П’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUINTA) Третя відміна (Declinatio tertia) Загальна характеристика третьої відміни

Homo locum ornat, non locus homĭnem Людина прикрашає місце, а не місце – людину

 

Третя відміна – найбільша і найпоширеніша серед усіх відмін латинської мови. У ній представлені іменники та прикметники трьох родів: чоловічого, жіночого та cереднього з різними основами та різними закінченнями в nominatīvus singulāris, а в родовому відмінку однини спільне закінчення -is. Історично в третій відміні об’єднались два типи основ: на приголосний звук і на голосний . Слова першої групи утворюють третю приголосну відміну, слова другої групи – третю голосну відміну. До окремої групи (третьої мішаної відміни) входять слова з основою на , що зазнали впливу приголосної відміни.

Різноманітність закінчень у Nоm. sіпg. пояснюється існуванням двох способів творення цієї відмінкової форми – сигматичного (тобто за допомогою s) й асигматичного (без s).

1. Основи, що закінчуються на -c, -g, -t, -d, утворюють сигматичний номінатив:

Nom. sing. Gen. sing. основа
rex lux civĭtas palus reg-is luc-is civitāt-is palūd-is reg- (rec + s > rex) luc- (luc + s > lux) civitāt- (civitāt + s > civĭtas) palūd- (palūd + s > palus)

2. Основи на -1, -r, -n, -s утворюють асигматичний номінатив:

Nom. sing. Gen. sing. основа
consul victor flumen flos consŭl-is victōr-is flumĭn-is flor-is consŭl- victōr- flumĭn- flor-

Оскільки основа іменників третьої відміни здебільшого не збігається із називним відмінком однини, то слід запам'ятовувати дві форми – nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris. За формою gеnеtīvus singulāris можна визначити практичну основу іменника, відкинувши закінчення -is:

Nom. sing Gen. sing основа
homo homĭnis homĭn-
radix radīcis radīc-
regio regiōnis regiōn-
tempus tempŏris tempŏr-

У словнику іменники третьої відміни записуються за загальним правилом, тобто у nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris, але у gеnеtīvus singulāris звичайно вказується не тільки закінчення -is, а й останній склад основи: functio, ōnis, f – функція; latus, ĕris, n – сторона тощо. Якщо основа у nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris однакова, то в словнику вказується тільки закінчення родового відмінка -is: vallis, is, f – долина; nubes, is, f – хмара.

Таблиця відмінкових закінчень третьої відміни:

Число Singulāris Plurālis
Casus рід рід
m f n m f n
Nom. -s (-x) або нульове -s (-x) або нульове нульове -es -es -a, -ia
Gen. -is -is -is -um -ium -um -ium -um -ium
Dat. -i -i -i -ĭbus -ĭbus -ĭbus
Acc -em -em =Nom. -es -es -a, -ia
Abl. -e, -i -e, -i -e, -i -ĭbus -ĭbus -ĭbus
Voc. =Nom. =Nom =Nom. =Nom. =Nom. =Nom.

Основа переважної більшості іменників третьої відміни закінчується на приголосний і невеликої групи – на голосний. У третій відміні виділяється група іменників, які при відмінюванні майже в усіх відмінках (окрім gеnеtīvus plurālis) мають такі самі закінчення, як і слова з основою на приголосний і тільки у gеnеtīvus plurālis – як іменники з основою на голосний. Цей різновид третьої відміни називається мішаним.

Отже, третя відміна умовно поділяється на три групи: приголосну, голосну і мішану.

Різницю у відмінкових закінченнях приголосної, голосної і мішаної груп іменників третьої відміни наочно ілюструє таблиця:

Група Відмінки
Abl. sing Gen. plur Nom., Acc., Voc. plur. (середній рід)
приголосна -e -um -a
голосна -i -ium -ia
мішана -e -ium -a

Третя приголосна відміна (Classis consŏnans)

До третьої приголосної відміни належать нерівноскладові іменники трьох граматичних родів, основа яких закінчується на один приголосний: auctor, ōris, m – творець; aetas, ātis, f – вік; genus, ĕris, n – рід, вид.

