Процес системного аналізу управлінських проблем
Ефективний системний аналіз неможливий без дотримання наступних правил його проведення: всебічне врахування взаємозв’язків всіх елементів аналізу як наслідків зміни окремих підсистем; розробка і введення в дію функціональних систем: системи заходів по технічній реконструкції виробництва і т.д.; виважений відбір критеріїв ефективності роботи підсистем підприємства на основі загальних цілей, які стоять перед підприємством в цілому; організація дії управлінського персоналу, що здійснює управління системою, яка приймає заходи не тільки в їх функціональному взаємозв’язку, але і за етапами здійснення розробленого плану.
Процес системного аналізу управлінської проблеми доцільно представляти у вигляді окремих узагальнених стадії. Перша – постановка проблеми, визначення цілей та критеріїв її визначення. На цій стадії чітко визначається проблема, що виникає, визначаються її особливості, ступінь терміновості та необхідність її вирішення, визначаються цілі вирішення проблеми. Завдання спрощується в тому випадку, якщо є можливим встановлення єдиної цілі. Однак в практиці вирішення складних проблем сформулювати єдину ціль, як правило, не можливо. Тому зазвичай встановлюється комплекс цілей, який ранжується в “дерево цілей”.
Друга стадія системного аналізу – структурний аналіз досліджуваного об’єкта та розробка концепцій його розвитку. На цій стадії вивчається структура системи, виявляються всі її основні елементи, їх ознаки та параметри, визначаються взаємозв’язки між цими елементами системи. Щодо кожної проблеми, для вирішення якої застосовується системний аналіз, на цій стадії важливим є вивчення внутрішньої сутності процесів, які відбуваються, виявлення найбільш та найменш суттєвих параметрів системи дослідження внутрішнього механізму системи, що дозволить визначити поведінку останньої.
Третьою стадією системного аналізу є власне аналіз проблеми. На цій стадії за допомогою різних методів здійснюється аналіз поведінки системи, причому за суттєво різними напрямками та факторами. Аналіз здійснюється як за кількісними, так і за якісними факторами, а також в їх взаємодії. В ході аналізу генеруються та досліджуються різні можливі варіанти вирішення, результати їх виконання, оцінюється ступінь досягнення поставленої мети, досліджуються різні додаткові фактори, які слід враховувати.
Четверта стадія – синтез досліджуваної системи на основі отриманих даних, полягає в зведенні результатів аналізу, порівнянні робочих варіантів, прийнятих до розгляду та вивченні результатів кожного із варіантів. Таким чином, методика системного аналізу розроблюється для того, щоб організувати процес прийняття рішення в складних проблемних ситуаціях. Вона повинна орієнтувати особу, яка приймає рішення, на необхідність обґрунтування повноти аналізу, формування моделі прийняття рішень, яка адекватно відображає розглянутий об’єкт або процес.
3. Особливості застосування системного аналізу при вирішенні управлінських.
Особливостями системного аналізу при вирішенні завдань управління є:
1) глибоке вивчення всіх аспектів управління, системний аналіз;
2) діагностичний підхід, сутність якого полягає у виявленні найбільш чуттєвих точок, що визначають розвиток системи та потребують першочергового аналізу.
3) використання економіко-математичних методів, хоча ці методи не достатні для системного вирішення проблем, так як економічно-математичні моделі не можуть вичерпно описати явища реальних економічних процесів.
Методи та прийоми системного аналізу.
Декомпозиція системи – розчленування системи, яка вивчається, на складові частини.
Діагностика системи – спосіб виявлення найбільш чуттєвих точок системи, шляхом виключення мало суттєвих та зосередженням уваги на важливих аспектах проблеми.
Статистичні методи дослідження системи – комплекс прийомів, які застосовуються для обробки великої сукупності суцільного та вибіркового спостереження. Статистичні методи є досить корисними на стадії діагностики системи для вивчення структури та взаємозв’язку явищ та процесів, підсистем та елементів.
Метод “перехресних” порівнянь – співставлення даних за різними об’єктами для виявлення найбільш важливих тенденцій.
Евристичні методи – методи генерації варіантів вирішення проблеми, отримання нових знань, які базуються на використанні досвіду, інтуїції фахівця і його творчого мислення як сукупності властивих людині механізмів вирішення творчих завдань.
Експертні оцінки – способи прогнозування та оцінки майбутніх результатів дій на основі передбачень спеціалістів та спеціалізованої обробки цих даних.
Імітаційне моделювання – дослідження із застосуванням комп’ютерних технологій взаємозв’язків, явищ та процесів в умовах невизначеності.
Економічний аналіз діяльності підприємства – застосовується як комплекс різних традиційних методів та прийомів для вивчення економічних показників діяльності підприємств різних галузей економіки.
Аналіз витрат та ефективності використовує базу економічного аналізу для розрахунку, порівняння показників витратності та доходності і т.д.