Збудливі тканини

Кров

1. При тривалому голодуванні у людей з'являються "голодні"набряки. В чому причина їх появи?

А. Зниження онкотичного тиску крові*

B. Підвищення онкотичного тиску крові

C. Зниження секреції вазопресину

D. Підвищення секреції вазопресину

E. Зниження осмотичного тиску крові

Відповідь: причиною появи «голодних» набряків є зменшення в плазмі крові білків, у першу чергу альбумінів, які створюють онкотичний тиск, утримуючи воду в судинному руслі.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.237, 247.

 

2.При визначенні групи крові за системою АВ0 аглютинацію еритроцитів досліджуваної крові викликали стандартні сироватки І та III груп і не викликала сироватка II групи. Які аглютиногени є в цих еритроцитах?

A. А*

B. В

С. С

D. А та В

E. Аглютиногенів немає

Відповідь: сироватки крові І та ІІІ груп містять аглютиніни αβ і α відповідно, які склеюють еритроцити, що містять аглютиноген А.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.268-269.

 

3. При профогляді у людини, що не має скарг на стан здоров'я, виявлено лейкоцитоз. Причиною цього може бути те, що кров для аналізу здана після:

А. Фізичного навантаження*

B. Розумової праці

C. Відпочинку на курорті

D. Значного вживання води

E. Вживання алкоголю

Відповідь: кров для аналізу слід брати вранці, натще, у лежачому положенні при розслабленні мускулатури, оскільки фізичне навантаження викликає «фізіологічний» або перерозподільний лейкоцитоз, який є наслідком виходу більш концентрованої крові з депо.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.264.

 

4.При медогляді хлопчика 5 років виявили значне підвищення числа еозинофілів в одиниці об'єму крові. Що із вказаного може бути причиною еозинофіли?

A. Глистні інвазії*

B. Ожиріння

C. Гіподинамія

D. Гіпотермія

E. Фізичне навантаження

Відповідь: еозинофіли вважають ефекторами протипаразитарного імунітету за рахунок здатності продукувати специфічні білки з паразитоцидною дією, фагоцитарної активності стосовно паразитів.

Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека. С.-Петербург, 1998.-С.187.

 

5.При обстеженні чоловіка 45 років, що тривалий час перебував на рослинній дієті, виявлено негативний азотистий баланс. Яка особливість раціону стала причиною цього явища?

А. Недостатня кількість білків*

B. Надмірна кількість води

C. Надмірна кількість вуглеводів

D. Недостатня кількість жирів

E. Недостатня кількість жирів і білків

Відповідь: при збалансованому харчуванні спостерігається азотиста рівновага, рослинна ж їжа не містить необхідної кількості й якості білків, тому розпад білка переважає на його надходженням: негативний азотистий баланс.

Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека. С.-Петербург, 1998.- С. 362-364.

 

6.У жінки напередодні пологів ШОЕ 40 мм/год. Така величина ШОЕ зумов­лена тим, що в крові підвищений вміст:

A. Еритроцитів

B. Альбумінів

C. Білків

D. Ліпопротеїнів

Е. Фібриногену*

Відповідь: під час вагітності, особливо перед пологами рівень фібриногену в крові зростає, т.я. під час пологів можлива кровотеча, а ШОЕ зростає пропорційно наростанню концентрації високомолекулярних білків плазми і, тобто дисбалансу між фракціями низько- і високомолекулярних.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.252.

 

7.При визначенні групи крові за системою АВ0 аглютинацію еритроцитів досліджуваної крові викликали стандартні сироватки І та II груп і не викликала III групи. Які аглютиногени містяться в цих еритроцитах?

А. А та В

В. С

С. А

D. D та С

Е. В*

Відповідь: сироватки крові І та ІІ груп містять аглютиніни αβ та β відповідно, тому відбулася аглютинація тих еритроцитів, які містять аглютиноген В.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.267-268.

