Річна потреба валового виробництва продукції рослинництва та розрахунок структури посівних площ

Культура Частина валового збору для продажу і внутрі господарські потреб Планова врожайність на рік освоєння сівозміни Площа посіву для забезпечення вказаної частини валового збору Норма висіву насіння Потреба в насінні на всю площу Страховий фонд ярими культурами (15%) Валова потреба в насінні  
 
 
 
Озима пшениця 210,9 3,7 0,18 10,26   10,26  
Кукурудза на зерн. 267,9 4,7 0,02 1,14   1,14  
Соя 126,4 1,6 0,15 11,85   11,85  
Кукурудза на силос 0,025 0,475 - 0,475  
Кукурудза на зел корм 0,1 0,8 - 0,8  
Однорічні трави 0,08 0,64 - 0,64  
Ячмінь 0,18 10,26 5,00 15,26  
Всього х х 33,51 х 40,425  

Система сівозмін

Таблиця 1.5

    Середній розмір поля
№ поля Чергування культур % га
Озима пшениця
Кукурудза на зерно
Соя
Ячмінь
Кукурудза на зелений корм, Кукурудза на силос, однорічні трави, соя. 2,8;6,6,;2,8;7,8. 8,19,8.22
         

СИСТЕМА УДОБРЕННЯ КУЛЬТУР У СІВОЗМІНІ

Добрива - наймогутніший і швидкодіючий захід підвищення врожайності та поліпшення якості продукції сільськогосподарських культур. Відомо, що підсилення азотного живлення рослин сприяє збільшенню в листі, в одержаній продукції білкових сполук при відносному зниженні крохмалю і цукру. Під впливом фосфорних і калійних добрив посилюється синтез цукрів, крохмалю та жирів.

Регулюючи співвідношення елементів живлення в мінеральних] добривах, можна одержати високий урожай, не допустивши його якості.

Основні види мінеральних та органічних добрив і їх характерис­тики приводяться в таблицях 2.1 - 2.5.

Система удобрення - де багаторічний план застосування органі­чних та мінеральних добрив у сівозміні, розрахований на певну її ро­тацію При складанні системи удобрення в сівозмінах потрібно вра­ховувати: тип грунту на кожному полі, його родючість, ступінь окуль­турення, особливості рельєфу, зміни родючості під впливом вирощу­вання попередніх культур, агротехніки та післядії внесення орга­нічних і мінеральних добрив, а також біологічні особливості і потребу окремих культур у тих чи інших поживних речовинах та ступінь забезпечення їх вологою. Все це є основою для встановлення найефек­тивніших норм і співвідношень головних елементів живлення для кон­кретних культур сівозмін в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України.

 

 


РОЗРАХУНОК НОРМ ДОБРИВ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ЗАПЛАНОВАНОГО ВРОЖАЮ

Інтенсивне землеробство неможливе без науково обґрунтованої системи добрив. Система добрив – це науково розроблений план внесення добрив, проведення хімічної меліорації грунту, який забезпечує підвищення його родючості і врожайності сільськогосподарських культур.

Розрахунок норм добрив для одержання запланованого врожаю є складовою частиною програмування врожаїв сільськогосподарських культур. Господарство має у своєму розпорядженні органічні добрива власного виробництва, а мінеральні добрива закуповує у постачальників. Органічні і мінеральні добрива господарство вносить не по потребі, а по економічним можливостям. В таблиці відображений план потреби внесення добрив для даної сівозміни, але в кінці року, аналізуючи план її виконання, можна побачити, що фактичне внесення з плановим суттєво відрізняється.

Для оцінки стану екологізації землеробства, використовують норми її індексу і нормативи внесення органічних добрив. Рівень індексу екологізації землеробства 11, що передбачає стан екологічного землеробства. Виходячи з даних балансу, можна сказати, що винос елементів живлення рослинами з ґрунту, суттєво перевищує їх надходження.

