Визначення довжини лінії за допомогою лінійного масштабу

Завдання 1. На топографічній карті У-34-37-В- (Снов) масштабу 1:25 000, користуючись даним на ній лінійним масштабом, зміряти відстань по прямій між заданими двома пунктами:

а) висота 197,1 (кв. 6508) – висота 201.6 (кв. 6409);

б) висота 169,3 (кв. 7008) – висота 194,9 (кв. 7110);

в) висота 160,6 (кв. 6611) – висота 212,8 (кв. 6812).

Визначення довжини лінії за допомогою поперечного масштабу

Завдання 1. За допомогою поперечного металічного масштабу побудувати відрізок 638,67 м в масштабі 1:10 000.

Завдання 2. За допомогою поперечного металічного масштабу побудувати відрізок в 186 м у масштабі 1:2 500.

Завдання 3. За допомогою поперечного металічного масштабу побудувати відрізок в 352 м в масштабі 1:5 000.

4. Знайти іменовані масштаби для числових (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

5. Знайти числові масштаби для іменованих (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2

Продовження таблиці 1.2

6. Знайти допустиму (граничну) точність масштабу (таблиця1. 3).

Таблиця 1.3

7. Знайти масштаб топографічного плану за зміряним на ньому відрізком та відповідною відстанню на місцевості (таблиця 1.4).

Таблиця 1. 4

Практичне заняття №2

Тема. ГЕОГРАФІЧНІ та ПРЯМОКУТНІ КООРДИНАТИ (2 год)

Мета:отримати навички визначення географічних і прямокутних координат на топографічних картою.

Питання для обговорення

1. Система географічних координат. Місцева система координат.

2. Полярні координати. Зональна система координат.

3. Простірна система координат.

Практичні завдання

Завдання 1. Користуючись топографічною картою У-34-37-В-в /Снов/мас­штаба 1:25000 знайдіть точку за даними географічними координатами B=54°40¢41² і L=18°00¢40² (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Продовження таблиці 2.1

Завдання 2. Користуючись топографічною картою У-34-37-В-в /Снов/ масштаба 1:25000 визначіть точку за даними прямокутними координатами (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2

Завдання 3. Користуючись топографічною картою У-34-37-В-в /Снов/ масштаба 1:25000 визначити прямокутні координати точок із відомими географічними координатами (таблиця 2.3)

Таблиця 2.3

Продовження таблиці 2.3

Завдання 4. Користуючись топографічною картою У-34-37-В-в /Снов/ масштаба 1:25000 визначити географічні координати точки із відомими прямокутними координатами (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4

Практичне заняття № 3

ТЕМА. ОРІЄНТУВАННЯ ЛІНІЙ (КУТИ НАПРЯМІВ) (2 год)

Мета:ознайомитися з різноманіттям кутів орієнтування, отримати навички переведення одних кутів орієнтування в інші.

Питання для обговорення

1. Азимути та дирекційні кути, румби, зв¢язок між ними.

2. Перехід від азимутів до румбів.

4. Зближення меридіанів. Магнітне схилення.

Практичні завдання

Завдання 1. За відомим дійсним азимутом А_іст.= 153°16¢ (328°43¢) і схиленням магнітної стрілки (магнітним схиленням) d=+2°15¢ (-1°47¢) обчислити магнітний азимут А_m (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Завдання 2. За відомим дирекційним кутом a=251°34¢ (131°12¢) і зближенням меридіанів g=-2°45¢ (-0°54¢) знайти істинний (географічний) азимут А_іст. (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2

Продовження таблиці 3.2

Завдання 3. За відомим істинним (географічним) азимутом А_іст.=356°43¢ (103°45¢) і поправкою на зближення меридіанів g=-2°14¢ (-1°51¢) знайти дирекційний кут a (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3

Завдання 4. За прямим азимутом А_пр.=143°06¢ (31°08¢; 348°12¢) обчислити обернений азимут А_об. (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4

Завдання 5. За відомим дирекційним кутом a=135°41¢ (354°12), схиленням магнітної стрілки (магнітним схиленням) d=-3°54¢ (-1°24¢) і зближенням меридіанів g=+2°02¢ (-3°41¢) знайти географічний (істинний) А_іст. та магнітний А_m азимути (таблиця 3.5).

Таблиця 3.5

Завдання 6. Знайти (таблиця 3.6) румб за даним істинним азимутом А_іст.=267°43¢ (103°21¢; 89°37¢).

Таблиця 3.6

Завдання 7. За вказаним румбом r=ПнЗх:65°13¢ знайти географічний (істинний) азимут А_іст. (таблиця 3.7).

Таблиця 3.7

Завдання 8. Знайти на карті точку В, якщо із точки А (висота 198,4 у квадраті 7009) на неї дирекційний кут a=100°48¢, а відстань l=1810 м (таблиця 3.8).

Таблиця 3.8

Завдання 9. Знайти на карті точку В, якщо із точки А (висота 157,6 у квадраті 7209 на неї істинний (географічний)азимут А_іст.=317°00¢, відстань l=1260 м (таблиця 3.9).

Таблиця 3.9

Практичне заняття № 4

Тема. Визначення абсолютних і відносних висот точок (2 год)

Мета:отримати навики визначення абсолютної і відносної висот точок.

Питання для обговорення

1. Абсолютна і відносна висоти, їх сутність.

2. Обчислення абсолютної висоти точки на топографічній карті.

