Урок № 34

Тема: Однорідні й неоднорідні означення

Мета:пояснити різницю між однорідними і неоднорідними означеннями, формувати вміння розрізняти їх у реченнях, розставляти розділові знаки у реченнях з однорідними означеннями; виховувати патріотичні почуття, любов до природи; розвивати увагу, уяву, логічне й образне мовлення, пам’ять.

Тип уроку:урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:підручник.

Хід уроку

 

І. Перевірка домашнього завдання.

 

* Робота біля дошки.Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

 

  Картка 1 Переписати, уставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.   Свіча бр..ніла, хлипала, згасала. Із-під копірки ночі дні бр..ли. (Б.Чіп.) Зашуміли вітри в пер..дгроззі, загули, загучали в баси. (М.Сингаївський.) А клен ро..рісся буйно, куч..ряво і не жаліє листя для вітрів. (Р.Лубківський.) Сніг падав бе..шелес..но й рівно. (М.Рильський.) І бесіда добра, і мова дзвінка бр..нітиме радісно біля хати. (Р.Лубківський.) В ліси відьомські побр..ду, квіт папороті віднайду. (А.Григоренко.)  

 

    Картка 2 Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). У першому реченні підкреслити всі члени речення.   Ріка мелодій грала, клекотіла. Заніміли, поникли, погасли ліси, і людські, і пташині мовчать голоси. Як гостро свистить гострокрила, примхлива, одважна, бездумна, безумна ластівка! З творів М.Рильського.  

 

  Картка 3 Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Пояснити вживання розділових знаків.   Сонце ласкаве не спить, не вгава, землю травою потроху вкрива. (Б.Грінченко.) Цвіт садів облетів, та не в’яне в піснях. (В.Сосюра.) Набачився ланів зелених, золотих, набачився, надихався, напився. (Олександр Олесь.) На лугах уже трави сонцем, соками, вітром налиті. (М.Сингаївський.)  

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 

* Пояснювальний диктант.Підкреслити в реченнях однорідні члени. Пояснити вживання розділових знаків при них. Чи є, на вашу думку, однорідними виділені означення?

 

Берези рідні, скромні, милі, так тепло люблені людьми! (М.Рильський.) Під сухою, скрюченою вишнею проростають паростки нові. (П.Перебийніс.) Великий строкатий дятел ударив дзьобом по стовбуру вільхи, сипнувши чергою сухих, приглушених звуків. (Є.Гуцало.)

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 58-59).

 

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.Вказати означення однорідні й неоднорідні, свою думку обгрунтувати.

 

І. Ой збереться народ після довгих віків у сім’ю українську єдину. Буде правда цвісти на вкраїнській осяяній ниві. (Б.Грінченко.) Набираюсь магнетично сили з відшумілих предківських сторіч. (І.Гайворон.) Сухою травою шепочуть мені суворі козацькі могили. (П.Перебийніс.) Луки Волині росисті, пахучі. Сиві дніпрові задумливі кручі. (Л.Забашта.)

ІІ. Нас кликав хліб на добре, чесне діло до братнього, трудящого коша. (Б.Олійник.) На столі з-під рушника виглядає житній хліб, дерев’яна сільничка, темніє пучок свіжих кучерявих польових волошок. (С.Васильченко.)

 

*Переписати, уставляючи пропущені букви. Пояснити вживання розділових знаків. Вказати означення однорідні та неоднорідні.

 

І. На павутині баб..ного літа гойда..ться осінній синій віт..р. (В.Якубенко.) Вглядався я в простори сині, з..лені, сиво-золоті. (М.Доленго.) Високо-високо зл..тіло вгору останнє баб..не літо, висвічує с..виною на сонці, короткими старечими радощами усміха..ться. (С.Васильченко.)

ІІ. Я всмокнував у серце рідну мову з цілющим материнським молоком. (Д.Луценко.) Почув я слово таке мені близьке, щемливе, рідне. (Д.Павличко.) Гірська сувора панорама вража схвильовані серця. (Д.Луценко.)