Зразок відмінювання іменників приголосної відміни:

homo, ĭnis, m – людина; lex, legis, f – закон; corpus, ŏris, n – тіло:

Casus Singulāris Plurālis
Nom. homo, lex, corpus homĭn-es, leg-es, corpŏr-a
Gen. homĭn-is, leg-is, corpŏr-is homĭn-um, leg-um, corpŏr-um
Dat. homĭn-i, leg-i, corpŏr-i homin-ĭbus, leg-ĭbus, corpor-ĭbus
Acc. homĭn-em, leg-em, corpus homĭn-es, leg-es, corpŏr-a
Abl. homĭn-e, leg-e, corpŏr-e homin-ĭbus, leg-ĭbus, corpor-ĭbus
Voc. homo, lex, corpus homĭn-es, leg-es, corpŏr-a

Третя голосна відміна (Classis vocālis)

До третьої голосної відміни належать переважно прикметники, невелика кількість іменників жіночого і середнього роду з основою на -ĭ:

1. Прикметники третьої відміни

Прикметники третьої відміни поділяються на три групи. До першої групи належать прикметники з основою на -ri- з трьома родовими закінченнями: -er (m), -is (f), -e (n): celĕber, bris, bre – знаменитий, а, е; acer, acris, acre – гострий, а, е.

До другої групи належать прикметники з двома родовими закінченнями: -is (m,f), -e (n): brevis, e – короткий, а, е; levis, e – легкий, а,е.

До третьої групи входять прикметники з основою на -nt- або -c- з одним родовим закінченням, спільним для трьох родів. Відмінюються як прикметники третьої відміни з основою на : ingens, ingentis – величезний, а, е; felix, īcis – щасливий, а, е.

Зразок відмінювання прикметників третьої відміни:

а) з трьома родовими закінченнями: acer (m), acris (f), acre (n)

Числа Singulāris Plurālis
Рід m f n m, f n
Відмінки
Nom. аcer аcr-is аcr-e аcr-es аcr-ia
Gen. аcr-is acr-is acr-is acr-ium acr-ium
Dat. аcr-і acr-і acr-і acr-ĭbus acr-ĭbus
Acc. аcr-em acr-em acr-e acr-es acr-ia
Abl. аcr-і acr-і acr-і acr-ĭbus acr-ĭbus
Voc. аcer аcr-is аcr-e аcr-es аcr-ia

б) з двома закінченнями: brevis (m, f), breve (n)

Числа Singulāris Plurālis
Рід m, f n m, f n
Відмінки
Nom. brev-is brev-e brev-es brev-ia
Gen. brev-is brev-is brev-ium brev-ium
Dat. brev-і brev-і brev-ĭbus brev-ĭbus
Acc. brev-em brev-e brev-es brev-ia
Abl. brev-і brev-і brev-ĭbus brev-ĭbus
Voc. brev-is brev-e brev-es brev-ia
           

в) з одним родовим закінченням: ingens (m, f, n), ingentis (Gen. Sing.)

Числа Singulāris Plurālis
Рід m, f n m, f n
Відмінки
Nom. ingens ingens ingent-es ingent-ia
Gen. ingent-is ingent-is ingent-ium ingent-ium
Dat. ingent-і ingent-і ingent-ĭbus ingent-ĭbus
Acc. ingent-em ingens ingent-es ingent-ia
Abl. ingent-і ingent-і ingent-ĭbus ingent-ĭbus
Voc. ingens ingens ingent-es ingent-ia

Із прикметників третьої відміни найпродуктивнішими для європейських мов є прикметники з двома родовими закінченнями на ‑ālis, -ĭlis, ‑bĭlis, -āris.

Наприклад:

criminālis, e – кримінальний, а, е morālis, e – моральний, а, е
fatālis, e – фатальний, а, е naturālis, e – натуральний, а, е
formālis, e – формальний, а, е nominālis, e – номінальний, а, е
fundamentālis, e – фундаментальний, а, е originālis, e – ориґінальний, а, е
generālis, e – ґенеральний, а, е personālis, e – персональний, а, е
geniālis, e – ґеніальний, а, е rationālis, e – раціональний, а, е
intellectuālis, e – інтелектуальний, а, е mobĭlis, e – рухомий, а, е
legālis, e – леґальний, а, е stabĭlis, e – постійний, а, е
liberālis, e – ліберальний, а, е populāris, e – народний, а, е
locālis, e – локальний, а, е disciplināris, e – дисциплінарний, а, е
manuālis, e – мануальний, а, е regulāris, e – реґулярний, а, е
memoriālis, e – меморіальний, а, е civīlis, e – цивільний, а, е

2. Іменники третьої голосної відміни

До голосної відміни належать іменники середнього роду, що в називному відмінку однини закінчуються на -e, -al, -ar. Наприклад: mare, maris, n – море; anĭmal, ālis, n – тварина; exemplar, āris, n – зразок, приклад.

