Попередня обробка рам
1. Заокруглити гострі краї і кути рами, які торкаються тканини.
2. При повторному використанні рами треба усунути залишки клею і фарби за допомогою наждачного паперу.
3. Провести шорсткування металевих рам на шліфувальних пристроях (крім оцинкованих).
4. Знежирити поверхню рами відповідними розчинниками перед нанесенням клею (ацетон або нітророзчинник).
Натягнення сітки на раму
Ручне натягнення сіткової тканини на дерев’яні рами здійснюється за допомогою натяжних затискачів, гвіздків, та скоб. Таке натягнення не забезпечує достатнього зусилля й однакового натягу.
Натягнення тканини на металеві рами можливе лише за допомогою спеціальних засобів — натяжних пристроїв. Вони бувають механічні і пневматичні.
Механічні пристрої мають систему утримування сітки, що складається з штифтів або фіксаторів, що розміщенні по периметру.
Переваги:
- натяг сітки одночасно для декількох рам;
- можливість натягати сітку під кутом;
- висока величина натягу.
Недоліки:
- не завжди забезпечують паралельність волокон;
- нерівномірність по центру і на краях;
- не забезпечує плавності;
- потребують кваліфікації;
- висока вартість.
До механічних пристроїв належить ФРТ-800 (Україна) (рис. 19). Максимальний формат натягу 100 × 100 см.
Пневматичні пристрої складаються з незалежних один від одного затискачів (рис. 20). Вони рівномірно розміщенні навколо рами. Зусилля розтягу регулюється манометром пневматичної системи.
Переваги:
- використовується необхідна кількість затискачів;
- мінімальні втрати сітки;
- одночасне натягання з 4-х сторін;
- регулювання системи на всі розміри рам.
Вимоги до процесу натягання:
- натягання сітки в межах рами повинно бути рівномірним;
- нитки сіткової тканини повинні бути паралельними і перетинатися під одним кутом;
- натяг сітки повинен бути достатнім;
- сітка повинна зберігати задану величину натягу.
Методи контролю величини розтягання сітки
Ступінь розтягання сітки впливає на розміри відтворюваного зображення і точність суміщення кольорів.
1. Вимріють видовження в процесі натягання по мітках.
2. SST-Newtontester вимірює натяг сітки в Н/см і виводить на шкалу. Можливим є контроль в межах 5-60 Н/см.
3. Прилад УТЗ-2 (УНДІСВД) встановлюють не на сітку, а штангою на формну раму. Індикатор змонтовано на повзунку, що дає змогу вимірювати натяг в будь-якому місці сітки (форми).
4. Величину натягу сітки контролюють за допомогою спеціального приладу — тензометра. Цей прилад має щуп, який втискається в натягнену сітку. Покази приладу змінюються в залежності від деформації.
Рекомендовані такі величини натягу сітки.
Поліефірна сітка Estal Mono i Estal Metal:
12-20 Н/см — високоточні зображення (друковані схеми, шкали, растровий друк);
8-16 Н/см — для графічних зображень і друку на тканинах;
10 Н/см — батоколірний друк з високою точністю приводки;
не менше 6 н/см — для ручного друку.
Втрати натягу в першу годину рівні 10-20 %. Сила натягу сітки по середині є меншою, ніж на її краях.
Кріплення сітки до рами
а) механічне;
б) клейове.
Найзручнішим методом закріплення сітки є приклеювання. Вимоги до клею:
- швидке схоплення;
- стійкість до води, розчинників;
- еластичність;
- час сушіння не довше 10-15 хв.
Для приклеювання використовують такі типи клеїв:
Клеючі лаки (розчин твердої смоли в органічному розчиннику). Лак наносять на раму, розтягають сітку, притискають до рами, а клей розм’якшують розчинником і залишають для висихання. Недолік — низька стійкість до розчинників.
Контактні клеї — складаються з розчинів синтетичних каучуків. Клей наносять на раму (ґрунтують), розтягують сітку, і зверху ще наносять клей. Сушка 15-60 хв. Недолік — низька стійкість до розчинників.
Двокомпонентні клеї — схоплення відбувається за рахунок хімічної реакції мономерів з отверджувачами. Клей наносять на сітку у місцях контакту з рамою і 10-60 хв висушують. Перевага: стійкість до механічної і хімічної дії. Недолік: змішування перед використанням, трудомістке видалення перед повторним використанням рами.
Клей «Адгезив-2В» — випускає вітчизняна промисловість.
Розроблено клей УФ затвердіння, час 3-50 c.
Література: [3], С. 15-28;
[10], С. 70-79;
[15], С. 59-61.
Запитання для самоконтролю
1. З яких матеріалів виготовляють трафаретні форми?
2. Якими методами можна закріпити сітку на рамі?
3. Які існують пристрої для натягання сітки на раму?
4. Як контролюють величину розтягу сітки при виготовленні форми?
5. Який має бути розтяг сітки (в Н/см) для ручного трафаретного друку?
Тема 1.6. Технологічний процес виготовлення