Тема: Обґрунтування інвестиційного проекту

Лабораторна РОБОТА №1

(повторення курсу «Інвестування»)

 

 

Теоретична частина

 

Основа усіх інвестицій - інвестиційні дії.

Вони включають:

- забезпечення фінансування при створенні інвестиційного проекту, у тому числі і за рахунок узяття кредиту, або, наприклад, випуску акцій, в разі проекту в якому-небудь акціонерному товаристві. Якщо гроші для проекту беруться ззовні, то фінансування вважається зовнішнім, інколи використовують термін «додаткове»;

- використання тимчасово вільних грошей, які з'являються в роботі над основним проектом. Оскільки для основного проекту ці гроші в даний момент використовувати не можна, то вони прямують на додаткові інвестиційні проекти, додаткове інвестування.

У інвестора йде постійна робота з додатковим фінансуванням і інвестуванням.

Цілі, які необхідно поставити перед інвестором, можуть бути:

- короткостроковими (рік або більше, але з постійними показниками), при цьому застосовуються статичні методи обгрунтування інвестиційних проектів; - довгостроковими - динамічні методи розрахунку.

Корінна відмінність цих двох напрямів розрахунку у виділенні оцінюваних показників. Для короткострокових - це може бути, наприклад, середньорічний прибуток. Для довгострокових же прибуток інколи не можна обчислити об'єктивно для конкретного року. Наприклад, протягом даного року реалізована продукція, витрати на яку здійснювалися торік. Тому тут використовують вартість самого проекту, або об'єм одержаних вигід з проекту як підприємницький дохід або дивіденди.

 

Інвестувати можна у фінансові проекти (цінні папери), реальні проекти (устаткування, нерухомість, сировина), нематеріальні проекти (освіта).

 

Статичні методи

(прості методи розрахунку інвестиційних проектів)

 

Варто відзначити, що обґрунтування інвестиційних проектів по статичних методах часто побудовано на порівнянні декількох проектів. Порівняння проектів відбувається за умови, що проекти мають бути порівняні за такими умовами:

а) наприклад, мають бути однаковими вартість придбання комплексу об'єктів в порівнюваних інвестиційних проектах. При цьому не обов'язково, щоб збігалася ціна кожного окремого об'єкту.

Приклад:

Припустимо, що у інвестора є 100 тис.грн., один проект коштує 90 тис.грн. інший - 70 тис.грн. Тоді необхідно визначити, як використовуватимуться гроші, що залишилися. В першому порівнюваному проекті 10 тис.грн., у другому - 30 тис.грн. Але можливо, що один з проектів коштує дорожче, тоді необхідно визначити, звідки надходитимуть суми, яких недостає.

б) або мають бути порівняні терміни експлуатації відповідного проекту. Тоді, за таким же принципом, якщо терміни різні, необхідно вказати, яка буде різниця в термінах, якими будуть середньорічні показники в цей час, які витрати і доходи будуть у інвестора.

в) чи доходи повинні бути приведені в одинаковий вигляд. Це зручно при мінімізації середньорічних поточних витрат.

 

Приклад розрахунку

 

Обираємо варіант з найбільшим середньорічним економічним прибутком.

 

Середньорічний економічний прибуток = середньорічний дохід - середньорічні витрати.

Середньорічні витрати включають:

 

- заробітна плата;

 

- витрати сировини;

 

- матеріали;

 

- енергія;

 

- ремонт;

 

- техніч. обслуговування;

 

- утримання приміщень;

 

- друге.

 

Враховується середньорічна амортизація і втрати унаслідок зв'язування (скріплення) капіталу (альтернативні втрати). Якщо альтернативні втрати враховані, то прибуток і є економічно вигідним.

 

Оберемо проект на основі порівняльного розрахунку прибутку. Плановий період - 5 років для 2-х порівняльних проектів. Проведений аналіз ринку з'ясував, що максимальний об'єм збуту даної продукції 100 тис. шт., а прогнозна ціна реалізації одиниці продукції - 30 грн.

 

Інші вихідні дані: