Техніка підшкірних ін’єкцій

Попередня підготовка до виконання навику:

– ретельно вимити двічі руки з милом під проточною водою, витерти чистим індивідуальним рушником або стерильною одноразовою серветкою, обробити 70º розчином етилового спирту, одягнути марлеву маску, стерильні гумові рукавички;

– звільнити одноразовий шприц та голку від упаковки або зібрати шприц багаторазового використання із стерильного маніпуляційного стола;

– набрати у шприц дозу лікарського препарату, яка вказана у листку призначень, із ампули або флакону;

– покласти шприц з набраним препаратом на стерильний лоток;

– на цей лоток покласти 3 ватні кульки, змочені в 70˚ розчині етилового спирту;

– провести психологічну підготовку пацієнта;

– при введенні ліків у зовнішню поверхню плеча пацієнту запропонувати зручно сісти на стілець, звільнити місце ін’єкції від одягу. Рука повинна бути трохи зігнута в ліктьовому суглобі;

– при введенні ліків у підлопаткову ділянку пацієнту запропонувати сісти на стілець, випрямити спину ат притиснути до спинки стільця лівий або правий бік. Руку на боці ін’єкції слід опустити та трохи відвести назад, при цьому лівою рукою медичної сестри легше буде захопити шкіру з підшкірною основою у складку;

– при введенні ліків у в передньо-зовнішню поверхню стегна або в бокові ділянки живота пацієнту запропонувати лягти на спину, розслабитися;

– пацієнтам з лабільною нервовою системою, схильним до запаморочень, незалежно від вибраного місця введення лікарського препарату, маніпуляцію слід виконувати в лежачому положенні.

Основні етапи виконання навику:

1. Намітити місце ін’єкції (зовнішня поверхня плеча, підлопаткова ділянка, передньо-зовнішня поверхня стегна, бокові поверхні живота), де шкіра і підшкірна основа добре береться в складку і відсутня небезпека ушкодження кровоносних судин, нервів та окістя.

2. Провести пальпацію вибраного місця. Ін’єкцію не можна виконувати в місцях набряків або ущільнень (інфільтратів), які залишилися від попередніх ін’єкцій.

3. Двічі протерти місце ін’єкції стерильними ватними кульками, змоченими у 70º розчині етилового спирту.

4. Відпрацьовані ватні кульки занурити у 5% розчин хлораміну в ємності, промаркірованій «Для використаних ватних кульок», на 1 годину.

5. Взяти наповнений ліками шприц правою рукою так, щоб другий палець притримував муфту голки, останні кінці пальців – невимушено циліндр шприца. При цьому зріз голки направити вверх.

6. Вказівним та великим пальцями лівої руки захопити шкіру з підшкірною основою у відповідній ділянці у складку.

7. Швидким рухом під гострим кутом (40º-45º ввести голку зрізом догори на 2/3 її довжини в основу утвореної складки, тобто на глибину 1-2 см. При цьому голка потрапляє у підшкірну основу. Необхідно слідкувати за тим, щоб голка була введена не повністю і над шкірою лишалася частина голки довжиною не менше 0,5 см (мал. 3.8).

8. Після проколу шкіри відпустити складку, першим або другим пальцем лівої руки надавити на рукоятку поршня і повністю ввести ліки під шкіру.

9. Лівою рукою прикласти до місця ін’єкції стерильну ватну кульку, змочену у 70º розчині етилового спирту, і швидким рухом витягнути голку. Цією ж ватною кулькою зробити легкий масаж місця введення ліків, щоб вони краще розподілилися в підшкірній основі, а також щоб попередити виникнення крововиливів при пораненні стінки судин голкою. Після введення інсуліну масаж робити не потрібно.

10. Відпрацьовану ватну кульку занурити у 5% розчин хлораміну в ємності, промаркірованій «Для використаних ватних кульок», на 1 годину.

11. Провести дезінфекцію шприца і голки після використання.

Мал. 3.8. Виконання підшкірної ін’єкції