Лiтература. 2. Безруких М.М. и др. Возрастная физиология

1. Лекцiйний матерiал.

2. Безруких М.М. и др. Возрастная физиология. – М.: Академия, 2003. – 416 с.

3. Маруненко І.М. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни. – К.: Професіонал, 2004. – 480 с.

4. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. - М.: Высшая школа, 1985. - С. 303-322

5. Хрипкова А.Г. Вiкова фiзiологiя. - К.: Вища школа, 1982. - С. 222-235.

6. Хрипкова А.Г. и др. Возрастная физиология и школьная гигиена. - М.: Просвещение, 1990. - С. 236-250.

Питання для самопiдготовки та контролю

1. Назвати вiддiли серця.

2. Якi два види волокон утворюють м'язову систему серця? Якi функцiї вони виконують?

3. Назвати вузли атипової серцевої мускулатури.

4. Перерахувати властивостi серцевого м'яза.

5. Що таке електрокардiограма?

6. Будова кругiв кровообiгу.

7. Якi судини називаються артерiями, венами, капiлярами?

8. Чим венозна кров вiдрiзняється вiд артерiальної?

9. Назвати фази серцевого циклу.

10. Поняття про систолiчний, хвилинний об'єм кровi, пульс, тиск.

11. Назвати системи регуляцiї дiяльностi серцево-судинної системи.

12. Вказати вiковi особливостi серцево-судинної системи.

Завдання для самостiйної роботи на занятті

Завдання 1. Вивчення будови серця.

По таблицям вивчити i замалювати будову серця. Позначити на малюнку вузли атипової мускулатури. Записати в зошит вiковi особливостi серця.

Завдання 2. Вивчення системи кровообiгу.

По таблицям i планшетам вивчити систему кровообiгу. Записати в зошит, з чого складаються велике i мале кола кровообiгу.

Завдання 3. Вимiрювання артерiального тиску.

Вимiрювання проводиться в станi спокою. Для цього використовують тонометр і фонендоскоп. Основними частинами його є порожниста манжета, нагнітальна гумова груша та манометр. Усі частини приладу з’єднані герметично.

Обстежуваний сідає боком до столу, руку вільно кладе на стіл долонею вверх. На плече щільно накладають манжету тонометра. На гумовій груші закривають гвинтовий клапан. В ліктьовій ямці знаходять пульсуючу плечову артерію, на яку ставлять фонендоскоп. Грушею нагнітають повітря в манжетку до зникнення пульсу, потім ще нагнітають повітря створюючи тиск явно вище максимального (на 20-30 мм. рт.ст.). Легенько привідкривають гвинтовий винт і випускають повітря з манжети. Відмічають появу тонів Короткова, які прослуховуються в ритмі серцевих скорочень. Величина тиску в манжетці в момент появи тонів відповідає систолічному тиску. Продовжуючи прослуховування тонів, спостерігають за подальшим зникненням тонів. Момент закінчення тонів відповідає діастолічному тиску крові. Вимірювання проводиться на правій та лівій руці та повторно через 3 хв.

При вимірюванні тиску крові визначають такі величини:

1. Максимальний систолічний тиск.

2. Мінімальний діастолічний тиск.

3. Пульсовий тиск – визначається за різницею між систолічним і діастолічним тиском.

4. Середній тиск – для визначення його підсумовується величина діастолічного тиску і ½ (для центральних артерій) або 1/3 (для периферичних артерій) пульсового тиску.

Нормальними величинами артеріальними тиску крові для осіб молодого віку вважають 110-120 мм.рт.ст. – максимальний та 70-80 мм.рт.ст. – мінімальний тиск. З віком тиск крові дещо зростає. Обстежуваному надягають манжетку тонометра на плече на 2 см вище лiктьового суглоба. Тиск у манжетцi доводять до 130-160 мм рт.ст., вона повинна стиснути плечову артерiю до припинення руху кровi через неї. Пiсля цього починають повiльно випускати повiтря з манжетки, уважно слiдкуючи за стрiлкою манометра i фiксуючи за допомогою фонендоскопа появу звуку на плечовiй артерiї в лiктьовiй ямцi. Тиск, який показує манометр пiд час виникнення першого гучного тону, вiдповiдає систолiчному, або максимальному, тиску. З пониженням тиску в манжетцi звук зникає. Цей момент приймається за дiастолiчний, або мiнiмальний, тиск. Записати в зошит величину систолiчного, дiастолiчного та пульсового тиску (рiзниця мiж систолiчним i дiастолiчним тиском).

Завдання 4. Визначення реакцiї серцево-судинної системи на дозоване навантаження.

Студенти виконують завдання по парам. У станi спокою в обстежуваного, який сидить на стiльцi, пiдраховують частоту серцевих скорочень (ЧСС) за 10 с. Потiм розраховують ЧСС за 1 хв. Пропонують обстежуваному зробити 20 глибоких присiдань, виносячи руки вперед, за 30 с. Визначають ЧСС вiдразу пiсля навантаження, через 1; 2; 3 хвилини. Пробу повторюють тричi. Результати занести в протокол (табл. 8). Визначити, як фiзичне навантаження вплинуло на частоту пульсу. Обстежуваний вважається фiзично пiдготовленим, якщо при доброму функцiональному станi пiсля навантаження збiльшення ЧСС знаходиться в межах 50-60% початкового рiвня, а вiдновлення початкового рiвня ЧСС завершується через 2-3 хвилини.

Таблиця 14

Завдання 5 Ортостатична проба Мартіна (використовується для визначення серцево-судинної системи на перехід із горизонтального положення у вертикальне).

У обстежуваного вимірюють артеріальний тиск і частоту пульсу в лежачому положенні (він повинен до цього лежати не менше 5 хв.). Потім він стає і знову проводять ті ж самі вимірювання у положенні стоячи. Для підрахунку пульсу використовують пальпаторний метод. Для цього нащупують вказівним, середнім та підмізинним пальцями одночасно променеву артерію ( за її пульсацією, злегка притискують до кістки, а потім відпускають до найбільш відчутних коливань і підраховують частоту пульсу за 1 хв.

У здорових людей пульс в положенні стоячи частіше на 5-10 ударів/хв, максимальний кров’яний тиск не змінюється або підвищується на 2-5 мм.рт.ст. При несприятливій реакції частота пульсу збільшується більше, ніж на 10 ударів/хв, кров’яний тиск може знижуватися.

Завдання 6. Визначити хвилинний та систолічний об’єм за формулами.

а). Систолічний об’єм розраховується за формулою Старра. Це інтегрований показник, який об’єднує пульсовий, діастолічний тиск та вік обстежуваного.

СОК = 90,97 + 0,54 · ПТ – 0,57 · ДТ – 0,61 · В, де

ПТ – пульсовий тиск,

ДТ – діастолічний тиск,

В – вік обстежуваного.

Ця формула дає достовірні результати при обстеженні здорових людей у стані спокою.

б). Розрахувати хвилинний об’єм крові за формулою

ХОК = СОК · ЧСС, де

СОК – систолічний об’єм крові,

ЧСС – частота серцевих скорочень за одну хв.

Завдання 7. Вивчення вiкових змiн артерiального тиску.

Проаналiзувати данi, наведенi в таблицi 15, занести їх у зошит. Записати, чим обумовлений низький тиск кровi у дiтей, пiд дiєю яких факторiв вiн зростає з вiком, чому в 14-16 рокiв тиск може значно підвищуватись (юнацька гiпертонiя).

Таблиця 15

• ⇐ Назад
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• 171819
• 20
• 21
• 22
• 23
• Далее ⇒