Харчування вагітних
Харчування протягом вагітності повинно бути збалансованим. Інтелект, культура і духовність сучасної жінки не дозволяють їй використовувати принцип «їсти за двох». Енергетична цінність харчового раціону вагітної з середньою масою тіла становить близько 10048 кДж/добу (2400 ккал/добу), що на 1256 кДж (300 ккал) перевищує норму до вагітності. Збільшення маси тіла вагітної жінки не повинно перевищувати 9(6,8) — 12 (13,6) кг за період вагітності і має відбуватися за рахунок таких змін: ріст плода (в середньому 3400 кг), плаценти з плодовими оболонками (680 г), збільшення навколоплодових вод (900г), маси матки (1130 г), молочних залоз (900 г), зростання ОЦК (1600 г); скупчення рідини в нижніх кінцівках (900-1300 г). Якщо збільшення маси тіла не перевищує 4,5 кг до 20 тижнів вагітності, режим харчування потрібно змінити. Недостатнє харчування також може бути однією з причин ускладнень вагітності та народження дітей з низькою масою тіла. Разом з тим, збільшення маси тіла протягом другої половини вагітності не повинно перевищувати 350—400 г на тиждень.
Білки. Потреба вагітної у білках становить 1,3 г/кг маси тіла, для юних жінок — до 1,5 г/кг маси тіла. Під час вагітності накопичується до 350 г білка для відновлення втрат, які відбуваються під час пологів. Через недостатнє надходження білка уповільнюється ріст плода, може розвиватись анемія, підвищується перинатальна захворюваність і смертність. Джерелом повноцінного білка є м`ясо, домашня птиця, риба, молоко, кисломолочні продукти,йогурти,сир,яйця,гриби, горіхи, бобові. Не рекомендується живати велику кількість смажених, копчених і консервованих продуктів. Вуглеводи. Добова потреба у вуглеводах під час вагітності становить І50—400 г і в 3—3,5 разу перевищує потребу в жирах і білках. Вагітна жінка повинна отримувати вуглеводи переважно з продуктів, багатих на рослинну клітковину. До раціону харчування потрібно вводити хліб із борошна грубого помелу, з висівками, крупи, свіжі овочі (капуста, буряк, морква, арбузи), фрукти (яблука, чорнослив, ягоди), соки, несолодкі компоти. Через недостатність вуглеводів витрачається глікоген і білки, а внаслідок їх надлишку, особливо рафінованих вуглеводів (цукор, варення, цукерки, кондитерські вироби), розвивається ожиріння у матері, збільшується маса тіла плода, що може спричинити розвиток у нього алергічних захворювань, цукрового діабету. Надлишок вуглеводів при недостатності білків призводить до зменшення опірності організму до інфекцій. Тому починаючи з 14 тижнів вагітності вживання кондитерських виробів слід обмежувати; кількість цукру не повинна перевищувати 40—50 г на день, його доцільно заміняти бджолиним медом. Жири мають входити до раціону вагітної в кількості 85-100 г/добу (вершкове масло, сметана, олія). В олії містяться незамінні жирові кислоти, що нормалізують проникність стінки капілярів, незамінні амінокислоти, жиророзчинні вітаміни: ретинол, токоферол, філохінони, кальциферол. Кількість жирів рослинного походження має становити 40 % загальної кількості (соняшникова, кукурудзяна, маслинова олія — 2 ст. ложки на день). Надмірне вживання сметани, вершків і вершкового масла може призводити до підвищення рівня холестерину в крові і розвитку атеросклерозу. Вагітній слід уникати в харчуванні яловичого, свинячого та баранячого жирів. Мінеральні речовини. Потреба вагітної в залізі становить 30 — 60 мг щодня. Рівень гемоглобіну у багатьох жінок може бути зниженим ще до вагітності (втрата заліза з менструальною кров`ю; дієта; багато пологів). Для утворення власного гемоглобіну плід витрачає