Значення гальмування в вищій нервовій діяльності
План лекції.
1. Безумовне та умовне гальмування умовних рефлексів. Їх види.
2. Роль позамежового гальмування в клініці.
3. Закон силових відносин по І.П. Павлову .
4. Фазові явища в корі великих півкуль.
1. Значення ротової порожнини в процесах тр властивості і значення слини.
Співвідношення між збудженням та гальмуванням в корі півкуль зумовлюють поведінку тварин і людей. І.П.Павлов, вивчаючи ці процеси, виділив два види гальмування умовно-рефлекторної діяльності при дії сторонніх подразників: умовне та безумовне.
Безумовне гальмування – характеризується негайним пригніченням умовно-рефлекторної діяльності під дією по сторонніх безумовних подразників. В основі його механізму лежить сполучене (індукційне) гальмування. Безумовне гальмування є природженим, не вимагає виробки, підрозділяється на зовнішнє та позамежове. Зовнішнє гальмування розвивається поза, ззовні по відношенню до центрів тимчасового зв’язку.
Особливості зовнішнього гальмування:
1. Не вимагає виробки.
2. Виникає на різних рівнях ЦНС.
3. Розвивається поза центрами тимчасового зв’язку.
4. Забезпечує зміну одного виду діяльності іншим.
5. Є основою для виконання домінуючої діяльності, приймає участь у формуванні домінанти.
6. Має значення в координації роботи інших органів.
Зовнішнє гальмування буває 2 видів: гаснуче гальмо і негаснуче гальмо.
Гаснуче гальмо розвивається при дії стороннього подразника, який викликає орієнтовний рефлекс. На час включення орієнтовного рефлексу відбувається гальмування умовно-рефлекторної діяльності, яка потім знову відновлюється. Це короткочасне гальмування. Наприклад, в процесі перевірки вже виробленого у собаки умовного слиновидільного рефлексу на світло хтось раптом включив дзвоник: слиновиділення припиниться або зменшиться. Повторне, часте включення дзвоника, буде послаблювати гальмівну дію на слиновиділення.
Негаснуче гальмо – це більш тривале гальмування, але дуже стійке. Воно буде доти, поки не буде усунено причину, яка його викликала. Цей вид гальмування розвивається в тих випадках, коли мають місце: 1) пошкоджуюча дія подразника або біль; 2) подразнення інтерорецепторів (голод, позиви до сечовиділення ).
2. Позамежове гальмування-це пригнічення умовно-рефлекторної діяльності внаслідок перевищення межі працездатності клітин кори великих півкуль подразником. Таке гальмування може розвиватись, якщо мають місце:
1. Однократна дія сильного (надпорогового) подразника. В цьому випадку розвивається пригнічений стан. Наприклад, смерть людини, що відбулась раптово – це надзвичайно сильний подразник, рідні померлого знаходяться в пригніченому стані.
2. Тривала дія порогового подразника монотонного характеру. При цьому розвивається сон, як захисна реакція.
3. Наприклад, під час подорожі поїздом ритмічне постукування коліс, погойдування вагону викликають бажання заснути-це дія тривалого порогового подразника. І.П.Павлов вважав, що це гальмування є охоронним, бо воно захищає клітини кори головного мозку від руйнування.
4. В нормі любий організм реагує на подразнення в відповідності з законом силових відносин (закон сили та міри). І.П. Павлов встановив в дослідах на собаках, що чим більша сила подразнення, тим більша величина умовно-рефлекторної реакції, але до певної міри. Наприклад: при виробці слиновидільного рефлексу на різні по силі подразники одержимо різну відповідь: