В 4-бальну національну шкалу та 7-бальну шкалу ECTS
| Оцінка за 100-бальною шкалою | Оцінка за національною шкалою | Сума кількості балів за національною шкалою | Оцінка за шкалою ECTS | Оцінка за національною шкалою |
| 90-100 | Відмінно (5) | 4,50 – 5,00 | Аexcellent | Зараховано |
| 82-89 | Добре (4) | 4,00 – 4,49 | Вvery good | |
| 75-81 | 3,50 – 3,99 | Сgood | ||
| 67-74 | Задовільно (3) | 3,00 – 3,49 | Dsatisfactory | |
| 60-66 | 2,50 – 2,99 | Еsufficient | ||
| 35-59 | Незадовільно (2) з правом перескладання | 2,00 – 2,49 | FX | Не зараховано |
| 1-34 | Незадовільно (2) з обов’язковим повторним курсом | 0,00 – 1,99 | Ffail |
МОДУЛЬ 1
Семінарське заняття № 1
Тема: «ФІЛОСОФІЯ ЯК СВІТОГЛЯД, ЇЇ ПРИЗНАЧЕННЯ, ЗМІСТ І ФУНКЦІЇ В СУСПІЛЬСТВІ»
Цілі та завдання заняття: визначити предмет та функції філософії, окреслити її проблемне поле з метою усвідомлення її універсального, узагальнюючого характеру; виявити спільні підходи та принципові відмінності між філософським та науковим пізнанням; дослідити особливості філософії як виду знання, що є одночасно і наукою, і ідеологією, і мистецтвом, і любов'ю до мудрості, і трансцендуючим осягненням об'єкта тощо; розкрити гуманістичний та евристичний потенціал філософської рефлексії для осмислення людиною себе у світі.
ПЛАН
| 1. Світогляд людини: історичні типи, структура. 2. Міфологія як історично перший тип світогляду. 3. Релігійний світогляд. 4. Предмет та функції філософії. Основне питання філософії. 5. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії. |
Теми доповідей та рефератів
1. Проблема науковості філософського світогляду.
2. Статус філософії та її взаємовідносини з іншими науками.
3. Філософія в системі культури.
4. Людина як вища цінність у системі філософського знання.
5. Філософія, її людські виміри і зміст (сенс).
Ключові поняття та терміни
Світогляд – форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює, оцінює світ, визначає своє місце у ньому. Це система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань, поглядів на сенс та мету життя, які визначають індивіда або соціального суб’єкта та органічно вплітаються в його вчинки та норми мислення.
Світогляд – інтегральне духовне утворення, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки. У структурному плані прийнято виділяти в ньому такі підсистеми або рівні: світовідчуття, світосприйняття, світоспоглядання, світорозуміння та світобачення.
Міфологія (від грец. міф – оповідь та «логос» – слово, поняття, вчення) – форма суспільної свідомості, спосіб розуміння світу, характерний для ранніх стадій суспільного розвитку. Міф об’єднав у собі початки знань, релігійних вірувань, різних видів мистецтва, філософії.