Соціальний статус сім’ї
Ефективність реалізації основної мети та завдань соціально-педагогічної роботи з сім’єю забезпечується при урахуванні соціального статусу, типології та категорій сімей, які потребують різних видів соціального обслуговування, відповідних форм і методів роботи. Типологія сімей ще й досі достатньо не розроблена в науковій літературі. Сьогодні вчені виділяють понад сорок типів, видів і форм сімей за різними підходами та критеріями.
Соціального педагога насамперед цікавить проблема адаптації сім′ї у суспільстві. В якості основної характеристики процесу адаптації виступає соціальний статус, тобто становище сім′ї у процесі її адаптації у суспільстві. На його основі базується типологія сім’ї, запропонована російськими вченими [59].
М.Галагузова та ін. виокремлюють важливі для соціального педагога такі структурні характеристики сім′ї:
- наявність шлюбних партнерів (повна сім′я, формально повна, неповна),
- стадія життєвого циклу сім′ї (молода, зріла, поважного віку),
- порядок укладення шлюбу (первинний, вторинний),
- кількість поколінь у сім′ї (одне чи декілька),
- кількість дітей (багатодітна, малодітна) [59].
У цих характеристиках приховуються як ресурсні можливості сім’ї, так і потенційні фактори соціального ризику. Наприклад, спілкування декількох родинних поколінь сприяє соціалізації дитини, але за певних умов – недостатність житлової площі, скупченість тощо – може стати джерелом негативного мікроклімату.
Крім структурних і функціональних характеристик, які відображають стан сім′ї як цілого, для соціально-педагогічної діяльності важливі такі індивідуальні особливості її членів: соціально-демографічні, фізіологічні, психологічні, патологічні звички дорослих членів сім′ї, а також характеристики дитини - вік, рівень фізичного, психічного, мовленнєвого розвитку у відповідності з віком дитини; інтереси, здібності; освітній заклад, який відвідує; успішність спілкування й освіти; наявність поведінкових відхилень, патологічних звичок, мовних і психічних порушень.
Поєднання індивідуальних характеристик членів сім′ї з їх структурними й функціональними параметрами утворюють комплексну характеристику – соціальний статус сім′ї.
Учені доводять, що в сім′ї може бути, щонайменше, 4 статуси: соціально-економічний, соціально-психологічний, соціокультурний, ситуативно-рольовий. Вони характеризують стан сім′ї, її положення у певній сфері життєдіяльності в конкретний момент часу.