У КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ
Зміст програми
Мета:
¾ знайомство з клініко-діагностичною лабораторією (КДЛ), її структурними підрозділами, завданнями та функціями, приміщенням, режимом роботи; обладнанням, апаратурою;
¾ вивчення правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протипожежної безпеки, правил особистої гігієни, професійної безпеки, протиепідемічного режиму під час роботи в КДЛ;
¾ ознайомлення з чинними наказами МОЗ України та обласного управління охорони здоров’я, екологічним і санітарно-епідеміологічним станом регіону, країни;
¾ знання принципів виготовлення розчинів різної концентрації; особливостей миття лабораторного посуду, стерилізації, дезінфекції тощо;
¾ знання принципів та норм медичної етики та деонтології;
¾ оволодіння основами медичної термінології;
¾ вивчення посадових обов'язків лаборанта (медицина);
¾ знання особливостей обладнання робочого місця для проведення гематологічних досліджень;
¾ знання особливостей підготовки пацієнта до гематологічних досліджень, взяття крові, доставки її в лабораторію;
¾ проведення і визначення показників загального клінічного аналізу крові та додаткових гематологічних досліджень (різними методами);
¾ ознайомлення з новітніми методами гематологічних досліджень, досягненнями медицини;
¾ знання нормальних показників гематологічних досліджень та їх зміни при патологічних процесах;
¾ оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”;
¾ оформлення результатів дослідження та ведення затвердженої звітно-облікової документації.
Розподіл часу на практиці
| № з/п | Найменування розподілу практики | Кількість годин | ||
| Усього | Робота в бактеріологічній лабораторії | СРС | ||
| Ознайомлення з КДЛ, її структурними підрозділами, завданнями та функціями, приміщенням, режимом роботи; обладнанням, апаратурою тощо. Проходження інструктажу з техніки безпеки, охорони праці в галузі, протипожежної безпеки тощо | ||||
| 2. | Миття та підготовка до стерилізації лабораторного посуду. Стерилізація. Виготовлення дезінфікуючих розчинів, дезінфекція відпрацьованого матеріалу, робочого місця, інструментарію, лабораторного посуду, рук тощо. | |||
| 3. | Взяття крові на загальний клінічний аналіз та визначення показників різними методами. Новітні технології. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія” | |||
| 4. | Взяття крові для визначення додаткових гематологічних показників. Методи дослідження. Новітні технології. Оцінювання результатів за критерієм “норма/патологія” | |||
| Самостійна робота | ||||
| Усього |
Після завершення виробничої практики студенти повинні знати:
¾ особливості морфології клітин гранулоцитарного, агранулоцитарного, еритроцитарного та мегакаріоцитарного рядів;
¾ функції еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів;
¾ нормальні показники периферійної крові дорослої людини; вікові зміни складу крові;
¾ особливості обладнання робочого місця та порядку взяття крові на загальний клінічний аналіз, визначення додаткових гематологічних показників;
¾ методи визначення показників загального клінічного аналізу крові та додаткових гематологічних досліджень;
¾ кількісні зміни лейкоцитів;
¾ особливості зміни лейкоцитарної формули при різній патології;
¾ види зсувів лейкоцитарної формули;
¾ дегенеративні зміни лейкоцитів;
¾ зміни морфології еритроцитів та елементи патологічної регенерації;
¾ методи лабораторної діагностики геморагічних захворювань, їх значення;
¾ методи визначення груп крові та резус-фактора, важливість їх визначення.
Студенти повинні вміти:
¾ дотримуватися правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протипожежного режиму, правил особистої гігієни, професійної безпеки, протиепідемічного режиму, вимог асептики та антисептики під час роботи з кров’ю;
¾ надавати першу медичну допомогу при нещасних випадках;
¾ обладнати робоче місце для гематологічних досліджень;
¾ виготовляти розчини різної концентрації;
¾ проводити миття лабораторного посуду, його дезінфекцію та стерилізацію;
¾ проводити взяття крові на загальний клінічний аналіз, додаткові гематологічні дослідження;
¾ визначати показники загального клінічного аналізу крові: ШОЕ, гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, колірний показник та інші індекси (різними методами);
¾ виготовляти, фіксувати, забарвлювати мазки крові для підрахунку лейкоцитарної формули; техніка підрахунку;
¾ розрізняти морфологію клітин лейкоцитарного ростку нормальної периферійної крові та при різних патологічних процесвх;
¾ визначати абсолютні та відносні числа лейкоцитів;
¾ визначати кількість тромбоцитів і ретикулоцитів, осмотичну резистентність еритроцитів, гематокрит різними методами;
¾ визначати час згортання крові та тривалість кровотечі різними методами;
¾ визначати групи крові та резус-фактор різними методами;
¾ володіти новітніми технологіями при проведенні гематологічних досліджень;
¾ вести звітно-облікову документацію, оформляти результати дослідження та оцінювати їх за критерієм “норма/патологія”;
¾ знешкоджувати відпрацьований біологічний матеріал, проводити дезінфекцію робочого місця, лабораторного посуду, приладів, апаратури, рук тощо під час і після дослідження.
Студенти повинні бути поінформовані про:
¾ структуру лабораторної служби, організацію та обладнання КДЛ;
¾ структурні підрозділи лабораторії та їх функції;
¾ правила техніки безпеки, охорони праці в галузі, протипожежної безпеки, правилами особистої гігієни, професійної безпеки, протиепідемічного режиму, вимоги асептики та антисептики під час роботи в КДЛ;
¾ роль лаборанта (медицина) як фахівця в системі охорони здоров'я, його основні завдання, права та обов'язки;
¾ значення гематологічних досліджень для діагностики, лікування та прогнозу різних захворювань;
¾ новітні технології для проведення гематологічних досліджень;
¾ види звітно-облікової документації;
¾ форми та порядок проведення внутрішньо- та міжлабораторного контролю якості;
¾ чинні накази та інструктивні листи МОЗ України, обласного управління охорони здоров’я.