Зв’язки як предмет наукових досліджень. Факторний аналіз
У світі всі системи функціонують як результат взаємодії між елементами, що їх складають. Зв’язки у системі – це те, що об’єднує її елементи у єдине ціле. Елементи пов’язані там, де вони мають взаємні обмеження впливу на поведінку один на одного. Якщо немає таких обмежень, то при незалежній поведінці елементів зв’язки між ними відсутні. Вивчення впливу зв’язків і взаємозв’язків явищ – це основна задача наукових досліджень, зокрема економічних.
Всі явища і процеси виробничо-господарської діяльності підприємства знаходяться у взаємозв’язку і обумовленості. Одні з них пов’язані між собою безпосередньо, інші мають непрямий зв’язок. Кожне явище можна розглядати як причину і як наслідок. Кожний показник залежить від багатьох різноманітних факторів. Чим детальніше досліджується вплив факторів на величину показника, тим точніше результати аналізу і оцінка роботи підприємства. Звідси важливим методологічним питанням в аналізі господарської діяльності є вивчення і вимірювання впливу факторів на величину економічних показників, що досліджуються.
Під факторним аналізом розуміють методику повного і всебічного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.
Розрізняють наступні типи факторного аналізу:
1. Детермінований факторний аналіз, який являє собою методику дослідження впливу факторів, зв’язок яких з результативним показником носить функціональний характер (можна представити як добуток, частка або алгебраїчна сума факторів).
2. Стохастичний аналіз, який являє собою методику дослідження факторів, зв’язок яких з результативним показником є неповним, кореляційним.
3. Прямий факторний аналіз, при якому дослідження проводиться дедуктивним способом – від загального до часткового.
4. Обернений факторний аналіз здійснює дослідження причинно-наслідкових зв’язків способом логічної індукції – від окремих часткових факторів до загальних.
5. Односхідчастий і багатосхідчастий. Перший тип використовується при дослідженні факторів тільки одного рівня, без їх деталізації на складові частини.
6. Статистичний факторний аналіз, який застосовується для вивчення впливу факторів на результативні показники на певну дату.
7. Динамічний факторний аналіз являє собою методику дослідження причинно-наслідкових зв’язків у динаміці.
8. Ретроспективний факторний аналіз вивчає причини приросту результативних показників за попередні періоди, а перспективний факторний аналіз – у перспективі.
Основними задачами факторного аналізу є:
1. Відбір факторів, які визначають результативний показник (критерій оцінки).
2. Класифікація і систематизація факторів з метою забезпечення комплексного і системного підходу до дослідження їх впливу на результати господарської діяльності.
3. Визначення форми залежності між факторами і результативними показниками.
4. Моделювання взаємозв’язків між результативним і факторним показниками.
5. Розрахунок впливу факторів і оцінка ролі кожного з них у зміні величини результативного показника.
Обґрунтування та вибір показника оцінки залежить від задачі, що ставиться магістрантом у своїй роботі та об’єкту, що досліджується. Так, всі показники за їх підпорядкованістю та значенням можна представити у вигляді
Таким чином, всі показники господарської діяльності підприємства знаходяться у тісному зв’язку і залежності. У вищенаведеній послідовності формуються показники при складанні плану розвитку підприємства, а також проводиться аналіз його господарської діяльності. Це не виключає і зворотню послідовність аналізу – від загальних показників до частинних.