 

8. Клінічні дослідження крові рекомендується проводити натщесерце і зранку. Які зміни компонентів крові мо­жливі, якщо провести забір крові після прийому їжі?

A. Зниження числа тромбоцитів

B. Збільшення білків плазми

C. Збільшення числа еритроцитів

D. Збільшення числа лейкоцитів*

E. Зниження числа еритроцитів

Відповідь: дослідження крові проводять натще і вранці тому, що фізичне навантаження, емоційне збудження і прийом їжі викликають «фізіологічний» перерозподільний лейкоцитоз. Кількість лейкоцитів у крові збільшується за рахунок їх активного виходу із кісткового мозку і зміни засобу циркуляції.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.263-264.

 

 

9.У хворого має місце позаклітин­ний набряк тканин (збільшені розміри м'яких тканин кінцівок, печінки тощо). Зменшення якого параметру гомеоста­зу є найбільш ймовірною причиною розвитку набряку?

А. Гематокриту

В. Онкотичного тиску плазми крові *

С. В'язкості

D. pH

Е. Осмотичного тиску плазми крові

Відповідь: онкотичний тиск плазми крові створюється білками крові, причиною появи набряків тканин є зменшення в плазмі крові білків, які, створюючи онкотичний тиск, утримують воду в судинному руслі.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.237, 247.

 

10.У жінки 45 років у період цвітіння трав з'явилось гостре запальне захво­рювання верхніх дихальних шляхів та очей: гіперемія, набряк, слизове виді­лення. Який вид лейкоцитозу буде най­більш характерним при цьому?

A. Лімфоцитоз

B. Нейтрофілія

С. Еозинофілія*

D. Моноцитоз

E. Базофілія

Відповідь: еозинофільна реакція виникає у відповідь на дію алергенів у т.ч. пилку під час цвітіння трав для інактивації ряду субстанцій анафілаксії.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.265.

 

11. При повному (з водою) аліментар­ному голодуванні розвинулися генералізовані набряки. Який із патогенети­чних факторів у цьому випадку є прові­дним?

A. Підвищення осмотичного тиску міжклітинної рідини

B. Зниження осмотичного тиску плазми крові

С. Зниження онкотичного тиску плазми крові*

D Підвищення онкотичного тиску тка­нинної рідини

E. Зниження гідростатичного тиску міжклітинної рідини

Відповідь: причиною появи «голодних» набряків є зменшення в плазмі крові білків, які створюють онкотичний тиск, утримуючи воду в судинному руслі.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.265.

 

12. При лабораторному дослідженні крові пацієнта 33 років виявлено реак­цію аглютинації еритроцитів в стандар­тних сироватках І і II груп. Реакції аглютинації з сироваткою III групи і антирезусною сироваткою не відбулась. Кров якої групи, ураховуючи систему СДЕ, можна переливати в разі потреби?

А. II (А) Rh-

В. III (В) Rh-*

C. IV (АВ) Rh+

D. IV (АВ) Rh-

E. І (О) Rh+

Відповідь: сироватки І та ІІ груп містять β аглютинін, а еритроцити ІІІ групи містять аглютиноген В, отже, досліджувана кров належить до ІІІ, резус Rh групи, а тому слід переливати кров III (В) Rh групи.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.271-272.

 

13.У здорового обстежуваного в стані спокою кількість еритроцитів становить 5,65 х 1012/л. Причиною цього може бути те, що обстежуваний:

A. Відповідальний працівник міністерства

B. Вагітна жінка

C. Шахтар

D. Студент

E. Мешканець високогір'я*

Відповідь: при проживанні в умовах високогір'я стимулюється еритропоез пропорційно зменшенню парціального тиску О2, оскільки гіпоксія стимулює секрецію еритропоетинів.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.258.

 

14.При тривалому лікуванні голодуванням у пацієнта зменшилося співвідношення альбумінів і глобулінів у плазмі крові. Що з наведеного буде наслідком цих змін?

