Основні засади

1. Будь-яка допомога, надана Україною або країнами-членами Європейського Союзу із використанням державних ресурсів, що спотворює або загрожує спотворити конкуренцію шляхом надання переваг окремим підприємствам або виробництву окремих товарів, є несумісною з належним функціонуванням цієї Угоди в тій мірі, в якій вона може впливати наторгівлюміж Сторонами.

 

2. Проте наступне вважатиметься сумісним із належним функціонуванням Угоди:

(а) допомога соціального характеру, що надається індивідуальним споживачам, за умови, що така допомога надається без дискримінації, пов’язаної із походженням відповідних товарів;

(b) допомога на відшкодування збитків, спричинених природними катастрофами або надзвичайними ситуаціями.

 

3. Крім того, наступне може вважатися сумісним з належним виконанням цієї Угоди:

(a) допомога для сприяння економічному розвитку регіонів із надзвичайно низьким рівнем життя або із суттєвим рівнем безробіття;

(b) допомога для сприяння виконанню важливого проекту задля спільного Європейського інтересу[41], або для виправлення значних порушень нормальної роботи в економіці України чи однієї з країн-членів Європейського Союзу;

(c) допомога для сприяння розвитку певної економічної діяльності або певних економічних сфер,якщо така допомога не має несприятливого впливу на умови торгівлі всупереч інтересам Сторін;

(d) допомога для підтримки культури та збереження культурної спадщини, якщо така допомога не має несприятливого впливу на умови торгівлі, що суперечить інтересам Сторін.

(е) допомога для досягнення цілей, дозволених відповідно до правил ЄС щодо горизонтальних блоків виключень та правил щодо горизонтальної і галузевої державної допомоги, яка надається відповідно до умов, викладених у них;

(f) допомога для інвестицій для забезпечення відповідності обов’язковим стандартам, визначеним директивами ЄС, вказаними у Додатку XXIX до Глави 6 «Екологія» Розділу V цієї Угоди, протягом зазначеному у ньому періоду імплементації, зокрема адаптацію підприємств та обладнання до нових вимог, яка може бути дозволена в обсязі до 40% від прийнятних витрат.

 

4. Підприємства, уповноважені надавати послуги, що мають загальний економічний інтерес, або такі, що мають характер прибуткової монополії, підпорядковуються правилам, які містяться у цій Частині в тій мірі, в якій застосування цих правил юридично або фактично не перешкоджає виконанню окремих завдань, визначених для них. Розвиток торгівлі не має зазнавати впливу до такого заходу, що це суперечило б інтересам Сторін.

 

Терміни, що використовуються у цій Частині, роз’ясняються далі у Додатку ХХІІІ.