Пособником
#125
В якій відповіді вказано правильне положення, що стосується кваліфікації у разі конкуренції кримінально-правових норм:
1) за наявності конкуренції кількох спеціальних норм, кожна з яких передбачає кваліфікований вид злочину, перевага надається нормі, що передбачає найбільш тяжкий вид злочину;
2) за наявності конкуренції загальної і спеціальної норм перевага надається загальній нормі;
3) за наявності конкуренції норм скоєне кваліфікується за всіма конкуруючими нормами;
4) за наявності конкуренції кількох спеціальних норм пріоритет надається загальній нормі;
5) якщо скоєне не передбачене жодною із спеціальних норм, то воно кваліфікується за загальною нормою.
#15
В якій відповіді вказано правильне положення, що стосується кваліфікації у разі конкуренції кримінально-правових норм:
1) у конкуренції норми про складений злочин і норм, які утворюють такий злочин, перевага надається останнім;
2) за наявності конкуренції норм скоєне кваліфікується за всіма конкуруючими нормами;
3) у конкуренції „частини і цілого” перевага надається нормі, яка передбачає „ціле” (весь злочин в цілому);
4) у конкуренції кількох спеціальних норм пріоритет надається якійсь іншій нормі, що не є спеціальною;
5) якщо скоєне не передбачене жодною із спеціальних норм, то воно кваліфікується за загальною нормою.
#35
В якій відповіді вказано правильне положення, що стосується кваліфікації у разі конкуренції кримінально-правових норм:
1) за конкуренції „частини і цілого ” скоєне кваліфікується за сукупністю обох конкуруючих норм;
2) якщо скоєне не передбачене жодною із спеціальних норм, то воно кваліфікується за загальною нормою;
3) за конкуренції норм не застосовується звільнення від кримінальної відповідальності;
4) за конкуренції норм скоєне кваліфікується за всіма конкуруючими нормами;
5) за конкуренції загальної і спеціальної норм перевага надається спеціальній нормі.
#25
В якій відповіді вказано правильне положення, що стосується кваліфікації з урахуванням конкуренції кримінально-правових норм:
1) правил подолання конкуренції загальної і спеціальної норм не існує;
2) якщо скоєне не передбачене жодною із спеціальних норм, то воно кваліфікується за загальною нормою;
3)за наявності конкуренції кількох спеціальних норм, кожна з яких передбачає кваліфікований вид злочину, перевага надається нормі, що передбачає найбільш тяжкий вид злочину;
4) за конкуренції кількох спеціальних норм пріоритет надається нормі, яка більш “сприятлива” для особи, дії якої кваліфікуються;
5) за конкуренції норми про складений злочин і норм, які утворюють такий злочин, скоєне кваліфікується за сукупністю конкуруючих норм.
#23
В якій відповіді вказано правильне положення, що стосується кваліфікації у випадку конкуренції кримінально-правових норм:
1) за конкуренції кількох спеціальних норм пріоритет надається загальній нормі;
2) за конкуренції норм не застосовуються додаткові покарання, якщо вони передбачені хоча б однією із конкуруючих норм;
3) за конкуренції двох спеціальних норм, одна з яких передбачає вид злочину з пом'якшуючими ознаками, а інша - кваліфікований вид злочину, перевага надається нормі, яка передбачає найменш небезпечний вид злочину;
4) за конкуренції норм застосовується та з них, яка прийнята пізніше;
5) за конкуренції норм застосовується правило про пріоритет міжнародно-правових норм перед нормами національного законодавства.
#3
Охарактеризуйте співвідношення загальної і спеціальної норм за їхніми спільними ознаками:
1) вся сукупність ознак складу злочину, передбаченого загальною нормою, властива складу, що міститься у спеціальній нормі;
2) загальна і спеціальна норми не мають спільних ознак;
3) загальна і спеціальна норми мають лише одну спільну ознаку;
4) у складах злочинів, передбачених нормами, що конкурують як загальна і спеціальна, збігаються лише ознаки загального об’єкта;
5) у складах злочинів, передбачених нормами, що конкурують як загальна і спеціальна, збігаються лише ознаки загального суб’єкта складу злочину.
#1
Охарактеризуйте співвідношення норм про частину і ціле за тими ознаками, які їх відрізняють:
1) складений склад злочину, що міститься в нормі про ціле, має додаткові ознаки, яких не має склад злочину, що співвідноситься з ним як частина. Але останній не має ознак, відповідних цим додатковим ознакам складеного складу злочину;
2) ці норми не мають ознак, що збігаються за змістом;
3) ці норми не мають ознак, що відрізняються за змістом;
4) у цих норм збігаються лише ознаки загального об’єкта;
5) у цих норм збігаються лише ознаки загального суб’єкта
#1
Охарактеризуйте співвідношення норм про частину і ціле за їхніми спільними ознаками:
1) ці норми не мають ознак, що збігаються за змістом;
2) ці норми не мають ознак, що відрізняються за змістом;
3) у складах злочинів, передбачених нормами, що конкурують як „частина” і „ціле”, збігаються лише ознаки загального об’єкта;
4) у складах злочинів, передбачених нормами, що конкурують як „частина” і „ціле”, збігаються лише ознаки загального суб’єкта;
5) сукупність ознак, які є спільними для складів злочинів, що передбачені конкуруючими, як частина і ціле, нормами, становить частину ознак „цілого” складу злочину і водночас утворюють самостійний склад злочину.