Зразок відмінювання іменників голосної відміни:

Числa Singulāris Plurālis
Відмінки n n n n n n
Nom. mare anĭmal exemplar mar-ia animal-ia exemplar-ia
Gen. mar-is animāl-is exemplār-is mar-ium animal-ium exemplar-ium
Dat. mar-і animāl-і exemplār-і mar-ĭbus animal-ĭbus exemplar-ĭbus
Acc. mare anĭmal exemplar mar-ia animal-ia exemplar-ia
Abl. mar-і animāl-і exemplār-і mar-ĭbus animal-ĭbus exemplar-ĭbus
Voc. mare anĭmal exemplar mar-ia animal-ia exemplar-ia

3. Рівноскладові іменники жіночого роду

1. До третьої голосної відміни належить невелика кількість рівноскладових іменників жіночого роду, які у називному відмінку однини закінчуються на -is:

turris, is, f – вежа, башта puppis, is, f – корма

secūris, is, f – сокира febris, is, f – гарячка

sitis, is, f – спрага tussis, is, f – кашель.

2. За голосною відміною відмінюються також рівноскладові назви міст і річок на -is:

Neapŏlis, is, f – Неаполь; Tibĕris, is, m – Тібр (усі назви річок – чоловічого роду).

3. За голосною відміною відмінюються рівноскладові іменники жіночого роду грецького походження на -sis: basis, is, f – основа; dosis, is, f – доза; prognōsis, is, f – прогноз: analysis, is, f – аналіз та ін.

Знахідний відмінок однини цих іменників закінчується на -im.

Зразок відмінювання іменників:

secūris, is, f; Neapŏlis, is, f; analysis, is, f

Casus Singulāris Plurālis
Nom secūr-is Neapŏl-is аnalys-is secūr-es analys-es
Gen. secūr-is Neapŏl-is analys-is secur-ium analys-ium
Dat. secūr-i Neapŏl-i analys-i secur-ĭbus analys-ĭbus
Acc. secūr-im Neapŏl-im analys-im secūr-es analys-es
Abl. secūr-i Neapŏl-i analys-i secur-ĭbus analys-ĭbus
Voc. secūr-is Neapŏl-is аnalys-is secūr-es analys-es

До голосної відміни належить іменник vis, fсила, могутність із основою в однині на vi-,де – довге. У цьому іменникові відсутні форми родового і давального відмінків однини. Форми множини утворені від називного відмінка однини, що вважається основою, причому ‑s переходить в -r за законом ротацизму (vises переходить у vires).

Відмінювання іменника vis:

Casus Singulāris Plurālis
Nom vis vires
Gen. virium
Dat. virĭbus
Acc. vim vires
Abl. vi virĭbus
Voc. vis vires

Третя мішана відміна (Classis mixta)

До третьої мішаної відміни належать:

а) рівноскладові іменники, які в називному відмінку однини закінчуються на -es, -is.

sedes, is, f – житло

clades, is, f – поразка

navis, is, f – корабель

testis, is, m, f – свідок;

б) нерівноскладові іменники, які перед закінченням родового відмінка однини -is мають дві приголосні букви:

urbs, urbis, f – місто

ars, artis, f – мистецтво, ремесло

fons, fontis, m – джерело

os, ossis, n – кістка.

Зразок відмінювання іменників:

civis, is, m, f – громадянин (ка); nubes, is, f – хмара; pars, partis, f – частина; os, ossis, n – кістка

Casus Singulāris
Nom. civ-is nub-es pars os
Gen. civ-is nub-is part-is oss-is
Dat. civ-i nub-i part-i oss-i
Acc. civ-em nub-em part-em os
Abl. civ-e nub-e part-e oss-e
Voc. civ-is nub-es pars os

 

Casus Plurālis
Nom. civ-es nub-es part-es oss-a
Gen. civ-ium nub-ium part-ium oss-ium
Dat. civ-ĭbus nub-ĭbus part-ĭbus oss-ĭbus
Acc. civ-es nub-es part-es oss-a
Abl. civ-ĭbus nub-ĭbus part-ĭbus oss-ĭbus
Voc. civ-es nub-es part-es oss-a

Мішана відміна відрізняється від приголосної тільки формою родового відмінка множини на -ium.