A. Збільшення ШОЕ

B. Зниження гематокритного показника

C. Збільшення гематокритного показника

D.Гіперкоагуляція
Е. Зниження ШОЕ*

Відповідь: величина ШОЕ залежить від властивостей плазми, вмісту в ній великомолекулярних білків: γ-глобулінів та фібриногену. При тривалому голодуванні зменшується вміст глобулінів і знижується ШОЕ.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.252.

 

15.У чоловіка 43-х років з видаленою ниркою були виявлені симптоми анемії. Що зумовило появу цих симптомів?

А. Зниження синтезу еритропоетинів *

В. Нестача фолієвої кислоти

C. Нестача вітаміну В12

D. Підвищене руйнування еритроцитів

E. Нестача заліза

Відповідь: стимулятором еритропоезу є еритропоетини, які виробляються в нирках, тому після видалення однієї з них, їх кількість зменшується.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.286.

 

16. Під час хірургічної операції виникла необхідність масивного перели­вання крові. Група крові потерпілого - III (В) Rh-. Якого донора треба ви­брати?

A. ІІІ (AB) Rh+

B. III (В) Rh-*

C. IV (AB) Rh-

D. II (A) Rh+

E. І (О) Rh-

Відповідь: у таких випадках слід переливати одногрупну кров, т.я. аглютиніни донора можуть викликати аглютинацію еритроцитів реціпієнта.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.271-272.

 

17.При визначенні групи крові за системою AB0 за допомогою стандар­тних сироваток були отримані наступні результати: аглютинація відбулася в сироватках І, II та III груп. Яка група досліджуваної крові?

A. Неможливо визначити

B. II (А)

С III (В)

D. IV (АВ)*

Е. І (О)

Відповідь: група досліджуваної крові IV (АВ), т.я. сироватки крові І, ІІ, ІІІ містять відповідно, аглютиніни αβ, β і α, а еритроцити IV групи містять А і В аглютиногени.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.271-272.

 

18.При визначенні групи крові за системою АВ0 за допомогою стандар­тних сироваток були отримані наступні результати: аглютинація відбулася в сироватках І та II груп і не відбулася в сироватці III групи. Яка група досліджуваної крові?

жуваної крові

A. II (А)

B. І (0)

C. IV (АВ)

D. III (В)*

E. Неможливо визначити

Відповідь: досліджувана кров відноситься до IІІ (В) групи, оскільки у сироватках І та ІІ груп містяться відповідно, аглютиніни αβ та β, а ІІІ групи –α, то аглютинація відбудеться у ІІ (А) групі і не відбудеться у IІІ (В) групі.

Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С.271-272.

 

Збудливі тканини

1. В експерименті на нерв поклали тампон з ізотонічним розчином сахарози. В цьому місці нерв втратив збудливість і провідність. Це пов'язано з тим, що у складі розчину:

А. Відсутні іони натрію *

В. Відсутні білки

С. Відсутні іони калію

D. Багато вуглеводів

Е. Відсутні іони хлору

 

Відповідь: Збудливістю називається здатність збудливої клітини відповідати на подразнення збудженням, тобто розвивати потенціал дії, який є результатом зміни іонної проникності мембрани. Деполяризація як початкова фаза потенціалу дії нервового волокна є наслідком проникнення в клітину іонів Na, позаклітинна концентрація яких в 10 раз вища, ніж внутрішньоклітинна. Тому розвиток потенціалу дії та його проведення стає неможливим в разі зниження позаклітинної концентрації чи відсутності іонів натрію (нервове волокно втрачає збудливість і провідність).

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 13-18, 21-24.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.52-53.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.10-12.

 

2. Проводять дослідження на ізольованій збудливій клітині. Встановлено, що поріг сили подразнення клітини суттє­во зменшився. Що з зазначеного може бути причиною цього?

