Межами;

* різниця між ВНП та частиною суспільного продукту, яка використовується на відновлення відпрацьованих

засобів виробництва;

- всі матеріальні блага, вироблені протягом року в сфері виробництва;

- сукупність усіх вироблених протягом року товарів і наданих послуг.

34. Індекс розвитку людини як інтегральний показник якості життя населення містить складові:

* обсяг реального ВВП на душу населення;

* середня тривалість життя;

* рівень грамотності населення;

* середня тривалість навчання в країні;

- інфляція;

- валова вартість основних фондів.

35. Ефективність діяльності медичних закладів оцінюється за такими аспектами:

* медичним – якістю медичного обслуговування;

* соціальним – ступенем запобігання збиткам від захворюваності, інвалідності, передчасної смертності;

* економічним – максимальним результатом при мінімальних витратах;

- виробничим – використанням устаткування та складських приміщень;

- технологічним – енергозатратами на одиницю електрозварювання.

36. Критеріями ефективності системи ОЗ є:

- рівень грамотності населення;

- середня тривалість навчання в країні;

* вплив на кінцевий результат – здоров'я населення;

*соціальна справедливість – забезпечення кожній людині однакового фізичного, фінансового та соціального

доступу до медичної допомоги;

* задоволеність населення медичним обслуговуванням;

37. Норма у діяльності медичних закладів це:

* показник оптимального забезпечення населення медичною допомогою;

- показник можливого забезпечення, виходячи з наявних матеріально-кадрових ресурсів.

38. Норматив у діяльності медичних закладів це:

- показник оптимального забезпечення населення медичною допомогою;

* показник можливого забезпечення, виходячи з наявних матеріально-кадрових ресурсів.

39. Наявність нормативної бази у медичних закладах дозволяє:

* визначити стартові можливості діяльності;

* оцінити поточний господарсько-фінансовий стан;

* контролювати динаміку змін у процесі надання МП;

* здійснювати аналіз діяльності всієї системи ОЗ;

- обчислити сукупність усіх вироблених протягом року товарів і наданих послуг;

- з’ясуванні яким способом, а саме державним, страховою компанією чи пацієнтом, покриваються витрати

На ОЗ.

40. Завдання економіки ОЗ щодо визначення методів та принципів управління економічними

процесами в галузі полягає у:

- з’ясуванні які медичні послуги, кому будуть надаватися та за яких організаційно-правових та суспільно-

економічних форм;

- з’ясуванні яким способом, а саме державним, страховою компанією чи пацієнтом, покриваються витрати

На ОЗ;

* розробці законодавчої бази та впровадження менеджменту;

* формування цілей медичного закладу та їх досягнення шляхом раціонального використання ресурсів;

* забезпеченні узгодженого та ефективного функціонування всіх елементів медичного закладу.

41. Завдання економіки ОЗ щодо визначення напрямів досягнення економічної результативності в

діяльності ОЗ полягає в:

* застосуванні системи планування та економічного забезпечення послуг ОЗ;

- з’ясуванні яким способом, а саме державним, страховою компанією чи пацієнтом, покриваються витрати

На ОЗ;

* управлінні виробництвом послуг ОЗ;

* управлінні ціновою політикою, стимулюванні збуту послуг ОЗ;

- розробці законодавчої бази та впровадження менеджменту;

- визначенні стартових можливостей діяльності.

ТЕМА 3. ЗДОРОВ'Я ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ

1. Здоров'я за визначенням ВООЗ:

- стан гармонії;

- здатність зберігати стабільність внутрішнього середовища організму;

*стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, коли функції всіх органів та систем

урівноважені з навколишнім середовищем, відсутність захворювань.

2. Здоров'я як медико-соціальна категорія це:

- наявність споживчої вартості;

* інтегральний критерій якості життя населення;

* потужний чинник суспільного розвитку;

* вадливий прояв соціальної справедливості, стабільності, індикатор виміру досягнень людини;

- результат витрачених зусиль та вкладених коштів.

3. Здоров’я як економічна категорія - це:

* наявність споживчої вартості;

* відсутність мінової вартості;

- наявність доданої вартості;

* прогностичний чинник майбутнього економічного зростання;

* результат витрачених зусиль та вкладених коштів;

- наявність споживчої та мінової вартості;

- наявність мінової вартості;

* фактор “людського капіталу” держави.

4. Спосіб життя як чинник здоров'я громадян полягає у:

- фінанси держави;

* рівень життя населення;

* стиль життя людини;

- виробнича інфраструктура;

* уклад життя громадян;

- видатки та медичну допомогу.

5. Дія навколишнього середовища як чинник здоров'я громадян полягає у:

- рівні життя населення;

* стані забруднення води;

- стилі життя людини;

* стані забруднення повітря;

* стані забруднення їжі;

- активному трудовому житті;

* кліматичних змінах.

6. Економічні збитки від втрати здоров'я обумовлені:

- збільшення періоду активного трудового життя;

* скороченням періоду активного трудового життя та збільшенням рівня смертності;

* зниження продуктивності праці та обсягу виробленої продукції;

- бумом продуктивності праці зайнятого населення;

* виплатами за лікарняним листком та по інвалідності;

- відсутністю додаткових витрат;

* щоденними витратами на лікування;

* скороченням інвестицій на освіту, професійне удосконалення;

- зростанням капіталовкладень в освітню сферу;

* відмовою від ведення науково-дослідницької та підприємницької діяльності.

7. Недооцінка витрат на проведення профілактичних заходів пов’язана із:

- результат від інвестування отримується відразу;

* результат від інвестицій в ОЗ виявляться через певний проміжок часу;

- втрати суспільства від захворюваності та інвалідності є меншими за витрати на профілактичні заходи.

8. З метою визначення економічної віддачі від коштів, вкладених у зміцнення здоров'я населення

використовують:

* метод непрямої вартісної оцінки;

- метод прямої вартісної оцінки.

10. Згідно із сучасними економічними поглядами витрати на охорону здоров'я є:

* продуктивними;

- непродуктивними.

11. Значення ОЗ згідно із сучасними економічними поглядами полягає у:

- недоцільності витрат на ОЗ у державному бюджеті;

* ОЗ забезпечує збереження та зміцнення здоров'я;

* система ОЗ дозволяє відновити фізичний та духовний стан громадян;

* ОЗ формує виробничий потенціал країни;

* через ОЗ заощаджують та примножуються індивідуальні та громадські кошти;

- громадські кошти через систему ОЗ використовуються не за призначенням;

* ОЗ бере активну участь у підвищені національного доходу.

12. Витрати на охорону здоров'я беруть активну участь у підвищенні ВВП країни (національного

доходу) через:

- надмірне фінансування витрат на охорону здоров'я;

* заощадження та примноження індивідуальних та громадських коштів;

- закон постійного зменшення ефективності охорони здоров'я;

* формування виробничого потенціалу країни

Змістовий модуль 2.

Ринок охорони здоров’я та методи його дослідження

Тема 1. Сутність та передумови формування ринку охорони здоров'я

1. Сучасне господарство – це:

- економічна система натурального виробництва із простим ринковим відтворенням;

* економічна система товарного виробництва з розвинутими ринковими відносинами.

2. Ринок як економічна категорія – це:

- елемент інфраструктури, що зводить покупців та продавців;

* особливий механізм координації економічних дій;

* сукупність соціально-економічних відносин у сфері виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів