РОЗВИТОК СИСТЕМИ ТРАВЛЕННЯ
На першому році основним продуктом є жіноче молоко. У цей період переважає мембранне і внутрішньоклітинне травлення (піноцитоз), а також аутокаталітичний тип травлення за рахунок ферментів молока.
Травлення в ротовій порожнині. Спочатку слини мало. Значно посилюється салівація при прорізуванні зубів. У дошкільному віці в дитини сформированн молочні зуби, що дозволяють йому перейти від молочного вигодовування до більш грубого. Молочні зуби в кількості 20 з”являються в період з 6 місяців до 3 років. На 6-8 місяці з”являються нижні різці, потім верхні. Випадіння молочних зубів починається в 6-7 років. Постійні зуби в кількості 32 починають прорізуватися в 6-7 років. Процес завершується до 17-20 років, і тільки треті великі корінні зуби (зуби «мудрості») формуються аж до віку дорослої людини.
З появою молочних зубів у дитини починається виражене слиновиділення. Воно підсилюється протягом першого року життя і продовжує удосконалюватися по кількості і складові слини зі збільшенням розмаїтості їжі.
На протязі першого долі утворюються умовні слиновидільні рефлекси.
Травлення в шлунку. У новонароджених шлунок круглий, ємність 30-35 мол, у дорослих 1-2 л. До моменту народження кислотність і ферментативна активність низька. Тому антитіла матері не руйнуються, а всмоктуються. При грудному кормління кислотність забезпечується молочною кислотою. У ранньому віці є хімозин, що гідролізує казеїн, ліпаза, що гідролізує жири молока. Розміри шлунка поступово збільшуються, до 6-7 років він здобуває форму, характерну для дорослого організму. Доцього віку помітно розвиваються м»язи , що забезпечуюьб рух шлунка і перистальтику кишечнику. Удетей дошкільного і молодшого шкільного віку ще малочисленні і недорозвинені травні залози. Шлунковий сік бідніший ферментами, активність їх ще мала. Це утрудняє процесе переварювання їжі. Низький зміст соляної кислоти знижує бактерицидні властивості шлункового соку, що приводить до частих шлунково-кишкових розладів у дітей.
До 7 років шлункове травлення майже завершується. Тонус кардіального сфінктера низький, пілоричного – високий. Тому часто діти зригують.
Травлення в кишечникові. Кишечник відносно довший, ніж у дорослих. Висока ферментативна активність, що компенсує низьку активність шлунка і ферментів підшлункової залози. Висока активність лактази. Часто завороти кишечника .
Підшлункова залоза. З самого народження виділяє всі ферменти, але активність їх низька. Дозрівання закінчується в 15-16 років.
Печінка. Відносно велика, містить багато глікогену. З народження секретує жовч. У дошкільному віці інтенсивно розвиваються функції підшлункової залози і печінки дитини. У школярів мало жовчних кислот, що може вести до порушення засвоєння жирів.
Всмоктування. У новонароджених і грудних дітей розвинутий механізм піноцитозу – захоплення нерозщепленого білка. Тому в кишечник поступають білки молока, у тому числі антитіла й інші. Надлишкове поступлення білків часто веде до шкірних висипів. Підвищене всмоктування отруйних речовин з кишечнику; з врахуванням низької антитоксичної функції печінки це може вести до інтоксикації. До 10 років всмоктування активно йде в шлунку, а в дорослих – у тонкому кишечникові. При стресі проходження їжі по ШКТ у грудних дітей прискорюється, що зменшує всмоктування поживних речовин і веде до дегідратації.
Регуляція ШКТ. Активно функціонує ендокринний апарат, моторика слабко розвинута, бо слабко розвинуті нервові сплетіння. Дитина народжується з безумовними рефлексами: смоктання, ковтання. Потім на їх базі формуються умовні рефлекси.
У віці 6-9 років активність залоз травного тракту значно підсилюються, травні функції удосконалюються. Однак, принципова відмінність травлення в дитячому організмі від дорослого заключаетея в тім, що в них представлене тільки пристінкове травлення і відсутнє внутріпорожнинне перетравлювання їжі.
Недостатність процесів усмоктування в тонкому кишечнику і шлунку, що зберігається в дітей в дітей до 10 - літнього віку.
Для зростаючого організму величезне значення має якісне і різноманітне харчування, важливий раціональний режим надходження їжі. Для середнього і старшого шкільного віку оптимальна кількість прийому їжі — 3-4 рази в добу. Дотримання чіткої періодичності режиму харчування сприяє виробленню умовних харчових рефлексів і розвиткові апетиту, необхідних для поліпшення процесів переварювання їжі і її засвоєння організмом. При чотириразовому харчуванні засвоюється близько 80% їжі, що надходить в організм, а при триразовому — близько 75%.
Прорізування постійних зубів (крім зубів мудрості) закінчується до 14-літнього віку. Повноцінний зубний апарат забезпечує гарну механічну обробку їжі в підлітка.
До віку 13-15 років установлюється дорослий рівень обсягу і концентрації виділюваних травних соків, досягається максимальна активність травних ферментів, підвищується кислотність шлункового соку, розвивається порожнинне травлення.У цей період ще продовжується морфологічний розвиток шлунково-кишкового тракту. З віком збільшується довжина стравоходу. У 12-15років помітно наростає довжина кишечнику. У 14-15 років особливо збільшується печінка. До 19 років росте підшлункова залоза.
М'язовий шар шлунка і кишечнику стає товщам, збільшується сила скорочення гладких м'язів. Активізація моторики шлунка і кишечнику полегшує перемішування їжі, поліпшуючи її переварювання і просування харчової грудки по шлунково-кишковому тракті. У 10-літньому віці процеси усмоктування в шлунку припиняються і здійснюються в підлітка головним чином у тонкому кишечнику.
До старшого шкільного віку всі основні функції травної системи завершують свій розвиток, адаптуючи організм до прийому різної змішаної їжі і гарне її засвоєння.