ІІ. У тремкому, дивному світінні мер..хтіли зорі ст..пові. (П.Перебийніс.) По теплих від проміння сонця скелях грілися довгохвості з..лені ящірки. (А.Кащенко.) Ч..рвоні й чорні ягоди на смак т..рпкі, соло..кі, запашні, як північ. (М.Доленго.)

 

* Робота з підручником. Виконання вправи 151.

* Пояснювальний диктант.

 

І. Вгинаються тіні похмурі в глибоку осінню блакить. (М.Доленго.) Щире, високе небо не підмалюєш квачем. (В.Симоненко.) Люблю я чисту вранішню росу. (П.Перебийніс.) Опалове світанне скло роси нечуй-траву осипало на сході. (Б.Чіп.) Зазолотіли в гілках ясенів жучки продовгувасті золотокрилі. (М.Самійленко.) Лягають на брови і коси густі тополині сніги. (П.Перебийніс.) Давно весна усміхнена напнула зелені, соковиті струни трав. (О.Башкирова.)

ІІ. Мене гнітить сіре одноманітне життя. Мені хочеться життя яскравого, блискучого, діяльного. (М.Коцюбинський.) Моє життя – саме кипіння, походи, боротьба за справедливість, в якій перемагає борець обачніший, розумніший. (З.Тулуб. ) Великими блакитними очима дивлюся я докірливо на світ. (В.Симоненко.) День минав у напруженій, гарячковій роботі. (З.Тулуб.)

 

* Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), в такій послідовності: речення з однорідними означеннями; речення з неоднорідними означеннями. Однорідні члени речення підкреслити.

 

Степ дихнув в обличчя міцним рівним вітром, сухим запахом колосся та полину. (З.Тулуб.) Суха, порепана дорога повзе, як спраглий крокодил. (Л.Костенко.) Тече Дніпро між кручами уперто розбурханий, нестримний і рвучкий. (П.Перебийніс.). Під вечір на тихе блакитне море налетіли білі вітрила. (М.Коцюбинський.). Гострими синюватими крижинками горіли осінні зорі. (З.Тулуб.)

 

* Диктант із коментуванням.

 

У Києві над кручами Дніпра, де барвляться чудові акварелі, луна струною зодчого Растреллі Андріївський блакитно-білий храм. Віки уже цей пам’ятник стоїть і в море проводжа дніпрові сині хвилі. Його красу і молодість не в силі збороти навіть сивизна століть. В гіркій нужді умільці-кріпаки розумно тут колись робили кладку... Не гребуй, а повчись у них, нащадку... Будуй палаци світлі на віки, безсмертної епохи свідки гідні, на Храм Растреллі стрункістю подібні.

Д.Луценко

 

* Творча робота. Скласти й записати стислий опис однієї з цікавих споруд міста, використавши 3-4 речення з неоднорідними означеннями.

 

*Навчальний диктант.Однорідні члени речення підкреслити. Вказати означення однорідні й неоднорідні. Прочитати написане, правильно інтонуючи речення.

У думках чомусь зринає почуте сьогодні від студента біля вогнища про той звичай далеких островитян. Десь-то в Океанії, на якомусь острові було...

Коли висадились колонізатори на той острів, то сили їхні і сили туземців були нерівні. В прийшлих зброя була вогнепальна, а в островитян - тільки старовинні бамбукові списи. Видно було захисникам квітучого острова, що загин неминучий. Усім племенем вийшли вони на свій передсмертний священний бій. Побачили завойовники перед собою трагічно-яскаве, буйне видовище. Назустріч їхнім мушкетам та гарматам рухався з самим списами святково вбраний натовп чоловіків, жінок, дітей. Всі вони були в рясних мальовничих одежах, виблискували прикрасами, ішли співаючи найкращих своїх пісень. Без почуття страху ішли та той останній, смертельний герць, захищаючись від навали спалахом краси! Ото були люди. (О.Гончар; 120 сл.)

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІІ. Домашнє завдання. Вправа 153.