A.Активація натрієвих каналів мембрани *

B.Інактивація натрієвих каналів мембрани

C.Інактивація кальцієвих каналів мембрани

D.Активація калієвих каналів мембра ни

E.Блокада енергоутворення у клітині

 

Відповідь: Поріг подразнення – найменша сила подразнення, яка може викликати збудження. Збудження виникає, коли мембранний потенціал клітини досягає порогового (критичного) рівня деполяризації. Оскільки деполяризація зумовлюється збільшенням проникності мембрани для іонів натрію, активація натрієвих каналів призведе до зменшення порогу сили подразнення.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 12-18.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.52-53.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.8-10.

 

3.В експерименті на постсинаптичну мембрану нейрона подіяли речовиною, яка викликала її гіперполяризацію. Проникність для яких іонів на постсинаптичній мембрані збільшилась у даній ситуації?

А. Натрію

В.Калію*

C. Марганцю

D. Магнію

E. Кальцію

Відповідь: Гіперполяризація – збільшення різниці потенціалів по обидва боки мембрани. Оскільки ця різниця визначається в першу чергу ступенем проникності мембрани для іонів калію (калієвий дифузійний потенціал), гіперполяризація може бути наслідком збільшення проникності мембрани для калію.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 12-13. 41-44, 50.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.82.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.8-10.

 

4.Внаслідок блокади іонних каналів мембрани клітини її потенціал спокою зменшився з -90 мВ до -70 мВ. Які канали заблоковані?

А. Натрієві

В. Калієві*

C. Магнієві

D. Кальцієві

E. Хлорні

Відповідь: Потенціал спокою клітини залежить від різниці концентрацій іонів по обидва боки мембрани та іонної проникності мембрани. У його виникненні найбільше значення мають іони К, оскільки у стані спокою проникність мембрани для них у 100 разів більша, ніж, наприклад, для іонів Na. Блокування калієвих каналів веде до зниження проникності мембрани для цього іону і, відповідно, до падіння величини потенціалу спокою.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 12-13.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С. 27-32, 52-53.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.8-10.

 

5.У результаті виснажливої м'язової роботи у робітника значно зменшилась буферна ємність крові. Надходженням якої кислої речовини до крові можна пояснити це явище?

A. Лактату *

B. a-кетоглутарату

C. Пірувату

D. 1,3-бісфосфогліцерату

E. 3-фосфогліцерату

Відповідь: Під час м’язової роботи значна кількість енергії для ресинтезу АТФ, що використовується для забезпечення м’язового скорочення, надходить внаслідок розпаду глюкози, яка в клітині внаслідок складних перетворень перетворюється в піруват. За достатньої кількості кисню піруват включається в цикл трикарбонових кислот і врешті розщеплюється до СО2 і Н2О з вивільненням великої кількості енергії (аеробний гліколіз). Однак у разі дуже інтенсивних навантажень аеробний ресинтез енергії виявляється недостатнім. За цих умов певна кількість енергії для ресинтезу АТФ утворюється шляхом анаеробного розщеплення глюкози, при якому піруват не включається до циклу трикарбонових кислот, а розщеплюється до лактату, який надходить до крові, зменшуючи її буферну ємність.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 27-33.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.66.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.25.

 

6.Внаслідок активації іонних каналів зовнішньої мембрани збудливої клітини значно збільшився її потенціал спокою. Які канали були активовані?

A.Натрієві та кальцієві

B. Калієві*

C.Натрієві

D.Повільні кальцієві

E.Швидкі кальцієві

 

Відповідь: Потенціал спокою клітини залежить від різниці концентрацій іонів по обидва боки мембрани та іонної проникності мембрани. Для його виникнення найбільше значення мають іони К, оскільки у стані спокою проникність мембрани для них у 100 разів більша, ніж, наприклад, для іонів Na, зумовлюючи так званий калієвий дифузійний потенціал. Отже, збільшення мембранного потенціалу спокою можливе за зростання калієвої проникності мембрани через активовані калієві канали.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 12-13.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.27-32.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.8-10.

