Організація обліку активів
Активи підприємства — це майно в його матеріальній і нематеріальній формах, придбане підприємством за рахунок власних або залучених ресурсів, що перебувають у його розпорядженні та призначені для використання у фінансово-господарській діяльності з метою отримання прибутку. Залежно від строку та специфіки використання у виробничій діяльності підприємства активи поділяють на необоротні (фіксовані) та оборотні (поточні).
Студент по даній темі практики знайомиться з переліком необоротних активів на підприємстві, вивчає методику організації їх обліку.
Практикант розглядає організацію обліку основних засобів, яка ґрунтується на їх визнанні та економічній класифікації. Враховуючи, що основними засобами визнаються матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, при передачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій і очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року), студент повинен ознайомитись з організацією інвентарного обліку на підприємстві, оскільки одиницею обліку основних засобів в бухгалтерському обліку є окремий інвентарний об'єкт. Студент вивчає стан застосування П(С)БО 7 для організації обліку на даному підприємстві, знайомиться з методикою оцінки основних засобів.
Студент розглядає Робочий план рахунків щодо обліку довгострокових активів досліджуваного підприємства а також витяг з Графіку документообігу по цій темі.
Оборотні активи— це активи, що обслуговують господарський процес і забезпечують його неперервність. У бухгалтерському обліку до таких активів відносять активи, які споживаються або реалізуються протягом одного операційного циклу чи протягом року. Оборотними активами підприємства є сировина, матеріали, паливо, тара, малоцінні та швидкозношувані предмети, готова продукція, ліквідні цінні папери, грошові кошти. Такі активи, як дебіторська заборгованість, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, є досить специфічними оборотними активами, які певною мірою відображують недосконалість, незавершеність та неперервність виробничого процесу.
Оборотні активи беруть участь як у процесі виробництва, так і в процесі реалізації продукції. Активи, які використовуються у виробничому процесі протягом одного операційного циклу, повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції і часто змінюють свою початкову форму. Активи, що мають грошову форму, безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. Вони обслуговують кругообіг капіталу підприємства та об'єднують процеси виробництва й реалізації продукції.
Кругообіг оборотного капіталу здійснюється протягом одного операційного циклу: грошові кошти авансуються у виробничі запаси, в процесі виробництва створюється нова продукція, продукція реалізується (можливо на умовах комерційного кредиту, що викликає появу дебіторської заборгованості), виручка за реалізовану продукцію надходить на розрахунковий рахунок і знову авансується у виробництво. Якщо підприємство функціонує ефективно, процес кругообігу оборотного капіталу забезпечує неперервність виробничого процесу та зростання капіталу підприємства, оскільки в цьому випадку виручка за реалізовану продукцію перевищуватиме кошти, авансовані у виробництво.
Студент повинен розглянути організацією складського господарства, розробкою номенклатури запасів, наявність інструкції з обліку виробничих запасів, розкрити групування (класифікацію) запасів.
На практиці з організації обліку запасів на підприємстві студент знайомиться з:
1)процесом оприбуткуванням матеріальних цінностей та їх розміщення за місцями зберігання і на всіх стадіях обробки;
2)раціональною оцінкою виробничих запасів;
3)виявленням всіх витрат пов'язаних з придбанням або виготовленням запасів та визначення первісної вартості;
4) правильністю використання МШП під час їх експлуатації;
5)регламентуванням складу собівартості продукції;
6)оформленням документів по руху ТМЦ;
7)відображенням операцій випуску відвантаження і реалізації продукції в регістрах поточного обліку в системі бухгалтерських рахунків;
8)планом обсягу реалізації готової продукції, номенклатури, асортименту і якості, а також визначенням результатів від реалізації;
9) позавиробничими витратами;
10) визначення стану розрахунків з покупцями за відвантажену продукцію.
Основними завданнями практики з організації обліку грошових коштів є ознайомлення студентів з:
• належним порядком приймання і видачі готівки, оформлення касових документів, зберігання грошей і ведення касової книги;
• здійсненням контролю за дотриманням касової дисципліни, в тому числі за витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до цільового призначення;
• своєчасним і правильним оформленням документів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з руху грошових коштів,
• проведенням інвентаризації грошових коштів та відображенням результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.
А також студенти вивчають порядок застосування на підприємстві прийнятих законодавчих актів, якими регулюються грошові розрахунки, порядок їх проведення і система контролю за їх здійсненням.
Основними завданнями практики з організації обліку дебіторської заборгованості є ознайомлення студентів з:
• зазначеними в Наказі про облікову політику критеріїв класифікації дебіторської заборгованості;
• вибором методу визначення резерву сумнівних боргів;
• розробкою графіку документообігу для документів, що підтверджують виникнення дебіторської заборгованості, та доведенням цієї інформації до виконавців;
• вибором облікових регістрів, в яких відображається дебіторська заборгованість, та доведенням цієї інформації до конкретних виконавців;
• організацією передачі інформації з облікових регістрів до центральної бухгалтерії (головному бухгалтеру) для її відображення в звітності.
Студент вивчає Робочий план рахунків щодо обліку оборотних активів досліджуваного підприємства за їх видами, Графік документообігу по темі, а також іншу необхідну інформацію.
У звіті студент наводить висновки та пропозиції за результатами проведеного дослідження.