Деякі схеми реакцій в які вступає кисень та його сполуки

ü (t=–1940C, електрич. розряд)

ü O2 + 4Fe(OH)2(суспензія) ® 4FeO(OH)¯ + 2H2O

ü O2 + 4Cr(OH)2 + 2H2O ® 4Cr(OH)3¯

ü O2 + H2SO4(розв) + Pb ® PbSO4¯ + H2O2

ü O2 + 4H2O + 2TiCl3 + 2HCl ® H2O2 + 2H2[TiCl4(OH)2]

ü O2 + HemFe ® [HemFe O=O] (Hem – гем-група гемоглобіну крові)

ü O3 « O2 + [O] (УФ-промені)

ü O3 + H2O2 ® 2O2 + H2O

ü 2O3 + 2H0 ® 2HO2 + O2 (–1960С, домішки)

ü O3 + 4NH3 + Li ® [Li(NH3)4]O3 (t=–400C)

ü O3 + H2O + 2KJ ® J2¯ + O2­ + 2KOH

ü 3O3 + KJ ® KJO3 + 3O2

ü O3 + H2S(g) ® SO2 + H2O

ü 4O3 + 3PbS ® 3PbSO4

ü O3 + Mn(NO3)2 + H2O ® MnO2¯ + O2­ + 2HNO3

ü H2O2×2H2O(т)® H2O2 + 2H2O

ü H2O2 + NaOH ® NaOH2 + H2O

ü 2H2O2(гарячий) + H2O + 2LiOH ® Li2O2×H2O2×3H2O¯ (в етанолі)

ü H2O2 + H2SO4 + 2KJ ® J2¯ + 2H2O + K2SO4

ü H2O2 + H2SO4 + 2FeSO4 ® Fe2(SO4)3 + 2H2O

ü 4H2O2 + PbS ® PbSO4 + 4H2O

ü 3H2O2 + 2Na3[Cr(OH)6] ® 2Na2CrO4 + 8H2O + 2NaOH

ü 2H2O2 + N2H4 ® N2­ + 4H2O

ü H2O2 + Ag2O ® 2Ag¯ + O2­ + H2O

ü H2O2 + 2Hg(NO3)2® O2­ + Hg2(NO3)2 + 2HNO3

ü 3OF2 + 4NH3 ® 3H2O + 6HF + 2N2 (t=2000C)

ü 2OF2 + F2 + N2H4 ® 2NF3 + 2H2O (t=1500C)

ü OF2 + 2NaOH ® O2­ + 2NaF + H2O

& 1. Відомо, що Н2О2 є кровозупинним засобом. Окрім того, його використовують для лікування відкритих ран. Він збагачує кров хворого киснем О2 безпосередньо біля пошкодженого місця тіла: 2Н2О2  2Н2О + О2. Після хірургічної обробки рани пацієнту дають ін’єкції 0.01%-го розчину Н2О2, вводячи його в артерії, які постачають кров пошкодженим органам.

2.Відомо, що аквалангісти, виконуючи роботу на великих глибинах, дихають не стиснутим повітрям і не чистим киснем, а киснево-гелієвою сумішшю. Це пов’язано з тим, що на глибині 100м у суміші, що вдихається, допускається не більше 2-6% О2, а на глибині 200м – лише 1-3% О2 (при звичайному тиску вміст О2 не повинен бути меншим 16%, інакше наступає кисневе голодування). Залишковий об’єм займає газ-розбавлювач. В земній атмосфері це азот. Але на великих глибинах він викликає «азотний наркоз» (кесонну хворобу), який нагадує алкогольне сп’яніння. Тому беруть гелій – хімічно інертний газ, без кольору, запаху, смаку. Гелій не шкодить людині і на великих глибинах не викликає наркотичних явищ. Проте гелій робить людську мову нерозбірливою, схожою на крякання.

3. На живі організми токсичну дію викликає не молекулярний кисень О2, а його похідні: озон О3, збуджені молекули кисню О2*, радикал гідроксил ОН·, О22–, О2, так звані активні форми кисню, які утворюються в процесах обміну речовин і біологічного окиснення.

4. Вважають, що зелені рослини в результаті фотосинтезу виділяють майже шість тон кисню на кожну тону кисню, поглинуту ними при диханні. Причому, 80% кисню передають в атмосферу водорості морів і океанів, так званий фітопланктон, і лише 20% – наземні рослини. Тому океан часто називають легенями Землі. Кисень виділяється в процесі фотосинтезу, загальне рівняння якого:

6СО2 + 6Н2О ® С6Н12О6 + 6О2­.