Морфеміка і дериватологія
Основні поняття морфеміки. Морфеми як мінімальна значуща одиниця мови і морф як реалізація морфеми в мовленні. Аломорфи і варіанти морфем.
Класифікація морфем. Поділ морфем за роллю у складі слова (кореневі й афіксальні), за наявністю або відсутністю звукового показника (субстанційні й нульові).
Класифікація коренів й афіксів з погляду морфемної самостійності та повторюваності (відтворюваності) у складі слова: вільні та зв’язані (радиксоїди) корені; регулярні, нерегулярні й унікальні (уніфікси) афікси.
Види афіксів за місцем розташування у слові щодо кореня (префікси, суфікси, закінчення, постфікси). Інтерфікси і конфікси (циркумфікси). Афіксоїд як морфема проміжного типу; префіксоїди та суфіксоїди. Поняття аброморфеми: аброкорінь, абропрефікс й абросуфікс.
Типи афіксів за функціями: формотворчі (словозмінні, реляційні) та словотворчі (дериваційні).
Підкласи словотворчих морфем: морфеми з мутаційною, модифікаційною і транспозиційною семантичними функціями; суміщення кількох функцій в одній морфемі.
Типи морфем за структурно-генетичними ознаками: питомі та позичені корені й афікси; первинні (етимологічні) і вторинні (сучасні) корені; первинні (прості) і вторинні (складні) афікси. Типи морфем за частиномовною належністю: іменникові, прикметникові, дієслівні, числівникові, займенникові, вигукові та ін.
Морфотактика як розділ морфеміки, що вивчає принципи сполучуваності морфем. Формальні (фонологічні), лексичні, словотвірні, семантичні й стилістичні обмеження сполучуваності морфем.
Морфемна будова слова. Основа слова (граматична й лексична). Структурні типи основи: проста (непохідна) і складна (похідна); перервана основа; суплетивна основа. Ступінь подільності основи і слова.
Історичні зміни в морфемній будові слів української мови: спрощення, перерозклад та ускладнення морфемної будови.
Закономірності конструювання морфемних структур українських слів: морфемна довжина і глибина слів сучасної української мови. Закон простоти й переваги. Симетрія та асиметрія в морфемній будові слова. Основні типи морфемних структур у сучасній українській мові в межах різних частин мови.
Словники морфемної будови українських слів і словники українських морфем.
Основні поняття дериватології. Словотвірна пара (твірне слово – похідне слово). Ознаки похідних (мотивованих) слів. Поняття словотвірної похідності (мотивованості). Типи словотвірної похідності: повна й часткова, стандартна й ускладнена (метафорична й метонімічна), єдина і множинна.
Структурно-граматичні види вихідних дериваційних одиниць: твірна база, твірна основа, комплекс кількох твірних основ (при основоскладанні), твірне слово (при префіксації й постфіксації), сукупність твірних слів (при словоскладанні). Питання про граматичну форму слова як вихідну одиницю деривації.
Словотвірна будова слова (твірна основа й словотворчий засіб (дериватор). Структурні типи твірних основ. Типи дериваторів: афіксальні, безафіксні та змішані. Використання морфонологічних й акцентних явищ у словотворенні.
Словотвірне значення і його різновиди (модифікаційне, мутаційне і транспозиційне).
Способи словотворення. Афіксальні способи творення слів: суфіксальний (у тім числі й нульова суфіксація), префіксальний, постфіксальний, флексійний, суфіксально-префіксальний, суфіксально-постфіксальний, префіксально-флексійний, суфіксально-префіксально-постфіксальний способи.
Безафіксні способи словотворення: складний (чисте основоскладання, абревіація, телескопічний спосіб, зрощеннєвий, контамінаційний), морфолого-синтаксичний, лексико-семантичний, лексико-морфологічний способи творення слів.
Змішані способи словотворення: префіксально-складний, суфіксально-складний, префіксально-суфіксально-складний; суфіксально-зрощеннєвий, префіксально-зрощеннєвий, суфіксально-абревіаційний та інші способи творення слів.
Основні поняття словотвірної системи: словотвірна категорія, словотвірний тип, словотвірна модель. Поняття продуктивності словотвірного типу.
Словотвірне гніздо. Компоненти гнізда: вершина, словотвірний ланцюжок, словотвірна парадигма. Будова словотвірних парадигм.
Словотвірні словники української мови.