Розрахунок часу для виходу ланки ГДЗС
Тзах.дії = Рпоч. ,
7 (5)*
де: Тзах.дії – середнє значення загального часу захисної дії апарату;
(5)* - розрахунок для апаратів АСВ-2
Середній час роботи ланки в задимленому середовищі складає:
Троб. = Рпоч. – Р рез. ,
7 (5)*
де: Троб. – середне значення часу роботи ланки в задимленному середовищі;
7 – усереднене значення витрати повітря газодимозахисником при роботі в апараті за одну хвилину (бар/хв.);
(5)* - розрахунок для апаратів АСВ-2
Час, при якому ланка повинна повернутися із задимленого середовища:
Тпов. = Тпр. + Троб.
Приклад: Початковий тиск у балоні становить 295 бар. Середній час захисної дії апарату при роботі ланки в задимленому середовищі становить 35 хв. (Троб = 35 хв.). Якщо ланка почала працювати о 14 год. (Тпр. = 14 год. 00 хв.), то вона повинна повернутися о 14 год. 35 хвилин.
Методика
проведення розрахунків параметрів роботи в респіраторах Р-30
1. Розрахунок контрольного тиску (Р вих.) повітря (кисню) в ЗІЗОД, при якому ланці ГДЗС необхідно виходити на свіже повітря, полягає в наступному. Для повернення від місця здійснення оперативних дій із загазованих і задимлених середовищ на свіже повітря необхідно залишити в балонах (балоні) ЗІЗОД стільки кисню, скільки його було витрачено при пересуванні до місця роботи (Р пер.) плюс половина цієї кількості на непередбачені обставини (витрати) та додати остаточний тиск, що необхідний для стійкої роботи редуктора (Р ред.).
Для звичайних умов роботи
Р вих. = 1,5 Р пер. + Р рез.
Для важких умов роботи
Р вих. = 2,0 Р пер. + Р рез,
де: Р рез. = 3 МПа (30 кгс/см2),
Приклад: Перед входом ланки ГДЗС у загазоване (задимлене) середовище мінімальний тиск кисню у балонах Р-30 становив відповідно 16 МПа. За час пересування до місця роботи він знизився до 15 МПа, тобто падіння тиску кисню склало 1,0 МПа.
Виходячи з цього, контрольний тиск повітря, при досягненні якого необхідно виходити на свіже повітря, складатиме:
Р вих. = 1,5 х 1,0 МПа (10 атм) + 3,0 МПа (30 атм) = 4,5 МПа.(45 атм.)
2. При роботі у важких умовах (підземних спорудах метрополітену, трюмах кораблів, підвалах із складним плануванням, у будинках підвищеної поверховості) Р контр. розраховується за умови того, що повітря (кисню) на непередбачені обставини повинно бути рівним, як мінімум, значенню максимального падіння тиску кисню у балонах на шлях пересування до місця роботи.
Р вих. = 2 Р пер. + Р рез.
Приклад: Перед входом ланки (відділення) ГДЗ у загазоване (задимлене) середовище мінімальний тиск кисню у балонах респіраторів Р-30 становив 16 МПа. За час пересування до місця роботи у трюмі парому він знизився відповідно до 14 МПа, тобто падіння тиску кисню склало 2,0 МПа. Тоді, контрольний тиск кисню, при досяганні якого необхідно виходити на свіже повітря, дорівнює:
Р вих. = 2 х 2,0 + 3,0 = 7,0 МПа.
Як висновок, контроль за роботою ланки (відділення) щодо виходу на свіже повітря буде здійснюватися за показниками газодимозахисника з найменшим тиском у балоні та при залишках тиску у 7,0 МПа необхідно особовому складу виходити із загазованого (задимленого) середовищ.
3. Для визначення часу роботи (Т роб.) ланки ГДЗС у загазованому (задимленому) середовищі необхідно визначити найменше у складі ланки ГДЗС значення тиску (P2) кисню, в балонах (балоні) ЗІЗОД безпосередньо поблизу осередку пожежі (місця ліквідації наслідків аварії), відняти від нього значення тиску кисню, що необхідно для забезпечення роботи ЗІЗОД для повернення на свіже повітря (Р контр.), отриману різницю помножити на місткість балонів (балону) (Vб (л)) та поділити на середнє значення витрати повітря або кисню (Q), атмосферного тиску (Р) та коефіцієнту стискання (Кст.). Тобто:
Троб. = ( Р2 - Р контр.) х Vб.,
Р х Q х Кст.
де: Ρ = О,1 МПа (1 кгс/см2);
Q = 2 л/хв. – постійна подача за умов спрацьовування легеневого автомату та промивання дихального мішка киснем для апаратів регенеративного типу;
Кст. = 1 - для апаратів з Р роб. = 19,6 МПа (200кгс/см2);
Кст. = 1,1 – для апаратів з Р роб. = 29,4 МПа (300 кгс/см2).
Приклад: Перед входом ланки ГДЗС у загазоване (задимлене) середовище мінімальний тиск кисню у балоні Р-30 складав 16 МПа. За час пересування до місця роботи він знизився до 15 МПа, тобто падіння тиску кисню склало 1,0 МПа. Тоді,
Троб. = (15-4,5)х2= 105 хв.,
0,1х2,0х1,0
де: 15 МПа – найменше у складі ланки ГДЗС значення тиску (P2) кисню, в балонах (балоні) ЗІЗОД безпосередньо поблизу осередку пожежі (місця ліквідації наслідків аварії),:
4,5 МПа – Р контр., який визначено за пунктом 1;
2л - місткість балона Р-30;
2 л/хв. – середнє значення витрати кисню;
0,1 МПа – атмосферний тиск;
1,0 - коефіцієнт стискання.
Таким чином, час тривалості роботи ланки ГДЗС у загазованому (задимленому) середовищі, а саме поблизу осередку пожежі (місця ліквідації наслідків аварії) складе 105 хвилин.
4. Для визначення очікуваного часу повернення ланки ГДЗС з загазованого (задимленого) середовища на свіже повітря командир ланки перед включенням у ЗІЗОД встановлює у підлеглих найменший тиск і повідомляє його постовому на посту безпеки. Постовий ПБ робить розрахунок і називає очікуваний час повернення ланки із загазованого (задимленого) середовища.
Для отримання контрольного очікуваного часу повернення ланки ГДЗС (Т пов.) необхідно до часу включення ланки ГДЗС у ЗІЗОД додати час тривалості роботи ланки ГДЗС у загазованому (задимленому) середовищі.
Приклад: Ланка ГДЗС включилася у ЗІЗОД перед входом у загазоване (задимлене) середовище о 20 годині 34 хвилини. Для визначення контрольного очікуваного часу повернення ланки (відділення) ГДЗ із загазованого (задимленого) середовища використовуємо наступну формулу:
Т пов. = Т вх + Троб, а саме:
Тпов. = 20 год. 34 хв. + 105 хв.(1 год.45 хв.) = 22 год. 19 хв.
__________________
Додаток 10