материнське залізо, білок, вітаміни, солі, мікроелементи. Протягом вагітності, пологів і лактації жінка втрачає 600—700 мг заліза (300 мг — на потреби плода, 150 мг — плаценти, 100—250 мг — через крововтрату під час пологів; 100—200 мг — з молоком). У III триместрі вагітності 200—400 мг заліза перетворюється в плаценті на ферритин, потрапляє до плода і скупчується в його печінці. Залізо надходить до організму вагітної внаслідок вживання нею червоного м`яса (нежирна яловичина), печінки,яблук,чорної смородини, сухофруктів. Залізо міститься також у хлібі, бобових, соєвих, кропі, салаті. У травному каналі всмоктується не більше 0,5—1 мг загальної кількості заліза, що надходить з харчовими продуктами. Із м`яса всмоктується 12—18 % заліза, з печінки — 5—11 %, з рослинних харчових продуктів — лише 1 — 5 % заліза. Отже, основним продуктом, що містить залізо, яке легко засвоюється, є м`ясо, потім — печінка. З початком вагітності істотно зростає потреба в кальції (до 1200 мг/день), який є необхідним для формування кісток плода. Внаслідок недостатнього надходження до організму кальцію у матері руйнуються зуби, виникають судоми литкових м`язів (частіше вночі). Основним джерелом кальцію є молоко (добова норма кальцію міститься в 1,14л молока), молочні продукти (сир, йогурт, кефір тощо). Щодо натрію, більшість вітчизняних авторів рекомендують обмежити його вживання в другій половині вагітності до 8 г/добу, а протягом останніх місяців — до 5 г/добу. Але існують і протилежні думки: кількість натрію обмежувати не слід, через те що його виведення забезпечує постійне зростання рівня прогестерону. Без спеціальних показань не є виправданим вживання діуретичних засобів під час вагітності, тому що вони призводять до зменшення ОЦК. Вода. Вагітна жінка ніколи не повинна відчувати спрагу. Добова потреба в рідині становить 35 г/кг маси тіла, з цієї кількості — 1—1,2л вільної рідини (вода, чай, компоти, соки). Через схильність до набряків вагітним рекомендують замість чаю і компотів вживати відвари і настої з трав, що мають сечогінну дію (шипшина, листя брусниці, трава толокнянки, корінь солодки, хвощ польовий тощо). Вітаміни. Потреба у вітамінах, як і в мінеральних речовинах, під час вагітності зростає. Ретинол (віт. А) відіграє важливу роль у формуванні плаценти, токоферол (віт. Е) — у розвитку плода, кальциферол (віт. D) — у формуванні його скелета, вітаміни групи В і аскорбінова кислота (віт. С) необхідні для правильного розвитку нервової системи і печінки плода. Фолієва кислота потрібна для утворення гему — білка гемоглобіну, що містить залізо. Дефіцит фолієвої кислоти може призводити до пригнічення еритропоезу і розвитку мегалобластної анемії, ускладнень вагітності (дефекти нервової трубки плода, гестоз, відшарування плаценти). Добова потреба у фолієвій кислоті — 800 мкг, що забезпечується щоденним вживанням 1 мг фолієвої кислоти додатково до їжі, яка містить залізо і білки. Ціанокобаламін (віт. В12) міститься лише в продуктах тваринного походження (м`ясо, риба). Жінки-вегетаріанки повинні додатково приймати ціанокобаламін (або полівітаміни) . Добова норма аскорбінової кислоти становить 80 мг. Великі дози її (1 г і більше) можуть несприятливо впливати на плід. Вироби з борошна грубого помелу, недроблені крупи, бобові, овочі, фрукти, м`ясо, печінка, вершкове масло, сир, як правило, забезпечують потребу вагітної у вітамінах. Взимку та рано навесні доцільно вживати полівітамінні препарати. Вагітним з екстрагенітальною патологією призначають спеціальні харчові раціони, склад яких погоджують з лікарем-терапевтом.
