Загальні принципи діагностики отруєнь
ВИДИ ДІЇ ТОКСИЧНИХ РЕЧОВИН
Розрізняють 3 види дії токсичних речовин:
1) місцева – проявляється у формі подразнення, припікання, або запалення на місці контакту отрути з епітеліальними тканинами (кислоти, луги, їдкі солі тощо);
2) рефлекторна дія – проявляється у вигляді різноманітних реакцій органів і систем, які, як правило, знаходяться відносно далеко від місця контакту з токсичною речовиною;
3) загальна дія – проявляється після всмоктування отруйних речовин або їхніх метаболітів у кров, взаємодією останніх з клітинами чи їх біохімічними структурами та спричиняють патологічні зміни в більшості органів і тканин.
ВИДИ ПЕРЕБІГУ ОТРУЄННЯ
Дія токсичних сполук на організм може протікати з різним перебігом:
1) блискавичний перебіг отруєння характеризується ознаками ураження центральної нервової системи (пригнічення, порушення координації рухів, судоми, парези, паралічі, кома, колапс). Тварини гинуть протягом 2-х годин після прояву перших ознак отруєння;
2) гострий перебіг може проявляється різнимиступенями отруєння:
а) легкий ступінь супроводжується вираженими ознаками отруєння, які повністю зникають протягом 2–3 діб,
б) середній ступінь супроводжується вираженими ознаками отруєння, які спостерігаються протягом 2–3 діб, потім поступово стають менш вираженими і остаточно зникають через 5–6 діб,
в) тяжкий ступінь супроводжується вираженими ознаками отруєння, часто специфічними для окремих токсинів (ослабленням зорового, слухового та інших видів рефлексів). При цьому відмічають акт блювання, діарею, параліч язика, задишку, судоми, спазматичні кольки, посилене потовиділення тощо. Загибель тварин настає протягом 24–48 годин з явищами клоніко-тонічних судом, коматозного стану, асфіксії та паралічу центральної нервової системи;
3) за підгострого перебігу відмічають зниження продуктивності тварин, пригнічення, діарею аборти, народження нежиттєздатного молодняку;
4) хронічний перебіг характеризується не чітко вираженими симптомами, що виникають внаслідок згодовування тваринам кормів, які містять незначну кількість отрути. Якщо кумулятивний ефект перевищує компенсаторні властивості організму, з’являються різноманітні функціональні порушення роботи тих чи інших органів. Найчастіше проявляється апатією, зниженням продуктивності тварин, анорексією, діареєю, абортами тощо.
За довготривалої дії отруйних речовин на організм, можуть проявлятися віддаленні наслідки, які характеризуються наступним впливом:
1) гонадотоксична дія – полягає в тому, що отруйні речовини викликають структурні та функціональні зміни в клітинах статевих залоз. Внаслідок цього втрачається здатність тварин до відтворення бо гинуть спермії та яйцеклітини. У самок, крім того, порушується статева циклічність (пердтічка, тічка, післятічка, міжтічка – estrus);
2) ембріотоксична дія – це дія токсинів на плід, який розвивається (народження гіпотрофіків);
3) тератогенна дія – коли вплив токсинів призводить до народження потомства з різними анатомічними патологіями (виродки – відсутність головного мозку (аненцефалія), недорозвиненість головного мозку (мікроцефація), підвищений вміст церебральної рідини в шлуночках головного мозку (гідроцефалія), мозкові грижі (енцефалоцелія), відсутність очей (анофтальмія), відсутність одного ока (циклопія), заяча губа, вовча паща, відсутність або надлишок кінцівок, патології хвоста тощо);
4) мутагенна дія – проявляється змінами в генному апараті тварин (каліки);
5) канцерогенна дія отруйних речовин – проявляється розвитком пухлин, які поділяються на : явно канцерогенні, канцерогенні, слабо канцерогенні та не канцерогенні;
6) імуногенна дія – проявляється коли токсини впливають на клітини та органі, які відповідають за імуногенез і знижують, тим самим, імунній захист організму тварин;
7) алергічна дія – характеризується виникненням різноманітних алергічних реакцій (при укусах бджіл, несприйнятливість алкоголю тощо).
загальні принципи діагностики отруєнь
Діагноз на отруєння необхідно ставити комплексно, враховуючи:
1) анамнестичні дані:
а) обов’язково звертати увагу на годівлю та водопій тварин, враховуючи наявність зміни кому і води та уведення нових підкормок чи кормів,
б) беруть до уваги наявність отруйних речовин в господарстві чи приватному секторі та необхідно підтримувати тісний контакт з агрохімічною службою на рахунок обробок полів, пасовищ, лісів тощо,
в) звертають увагу на масовість захворювання, однотипність симптомів та патологоанатомічних змін,
г) слід відмітити час останніх індивідуальних або масових ветеринарних заходів (щеплення, вітамінізація, туберкулінізація, відбір крові тощо),
д) необхідно пам’ятати про можливість злочинного внесення токсинів у корм або воду;
2) результати клінічного обстеження – наявність специфічних симптомів (запах блювоти, нервові явища тощо). Частіше протікає блискавично або гостро. Температура тіла зазвичай у межах норми, а основні зміни відмічають з боку травної та нервової систем.
Синдроми, що виникають при отруєннях:
а) нервовий (збудження або пригнічення, парези, паралічі),
б) шлунково-кишкового розладу (анорексія, акт блювання, діарея, атонія передшлунків),
в) порушення дихання (тахі-, бради-, диспное),
г) порушення кровообігу (тахі-, брадикардія, аритмії, дефіцит пульсу тощо),
д) гострої печінково-ниркової недостатності (іктеричність епітеліальних тканин, дізурія),
е) порушення кислотно-лужної рівноваги (ацидоз, алкалоз, кетоз);
3) результати патологоанатомічного розтину. За гострої інтоксикації зазвичай виявляють зміни (місцеві – подразнення, запалення, припікання) з боку шлунково-кишкового каналу. При хронічному отруєнні, окрім ураження шлунково-кишкового каналу (потовщення слизової, дистрофічні та некротичні зміни), відмічають зміни у паренхіматозних органах. Обов’язково при розтині трупа звертають увагу на запах і колір вмісту шлунка та кишечнику!;
4) результати хіміко-токсикологічного дослідження – ідентифікація токсинів та, при наявності, їхня кількість.