву організмів, які пов’язані з поверхневою водяною плівкою:

а) нейстон

б) планктон

в) перифітон

г) нектон

д) бентос

ІІ.2.18. Визначити назву організмів, що населяють товщу води і нездатні активно протистояти течіям:

а) планктон

б) бентос

в) нектон

г) нейстон

 

ІІ.2.19. Визначити назву організмів, що мешкають біля дна або в його товщі:

а) планктон

б) бентос

в) нейстон

г) сестон

 

ІІ.2.20. Визначити назву організмів, які населяють товщу води і здатні активно протистояти течіям:

а) плейстон

б) нейстон

в) планктон

г) нектон

 

ІІ.2.21. Визначити назву організмів, які обростають предмети, занурені у товщу води:

а) нейстон

б) планктон

в) перифітон

г) нектон

 

ІІ.2.22. Назвати екологічну групу організмів, що мають газові резервуари й мешкають на межі водного та повітряного середовищ:

а) планктон

б) нектон

в) бентос

г) плейстон

ІІ.2.23. Визначити, що таке еврибатні організми:

а) живуть лише на великих глибинах

б) живуть лише на мілководді

в) пристосувалися до життя на різних глибинах

г) організми, що пристосувалися до життя на певних глибинах

 

ІІ.2.24. Визначити організми, яких відносять до евригалінних:

а) живуть в умовах змінної солоності середовища

б) живуть лише в умовах підвищеної солоності середовища

в) живуть в лише умовах низької солоності середовища

г) живуть в умовах широкого діапазону тиску

 

ІІ.2.25. Зазначити організми, яких відносять до стеногалінних:

а) які живуть за умов різної солоності середовища

б) які живуть лише в умовах підвищеної солоності середовища

в) які живуть в умовах певної сталої солоності середовища

г) які живуть в умовах опрісненого середовища

 

ІІ.2.26. Визначити організми, яких відносять до реофілів:

а) організми, що мешкають у стоячих водоймах

б) організми, що переміщуються за рахунок течій

в) риби, що пристосувалися відкладати ікру у ямках, які омивають течії

г) організми, які пристосувалися до життя у водоймах, де існують течії

 

ІІ.2.27. Зазначити, що таке лімнофіли:

а) організми, екологічно пов’язані з молюсками

б) риби, які відкладають ікру на черепашках молюсків або ж в їхню мантійну порожнину

в) організми, які населяють стоячі водойми

г) організми, які населяють проточні водойми

 

ІІ.2.28. Указати назву організмів, здатних мешкати як у водному, так і наземному середовищі:

а) плейстон

б) перифітон

в) амфібіонтні

г) нейстон

 

ІІ.2.29. Визначити середовище проживання організмів, найбільш різноманітне за своїми умовами:

а) водне

б) наземно-повітряне

в) ґрунтове

г) живі організми

 

ІІ.2.30. Визначити спосіб терморегуляції у тварин:

а) фізична

б) генетична

в) цитологічна

г) екологічна

ІІ.2.31. Вказати організми, які належать до гетеротермних:

а) організми з непостійною температурою тіла, яка залежать від температури оточуючого середовища

б) теплокровні організми, які в певні періоди можуть змінювати температуру свого тіла з метою зменшення енергетичних витрат

в) організми з постійною температурою тіла

г) рослини, не здатні до терморегуляції

ІІ.2.32. Зазначити сполуки, завдяки накопиченню яких у гемолімфі може підвищувати холодостійкість комах:

а) цукри

б) гліцерин

в) жири

г) білки

ІІ.2.33. Зазначити сполуки, завдяки накопиченню яких у крові може підвищувати холодостійкість риб:

а) цукри

б) гліцерин

в) жири

г) білки

 

ІІ.2.34. Зазначити сполуки, завдяки накопиченню яких у клітинному соку може підвищувати холодостійкість рослин:

а) цукри

б) гліцерин

в) білки;

г) солі мінеральних кислот

 

ІІ.2.35. Назвати пристосування тварин до мешкання у посушливих умовах:

а) здатність отримувати метаболічну воду

б) формування водонепроникних покривів

в) підвищення концентрації гліцерину у крові

г) розвиток волосяного покриву

 

ІІ.2.36. Назвати пристосування рослин до мешкання у посушливих умовах:

а) формування кутикули листків

б) підвищенням концентрації цукрів у клітинному соку

в) накопичення вологи у різних органах

г) збільшення кількості хлоропластів у клітинах

ІІ.2.37. Вказати ознаки рослин, яких відносять до мезофітів:

а) поширені у середній смузі бореальної зони

б) мають середні розміри

в) утворюють середній ярус складних рослинних угруповань

г) зростають в умовах середньої зволоженості

 

ІІ.2.38. Вказати ознаки організмів, яких відносять до склерофітів:

а) рослини, які зростають на твердих кам’янистих ґрунтах

б) рослини, які зростають в арідних регіонах та мають тверде, майже сухе (зневоднене) тіло

в) водорості, які мають напівпрозорий талом

г) рослини, які зростають на засолених ґрунтах

 

ІІ.2.39. Вказати організми, яких відносять до ксерофітів:

а) те саме, що сукуленти та склерофіти

б) те саме, що ксерофіли

в) тварини, які живляться сухим кормом

г) комахи пустель

 

ІІ.2.40. Назвати організми, які належать до ефемероїдів:

а) рідкісні та локально поширені види живих організмів

б) рослини, які мають досить короткий вегетаційний період, що співпадає з періодом найбільшої вологості (ґрунту, повітря)

в) рослини, цвітіння яких відбувається один раз у рік і тільки в нічний час (найбільш вологий період доби)

г) рослини арідних зон, які пристосувалися накопичувати вологу в своїх товстих видозмінених частинах стебла та листках

 

ІІ.2.41. Вказати організми, яких відносять до гігрофілів:

а) рослини, що живуть за умов високої вологості

б) тварини, які пристосувалися поповнювати свої запаси води в організмі шляхом прямого пиття

в) організми, що мешкають в умовах перезволоження

г) водяні безхребетні організми

 

ІІ.2.42. Вказати організми, яких відносять до гігрофітів:

а) організми, які мешкають у воді

б) група одноклітинних водоростей

в) організми – індикатори забруднення водного середовища

г) рослини, які мешкають в умовах перезволоження

 

ІІ.2.43. Визначити назву постійних мешканців ґрунту:

а) геоксени

б) геофіли

в) геобіонти

г) хортобіонти

д) атмобіонти

ІІ.2.44. Зазначити, що таке ґрунтовий профіль:

а) зміна складу ґрунтів на великих територіях за вертикальним зрізом

б) товща гумусного шару в ґрунтах

в) залягання різних ґрунтових горизонтів у вертикальному перегляді знизу вверх

г) залягання різних ґрунтових горизонтів у вертикальному перегляді зверху вниз

ІІ.2.45. Назвати основні шляхи пристосування організмів до умов середовища мешкання:

а) уникнення несприятливих змін

б) морфологічний

в) фізіологічний

г) активний

д) пасивний

ІІ.2.46. Визначити назву тварин, які мешкають у житлі людини або поблизу від нього:

а) стенобіонтні

б) синантропні

в) еврибіонтні

г) екологічно пластичні