ТЕМА 13. СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ. СУСПІЛЬНИЙ ПРОДУКТ І ЙОГО ОСНОВНІ ФОРМИ
Методичні вказівки
до самостійного опрацювання матеріалу
Вивчаючи цю тему, студент насамперед повинен зрозуміти сутність економічного відтворення. Будь-який процес виробництва незалежно від його суспільної форми має бути безперервним, тобто повинен періодично проходити одні й тi самі стадії. Так само як суспільство не може припинити споживати, так само не може воно й припинити виробляти. Тому будь-який процес суспільного виробництва, що розглядається в постійному зв’язку i безперервному потоці свого відновлення, в той же час є процесом відтворення. Політична економія досліджує суспільне відтворення як економічне. Останнє включає такі стадії: виробництво, розподіл, обмін i споживання товарів i послуг. Економічне відтворення відбувається як у рамках окремих підприємств i домогосподарств, галузей i регiонiв, так i в масштабі всього суспільства. Основою суспільного відтворення є відтворення на окремих підприємствах i домогосподарствах.
Результатом суспільного відтворення, тобто продуктивного функціонування всієї економіки суспільства, всіх його галузей i сфер є суспільний продукт. Сукупний суспільний продукт (ССП) – це сукупність усіх матеріальних благ i послуг, створених у суспільному виробництві, як правило, за рік. У процесі виробництва суспільний продукт безперервно відтворюється.
Результати суспільного відтворення відображає ціла низка показників. Сучасні форми суспільного продукту: валовий внутрiшнiй продукт (ВВП); валовий національний продукт (ВНП); чистий внутрiшнiй продукт (ЧВП); національний дохід (НД).
Складовою суспільного виробництва є національне багатство. Воно являє собою сукупність матеріальних благ, нагромаджених суспільством за всю його історію. Іншими словами, національне багатство — це все те, чим володіє країна сьогодні — все матеріальне багатство суспільства. Таке тлумачення національного багатства дається в сучасній економічній літературі та статистиці. Але дискусії щодо визначення національного багатства і його структури тривають.
З погляду вартісних відносин національний дохід є чистим прибутком суспільства або новоствореною вартістю. З погляду відносин економічної власності він є складною системою відносин між найманими працівниками, підприємцями, дрібними товаровиробниками, іншими верствами населення, державою з приводу виробництва і привласнення необхідного і додаткового продукту. Національний дохід створюється у сферах матеріального і нематеріального виробництва. Водночас окремі категорії зайнятих у сфері нематеріального виробництва (військовослужбовці, держслужбовці, служителі культу тощо) не створюють своєю працею національного доходу. Його розподіл передбачає насамперед привласнення необхідного і додаткового продукту, частки заробітної-плати найманих працівників у створеному національному доході. На стадії розподілу необхідний і додатковий продукти розпадаються на первинні доходи. Основними формами таких доходів є заробітна плата, прибуток, відсоток, рента, дивіденд, орендна плата тощо. Серед цих доходів виділяють трудові й нетрудові. До трудових відносять заробітну плату найманих працівників, доходи працівників міста і села від індивідуальної трудової діяльності та підсобного господарства. До нетрудових — частину прибутку підприємців, відсоток, ренту, дивіденд тощо.
Перерозподіл національного доходу здійснюється через механізм ціноутворення (сфера обігу), сплати різних податків до державного бюджету та соціальних витрат держави, внесків громадян до громадських, релігійних доброчинних фондів та організацій. На основі перерозподілу останнього формуються вторинні або похідні доходи.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1.Чому ВНП є основним показником макроекономіки?
2.Назвіть переваги та недоліки вартісних вимірників порівняно з натуральними.
3.Сформулюйте сутність методу доданої вартості.
4.Що таке трансфертні платежі і чи включаються вони до розрахунків ВНП?
5.Чому сума продажу-купівлі цінних паперів не включається до ВНП?
6.Побудуйте схему ВНП за доходами і видатками.
7.Відтворіть схему взаємозв’язків показників, що пов’язані з ВНП.
8.Які показники використовують для оцінки рівня життя?
9.Як динаміка цін впливає на показники ВВП, ЧНП, НД?
10.Пригадайте формули, за якими розраховують ІСЦ та дефлятор ВВП.
11.Укажіть на взаємозв’язок ВВП, ЧНП, НД, особистих доходів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Білецька Л.В., Білецький О.В., Савич В.І. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 652 с.
2. Зазимко А.З. Політична економія: Структурно-логічний навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 358 с.
3. Климова Н.І. Політична економія: Навчальний посібник. Ч 1 – 3. – Харків: ХБІ УАБС. – 2007.
4. Мочерний С.В. Політична економія : Навчальний посібник / С. В. Мочерний, Я. С. Мочерна. - 2-ге вид., випр. і доп.:Рек. МОН України. - Київ : Знання, 2007. – Розділ 16.
5. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник \Відп. Ред.. Г.Н. Климко. –К.: Знання –Прес, 2004, розд.22, 23,1.
6. Політична економія : Навчальний посібник / К.Т.Кривенко, В.С.Савлук, О.О.Бєляєва та ін. ; За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т.Кривенко. - Вид. 2-ге, без змін. - Київ : КНЕУ, 2006. – Розділ 21.