Виклад матеріалу
Вступ
Характерною ознакою управління будь-якими об'єктами є досягнення певних цілей. Ця загальна особливість може бути покладена основою визначення процесу управління. Процесом управління називають цілеспрямований вплив суб'єкта управління на об'єкт управління з метою реалізації функцій управління.
Прийняття рішень пронизує всю управлінську діяльність, рішення приймає по широкого кола завдань управління. Управлінські рішення - одне з найбільш важливих процесів. Від його ефективності значною мірою залежить успіх справи. Тільки професійний менеджер володіє технологіями вироблення, прийняття, реалізації управлінські рішення, без яких ефективне керівництво організацією у складній економічної обстановці практично неможливо.
Тема дослідження: методи визначення та оцінки якості управлінських рішень
Предметом дослідження є процес здійснення управлінського рішення.
Характеризуючи повний цикл управлінської діяльності, що з визначення мети, планування, організації, координації, контролю та коригування цілей, можна побачити, що він, врешті-решт, подано у вигляді двох елементів управління: підготовки і здійснення управлінські рішення. Саме тому рішення – центральний елемент управління підприємством.
Актуальність теми даної роботи обумовлена тим, що прийняття рішень є невід'ємною частиною процесу управління, центром, навколо якого обертається життя організації. Багаторічний досвід прийняття рішень зводився лише до інтуїтивного покладання керівника на свій досвід. Але відповідальність за прийняття організаційних рішень велика, адже від індивідуального рішення в організації може залежати доля самої організації та окремих її членів. Тому керівник у сьогоднішньому складному і мінливому світі не може приймати непродуманих рішень. Менеджер, який приймає ті чи інші управлінські рішення, повинен поєднувати в собі певні якості: мистецтво аналізу ситуацій, глибокі професійні знання, прийоми і методи прийняття рішень, професійні навички у роботі з людьми.
Метою даного дослідження є формулювання якості управлінського рішення, характеристика методології якості УР. А також доведення важливості цієї якості в середовищі за термінами, швидкістю, релевантністю.
Виклад матеріалу
Досвід успішних підприємств показує, що досягнення високої ефективності вимагає наведення ладу у сфері управління підприємством. Необхідний певний рівень системи управління, щоб прийняті рішення виконувалися в встановлених термінів і з належним якістю. Якість отриманих результатів є наслідком якості системи управління підприємством.
Якість управлінського рішення - сукупність зазначених властивостей, які має управлінське рішення, відповідальних тою мірою потребам успішного розв'язання проблеми. Наприклад, своєчасність, адресність, конкретність у цілому, - ефективність.
Під якістю управлінського рішення слід розуміти ступінь його відповідності характеру дозволених завдань функціонування та розвитку виробничих систем, сукупність параметрів рішення, які відповідають конкретним вимогам споживачів і забезпечують реальність його реалізації.
Чинники, що впливають на якість управлінського рішення.Якість, управлінського рішення значною мірою визначає кінцевий результат і залежить від низки чинників:
1) якості вихідної інформації, що визначається її достовірністю, достатністю, захищеністю від перешкод і прямих помилок, формою уявлення (відомо, що точність результатів розрахунку може бути вище точності, використовуваної до розрахунку інформації);
2) оптимального чи раціонального характеру прийнятого рішення;
3) своєчасності прийнятих рішень, обумовленою швидкістю їх розробки, прийняття, передачі й організації виконання;
4) відповідності прийнятих рішень діючому механізму управління і що базуються у ньому методів управління;
5) кваліфікації кадрів, здійснюють розробку, прийняття прийняття рішень та організацію їхнього виконання;
6) готовності керованої системи до виконання прийнятих рішень.
Від чого ж в першу чергу залежить якість управлінського рішення? В укрупненому вигляді чинники, що впливають на якість управлінського рішення, представлені в табл.1. [5].
