Причини й наслідки дитячої наркоманії
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, основні причини наркоманії пов’язані насамперед з: особливостями характеру наркоманів; психічними і фізичними розладами його організму; соціально-культурним впливом на особистість.
М.Галагузова та ін. розглядають причини наркоманії на різних рівнях.
На мікрорівні виділяються біологічні та психологічні причини:
а) біологічні:
- терпимість до наркотичного препарату; наявність патологічного ґрунту у вигляді мінімальної мозкової дисфункції та ураження головного мозку, які можуть виникнути під час вагітності жінки. Під час пологів жінкам в останні роки активно почали вводити різні речовини з психоактивною дією, які ведуть до мозкових дисфункцій плода;
- природа наркотичної речовини, якою зловживає підліток, а також спосіб її введення;
- потреби у вживанні наркотику, які викликані почуттям голоду, посиленням статевої потенції, хронічною перевтомою організму, хворобою, коли провокується вживання “рятівних доз наркотику”;
б) психологічні:
- привабливість на психічному рівні виникаючих відчуттів і переживань;
- відсутність стійких, позитивно зорієнтованих соціальних інтересів;
- прагнення самоутвердитися;
- розлади психіки неорганічної природи: стреси, період статевого дозрівання, розчарування, страх, тривожність, крах життєвих планів; життєві труднощі;
- особливості акцентуації особистості.
Основні причини наркоманії на мезорівні, на думку спеціалістів, варто шукати в умовах виховання, тобто виділяють соціально-педагогічні та соціальні причини:
в) соціально-педагогічні: помилки сімейного виховання; дезадаптація у шкільному колективі; соціальна деградація особистості батьків; розлучення; невлаштованість побуту; неповна сім’я, конфліктність у сім’ї, вседозволеність тощо;
г) соціальні: мода (престижність вживання наркотиків); вплив референтної групи.
Причини на макрорівні пов’язують з соціально-культурними факторами:
д) вплив культури, зокрема субкультури, на підлітка; замовчування проблеми наркотизації молоді; розвал ідеологічних і суспільних інститутів, різке падіння матеріальної забезпеченості населення; вплив західної культури; доступність наркотиків [63].
Виділяють три різновиди наслідків наркоманії, які взаємопов’язані між собою: біологічні, соціально-психологічні й кримінальні.
До біологічних наслідків відносять прогресуюче падіння активності, енергетичного потенціалу особистості, згасання потягів, біологічних потреб (їда, сон, статевий потяг), зниження опору, прогресуюче виснаження дитячого організму.
Соціально-психологічні наслідки наркоманії характеризують як соціально-етичну деградацію особистості дитини. Поступово зникають усі потреби й інтереси, крім наркотиків. Соціальне середовище оцінюється тільки з погляду можливостей, які полегшують чи ускладнюють пошук і вживання наркотиків. Відбувається розрив соціально корисних зв’язків з суспільством. Психічний комфорт можливий тільки при умові прийому необхідної дози наркотику.
Кримінальні наслідки наркоманії зумовлені біологічними та соціально-психологічними наслідками. Щоби задовольнити свій потяг, наркоман змушений пропускати заняття чи роботу, а потім зовсім залишає їх, оскільки цілком присвячує себе пошукам зілля. Засобів на постійне придбання наркотиків немає, тому наркоман змушений шукати протизаконні шляхи їх здобуття (крадіжки, розбійні напади, вбивства). З іншого боку, кримінальну відповідальність тягнуть за собою злочини, пов’язані з незаконним виробленням, придбанням, збереженням, перевезенням чи збутом, а також крадіжкою наркотичних засобів; залучення неповнолітніх до вживання наркотиків; посів, вирощування заборонених культур; організація й утримання притонів для вживання наркотиків [63].
Так, згідно з Кримінальним кодексом України, крадіжка наркотичних речовин (ст.229) зараховується до протиправних дій, небезпечність яких повинен усвідомлювати підліток, починаючи з 14 років. У ст.44 Кодексу адміністративних порушень зазначено, що протиправне придбання та зберігання наркотичних засобів у невеликій кількості (наприклад, гашишу, анаші – до 1 г, маріхуани – до 5 г, макової соломки – до 10 г, опію – до0,5 г, кокаїну – до 0,02 г тощо) зумовлює притягнення до адміністративної відповідальності. За повторні дії згідно із ст.228.8 настає кримінальна відповідальність. Якщо особи добровільно здають наркотичні засоби та добровільно звертаються за допомогою до медичних установ, то вони згідно із ст.229.10 Кримінального кодексу та ст.44 Кодексу адміністративних порушень звільняються від кримінальної та адміністративної відповідальності.
Незворотним наслідком наркоманії може стати також суїцид, основна причина якого – незадоволення життям.
Небезпечним поєднанням спеціалісти визнають наркоманію з алкоголізмом, яке прискорює деградацію особистості дитини й ускладнює медичне лікування.