#5
Між нормами про умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини та вбивство через необережність існує співвідношення:
1) загальної і спеціальної норм;
2) кількох спеціальних норм;
3) норм про “ціле і частину”;
4) універсальної і виключної норм;
5) жодна з відповідей не характеризує співвідношення цих норм.
#5
Між нормами про крадіжку та про простий грабіж існує співвідношення:
1) норм, що містять суміжні склади злочинів;
2) загальної і спеціальної норм;
3) кількох спеціальних норм;
4) норм про “ціле і частину”;
5) універсальної і виключної норм.
#1
У якому співвідношенні між собою перебувають норми про „Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання” і „Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця”:
1. можуть конкурувати як загальна і спеціальна;
2. можуть конкурувати як частина і ціле;
3. можуть конкурувати як дві спеціальні норми, з пом’якшуючими ознаками;
4. передбачають суміжні склади злочинів;
5. можуть конкурувати як дві спеціальні норми, одна з яких містить пом’якшуючі ознаки, друга – кваліфікуючі ознаки.
#3
У якому співвідношенні між собою перебувають норми про „Умисне вбивство” і „Вбивство через необережність”:
1. можуть конкурувати як загальна і спеціальна;
2. можуть конкурувати як частина і ціле;
3. можуть конкурувати як дві спеціальні норми, з пом’якшуючими ознаками;
4. передбачають суміжні склади злочинів;
5. можуть конкурувати як дві спеціальні норми, одна з яких містить пом’якшуючі ознаки, друга – кваліфікуючі ознаки.
#4
3. Злочини проти основ національної безпеки
У якій із відповідей правильно названо злочини, що відносяться до злочинів проти основ національної безпеки України?
1) «Приховування валютної виручки»;
2) «Диверсія»;
3) «Дезертирство»;
4) «Порушення законодавства про бюджетну систему України»;
5) «Розголошення державної таємниці»
#2
Суб'єктом основних складів яких злочинів проти основ національної безпеки України є службова особа?
1) «Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України»;
2) «Державна зрада»;
3) «Розголошення державної таємниці»;
4) «Дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади»;
5) жодного зі злочинів проти основ національної безпеки України.
#5
Які з нижчевказаних осіб можуть бути визнані потерпілими від злочину "Посягання на життя державного чи громадського діяча"?
1) суддя військового суду Західного регіону України;
2) суддя обласного, Київського та Севастопольського міських судів;
3) Голова Антимонопольного комітету України;
4) Начальник Головної Державної Податкової Адміністрації України;
5) Прем'єр-міністр України.
#5
Які з нижчевказаних осіб названі в законі як потерпілі від злочину "Посягання на життя державного чи громадського діяча":
1) суддя обласного суду;
2) Голова Конституційного суду України;
3) Голова Служби Безпеки України;
4) прокурор м.Києва;
5) голова обласної ради.
#2
В яких з вказаних статей про злочини проти основ національної безпеки передбачена відповідальність за спричинення шкоди конкретному виду потерпілих?
1) "Шпигунство";
2) "Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади";
3) "Державна зрада";
4) "Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України";
5) "Посягання на життя державного чи громадського діяча".
#5
Які з вказаних осіб підпадають під ознаки суб'єкта злочину "Шпигунство"?
1) дипломатичний представник України в іноземній державі;
2) громадянин України, який постійно проживає за межами України;
3) громадянин України, який постійно проживає на території України;
4) іноземець, який постійно проживає на території України;
5) військовослужбовець Збройних Сил України.
#4
Які діяння охоплюються поняттям "посягання на життя"?
1) готування до вбивства;
2) співучасть у вбивстві;
3) закінчене вбивство;
4) погроза вчинити вбивство;
5) виявлення умислу на вчинення вбивства відповідних осіб.
#3
Які з нижчевказаних осіб підпадають під ознаки суб'єкта злочину "Державна зрада"?
1) іноземний громадянин, який постійно проживає на території України;
2) особа без громадянства, яка постійно проживає на території України;
3) громадянин України, який перебуває у службовому відрядженні за кордоном;
4) іноземний громадянин - почесний консул України в іноземній державі;
5) іноземний громадянин, який перебуває в Україні в туристичній поїздці.
#3
За які посягання на державних діячів не передбачена кримінальна відповідальність в окремій статті Особливої частини КК?
1) незаконний вплив у будь-якій формі;
2) замах на вбивство;
3) закінчене вбивство;
4) образа у зв'язку з державною діяльністю;
5) погроза вбивством.
#4
Які дії становлять собою ознаки злочину "Державна зрада"?
1) втеча за кордон;
2) перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту;
3) диверсія;
4) відмова повернутися з-за кордону в Україну;
5) посягання на життя державного чи громадського діяча;
#2
Які дії не становлять собою ознаки злочину "Державна зрада"?
1) надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України;