Практичне заняття № 1 1 страница

ББК 88.5

Навчально-методичний посібник призначений надати допомогу студентам сформувати необхідні знання з фізіології і психології праці та оволодіти вмінням застосовувати їх безпосередньо в практичній діяльності. Посібник містить програму навчальної дисципліни, методичні рекомендації до виконання самостійної роботи, методичні рекомендації до семінарських та практичних занять, методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань, список рекомендованої літератури.

Розглянуто та схвалено Вченою радою факультету управління персоналом та економіки праці

Протокол № 1 від 29.08.2011р.

Розглянуто та схвалено

на засіданні кафедри

управління персоналом

та економіки праці

Протокол № 2 від 12.09.2011 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

Вивчення навчальної дисципліни «Фізіологія і психологія праці» є важливою складовою підготовки фахівців з управління персоналом та економіки праці. На основі фундаментальних знань з даної дисципліни вирішуються прикладні проблеми фізіології і психології праці, пов’язані з психофізіологічним обґрунтуванням організації конкретної праці та соціально-психологічних аспектів життєдіяльності працівників.

Метою дисципліни “Фізіологія і психологія праці”є формування системи знань про закономірності функціонування людського організму в процесі праці, активізацію психічних функцій працівника, психофізіологічні, соціально-психологічні та мотиваційні механізми ефективної праці, а також практичних навичок і вміння щодо проектування організації праці з урахуванням людського фактора.

Компетенції,які необхідно сформувати в результаті вивчення навчальної дисципліни:

системні:

- здатність застосовувати знання з фізіології і психології праці у професійній діяльності в сучасних організаціях як відкритих соціально-економічних системах;

- здатність до навчання та постійного підвищення рівня професійних знань;

інструментальні:

- здатність аналізувати та систематизувати інформацію з основних питань программного матеріалу навчальної дисципліни з різних джерел (підручник, навчальний посібник, нормативно-правові документи, періодичні видання, Інтернет та ін.);

- вміння ефективно використовувати свій робочий час;

міжособистісні:

- здатність здійснювати ефективні міжособистісні комунікації, удосконалювати емоційні здібності як інструмент розвитку у майбутніх менеджерів навичок управління людьми на індивідуальному, міжособистісному та груповому рівнях;

спеціальні:

- вміння використовувати у професійній діяльності досягнення з ефективної організації трудової діяльності та вивчення потенційних можливостей психіки людини з метою якомога повнішої реалізації творчого потенціалу працівників на сучасному підприємстві;

- володіння прийомами та методами підвищення працездатності і профілактики перевтоми працівників;

- уміння організувати робоче місце для раціоналізації трудових процесів;

- володіння навичками оптимізації виробничого середовища;

- здатність аналізувати умови праці та проектувати режими праці та відпочинку;

- вміння розробляти рекомендації щодо вдосконалення професійної орієнтації, професійного відбору й виробничого навчання;

- володіння прийомами стимулювання трудової активності працівників на основі вдосконалення механізму мотивації.

Завдання дисципліни “Фізіологія і психологія праці” полягає у вивченні закономірностей фізіологічних реакцій організму працівника, формуванні функціональних станів, динаміки психічних функцій, працездатності і розвитку втоми в процесі праці; набутті навичок психофізіологічних досліджень з метою оцінювання працездатності і втоми працівника, важкості праці, а також психофізіологічної раціоналізації праці.

Предметом дисципліни є закономірності динаміки фізіологічних і психічних функцій людини в процесі праці.

Послідовність вивчення програми матеріалу є традиційною і обумовлена внутрішньою логікою тем дисципліни. Вивчення навчальної дисципліни “Фізіологія і психологія праці” базується на знаннях, одержаних студентами при вивченні дисциплін “Психологія і педагогіка”, “Етика і естетика”, “Політична економія”, “Безпека життєдіяльності”.

Структурними складовими посібника є:

· Програма навчальної дисципліни.

· Методичні рекомендації до самостійної роботи до кожної теми дисципліни. В цьому блоці в розрізі кожної теми наводяться план вивчення теми, навчальні цілі, методичні рекомендації до вивчення теми (вони спрямовують процес навчання та чітко визначають, про що саме студенти повинні дізнатися, вивчаючи тему), питання до самоконтролю (вони концентрують увагу студентів на найсуттєвіших питаннях, вказують на найважливіші аспекти теми, допомагають засвоїти матеріал), тести, за допомогою яких студент може перевірити рівень засвоєння теоретичного матеріалу, вправи до самоаналізу.

· Методичні рекомендації до семінарських занять. В цьому блоці надаються план семінарського заняття, питання для обговорення та ситуації для аналізу.

· Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань. В цьому блоці надаються перелік індивідуальних завдань до

модульного контролю у межах першого модулю та індивідуальні завдання у межах другого модулю.

· Підсумковий контроль.

Навчально-методичний посібник розроблений відповідно до навчального плану підготовки бакалаврів в галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво», програми навчальної дисципліни «Фізіологія і психологія праці» та розрахований на студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, які навчаються за навчальними планами підготовки бакалаврів, а також викладачів навчальної дисципліни «Фізіологія і психологія праці».

1. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Фізіологія і психологія праці»

1.1.ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1.2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Фізіологія і психологія праці»

Модуль 1. Теоретико-методологічні та прикладні аспекти в галузі фізіології і психології праці

Змістовий модуль 1. Закономірності функціонування людського організму в процесі праці

Тема 1. Предмет, методи і завдання дисципліни

Праця як основний вид діяльності людини. Соціально-економічна і психофізіологічна суть праці. Функції і зміст праці. Мотив, мета, результат праці. Трудові навантаження, їх класифікація та еволюція. Класифікація трудової діяльності залежно від співвідношення навантажень на працівника. Фізична, розумова і нервово-напружена праця.

Предмет дисципліни – закономірності динаміки фізіологічних і психічних функцій людини в процесі праці. Методичні принципи фізіології і психології праці. Методи досліджень. Зміст, завдання і зв’язок курсу з іншими дисциплінами.

Історія розвитку фізіології та психології праці. Сучасний стан та проблеми фізіології та психології праці в період переходу до ринкових відносин.

Тема 2. Центральна нервова регуляція трудової діяльності

Нервова система як провідна фізіологічна система. Будова і властивості нервової системи. Нервова клітина як основна структурна одиниця нервової системи. Класифікація нервових клітин за функціями. Центральна нервова система (ЦНС). Нервові процеси – збудження і гальмування та закономірності їх взаємодії: іррадіація, концентрація, індукція. Властивості нервових процесів: сила, рухливість, урівноваженість як фізіологічна основа темпераменту.

Функціональна рухливість (лабільність) і парабіоз. Прояви парабіозу в процесі праці.

Аналізатори, їх побудова, функції та класифікація. Поняття про адаптацію та сенсибілізацію. Пороги і діапазон чутливості аналізаторів (мінімальний, максимальний, оптимальний, диференціальний), їх урахування в оптимізації інформаційних потоків і організації праці.

Вища і нижча нервова діяльність. Рефлекторна функція ЦНС. Умовні та безумовні рефлекси. Рефлекторна дуга. Вчення І.П. Павлова про сигнальні системи. Співвідношення першої і другої сигнальної систем у різних видах трудової діяльності.

Рефлекс як основа трудової діяльності. Динамічний робочий стереотип як одиниця трудової поведінки людини, умови його формування і вдосконалення.

Інтегративна функція ЦНС, її суть і мета – підтримання гомеостазу організму і досягнення результату праці. Функціональна система. Мета, програма і результат дії. Зворотна аферентація.

Координаційна функція ЦНС. Принципи координації. Домінанта як тимчасово переважаючий рефлекс. Роль домінанти в процесі праці.

Тема 3. Фізіологія рухового апарату людини і раціоналізація трудових процесів

Будова рухового апарату людини та функції його елементів. Рухові одиниці, їх види і функції. Кінематична пара як елемент виконавського органа рухового апарату. Поняття про ступінь свободи рухів. Координація рухів як спосіб обмеження зайвих ступенів свободи рухів. М’язова сила і витривалість. Методи вимірювання. Суть фізіологічного закону середніх навантажень і середніх швидкостей скорочення м’язів та його використання в нормуванні праці.

Динамічна і статична робота. Праця як поєднання динамічних рухів і статичної напруги. Локальний і регіональний характер м’язових навантажень. Гіподинамія та її наслідки.

Робоча поза працівника. Різновиди робочих поз та їх фізіологічна характеристика. Виробничі та фізіологічні вимоги до раціоналізації робочої пози. Робоче місце та ергономічні вимоги до його планування і організації.

Трудовий процес, його суть і елементи: операція, прийом, дія, рух. Фізіологічні принципи раціоналізації трудових рухів. Методи вивчення трудових рухів. Єдність фізіологічних і психологічних процесів у трудовій діяльності. Психологічні структурні особливості трудових процесів, зумовлені співвідношенням перцептивних, мнемічних, моторних дій. Психологічні вимоги до проектування трудових процесів.

