Процеси деградації агробіотопів

За наслідками прояву процеси деградації агробітопів (грунтів) поділяються на 7 груп. Розглянемо особливості їх поширення на території України.

1. Антропогенна дегуміфікація є одним із найбільш поширених процесів деградації грунтів на планеті, в тому числі і на території України. Цей процес є одним із найбільш небезпечних, тому що може мати суттєві негативні наслідки і веде за собою розвиток інших процесів деградації та погіршення усіх режимів грунту.

За даними Б. Г. Розанова та ін. (1989), у період землеробської цивілізації в педосфері планети відбулася така динаміка органічного вуглецю:

● 313 млрд т за 10 000 років (середньорічні втрати 31,3 млн. т);

● 90 млрд т за останні 300 років (середньорічні втрати 300 млн т);

● 38 млрд т за останні 50 років (середньорічні втрати 760 млн. т). Отже, швидкість сучасної дегуміфікації ґрунтового покриву планети за останні 50 років збільшилася порівняно із середньо-сторічною у 24,3 рази.

Загалом на процеси гумусонакопичення та мінералізації гумусу в орних грунтах впливає два типи факторів: біотичні та абіотичні. До останніх відносять: космічні фактори кліматоутворення, рельєф місцевості, гранулометричний та мінералогічний склад ґрунтоутворюючих порід.

До основних біотичних факторів належать: тип рослинного покриву та антропогенна діяльність. Причому останній фактор в певній мірі може трансформувати всі вище названі.

На сьогодні причинами втрат гумусу грунту є такі:

1) зменшення кількості рослинних решток, що надходять у ґрунт та на його поверхню при заміні природного біоценозу агроценозами;

2) посилення мінералізації органічної речовини внаслідок інтенсивного обробітку і підвищення аерації грунту;

3) розбалансованість структури посівних площ та сівозмін, що посилює процеси ерозійних втрат гумусу та прискорює мінералізацію органічної речовини через дисбаланс біогенних елементів;

4) розкладання і біодеградація гумусу під впливом фізіологічно кислих добрив і створення дисбалансу біотичних угруповань грунту при надмірному внесенні міндобрив;

5) посилення мінералізації внаслідок осушення перезволожених ґрунтів;

6) посилення мінералізації гумусу зрошуваних ґрунтів у перші роки зрошення;

7) втрати гумусу через водну та вітрову ерозію.

8) пригнічення мікробіологічних процесів гумусоутворення при застосуванні пестицидів.

Залежно від ступеня і характеру зміни умов у агроценозах встановлюється новий рівень рівноважного стану органічної речовини. При цьому орні землі з постійною системою землеробства наближаються до нового клімаксно-рівноважного стану відносно вмісту і запасу органічної речовини. Проте розвиток ерозійних процесів і внесення високих норм мінеральних добрив можуть викликати посилення мінералізаційних процесів і, як наслідок, подальше зменшення вмісту органічної речовини в ґрунті.

Таблиця 7.4.