Таблиця 1-Чинники, що впливають на якість управлінського рішення
| Етап розробки рішення | Методичний рівень розробки рішення |
| Обсяг, достовірність, оперативність використовуваної інформації. | |
| Рівень організації, механізації і автоматизації інформаційної роботи. | |
| Час, необхідний для розробки рішення. | |
| Компетентність особи, що ухвалює рішення. | |
| Суб’єктивні чинники. | |
| Етап реалізації рішення | Організаційні форми і методи управління. |
| Час, необхідний для здійснення рішення. | |
| Авторитет керівника. | |
| Рівень підготовки управлінських кадрів. | |
| Надійність і ефективність технічних засобів управління. | |
| Раціональна організація контролю виконання рішення. | |
| Суб’єктивні чинники. |
У залежності від мети ухвалення управлінських рішень суб’єкти кооперування обирають критерії і способи оцінювання їхньої ефективності (економічна, організаційна, соціальна, технологічна, психологічна, правова, екологічна тощо). Щоправда фахівці стверджують, що на практиці ефективність кожного ухваленого управлінського рішення доцільно розглядати з різних позицій, комбінуючи при цьому критерії різних видів ефективності. При цьому важливим є вибудовувати ієрархію критеріїв оцінювання ефективності рішень за ознакою їх пріоритетності. Це завдання, як правило виконується на етапі формування рішення. Тільки після побудови ієрархізованої систему критеріїв ефективності управлінського рішення можна приступати до розробки альтернативних варіантів рішень та їхнього порівняння.
Під час ідентифікування якості управлінських рішень враховують орієнтацію рішення на виконання його місії, узгодженість рішення з іншими рішеннями, дотримання вимог ретельності рішення, орієнтацію рішення на вибір якнайкращого з погляду потенційної ефективності варіанта рішення тощо. Щодо оцінювання ефективності управлінських рішень, то в науковій літературі виділяють досить широку класифікацію типів ефективності і ще більше, в їхніх межах, показників ефективності. У табл. 2 наведено показники оцінювання ефективності управлінських рішень, які наводить А.Воронкова, Н.Калюжна і В.Отенко. Враховуючи різну інформаційно-цільову направленість методів оцінювання управлінських рішень є підстави стверджувати, що управлінські рішення щодо формування кооперативних утворень у системах інноваційного розвитку підприємств необхідно оцінювати на засадах інтеграційного підходу. Це вимагає синтезування показників якості і ефективності управлінських рішень. З усіх видів ефективності рішень найбільш пріоритетною є економічна ефективність. Інші види ефективності, певною мірою, відображаються під час оцінювання якості управлінських рішень.
Таблиця 2- Показники оцінювання якості управлінських рішень [9]
| Підхід до оцінювання | Тип ефект-сті | Групи показників | Показники |
| Ефективність роботи всього трудового колективу | Економічна ефективність | Узагальнюючі показники | Ресурсна ефективність, витратна ефективність |
| Конкретні показники | Рентабельність, оборотність, собівартість, окупність капіталовкладень, фондоємність, фондовіддача, продуктивність праці тощо | ||
| Соціальна ефективність | Узагальнюючі показники | Ступінь виконання замовлень споживачів, частка обсягу продажу продукції підприємства на ринку | |
| Конкретні показники | Своєчасність і повнота виконання замовлення, надання додаткових послуг, після продажний сервіс | ||
| Ефективність діяльності апарату управління | Економічна ефективність | Узагальнюючі показники | Витратна ефективність апарату управління |
| Конкретні показники | Частка адміністративно-управлінських витрат у загальній сумі витрат підприємства, ви пома вага управлінських працівників у загальній чисельності персоналу; навантаження керованості , часові витрати на цикл реалізації управлінських рішень, вартість обробки інформації тощо | ||
| Соціальна ефективність | Узагальнюючі показники | Кількість рішень, прийнятих за пропозицією працівників трудового колективу; Кількість працівників, залучених до розробки управлінських рішень | |
| Конкретні показники | Ступінь технічної оснащеності управлінської праці, плинність працівників апарату управління, кваліфікаційний рівень кадрів тощо |
Запропонована методика інтеграційного оцінювання управлінських рішень передбачає:
1) обчислення рівня економічної ефективності управлінського рішення (Ее):
де Pp – приріст прибутку, отриманого суб’єктами кооперування після реалізації рішення, тис. грн.; Pv – приріст витрат суб’єктів кооперування, пов’язаних з формуванням і реалізацією управлінського рішення, тис. грн.;
2) обчислення рівня якості управлінського рішення (Jr):
де х1 – бальна оцінка виконання цілей управлінських рішень;
х2 – бальна оцінка узгодженості управлінського рішення з іншими управлінськими рішеннями;
х3 – бальна оцінка зміни конфліктності в середовищі суб’єктів кооперування внаслідок реалізації рішення;
х4 – бальна оцінка зміни іміджу суб’єктів кооперування внаслідок реалізації рішення;
у1 – коефіцієнт вагомості показника виконання цілей управлінських рішень, частки одиниці;
у2 – коефіцієнт показника узгодженості управлінського рішення з іншими управлінськими рішеннями, частки одиниці;
у3 – коефіцієнт вагомості показника конфліктності в середовищі суб’єктів кооперування внаслідок реалізації рішення, частки одиниці;
у4 – коефіцієнт вагомості показника зміни іміджу суб’єктів кооперування внаслідок реалізації рішення, частки одиниці (сума цих коефіцієнтів вагомості дорівнює одиниці);
k – максимальна кількість балів, якою може бути оцінена якість рішень без врахування вагомості окремих складових якості;
3) обчислення узагальнюючого коефіцієнта наслідків реалізації управлінського рішення (E)[1]
де E – узагальнюючий коефіцієнт наслідків реалізації управлінського рішення; Z1 – вагомість коефіцієнта Ее, частки одиниці; Z2 – вагомість коефіцієнта Jr,частки одиниці. Z1+Z2=1.
