Грошова система - це форма організації грошового обігу, яка історично склалася в певній країні й законодавчо закріплена державою
Гроші – це особливий товар, що є загальним еквівалентом, із зростанням споживчої вартості якого зростає і еквівалентна форма вартості.
Сучасні гроші є результатом історичної еволюції форми грошей та законодавчого закріплення їх.
Роль грошей визначається рівнем розвитку товарного виробництва та адекватних йому суспільних відносин. Вона не може бути реалізована там, де для цього немає відповідних умов. Не могла бути значною роль грошей у докапіталістичних формаціях, оскільки саме господарство тоді мало переважно натуральний характер. За допомогою грошей там набувала суспільного визнання лише незначна частка вироблюваної продукції. Тому не було залежності товаровиробника від ринку, а вплив грошей на його економічне становище і через нього — на розвиток виробництва був мало відчутним. Подібне становище мало місце і в умовах командно-адміністративної економіки в колишньому СРСР та інших країнах Східної Європи. Хоч головна сфера економічних відносин тут мала грошову форму, сама суть цих відносин була нееквівалентною, нетоварною, що робило використання грошей формальним, а роль їх — обмеженою, швидше за все обліково-розподільною. Проте і така роль мала певний позитивний вплив на розвиток суспільного виробництва. Найсприятливіші умови для реалізації ролі грошей у розширеному відтворенні були створені за капіталізму, коли товар став загальною формою продуктів виробництва, а економічні відносини в суспільстві були переведені на еквівалентні, ринкові засади. Особливе значення мало те, що сама робоча сила стала товаром, об'єктом купівлі-продажу за гроші. Завдяки поширенню грошових відносин на всі фактори суспільного виробництва — засоби праці, предмети праці і робочу силу — просте товарне виробництво перетворилось у капіталістичне, а самі гроші набули принципово нової якості — стали носієм капіталу, відкрили можливість кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її капіталізувати. Насамперед грошового виразу у формі прибутку набула мета капіталістичного виробництва. Це дало можливість зняти усілякі обмеження з його розвитку, оскільки нагромадження грошей (прибутку) не має будь-яких внутрішніх обмежень, нагромаджувати їх можна нескінченно. Завдяки тому, що капіталістичні підприємства все виробляють для продажу і всі елементи виробництва купують на ринку, створюється особливий ринковий механізм стимулювання і регулювання суспільного виробництва, в центрі якого перебувають гроші. На ринку розвивається конкуренція як загальносуспільне явище — конкуренція за покупця, за робоче місце, за вигідне замовлення тощо. По суті, в усіх цих випадках ведеться боротьба за отримання більшої суми грошових доходів. Оскільки перемагає той, хто спроможний одержати найкращі результати в такому змаганні, конкуренція, а значить і гроші, стають рушійною силою науково-технічного прогресу, зростання продуктивності суспільної праці, інтенсифікації виробництва, забезпечення високої якості продукції та ін. Тим самим створюються могутні стимули для розвитку капіталістичного виробництва.
30. МЕТОД РОЗРАХУНКУ ВВП ЗА ВИТРАТАМИ.
Метод кінцевого використання, або по витратах – при цьому методі підсумовуються витрати всіх економічних агентів, тобто домашніх господарств, на поточне споживання, заощадження населення, витрати підприємств на розширення виробництва, витрати держави на закупівлю продукції.
ВВП = С + І + G + Хn, де
С – витрати населення на особисте споживання. Є найбільшим компонентом ВВП. Являють собою витрати громадян на купівлю споживчих товарів і послуг: товарів короткочасного користування, товарів тривалого користування, споживчих послуг. Проте сюди не входять витрати на закупівлю державних товарів, щоб виключити повторний рахунок.
І – до них належать реальні валові приватні внутрішні капіталовкладення. Найбільше мінливий компонент ВВП. Вони складаються з придбання бізнесом машин, обладнання, витрати на будівельно-монтажні роботи, капітальний ремонт будівель, а також зміна запасів нереалізованої продукції виробничого і споживчого призначення. Валові інвестиції – це сума чистих інвестицій і амортизації. Чисті інвестиції збільшують запаси капіталу в народному господарстві. Не включають витрати на придбання цінних паперів, тому що вони є фіктивним капіталом.
G – державні витрати на купівлю продуктів і ресурсів. Вони включають витрати держави на чутримання держустанов, купівлю ресурсів, утримання армії, будівництво шкіл тощо. Водночас дані витрати виключають державні трансферти у вигляді виплат пенсій, допомоги і т. ін. Це пов'язано з тим, що трансферти утворюються в результаті оподаткування і використовуються громадянами на споживчі витрати, тобто вони уже включені в раніше розглянуті складові ВВП.
Хn – чистий експорт – це різниця між експортом і імпортом або сальдо торгового балансу.