Режим харчування. Під час вагітності рекомендують чотириразове харчування: 1-й сніданок — о 7-9-й год (30 % енергетичної цінності продуктів); 2-й сніданок — об 11-12-й год (20 %); обід — о 14-15-й год (40 %); вечеря - о 18-19-й год (10 %); перед сном — склянка кефіру, трав`яного чаю, відвару шипшини. Останній прийом їжі повинен бути за 2 — З год до сну. З початком відпустки, пов`язаної з пологами, у зв`язку зі зменшенням енерговитрат організмом енергетичну цінність їжі доцільно зменшити за рахунок страв із борошна й кондитерських виробів. Харчовий денний раціон вагітної містить такі продукти: молоко — 3 склянки; м`ясо, птиця, риба, бобові, горіхи — 120-180 г; фрукти - 60-120 г; овочі — 90—150 г; кисломолочні продукти, сир — 120— 180г; каші, хліб, макаронні вироби — 180—330 г; яйця — одне на день, краще варене некруто; олія — 2 ст. ложки; солодощі, вершки, сметана, вершкове масло — в дуже обмеженій кількості.
Особиста гігієна. До вагітності, що планується, і протягом її перебігу потрібно ретельно санувати усі вогнища хронічної інфекції (тонзиліт, карієс, інфекція сечостатевої системи). Підвищення потреби щодо кальцію вимагає пильної уваги до стану зубів. Активізація процесів обміну в організмі вагітної потребує також ретельного гігієнічного догляду за тілом (теплий душ вранці і ввечері, частіша зміна білизни). Паритися в бані, сауні, парити ноги забороняється. Молочні залози і соски слід щоденно обмивати теплою водою з наступним розтиранням жорстким рушником (підготовка шкіри сосків до механічного подразнення). Плоскі та втягнуті соски потребують спеціального масажу з їх витягуванням. Протягом вагітності молочні залози збільшуються, стають важчими. Уникнути неприємних відчуттів і погіршення форми молочних залоз можна за допомогою підтримувального бюстгальтера, а також спеціальних фізичних вправ для тренування грудних м`язів: долоні періодично міцно стискувати на рівні піднятих до плечей ліктів (10—16 разів). Впливу на обличчя прямих сонячних променів слід уникати. Сонячні ванни (по 10—15 хв) мають відбуватися зранку (о 8—11 год) і ввечері (о 17—19 год). Купатись у морі, річці за фізіологічного перебігу вагітності не забороняється. Зростаюча концентрація естрогенів спричинюється до посиленого кровопостачання статевих органів, секреції залоз, що супроводжується збільшенням виділень із піхви, а це зумовлює розвиток мікроорганізмів. Тому туалет зовнішніх статевих органів проводять 2—3 рази на день. Гігієнічні спринцювання підчас вагітності не рекомендуються. Фізіологічне збільшення секреції слід відрізняти від симптомів вагініту й передчасного розриву плодових оболонок. Одяг вагітної має бути зручним і просторим, без стягувальних поясів і рези-нок. Починаючи з 28— 30-го тижня вагітності рекомендується носити спеціальний пояс-бандаж, щоб зменшити навантаження на хребет, а також неприємні відчуття, зумовлені скороченням зростаючої матки, запобігати надмірному розтягуванню передньої черевної стінки живота. Взуття має бути нетісним, на невисокому широкому підборі. Досить часто протягом першої половини вагітності жінок бентежить надмірна стомлюваність, підвищена потреба у сні. У другій половині ці симптоми зникають. Тривалість сну вагітної повинна бути не меншою 9—10 год на добу в добре провітреному приміщенні.
Статева активність протягом неускладненої вагітності звичайно не обмежується. Протипоказаннями до статевого життя є такі: істмікоцервікальна недостатність, мимовільні викидні в анамнезі і передчасні пологи під час попередніх вагітностей, загроза переривання цієї вагітності або загроза передчасних пологів; завчасний розрив плодових оболонок; передлежання плаценти, багатоплодова вагітність; захворювання, що передаються статевим шляхом. Простагландини сім`яної рідини й оргазм жінки призводять до скорочень матки під час статевого акту. Вітчизняні акушери рекомендують утримання від статевих зносин протягом перших 2—3 та останніх 2 місяців вагітності для профілактики мимовільних викиднів, передчасних пологів і розвитку запального процесу пологових шляхів.
Діагноз вагітності є безперечним, якщо при обстеженні визначають частини плоду, серцебиття і ворушіння плоду, при ультразвуковому дослідженні - плодове яйце. Ці достовірні ознаки вагітності з'являються не на початку її, а в пізніші терміни (V-VI місяць). У ранні терміни діагноз вагітності встановлюють на підставі гаданих і вірогідних ознак.