Якщо 
, то чим ближче значення E до 1 тим воно оптимальніше, якщо 
, то чим більше значення Е тим воно оптимальніше.
За результатами обчислення узагальнюючого коефіцієнта ефективності управлінських рішень, розроблених і реалізованих суб’єктами кооперування доцільно проводити факторний аналіз досягнутого рівня ефективності управлінського рішення. На рис. 3 наведено графічну модель факторного аналізу управлінських рішень.
Рис. 3. Модель факторного аналізу управлінських рішень.
Умовні позначення: P1 – кількість джерел отримання прибутку; P2 – обсяг витрат суб’єктів кооперування; P3 – структура витрат суб’єктів кооперування;P4 –умови реалізації готової продукції суб’єктами кооперування; P5 –методи оцінювання товарно-матеріальних запасів суб’єктами кооперування тощо; х1.1 –конкретність цілей; х1.2– альтернативність варіантів щодо вибору способів реалізації встановлених цілей; х1.3 – адекватність критеріїв вибору способів реалізації цілей; х1.4– ретельність обґрунтування вибору способів реалізації цілей; х1.5 – повнота і своєчасність забезпечення умов для виконання ухвалених рішень; х1.6 –раціональність контролювання і регулювання виконання ухвалених рішень тощо; х2.1 – спосіб узгодження реалізації управлінських рішень іншими управлінськими рішеннями; х2.2– рівень інформаційного забезпечення суб’єктів залучених до розроблення і реалізації управлінських рішень; х2.3 – перманентність моніторингу актуальності рішення на різних стадіях його формування і виконання; х3.1 – узгодженість потреб працівників і цілей кооперативного формування; х3.2– рівень емоційно-психологічної напруги в колективі; х3.3 –поінформованість працівників про очікувані наслідки реалізації управлінських рішень; х4.1 – вплив реалізованих управлінських рішень на екологію; х4.2– вплив реалізованих управлінських рішень на задоволення інтересів бізнес-партнерів кооперативного формування; х4.3 –вплив реалізованих управлінських рішень на функціонально-якісні вимоги споживачів до продукції кооперативного формування тощо.
Серед способів забезпечення зростання якості управлінських рішень і підвищення рівня їхньої економічної ефективності доцільно виділити:
- застосування інформаційних систем, що базуються на автоматизованих модулях акумулювання, обробки, зберігання і використання управлінської інформації;
- впровадження в процес вироблення управлінських рішень систем підтримки прийняття колективних рішень;
- використання моделей мотивування суб’єктів кооперативних формувань, які диференційовані за групами працівників, що мають різного характеру потреби, а також за групами працівників, що мають різний рівень професійної підготовки і практичного досвіду;
- комбінування альтернативних методів контролювання етапів формування і виконання рішень у просторі і часі;
- інтегрування використовуваної інформаційної системи управління підприємством у інші локальні і глобальні інформаційні системи шляхом узгодження їхніх форматів даних і налагодження відповідних комунікацій;
- посилення індивідуальної і колективної відповідальності суб’єктів, відповідальних за формування і реалізацію управлінських рішень;
- формування цільових фондів для прискорення створення належних організаційних, матеріально-технічних, інформаційних, фінансових умов, необхідних для виконання ухвалених управлінських рішень;
- дублювання управлінських рішень альтернативними на випадок виникнення аргументів на користь недоцільності їхньої реалізації;
- залучення до обговорення можливих способів реалізації важливих управлінських рішень бізнес-партнерів, споживачів готової продукції, представників громадськості для уникнення проблем, пов’язаних з екологією, задоволенням споживчих потреб і економічних інтересів бізнес-партнерів тощо.