МОДУЛЬ 1
МАШИНИ, ОБЛАДНАННЯ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ПРИ ПЕРЕРОБЦІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
ТЕСТИ
з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»
напряму 6.100102 "Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва" у вищих навчальних закладах II-IV рівнів акредитації
Міністерства аграрної політики та продовольства України
МОДУЛЬ 1
"МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА І ВИРОБНИЦТВА БОРОШНА"
2. Розподіл зернових сумішей за шириною здійснюється:
1) на решетах з прямокутними отворами;
2) на решетах з круглими отворами;
3) у пневматичних колонах;
4) лущільно-шліфувальними машинами.
3. Розподіл зернових сумішей за товщиною здійснюється:
1) на трієрах;
2) на ситах з круглими отворами;
3) у пневматичних колонах;
4) на ситах з прямокутними отворами.
4. Відбір проб зерна здійснюється:
1) у полі;
2) з бункера комбайна;
3) з кузова автомобіля;
4) у трієрі.
5. Для відбору проб зерна використовують:
1) решето;
2) конусний щуп;
3) літрову пурку;
4) трієр.
6. Зерно вважається сухим із вологістю до:
1) 17%;
2) 16%;
3) 15%;
4) 14%.
7. Причиною перевантаження електроприводу вальцьового станка системи дертя є:
1) порушення технології гідротермічної обробки;
2) перекос вальців;
3) затуплення рифлів вальців;
4) будь-яка з вказаних причин.
8. Сепарування зернопродуктів в падді-машинах відбувається:
1) за товщиною і шириною компонентів;
2) за довжиною компонентів;
3) за щільністю, пружністю і фрикційними властивостями;
4) за аеродинамічними та фрикційними властивостями.
9. Для лущення пшениці та ячменю застосовують:
1) вальцьовий верстат з обгумованими вальцями;
2) лущильно-шліфувальну машину;
3) відцентрову лущильну машину;
4) бильну насіннєрушку.
10. Які машини використовуються для сухої очистки поверхні пшениці і жита від пилу, часткового відділення плодових оболонок і зародишу?
1) оббивальні;
2) щіточці;
3) лущильні;
4) протиральні.
11. Які машини використовуються для очистки поверхні та борозенки зернини від пилу?
1) оббивальні;
2) лущильні;
3) щіточці;
4) протиральні.
12. Які машини використовуються для гідротермічної обробки зерна при підготовці його до помелу?
1) зволожувальні;
2) мийні;
3) лущінні;
4) сушильні.
13. Який вид дії робочих органів використовується при подрібнені продукту в плющильному станку?
1) стискання;
2) тертя;
3) удар;
4) удар та тертя.
14. Відбирають виїмку із зашитих мішків щупом:
1) мішечним;
2) конусним;
3) циліндричним;
4) конічним.
15. Психрометр призначений для визначення:
1) відносної вологості повітря;
2) коефіцієнта тертя;
3) пружності;
4) температури.
16. Відносну вологість агента сушіння визначають у:
1) градусах;
2) відсотках;
3) ньютонах;
4) кілограмах.
17. Агентом сушіння називають:
1) пару;
2) фреон;
3) нагріте повітря;
4) сонячні промені.
18. Сутність процесу теплопередачі полягає у:
1) охолодженні;
2) процесі передачі тепла теплоносіями;
3) конденсації;
4) нагріванні.
19. Сутність дифузійного процесу полягає у:
1) видаленні вологи;
2) переході однієї речовини в іншу;
3) видаленні твердої речовини;
4) нагріванні.
20. У результаті знищення шкідниками, птахами, втрати зерна в масі відбуваються:
1) механічні;
2) біологічні;
3) фізіологічні;
4) хімічні.
21. Зерно, багате крохмалем відносять до групи рослин:
1) бобові;
2) зернові;
3) олійні;
4) круп’яні.
22. Зерно, багате білками відносять до групи рослин:
1) бобові;
2) масличні;
3) зернові;
4) білкові.
23. Борошно отримують з частини зерна:
1) оболонок;
2) зародка;
3) ендосперма;
4) серцевини.
24. Вологість зерна визначається у:
1) літрах;
2) відсотках;
3) грамах;
4) кПа.
25. Сипкість відносять до властивостей зернової маси:
1) фізичних;
2) хімічних;
3) фізіологічних;
4) біологічних.
26. Скважитість відносять до властивостей зернової маси:
1) хімічних;
2) фізіологічних;
3) фізичних;
4) біологічних.
27. Відшелушення насіння у голендрах відбувається за принципом:
1) тертя;
2) зжимання;
3) удару;
4) охолодження.
28. Домішки, які відбираються із зернової маси у повітряно-решетному сепараторі, це:
1) металомагнітні;
2) камні та скло;
3) легкі, великі, мілкі;
4) короткі.