Тема 4. Фізіологічні реакції організму людини на трудові навантаження та умови праці

Єдність людського організму з навколишнім середовищем. Принципи взаємодії: врівноважування, пристосування та опірність несприятливим факторам. Фізіологічні резерви організму. Поняття і механізми адаптації. Гомеостаз як ознака адаптованості організму до навколишнього середовища. Активна адаптація людини в процесі праці.

Енергетика трудової діяльності. Обмін речовин і енергії. Основний обмін і добові затрати енергії. Класифікація робіт на основі енергетичних затрат.

Вплив трудових навантажень і умов праці на функціонування органів дихання та серцево-судинну систему працівника. Класифікація робіт за показниками легеневої вентиляції, споживання кисню, частоти пульсу. Механізм терморегуляції організму людини в процесі праці.

Закономірності відновлення фізіологічних функцій працівника до вихідного рівня під час відпочинку. Поняття про оптимальний стан організму.

Тема 5. Закономірності активізації психічних процесів людини у трудовій діяльності

Психіка як суб’єктивне відображення об’єктивного світу. Функції психіки. Психіка і свідомість. Класифікація психічних явищ: процеси, стан, властивості особистості. Пізнавальні психічні процеси. Відчуття і сприймання як процеси чутливого пізнання, їх властивості і роль у процесі праці. Пам’ять, її компоненти і типи. Довготривала, короткотривала і оперативна пам’ять. Мислення, його суть, операції, види. Репродуктивне і творче мислення. Роль мислення і пам’яті в трудовій діяльності. Увага і воля як регулюючі психічні функції. Види і властивості уваги. Методи вивчення психічних процесів. Можливості активізації психічних функцій у процесі праці.

Тема 6. Психічні властивості особистості, їх розвиток і прояви в трудовій діяльності

Індивід і особистість. Загальна характеристика психічних властивостей особистості. Здібності, їх види та рівень розвитку. Професійні здібності. Інтелект. Темперамент, його фізіологічна основа і типи. Характер, його основні складові – воля, почуття, розум та індивідуальні особливості. Потреби, інтереси, мотиви, установки, рівень домагань, самооцінка, переконання особистості як фактори трудової поведінки і ефективності діяльності. Методи вивчення психічних властивостей особистості.

Змістовий модуль 2. Суть працездатності, втоми і монотонності, їх показники, динаміка, методи дослідження

Тема 7. Працездатність людини та закономірності її динаміки

Працездатність людини як фізіологічна основа продуктивності праці. Суть, фактори і основні рушійні сили працездатності. Межа та фізіологічний механізм регуляції працездатності. Функціональні системи в працездатності: основна, побічна, відновлювальна. Функціональні стани працівника: нормальний, пограничний, патологічний, їх ознаки. Показники динаміки працездатності. Крива працездатності та характеристика її фаз. Динаміка працездатності при різних видах праці протягом робочого дня, доби, тижня, місяця, року. Методика інтегральної оцінки працездатності. Заходи щодо підвищення працездатності та ефективності трудової діяльності.

Тема 8. Виробнича втома і заходи запобігання перевтоми працівників

Втома як етап у динаміці працездатності, її фізіологічна та біологічна суть. Локально-гуморальні теорії втоми, їх критична оцінка. Нейрогенна (коркова) теорія втоми. Причини і механізми втоми. Об’єктивні показники втоми і суб’єктивне відчуття стомлення. Перевтома та її наслідки. Особливості втоми при фізичній, розумовій і нервово-напруженій праці. Заходи щодо запобігання перевтомі працівників.

Тема 9. Психофізіологічна суть монотонності та способи підвищення змістовності праці

Об’єктивні передумови появи монотонних і сенсорно-напружених робіт. Фізіологічна суть, ознаки, критерії, види монотонності. Вплив монотонності на працездатність людини і продуктивність праці. Психічні стани працівника при виконанні монотонних робіт. Змістовність праці та її показники. Психофізіологічний аналіз трудових процесів і операцій як метод оцінки змістовності праці та виявлення причин помилок при їх виконанні. Заходи щодо запобігання монотонності праці та зниження ї негативного впливу на працівника: фізіологічна раціоналізація трудових процесів і операцій; чергування операцій і суміщення трудових функцій і психологічна стимуляція; оптимізація темпу і ритму роботи; застосування естетичних факторів; реорганізація конвеєра.

Тема 10. Психофізіологічні особливості та принципи організації операторської праці

Суть операторської праці, її особливості та різновиди. Контактний і дистанційний способи керування виробничими процесами та об’єктами. Поняття про систему “людина–техніка–середовище”. Типи людино-машинних систем. Структура і етапи діяльності оператора. Психомоторика. Вимоги до психічних функцій працівника. Інформація забезпечення. Монотонія і політонія. Сенсорна депривація. Емоційні стани оператора. Надійність оператора та показники ефективності праці.

Сенсорне і моторне поля на робочому місці оператора. Психофізіологічні вимоги і принципи компонування інформаційних пристроїв і пультів керування.

Інженерна психологія та ергономіка, їх предмет, проблеми і значення для проектування систем “людина–техніка–середовище” і організації праці.

Тема 11. Виробниче середовище та його вплив на організм і працездатність людини

Умови праці як частина навколишнього середовища. Санітарно-гігієнічні умови праці та їх вплив на фізіологічні системи працівника. Комфортне, відносно дискомфортне, екстремальне та надекстремальне робоче середовище. Категорії робіт в залежності від затрат енергії. Фізіологічна дія газового складу, тиску та забруднення повітряна організм людини. Вплив вібрації та шуму. Естетичні та соціально-психологічні вимоги до виробничої обстановки.

Змістовий модуль 3. Теоретичні та прикладні аспекти важкості та інтенсивності праці; методи проектування раціональних режимів праці і відпочинку; психофізіологічні та організаційні основи профорієнтації, профвідбору та виробничого навчання в ринкових умовах

Тема 12. Важкість праці та методи її оцінювання

Фактори важкості праці – трудові навантаження і умови праці. Суть і показники важкості праці. Медико-фізіологічне обґрунтування важкості праці. Важкість та інтенсивність праці, їх взаємозв’язок. Функціональний стан працівника (нормальний, пограничний, патологічний) як інтегральний показник класу важкості праці. “Ефект Сєченова” як критерій оцінки функціонального стану людини. Категорії важкості праці та їх характеристика. Методика інтегральної бальної оцінки важкості праці. Вплив важкості роботи на працездатність і продуктивність праці. Заходи щодо зменшення важкості та оптимізації інтенсивності праці.

Тема 13. Фізіологічні основи проектування раціональних режимів праці та відпочинку

Режим праці та його складові: змінність, тривалість, темп, ритм, інтенсивність. Перерви для відпочинку: щорічна, щотижнева, міжзмінна, внутрішньозмінна, їх призначення та особливості. Регламентований та нерегламентований відпочинок. Поняття режиму та відпочинку. Фізіологічні передумови для встановлення періодів роботи і відпочинку.

Методичні принципи проектування і критерії раціональності режимів праці та відпочинку. Внутрішньозмінний режим. Мікро- і макропаузи. Методика нормування часу на відпочинок. Методи встановлення часу на відпочинок при виконанні різних видів робіт. Форми відпочинку. “Ефект Сєченова” як фізіологічна основа активного відпочинку і переміни діяльності. Методи релаксації. Застосування функціональної музики на виробництві. Вплив режимів праці та відпочинку на економічні результати і здоров’я працівників.

Тема 14. Психофізіологічні основи профорієнтації і профвідбору

Суть профорієнтації та профвідбору, їх значення в умовах ринкової економіки. Класифікація професій за вимогами до людини. Трудова експертиза – прогностична і ретроспективна. Методи трудової експертизи. Професіографія, її мета і завдання. Професіограма та її структура. Психограма як складова частина професіограми. Етапи профорієнтації. Профконсультація. Психологічний профіль особистості та професії. Професійна придатність та професійна готовність. Абсолютна і відносна професійна придатність. Методи профвідбору. Використання тестів для визначення професійної придатності. Надійність і валідність тестів.

Організація роботи з профорієнтації і профвідбору.

Тема 15. Психофізіологічні основи виробничого навчання, формування трудових навичок і вмінь

Виробниче навчання, його суть і основні форми підготовки кадрів. Завдання виробничого навчання в сучасних умовах – забезпечення конкурентноздатності людини на ринку праці.

Трудові навички, їх класифікація. Робочий динамічний стереотип як фізіологічна основа трудових навичок. Поняття про інтегральний образ трудових дій і ключові фізіологічні функції. Роль тренування і вправ у формуванні трудових навичок і адаптації фізіологічних систем до трудових навантажень. Етапи формування трудових навичок. Перенесення та інтерференція трудових навичок, їх вплив на професійну мобільність працівника. Методи виробничого навчання. Уміння, їх суть і етапи формування. Поняття про нормативний спосіб та індивідуальний стиль діяльності.

Модуль 2. Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ)

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових аудиторних занять. Основними видами самостійної роботи студента з навчальної дисципліни «Фізіологія і психологія праці» є:

· Вивчення теоретичного матеріалу.

· Конспектування теоретичного матеріалу окремих питань теми.

· Засвоєння основних термінів за темою.