Практичні завдання

Завдання I. Визначити абсолютну висоту двох точок, зазначених у одному із варіантів таблиці 4.1 і обчислити перевищення між ними.

Методичні вказівки. Позначки точок на карті визначають за позначками горизонталей, між якими знаходиться точка А . При визначенні позначок можуть мати місце такі випадки:

а) точка розташована на горизонталі, тоді позначка Н дорівнює позначці горизонталі;

б) точка розмішена довільно між двома горизонталями (рис. 1).

В цьому випадку для визначення висоти точки В необхідно виміряти величину перерізу рельєфу місцевості АС (рис. 1) між найближчими до неї горизонталями і відстань ВС від точки до горизонталі, яка має менше значення абсолютної висоти.

Рис. 1. Обчислення абсолютної висоти точки

Потім, знаючи висоту перерізу рельєфу h на карті, необхідно обчислити різницю висот Δ h даної точки і горизонталі з меншою абсолютною висотою:

Δ h = h * ВС/ АС

Величину АС (перерізу рельєфу) і відстань ВС виміряти за допомогою циркуля-вимірювача і поперечного масштабу з точністю до 0,1 мм.

Отриману величину Δ h прибавте до значення горизонталі з меншою абсолютною висотою. Аналогічно вираховується і абсолютна висота другої точки. Перевищення між першою і другою точками вираховується за формулою h_1-2 = Н₂ – Н₁. При цьому обов’язково потрібно вказувати знак перевищення (плюс або мінус).

Якщо точка знаходиться всередині фігури, утвореної замкнутою горизонталлю, і всередині цієї фігури немає точки з відомою відміткою, то

умовно приймають відмітку точки в середині фігури, яка відповідає відмітці замкнутої горизонталі плюс половина висоти перерізу рельєфу коли замкнута горизонталь визначає пагорб, а у випадку, коли замкнута горизонталь визначає котловину — мінус поло­вина висоти перерізу рельєфу.

Таблиця 4.1

Практичне заняття № 5

Тема. графічний спосіб визначення площі будівельного майданчика (2 год)

Мета: навчитися користуючись заданим масштабом визначати площу будівельного майданчика на топографічній карті і топографічному плані.

Необхідні матеріали: топографічна карта, топографічний план, металева лінійка з якісними сантиметровими і міліметровими поділками, олівець, калькулятор.

Практичні завдання

Завдання. Користуючись топографічною картою У-34-37-В-в /Снов/мас­штаба 1:25000 визначити площу будівельного майданчика заданого викладачем

Методичні вказівки.

На топографічній карті і на топографічному плані задаються межі будівельних майданчиків багатокутної форми. Студент користуючись лінійкою і олівцем ділить багатокутник на прості геометричні фігури (трикутники, квадрати, прямокутні чотирикутники, трапеції) визначає площу (у квадратних сантиметрах) кожної фігури окремо, додає одержані результати і визначає площу багатокутника.

При визначенні площі окремої геометричної фігури студенту пропонуються формули: для трикутника – S = 1/2ah; для квадрата – S = а²; для прямокутного чотирикутника – S = а × в; для трапеції – S = а + в/2 × h.

Для визначення площі будівельного майданчика у гектарах на топографічній карті студентам даються карти масштабів 1 : 50000, а для визначення на топографічному плані, даються плани масштабів 1 : 3000 і 1 : 5000.

У зв’язку з тим, що масштаб величина лінійна, перед студентами ставиться завдання, як від лінійної величини перейти до простійної, тобто як визначити яка площа у даному масштабі відповідає 1см² на карті або плані.

Для цього визначення необхідно масштаб карти або плану піднести до квадрата, а щоб знати скільки це буде у гектарах, треба одержане значення поділити на 10000. 1га = 10000м². 250 ´ 250 = 62500м² : 10000 = 6,25га. На карті масштабу 1 : 25000 одному сантиметру квадратному відповідає на місцевості 6,25га, а на плані масштабу 1 : 5000. 1см² = 0,25га.

Робота закінчується перевіркою: студент повідомляє викладачу: масштаб карти або плану; площу (у см²) на карті або плані; площу будівельного майданчика на місцевості.

Практичне заняття № 6

Тема. ПОБУДОВА ПРОФІЛЮ ЗА ЗАДАНИМ НА КАРТІ НАПРЯМКОМ (2 год)

Мета:отримати навички графічного відображення рельєфу за заданим напрямком.

Питання для обговорення

1. Профіль, їх призначення.

2. Як горизонталями відображається форма схилу в профілі?

3. Вертикальний і горизонтальний масштаб профілю, його вибір.

Практичні завдання

Завдання. Користуючись топографічною картою У-34-37-В-в (Снов)масштаба 1:25000 побудувати профіль рельєфа по лінії, вказаній в одному із варіантів таблиці 19.

Методичні вказівки. Виконання завдання слід здійснити в такій послідовності:

1. Провести на карті лінію, яка з’єднує точки А та В (рис.2), та підписати позначки горизонталей, які пересікаються цією лінією (100, 105,... 95). Ця лінія називається профільною.

Рис.2. Побудова профілю

2. Прикласти до профільної лінії міліметровий папір, перенес­ти на її край точки перерізу горизонталей (А, І, 2, ... В) про­фільною лінією та підписати їх позначки (100, 105, ... 95).

• ⇐ Назад
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 151617
• 18
• Далее ⇒