29. Домішки, які відбираються із зернової маси у трієрах, це:
1) камні, скло;
2) довгі, короткі;
3) легкі, мілкі;
4) важкі.
30. Пшоно виробляють із:
1) вівса;
2) ячменю;
3) проса;
4) гречки.
31. Гідротермічну обробку зерна та насіння проводять з метою:
1) надання зерну смакових якостей;
2) ефективного відділення оболонки від ендосперму;
3) більш швидкого варіння круп;
4) зменшення вмісту вологи.
32. Процес здрібнення, це:
1) зменшення розмірів часток матеріалу;
2) зменшення великих часток матеріалу;
3) зменшення дрібних часток матеріалу;
4) зменшення середніх часток матеріалу.
33. Ступінь здрібнення, це:
1) відношення загальної площини часток продукту до загальної площини часток матеріалу;
2) відношення загальної площини часток матеріалу до загальної площини часток продукту;
3) відношення маси матеріалу до маси продукту;
4) відношення маси продукту до маси матеріалу.
34. Діаметр часток суміші, за якими визначають ступінь здрібнення матеріалу:
1) найменший;
2) найбільший;
3) середній;
4) фактичний.
35. Розміщення решіт за ситового аналізу:
1) убуванням розмірів отворів зверху до низу;
2) збільшенням розмірів отворів зверху до низу;
3) комбіноване положення решет;
4) убуванням розмірів отворів з низу до верху.
36. Цифри на решетах означають:
1) пропускну здатність решета;
2) розмір решета;
3) кількість ниток на один квадратний сантиметр;
4) діаметр отворів чи кількість ниток на один лінійний дюйм.
37. Продукти подрібнення зерна в ситовійній машині сортують за:
1) розмірами часток;
2) коефіцієнтом тертя;
3) аеродинамічними властивостями;
4) формою частинок.
38. Клейковина пшениці – це:
1) комплекс білкових сполук;
2) один із показників зародка пшениці;
3) кількість крохмалю в борошні;
4) показник стиглості пшениці.
39. Призначення оббивальної абразивної машини в підготовчому відділенні вальцьового млина, це:
1) очищення поверхні зернівок від бруду;
2) часткове відділення оболонок та зародка;
3) лущення вівса і ячменю;
4) очищення поверхні зернівок від бруду та часткове відділення оболонок і зародка.
40. Боріздки на робочих поверхнях каменів жорнового поставу виконують функції:
1) переміщення продуктів подрібнення;
2) підвищення інтенсивності процесу подрібнення;
3) охолодження розмельної зони вентилюванням;
4) усі перелічені функції.
41. Подрібнювач для повторювального помелу зерна на сортове борошно, це:
1) молоткова дробарка;
2) дисковий подрібнювач;
3) вальцьовий станок;
4) жорновий поставу.
42. Вибрати з переліку обладнання, що застосовується тільки для гідротермічної обробки зерна на вальцьовому млині:
1) зволожувач, пропарювач, сушарка;
2) жаровня, колонка охолодна;
3) зволожувач, бункер для відволоження;
4) сушарка, колонка охолодна, зволожувач.
43. Спосіб регулювання ступеня подрібнення зерна в жорновому поставі:
1) швидкість обертання диска;
2) зміна профілю боріздок;
3) зміна відстані між робочими поверхнями каменів;
4) будь-який із перелічених.
44. Продуктивність жорнового посаду залежить:
1) від питомого навантаження на диск;
2) від частоти обертання диска;
3) від діаметра диска;
4) від усіх перелічених.
45. Причиною перевантаження електроприводу вальцьового верстата системи дертя є:
1) порушення технології гідротермічної обробки зерна;
2) перевищення питомого навантаження на вальці більше допустимого;
3) перекоси вальців;
4) будь-яка з вказаних причин.
46. Для гідротермічної обробки зерна у борошномельному виробництві використовують:
1) зволожувач;
2) кондиціонер;
3) апарати для пропарювання зерна;
4) бункер відволоження.
47. Для розмелу зерна та продуктів його переробки на борошномельних заводах та для подрібнення зерномінеральних та інших компонентів на комбікормових заводах використовують машини:
1) подрібнювачі;
2) лущильні;
3 оббивальні;
4) протиральні.
48. Для сортування (просіювання) продуктів подрібнення зерна на сучасних борошномельних заводах використовують:
1) постав;
2) розсіювач;
3) калібратор;
4) сито.
49. Розділення за фракціями подрібненого матеріалу проводять у:
1) циклоні;
2) розсіві;
3) дробарці;
4) жорновому поставі.
50. Під час формування помельних партій враховують:
1) склоподібність, кількість та якість клітковини, зольність;
2) масу, форму, натуру та розмір зерна;
3) засміченість, склоподібність;
4) вологість.