 

 

Таблиця 1.6

Розрахунок норм добрив для одержання запланованого врожаю

Показники виміру Одиниці виміру №   Культури В середньому по сівозміні  
оз.пшениця Кукурудза на зерно Соя Ячмінь Кук.зел.кор.,силос  
     
Планова урожайність т/га 3,7 4,7 1,6 6,6  
Винесено з урожаєм, кг/га N 118,4 115,2 109,1  
P2O5 40,7 22,4 32,6  
K2O 59,2 122,2 63,5  
Можливе засвоєння з ґрунту, кг/га N 25,0  
P2O5 8,6  
K2O 16,0  
Внесено гною кг/га т/га 8,3       1,7  
N 41,5 8,3  
P2O5 20,75 4,2  
K2O 49,8 10,0  
Засвоєно з гною, кг/га N 12,45 6,2 3,7  
P2O5 8,3 3,1 2,3  
K2O 29,88 7,5 7,5  
Поверхневі та кореневі рештки кг/га т/га 4,04 6,161 5,721 2,252 4,11 4,5  
N 20,2 30,8 28,6 11,3 20,6 22,3  
P2O5 10,1 15,4 14,3 5,6 10,3 11,1  
K2O 24,2 37,0 34,3 13,5 24,7 26,7  
Буде засвоєно з поверхневих та кореневих решток кг/га N 6,1 9,2 8,6 3,4 6,2 6,7  
P2O5 4,0 6,2 5,7 2,3 4,1 4,5  
K2O 14,5 22,2 20,6 8,1 14,8 16,0  
Побічна продукція т/га   4,81 6,58 2,08 4,81 3,7  
N 24,1 32,9 10,4 24,1 18,3  
P2O5 12,0 16,5 5,2 12,0 9,1  
K2O 28,9 39,5 12,5 28,9 21,9  
Засвоєно з побічної продукції, кг/га N 7,22 9,87 3,12 7,22 5,5  
P2O5 4,81 6,58 2,08 4,81 3,7  
K2O 17,32 23,69 7,49 17,32 13,2  
Маса сидеральних посівів т/га 2,4  
N 54,0 0,0 54,0  
P2O5 12,0 0,0 12,0  
K2O 20,4 0,0 20,4  
Буде засвоєно з сидеральних посівів, кг/га N 16,20 0,00 3,2  
P2O5 4,80 0,00 1,0  
K2O 12,24 0,00 12,2  
Ресурси доступних елементів з органічних добрив   т/га 0,02 0,15 0,09 0,03 0,10 0,1  
N 6,06 45,11 24,68 6,50 33,38 23,1  
P2O5 4,04 24,07 15,41 4,33 16,92 13,0  
K2O 14,54 81,62 51,75 15,60 49,11 42,5  
компенсація внесенням мінеральних добрив, кг/га д.р. N 87,34 70,89 55,52 54,50 36,62 61,0  
P2O5 27,66 13,93 -2,01 20,67 -4,92 12,5  
K2O 32,66 17,58 -30,75 15,40 -10,11 13,1  
Потрібно внести мінеральних добрив N 145,57 118,16 92,54 90,84 61,03 101,6  
P2O6 110,64 55,72 0,00 82,67 0,00 49,8  
K2O 46,65 25,12 0,00 22,01 0,00 18,8  
Індекс екологізації   170,2:12=14,2 170,2  
Сумарне надходження N 165,8 268,5 154,0 112,5 105,6 86,6  
P2O6 120,7 115,9 30,8 93,5 22,3 1100,9  
K2O 70,9 161,1 73,8 48,0 53,5 10,4  
Баланс поживних речовин N 47,4 127,5 38,8 31,5 15,6 52,2  
P2O7 80,0 68,9 8,4 60,5 2,3 44,0  
K2O 11,7 38,9 41,8 0,0 -2,5 18,0  

 

 

Аналізуючи систему удобрення ми можемо сказати що рівень екологізації становить 14.2 що для зони степу є дуже інтенсивним. Баланс поживних речовин в більшості випадків є позитивним, тільки кукурудза на силос по вмісту калію є відємною. Загалом система удобрення розрахована з урахуванням всіх доступних органічних решток.