ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Знаходити зв’язок між завданнями фізіології та практичними потребами лікувальної та профілактичної медицини. На прикладах демонструвати значення експериментального методу дослідження та клінічного спостереження для розвитку медичних наук. Обґрунтовувати вибір об’єктів експериментальних досліджень, використання їх у дослідах. Досліджувати етапи проведення експерименту на моделі спінальної жаби. Дотримуватись правил техніки безпеки, охорони праці та протиепідемічного режиму при експериментальних дослідженнях.
Досліджувати вплив довкілля на організм та його адаптацію на прикладах дослідження пульсу, частоти дихання у студентів при різних фізичних навантаженнях.
Розглядати на прикладах види регуляції фізіологічних функцій. Відтворювати безумовні рефлекси на моделі спінальної жаби, пояснювати їх значення для регуляції функцій організму. Зображати типову рефлекторну дугу та визначати значення її складових.
Розглядати значення принципів “теорії нервізму” І.М. Сєченова та І.П. Павлова. Пояснювати значення зворотного зв’язку для рефлекторної регуляції функцій організму та відображати його на схемі рефлекторної дуги. Розрізняти фізіологічні, функціональні системи, наводити їх приклади.
Визначати час рефлекторної реакції людини на дію різних подразників.
Практичні навички:
¾ виготовляти препарат спінальної жаби;
¾ досліджувати рефлекси на препараті спінальної жаби;
¾ визначати етапи проведення експерименту;
¾ зображати елементи рефлекторної дуги;
¾ вимірювати частоту пульсу та дихання при зміні положення тіла студентів.
Тема 2. Фізіологія і властивості збудливих тканин. Фізіологія м’язів і нейронів
ЛЕКЦІЯ
Подразливість та збудливість. Збудливі тканини. Збудження. Роль клітинних мембран в утворенні збудження. Транспорт йонів та інших речовин через мембрани, його види, механізм реалізації
Мембранний потенціал спокою (МПС), механізм утворення, методи реєстрації. Фізіологічна роль МПС. Потенціал дії (ПД), його фази, методи реєстрації, параметри ПД. Йонні механізми розвитку ПД. Фізіологічна роль ПД.
Механізм проведення нервового імпульсу мієліновими та безмієліновими нервовими волокнами. Швидкість проведення збудження, фактори, від яких вона залежить.
Властивості м’язового волокна. Механізми утворення та передачі збудження, скорочення скелетних м’язів. Будова та функції нервово-м’язового синапсу.
Функції та властивості скелетних м’язів. Типи м’язових волокон. Типи скорочення скелетних м’язів. Сила й робота м’язів. Енергетика м’язового скорочення, фази теплоутворення. Втома. Поняття про активний відпочинок.
Властивості гладких м’язів, їх функції. Автоматія.
Нейрон і нейроглія як структурно-функціональні одиниці ЦНС, їх види, функції. Нейронні ланцюги, нервові центри. Координація та інтеграція. Синапси ЦНС. Нейромедіатори, види, функції.
Процеси збудження та гальмування у ЦНС. Розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу, його фізіологічна роль. Постсинаптичне та пресинаптичне гальмування.