 

7.В експерименті ізольований м'яз жаби ритмічно подразнюють електричними імпульсами. Кожний наступний імпульс припадає на період розслаблення попереднього скорочення. Яке скорочення м'язу виникає?

A Зубчастий тетанус*

B. Одиночне

C. Суцільний тетанус

D. Асинхронне

E. Тонічне

Відповідь: Тетанус – тривале високоамплітудне м’язове скорочення, зумовлене серією частих ритмічних подразнень м’язового волокна, яке виникає внаслідок додавання (сумації) амплітуд кожного наступного поодинокого м’язового скорочення до амплітуди попереднього. Якщо частота подразнення така, що кожне наступне подразнення припадає на період розслаблення попереднього скорочення, виникає неповна сумація, результатом якої є зубчастий тетанус.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 27-33.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.64-65.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.19-22.

 

8.Внаслідок дії електричного струму на збудливу клітину виникла деполяризація її мембрани. Рух яких іонів через мембрану є причиною деполяризації?

A. Ca

B. HCO3

C. K

D. Na*

E. Cl

Відповідь: Деполяризація – зниження мембранного потенціалу збудливої клітини. Внаслідок дії електричного струму на мембрану збудливої клітини відкриваються потенціалзалежні натрієві канали, через які в клітину проникають іони натрію, вносячи позитивний заряд. При цьому її мембранний потенціал знижується або змінюється на протилежний, тобто розвивається деполяризація.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 13-18.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.52-53.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.10-12, 16.

 

9.У збудливій клітині заблокували іонні канали. Це суттєво не змінило рівень потенціалу спокою, але клітина втратила здатність до генерації ПД. Які канали за­блоковано?

A.Калієві

B.Хлорні

C.Натрієві та калієві

D. Натрієві*

Е. Кальцієві

Відповідь: Збудливістю називається здатність збудливої клітини відповідати на подразнення збудженням, тобто генерувати потенціал дії, який є результатом зміни іонної проникності мембрани. Деполяризація як початкова фаза потенціалу дії нервового волокна є наслідком проникнення в клітину іонів Na позаклітинна концентрація яких в 10 раз вища, ніж внутрішньоклітинна, через активовані натрієві канали, які активуються (відкриваються) внаслідок дії на клітину подразнення порогової сили. Тому, в разі блокування натрієвих каналів генерація потенціалу дії стає неможливою.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 13-18.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.27-32, 52-53.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.8-10.

 

10.В експерименті збільшили проникність мембрани збудливої клітини для іонів калію. Які зміни електричного стану мембрани виникатимуть при цьому?

A.Деполяризація

B.Змін не буде

C.Потенціал дії

D.Локальна відповідь

Е. Гіперполяризація*

Відповідь: Потенціал спокою клітини залежить від різниці концентрацій іонів по обидва боки мембрани та іонної проникності мембрани. При цьому найбільше значення мають іони К, оскільки у стані спокою проникність мембрани для них у 100 разів більше, ніж, наприклад, для іонів Na. У стані спокою мембрана збудливої клітини поляризована, тобто, існує різниця потенціалів між внутрішньою та зовнішньою її поверхнями. Збільшення різниці потенціалів називається гіперполяризацією. Отже, зростання калієвої проникності мембрани може призвести до збільшення мембранного потенціалу спокою – гіперполяризації.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 12-13.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.27-32.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.8-10.

 

11.Під час експерименту подразнюють скелетний м'яз серією електричних імпульсів. Який вид м'язового скорочення буде виникати, якщо кожний наступний імпульс надходить у періоді вкорочення попереднього поодинокого м'язового скорочення?

А. Асинхронний тетанус

В. Суцільний тетанус*

C. Контрактура м'яза

D. Зубчастий тетанус

E. Серія поодиноких скорочень

Відповідь: Тетанус – тривале високоамплітудне м’язове скорочення, зумовлене серією частих ритмічних подразнень м’язового волокна, яке виникає внаслідок додавання (сумації) амплітуд кожного наступного поодинокого м’язового скорочення до амплітуди попереднього. Якщо частота подразнення така, що кожне наступне подразнення припадає на період попереднього вкорочення, виникає повна сумація, результатом якої є гладкий тетанус.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 29-30.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.64-65.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.19-22.

