Логістичний процес на складі
Логістичний процес на складі значно ширший, ніж технологічний процес, і включає:
- постачання запасів;
- контроль за постачаннями;
- розвантаження і приймання вантажів;
- внутрішньоскладське транспортування і перевалку вантажів;
- складування і зберігання вантажів;
- комплектацію замовлень клієнтів та відвантаження;
- транспортування й експедицію замовлень;
- збір і доставку порожніх товароносіїв;
- контроль за виконанням замовлень;
- інформаційне обслуговування складу;
- забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг).
Розвантаження і приймання вантажів. Проведені на даному етапі операції включають: - розвантаження транспортних засобів; - контроль документальної та фізичної відповідності замовлень постачання; - документальне оформлення прибулого вантажу через інформаційну систему; - формування складської вантажної одиниці.
Процес складування і зберігання включає: - закладання вантажу на зберігання; - зберігання вантажу і забезпечення відповідних для цього умов; - контроль за наявністю запасів на складі, здійснюваний через інформаційну систему.
Комплектація замовлень і відвантаження. Процес комплектації зводиться до підготовки товару відповідно до замовлень споживачів. Комплектація і відвантаження замовлень включають: - отримання замовлення клієнта; - відбір товару кожного найменування згідно із замовленням клієнта; - комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта відповідно до його замовлення; - підготовку товару до відправлення (укладання в тару, на товароносій); - документальне оформлення підготовленого замовлення і контроль за підготовкою замовлення; - об’єднання замовлень клієнтів у партію відправлення й оформлення транспортних накладних; - відвантаження вантажів у транспортний засіб.
Транспортування й експедиція замовлень можуть здійснюватися як складом, так і самим замовником.
Збір і доставка порожніх товароносіїв відіграють істотну роль у статті витрат.
Інформаційне обслуговування охоплює: - обробку вхідної документації, пропозиції щодо замовлень постачальників; - оформлення замовлень постачальників; - управління прийомом і відправленням; - контролювання наявності на складі; - прийом замовлень споживачів; - оформлення документації відправлення; - оптимальний вибір партій відвантаження і маршрутів доставки; - обробку рахунків клієнтів; - обмін інформацією з персоналом усіх рівнів; - різну статистичну інформацію.
Забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг). Склад може забезпечувати такі види послуг: - сортування і маркірування товарів; повну перевірку якості товарів, які постачаються; - фасування й пакування; - зміна замовлення; - експедиторські послуги із здійсненням розвантаження; - інформаційні послуги; - укладення договорів із транспортними агенціями; - надання оренди складського простору споживачам; - дезінфекцію вантажів та ін.
Вибір системи складування
Система складування (СС) передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним. У процесі розробки системи складування необхідно враховувати взаємозв’язки та взаємозалежності між зовнішніми (що входять на склад та виходять з нього) та внутрішніми (складськими) потоками об’єкта та пов’язані з ними фактори (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу тощо).
Розробка СС базується на виборі раціональної системи з усіх технічно можливих систем для вирішення поставленого завдання методом кількісного і якісного оцінювання. Процес вибору та оптимізації передбачає виявлення пов’язаних між собою факторів, систематизованих у декількох основних підсистемах.
Вибір раціональної системи складування має здійснюватись у наступномупорядку:
1) визначається місце складу у логістичному ланцюжку та його функції;
2) визначається загальна спрямованість технічної оснащеності складської системи (механізована, автоматизована, автоматична);
3) визначається завдання, якому підпорядкована розробка системи складування;
4) обираються елементи кожної складської підсистеми;
5) створюються комбінації обраних елементів усіх підсистем;
6) здійснюється попередній вибір конкурентоспроможних варіантів з усіх технічно можливих;
7) проводиться техніко-економічна оцінка кожного конкурентоспроможного варіанту;
8) здійснюється альтернативний вибір раціонального варіанту.