· Самоконтроль рівня засвоєння основних положень дисципліни (відповіді на контрольні запитання та тести).

· Виконання вправ для самооцінки.

· Підготовка до семінарських занять.

· Підготовка до підсумкового контролю (іспиту).

Модуль 1. Теоретико-методологічні та прикладні аспекти в галузі фізіології і психології праці

Змістовий модуль 1. Закономірності функціонування людського організму в процесі праці

Тема 1. Предмет, методи і завдання дисципліни

Мета:поглибити знання про структуру і логіку курсу, взаємозв’язки даної дисципліни з іншими

План вивчення теми

1. Соціально-економічна і психофізіологічна суть праці.

2. Предмет, методологічні принципи й методи дослідження у фізіології і психології праці

3. Історія розвитку та сучасні проблеми фізіології і психології праці

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчаючи питання про соціально-економічну і психофізіологічну суть праці як основного виду діяльності людини, особливу увагу необхідно звернути на такі положення і принципи:

1. Праця є свідомою, доцільною, соціально корисною діяльніс­тю, спрямованою на виробництво матеріальних благ і духовних цінностей, надання послуг;

2. Праця зумовлюється певними мотивами і передбачає досягнення конкретної мети (мотив — те, що спонукає людину до діяльності, мета — те, чого вона намагається досягти в результаті праці). Мотив може не збігатися з безпосередньою метою праці;

3. Праця є процесом прикладання людиною розумових і фізич­них зусиль для одержання корисного результату;

4. За своїм змістом праця є матеріальним процесом, який відбувається між людиною і природою, а за характером — суспільним явищем, тобто процесом взаємовідносин (соціально-трудових у тому числі) між людьми в їх спільній діяльності;

Праця постає в єдності трьох аспектів:

· предметно-дієвого;

· фізіологічного;

· психологічного.

Особливу увагу слід звернути на те, що праця є не лише дже­релом матеріальних і духовних благ, а й потребою людини, оскільки забезпечує необхідний рівень рухової активності, тренує функціональні системи, розвиває пізнавальні і комунікативні зді­бності, формуючи особистість.

Під час вивчення питання «Предмет, методологічні принципи й методи дослідження у фізіології та психології праці» слід ак­центувати увагу на тому, що у трудовому процесі людина функ­ціонує і як біологічний організм, і як особистість. Функції люди­ни як організму вивчає фізіологія праці, а функціонування її як особистості — психологія праці. Предметом курсу «Фізіологія і психологія праці» є закономірності динаміки фізіологічних і пси­хічних функцій людини в процесі праці. Методологічні принципи цієї дисципліни визначаються загальною фізіологією і загальною психологією. В конкретних дослідженнях застосовуються такі нау­кові підходи: комплексності, системності, гуманізму, особистісний.

Наукове обґрунтування засобів гуманізації праці є основним завданням фізіології і психології праці, а тому остання вважаєть­ся теоретичною основою організації праці.

Для з'ясування зв'язків фізіології і психології праці з іншими науками, місця цього предмета у вирішенні практичних завдань на виробництві слід виходити з того, що в структурі організації спільної праці виокремлюють три групи зв'язків: техніко-технологічні, економічні та соціальні.

Практичні потреби розвитку економіки, а також досягнення в галузях загальної фізіології і психології створили передумови для розвитку фізіології і психології праці. Отже, для вивчення третього питання - Історія розвитку та сучасні проблеми фізіології і психології праці - студентам необхідно чітко знати, які проблеми і як саме вирішувалися на різних етапах, які завдання постають перед фізіологією і психологією праці в період сучасного розвитку України. Взагалі фізіологія і психологія праці як самостійні наукові дисципліни почали розвиватися на початку ХХ століття. Передумовами їх розвитку були: досягнення досить високого рівня розвитку загальної фізіології і загальної психології, стрімкий розвиток продуктивних сил, впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, що вимагало раціоналізації трудових процесів, обґрунтованого професійного добору кадрів. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття виходять у світ друковані праці з практичного використання наукових даних для організації трудової діяльності та підвищення її продуктивності. Розвиток фізіології і психології праці тісно пов'язаний з іменами таких видатних вчених, як І.П.Павлов, М.Є.Введенський, О.О.Ухтомський, П.К.Анохін, В.М.Бехтерєв, М.І.Виноградов та інші. В Україні проблемами фізіології та гігієни праці займаються Київський інститут медицини праці АМН України, Український науково-дослідний інститут промислової медицини, Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці і профзахворювань, Донецький науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості. Слід звернути увагу на те, що Перехід України до ринкової економіки висуває щодо фізіології і психології праці нові завдання.

12
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