 

12.У клітині повністю заблокований синтез АТФ. Як зміниться величина мем­ранного потенціалу спокою цієї кліти­ни?

A.Незначно збільшиться

B.Істотно збільшиться

C. Зникне*

D.Спочатку зменшиться, потім збільши­ться

E.Спочатку збільшиться, потім зменшиться

Відповідь: Величина мембранного потенціалу спокою клітини залежить від різниці концентрацій іонів (у першу чергу Na+ і К+) по обидва боки мембрани, яка підтримується Na- К насосом – різновидом активного транспорту, який здійснює перенесення іонів через мембрану проти градієнту концентрації з використанням енергії АТФ. При блокуванні синтезу АТФ стає неможливим підтримання різниці концентрацій іонів і з часом відбудеться їх вирівнювання. Відповідно, мембранний потенціал спокою зникне.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 12-13.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.27-32.

 

13.Нервові волокна ізольовані одне від одного за рахунок:

А.Білої речовини.

В.Мієлінової оболонки*.

С.Астроцитів.

Д.Інтернейронів.

Е.Ізоляції немає.

Відповідь: Ряд нервових волокон у процесі розвитку мієлінізуються. Шванівські гліальні клітини накручуються на осьовий циліндр нервового волокна, утворюючи багатошарову фосфоліпідну оболонку навколо волокна – мієлінову оболонку, яка ізолює нервові волокна одне від одного.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 21-24.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.45-46.

 

14.Під впливом ацетилхоліну проникність постсинаптичної мембрани зростає для:

А.Кисню.

В.Іонів натрію*.

С.Іонів кальцію.

Д.Іонів калію.

Е.Іонів хлору.

Відповідь: Під час синаптичної передачі ацетилхолін, який виділяється пресинаптичним закінченням аксона, дифундує до постсинаптичної мембрани, де реагує з холінорецептором. Це призводить до відкриття в постсинаптичній мембрані хемочутливих натрієвих каналів, по яких натрій за концентраційним градієнтом переходить у постсинаптичну клітину. Отже, під впливом ацетилхоліну зростає проникність постсинаптичної мембрани для іонів натрію.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 27-33.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.61-63.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.23-25.

 

15.Як поширюється збудження у м’якотних нервових волокнах?

А.Безперервно по мембрані;

В.Стрибкоподібно по перехватах Ранв'є*;

С.Через шванівські клітини;

Д.По волокнах осьового циліндра;

Е.По мієліновій оболонці.

 

Відповідь: Збудження у м’якотних нервових волокнах передається стрибкоподібно по перехватах Ранв’є. Перехвати Ранв’є – це безмієлінові проміжки між шванівськими клітинами, які утворюють мієлінову оболонку. Мембрана нервового волокна в цих місцях має багато натрієвих каналів. У стані спокою поверхня мембрани в перехватах має позитивний заряд. Коли один перехват збуджується, між ним та сусіднім незбудженим перехватом виникає різниця потенціалів, яка зумовлює місцевий електричний струм, що поширюється по міжклітинній рідині вздовж волокна і збуджує сусідній перехват. Величина потенціалу дії в перехваті достатня для збудження не лише сусідніх перехватів, а й кількох наступних, внаслідок чого збудження в мієлінізованому нервовому волокні може перестрибувати через декілька перехватів Ранв’є.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 23-24.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.51, 53.

 

15.За яких умов виникає суцільне тетанічне скорочення м’яза?

А.Коли подразнення наноситься у фазу рефрактерності.

В.Коли подразнення наноситься у фазу розслаблення.

С.Коли подразнення досягає порогової сили.

Д.Коли наступне подразнення наноситься у фазу укорочення*.

Е.Коли наступне подразнення наноситься у латентний період.

Відповідь: Тетанус – тривале високоамплітудне м’язове скорочення, зумовлене серією частих ритмічних подразнень м’язового волокна, яке виникає внаслідок додавання (сумації) амплітуд кожного наступного поодинокого м’язового скорочення до амплітуди попереднього. Якщо частота подразнення така, що кожне наступне подразнення припадає на період попереднього вкорочення, виникає повна сумація, результатом якої є гладкий (суцільний) тетанус.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 29-30.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.64-65.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.19-22.

 

16.Як міняється проникність клітинної мембрани під час збудження?

А.Не міняється.

В.Стає непроникною для Na+.

С. Стає проникною для Na+ і К+*.

D. Стає непроникною для К+.

Е.Стає проникною для NaCL і KCL.

Відповідь: Під час збудження (розвитку потенціалу дії) спочатку значно зростає проникність для іонів Na+, що призводить до деполяризації. Наступне зростання калієвої проникності зумовлює реполяризацію – відновлення мембранного потенціалу спокою. Отже, під час збудження мембрана послідовно стає проникною для Na+ і К+.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 13-18.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.52.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.10-12.

 

17.У відповідь на нервовий імпульс зміна електричного заряду сарколеми називається:

А.Поляризацією.

В.Калієвою помпою.

С.Натрієвою помпою.

D.Деполяризацією*.

Е.Реполяризацією.

Відповідь: Деполяризація – зниження мембранного потенціалу збудливої клітини, або зміна його на протилежний. Внаслідок дії нервового імпульсу відкриваються натрієві канали сарколеми, через які в клітину проникають іони натрію, вносячи в клітину позитивний заряд. При цьому розвивається деполяризація мембрани.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 13-18.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.61.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.10-12.

 

18.Що називають потенціалом дії ?

А.Швидке зрушення мембранного потенціалу*.

В.Стан гіперполяризації мембрани.

С.Зміну проникності мембрани для білків.

D.Зміну проникності мембрани для води.

Е.Зміну проникності мембрани для біологічно активних речовин.

Відповідь: Потенціалом дії називаються високоамплітудні швидкі короткочасні коливання мембранного потенціалу збудливої клітини, які виникають внаслідок зміни іонної проникності мембрани у відповідь на подразнення, і здатні поширюватися по мембрані збудливої клітини.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 13-18.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.52.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.10-12.

 

19.Під час деполяризації нейронів іони Na знаходяться:

А.Назовні клітини.

В.Виходять з клітини.

С.Залишаються в середині клітини.

D-Надходять в клітину*.

Е.Блокують мембранні канали.

Відповідь: У стані спокою позаклітинна концентрація іонів натрію значно перевищує внутрішньоклітинну. Деполяризація – зниження мембранного потенціалу збудливої клітини. Внаслідок подразнення відкриваються натрієві канали мембрани, через які в клітину проникають іони натрію, вносячи в клітину позитивний заряд. При цьому розвивається деполяризація мембрани.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 13-18.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.52.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.10-12.

 

20.Чому нервову, м’язову та залозисту тканини називають збуд­ливими?

А.Тому що вони відповідають на подразнення збудженням*.

В.Тому що їхні мембрани на зовнішній поверхні мають негативний заряд.

С.Тому що для них характерна подразливість.

О.Тому що їх мембрани прониклі для біологічно активних речовин.

Е.Тому що вони здатні генерувати потенціал спокою.

Відповідь: Збудливими називаються тканини, які здатні відповідати на порогове подразнення збудженням, тобто генерувати потенціал дії та переходити в стан активності. До збудливих належать нервова, м’язова та залозиста тканини.

1. Нормальна фізіологія / за ред. В.І.Філімонова.- К.: Здоров'я, 1994.- С. 12-15.

2. В.Ф.Ганонг Фізіологія людини.–2000.– С.45, 58.

3. Агаджанян Н.А. и др. Физиология человека.– С.-Петербург.– 1998.–С.8.